Telegram Group Search
Вранці ворог атакував ударним дроном із фугасною бойовою частиною Арку нового безпечного конфайнменту над об"єктом “Укриття” зруйнованого IV енергоблоку Чорнобильської АЕС. Внаслідок атаки арка зазнала значних пошкоджень.

Будівництво Арки над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС було завершено у 2016 році. Для цього свої зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн, які зібрали більше 1,6 мільярда євро.
До роботи над проєктом було залучено 10 тисяч працівників із 40 країн світу.


Ця унікальна, небачена досі споруда мала захистити навколишнє середовище від радіоактивного пилу і опромінення при розбиранні конструкцій старого саркофагу.
Ймовірно, тепер, до ремонту Арки та перевірок її на безпечність про перетворення Укриття на радіаційно безпечний об'єкт помна забути.


Як зазначив Олександр Купний, влучання дрона було у північний гараж, який оббитий свинцем, тобто у найбільш захищене місце під Аркою.
Були часи, коли гроші знецінювалися швидше, ніж їх встигали витратити.

У 1992 році за 1000 купонів можна було купити нормальні речі. 1993 — це вже було менш як 1/4 долара, а у 1996 — цього не вистачило б навіть на батон хліба.

Часто набагато кращий варіант був отримати зарплату мішком розеток чи кількома суліями якоїсь настоянки з місцевої харчофабрики, ніж цими швидкоплинними грошима.

Ми вже якось рахували скільки треба гладити кота, щоб зарядити батарею FPV статичною електрикою, а також робили купюру в 3 гривні на РЕБи. Тепер черга реабілітувати карбованці!

1000 дроновців — це не просто папір, це — шлях до закриття збору на 25 Mavic (і зменшення кількості ворога, якщо ви розумієте, про що ми).
І зараз нам потрібно всього 1990 таких купюр.

Обмінний курс:
1000 дроновців = 1000 гривень = 1 крок ближче до фінішу.

🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Служу народу України та Морській піхоті!
Притулку для диких тварин у м.Омаха, штат Небраска, довелося прийняти віргінського опосума, який, за словами заявника, "з'їв цілий шоколадний торт Costco".
У примітці клініки сказано, що самиця опосума «багато дихала, хоча була рухливою і настороженою».

На щастя, через деякий час у реабілітаційному центрі та переналагодженні дієти тварина має стабілізуватися достатньо, щоб повернутися в дику природу, повідомили в організації.
Шоколад є шкідливою їжею для опосумів, як і для багатьох інших диких та домашніх тварин.

«Поки що вона, безумовно, трохи вередлива через нашу сувору політику «нуль шоколаду»!» - повідомили у притулку.
До побудови Арки на обʼєкті "Укриття" найбільш потенційно небезпечним інцидентом могло бути здіймання радіоактивного пилу, наприклад внаслідок падіння важкого предмету з висоти.

Також радіонукліди могли розноситися дощем та вітром.

Зведення Арки конфайнменту вирішило ці проблеми, а також суттєво знизило дозу випромінювання навколо станції.
Усі стики Арки з будівельними конструкціями, до яких вона прилягає, були щільно закриті спеціальними мембранами з дуже товстого еластичного поліуретану (фото 4).

А тепер в Арці маємо чотириметрову діру.
Астрофізики зареєстрували найбільш потужне нейтрино

Частинка була виявлена телескопом Cubic Kilometre Neutrino Telescope, розташованим на дні Середземного моря. Телескоп складається з ланцюжків чутливих світлодетекторів, встановлених на глибині 3500 м.

Датчики спіймали світло від мюона, який утворився під час зіткнення нейтрино з поверхнею Землі.
Енергію нейтрино оцінили в 120 ПеВ. Частинка рухалась горизонтально відносно поверхні Земли по напрямку на схід.

На основі отриманих даних дослідники дійшли висновку, що енергія цього нейтрино в 20 разів перевищує енергію будь-якого, спостережуваного раніше.
Єлісей Ходоловський
Що ми знаємо про метан, окрім того, що на ньому літає Starship та його люблять нюхати проросійські країни? На Землі метану багато. Але більша його частина знаходиться не у сибірських чи катарських надрах, а на дні океанів. Метан, що утворюється з перегнивання…
Льодовики, що тануть на Шпіцбергені, виділяють метан в атмосферу Землі, йдеться у новому дослідженні.
Покращити ситуацію може лише скорочення викидів викопного палива, попереджають науковці.

Норвезькі вчені вперше спостерігали, що тала вода з льодовиків на Шпіцбергені сприяє вивільненню в атмосферу стародавнього метану, що був глибоко запечатаний у скельних породах, повідомляє норвезький Центр льоду, кріосфери, вуглецю та клімату.

Парниковий ефект, який спричиняє метан, у 84 рази перевищує дію вуглекислого газу. Викиди метану наразі відповідальні за приблизно 30% нинішнього підвищення глобальної температури.

Щоб вивчити конкретний льодовик на Шпіцбергені, вчені Центру льоду Габріель Клебер і Леонард Магерл з UiT The Arctic University of Norway працювали у віддаленій науковій станції загалом 9 місяців. Дослідники розповіли Barents Observer, що по всій Арктиці є багато невеликих льодовиків у долинах, лише на Шпіцбергені їх 1400. На ці невеликі льодовики через їх здатність виділяти метан раніше не звертали уваги.

«Метанові поклади Шпіцбергена оцінююються в 21 000 петаграм вуглецю (Петаграм - одиниця виміру, зокрема, кількості парникових газів в атмосфері. 1 петаграм дорівнює 10 у 15 ступені грам, або 1 мільярду тонн- прим. адміна ). Ви можете порівняти це з тим, що наша сучасна атмосфера містить лише близько 780 петаграм вуглецю. Тож джерело метану на Шпіцбергені, здається, безмежне.
Це означає, що навіть коли ми зможемо скоротити викиди (створені людиною), ми все ще можемо мати ці вторинні ефекти, які ми спровокували, і продовжуватимемо вивільняти вуглець… Це підкреслює терміновість дій, перш ніж ми запустимо занадто багато цих процесів, які ми не зможемо зупинити», – сказала д-р Габріель Клебер місцевому виданню Barents Observer.

Раніше вважалося, що лише великі крижані щити можуть переносити значну кількість метану річками, що з них витікають. Проте проведені дослідження показали, що навіть малі річки можуть мати великий вплив.

«Льодовик, який ми вивчали, становив лише 3% розміру ділянки Гренландського льодовикового щита, який досліджувався раніше, але викиди, за нашими оцінками, становлять до 36% викидів», — сказала доктор Клебер.

На відміну від крижаного щита Гренландії, де метану тисячі років, метану, який виділяється на Шпіцбергені, має вік приблизно 250 мільйонів років. Це означає, що це той самий вид метану та природного газу, які люди використовують у нафтовій та газовій промисловості.

Дослідники зазначають, що це створює порочне коло, оскільки діяльність людини є найбільшим джерелом парникового ефекту планети.

Експерти попереджають, що викиди від нафтогазової промисловості збільшують викиди з льодовикових річок Шпіцбергена. Тим часом цю індустрію люди можуть контролювати:

«Це небезпечно, тому що ми не знаємо, коли ми досягнемо точки в цих природних системах, де ми не зможемо зупинити або сповільнити їх, відомої як точка неповернення. Ці системи, чутливі до клімату, є складними, і ми не повністю їх розуміємо, тому ми граємось з вогнем, підштовхуючи їх до місця, де ми не можемо передбачити їхню реакцію, і вони можуть виділяти все більше і більше метану».

Після того, як цей вуглець викинеться в атмосферу, знадобиться багато тисяч або мільйонів років, щоб він знову був похований.

«Метан залишається в атмосфері близько 10 років, перш ніж природним чином перетвориться на вуглекислий газ (CO2). Цей CO2 залишатиметься в атмосфері до 1000 років. Оскільки ми додаємо вуглець в атмосферу через наші викиди зі швидкістю, яка перевищує швидкість його видалення, концентрація в атмосфері продовжує зростати», – сказала д-р Клебер.

Це сприяє «парниковому ефекту» планети, що призводить до останніх рекордних повеней, лісових пожеж, спеки та втрати морського льоду.

«Ми можемо лише уповільнити майбутні викиди цього метану та інших чутливих до клімату джерел метану (тобто вічної мерзлоти), і єдиний спосіб зробити це — різко скоротити наші антропогенні викиди, щоб уповільнити нагрівання нашої планети», — додала вона.
Як це виглядає зблизька.

Ісландія, серпень 2018, льодовик Virkisjökull.
Льдовик додатково нагрівається, бо на нього випало чимало вулканічного попелу при виверженні вулкана Ґрімсвотн у 2010.

Озеро на першому фото утворилося у 2015, раніше там був льодовик.

Фото з особистого архіву адміна.
2025/02/21 07:12:47
Back to Top
HTML Embed Code: