⁉️До вашого університету приєднують менший?
Чому варто протистояти такому рішенню? ⁉️
Хвиля об’єднань набирає обертів і вже більше схожа на цунамі, після якого незрозуміло, чи вистоїть вища освіта України взагалі. Через це варто порушити питання: якщо до мого університету приєднують інший, чи мушу я підтримувати це рішення?
Читайте у статті за посиланням, якими аргументами МОН і ректори великих університетів намагаються улестити студентство та чому їх тези не витримують критики.
Чому варто протистояти такому рішенню? ⁉️
Хвиля об’єднань набирає обертів і вже більше схожа на цунамі, після якого незрозуміло, чи вистоїть вища освіта України взагалі. Через це варто порушити питання: якщо до мого університету приєднують інший, чи мушу я підтримувати це рішення?
Читайте у статті за посиланням, якими аргументами МОН і ректори великих університетів намагаються улестити студентство та чому їх тези не витримують критики.
Рубрика «Студентська творчість»
«коляд, коляд, колядниця
добра без уаду політехниця
а із уадом не така
дайте дядьку хабаря»
#ГетьРукиВідУад
#ГодіЗливатиЗнання
«коляд, коляд, колядниця
добра без уаду політехниця
а із уадом не така
дайте дядьку хабаря»
#ГетьРукиВідУад
#ГодіЗливатиЗнання
21 вересня 2023 року до стін університету завітав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Перше, що було озвучено ним зі сцени актової зали Поліського це відсутність намірів МОН будь-яких реорганізацій нашого навчального закладу.
У лютому 2024 року стало відомо про "План модернізації системи закладів вищої освіти". Поліський національний університет опинився у списку вишів, яких цей план зачіпає. Згодом, ми дізналися про "реорганізацію Поліського національного університету шляхом приєднання до Житомирського університету імені Івана Франка".
Реорганізація Поліського проводиться під час навчального року, що є порушенням ЗУ "Про вищу освіту". Відсутнє обґрунтування такого рішення, немає прозорості здійснення реформи.
Відсутність бажання студентів навчатись в іншому виші не враховується. Так само, як і не враховується думка трудового колективу. Ні попередніх обговорень, ні попередніх візитів.
Сторічну історію університету хочуть знищити. Студентів - як непотріб розкидати хто куди. Викладачів - залишити без роботи.
Ми категоричні щодо цієї реформи. Ми проти знищення Поліського.
#Я_проти_знащення_Поліського #Студенти_проти #проти_знищення_Поліського_національного_університету
#ГодіЗливатиЗнання
У лютому 2024 року стало відомо про "План модернізації системи закладів вищої освіти". Поліський національний університет опинився у списку вишів, яких цей план зачіпає. Згодом, ми дізналися про "реорганізацію Поліського національного університету шляхом приєднання до Житомирського університету імені Івана Франка".
Реорганізація Поліського проводиться під час навчального року, що є порушенням ЗУ "Про вищу освіту". Відсутнє обґрунтування такого рішення, немає прозорості здійснення реформи.
Відсутність бажання студентів навчатись в іншому виші не враховується. Так само, як і не враховується думка трудового колективу. Ні попередніх обговорень, ні попередніх візитів.
Сторічну історію університету хочуть знищити. Студентів - як непотріб розкидати хто куди. Викладачів - залишити без роботи.
Ми категоричні щодо цієї реформи. Ми проти знищення Поліського.
#Я_проти_знащення_Поліського #Студенти_проти #проти_знищення_Поліського_національного_університету
#ГодіЗливатиЗнання
🔖 Брошура «Чому об'єднання університетів тобі нічого хорошого не принесе?»
Ми, студенти-активісти кампанії «Проти зливання знань», продовжуємо боротьбу за збереження Української академії друкарства, Поліського національного університету й інших закладів освіти.
Часто студентство більших університетів, до яких приєднують, стверджують, що для них — на відміну від малих ЗВО — нічого не загрожує. Через це ми публікували статтю, де пояснили, чому таке рішення МОН може все ж нести ризики і для здобувачів освіти, скажімо, НУ «Львівська політехніка».
Розмовляючи зі студентками і студентами в стінах університетів, ми пояснюємо, що сьогодні необхідно разом протистояти Міністерству. Для цього, зокрема, є корисною брошура, яку ми підготували на основі згаданої вище публікації, отож ми публікуємо її для завантаження.
Читайте, друкуйте, поширюйте і борітеся за гідну та демократичну освіту!
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знищення_Поліського
#ГодіЗливатиЗнання
Ми, студенти-активісти кампанії «Проти зливання знань», продовжуємо боротьбу за збереження Української академії друкарства, Поліського національного університету й інших закладів освіти.
Часто студентство більших університетів, до яких приєднують, стверджують, що для них — на відміну від малих ЗВО — нічого не загрожує. Через це ми публікували статтю, де пояснили, чому таке рішення МОН може все ж нести ризики і для здобувачів освіти, скажімо, НУ «Львівська політехніка».
Розмовляючи зі студентками і студентами в стінах університетів, ми пояснюємо, що сьогодні необхідно разом протистояти Міністерству. Для цього, зокрема, є корисною брошура, яку ми підготували на основі згаданої вище публікації, отож ми публікуємо її для завантаження.
Читайте, друкуйте, поширюйте і борітеся за гідну та демократичну освіту!
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знищення_Поліського
#ГодіЗливатиЗнання
БОРОТЬБА УАДу ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
✍️ Вчора активіст_ки "Прямої дії", студент_ки УАД зробили акцію збору підписів під НУ "ЛП" для петиції проти об'єднання. В ході акції стало зрозуміло, що студенти "Львівської Політехніки" також не прагнуть об'єднання, адже абсолютна більшість з близько 250-х опитаних була проти або взагалі не знала про об'єднання з УАД.
🎤 Також сьогодні була організована лекція в муніципальному мистецькому центрі присвячена УАД, її історії та унікальності. В ході лекції була поширені петиція та заклик приєднюватись до спротиву загарбницьким планам МОН.
✊ Поширюйте петицію проти знищення Української академії друкарства: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/6083
#ГетьРукиВідУАД
#ГодіЗливатиЗнання
#Я_проти_знищення_Поліського
✍️ Вчора активіст_ки "Прямої дії", студент_ки УАД зробили акцію збору підписів під НУ "ЛП" для петиції проти об'єднання. В ході акції стало зрозуміло, що студенти "Львівської Політехніки" також не прагнуть об'єднання, адже абсолютна більшість з близько 250-х опитаних була проти або взагалі не знала про об'єднання з УАД.
🎤 Також сьогодні була організована лекція в муніципальному мистецькому центрі присвячена УАД, її історії та унікальності. В ході лекції була поширені петиція та заклик приєднюватись до спротиву загарбницьким планам МОН.
✊ Поширюйте петицію проти знищення Української академії друкарства: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/6083
#ГетьРукиВідУАД
#ГодіЗливатиЗнання
#Я_проти_знищення_Поліського
✊ ЗАХИСТІМО УАД РАЗОМ 🎓
Завтра, у четвер 21 березня, запрошуємо тебе підтримати студентство УАД у протистоянні антидемократичним і руйнівним діям Міністерства освіти і науки.
Студентство Академії, представники її адміністрації, учасники й учасниці кампанії «Проти зливання знань», — усі ми чекали зустрічі з Михайлом Винницьким, аби переконати заступника міністра в хибності таких реформ.
🤫 Натомість — МОН мовчить...
Отже, необхідно зробити так, аби чиновники нас усіх почули!
📆 Коли: 21 березня 2024, четвер (завтра)
📍 Де: УАД, головний корпус, м. Львів, вул. Під Голоском, 19
🕐 Час: 13:00
#ГодіЗливатиЗнання
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знащення_Поліського
Завтра, у четвер 21 березня, запрошуємо тебе підтримати студентство УАД у протистоянні антидемократичним і руйнівним діям Міністерства освіти і науки.
Студентство Академії, представники її адміністрації, учасники й учасниці кампанії «Проти зливання знань», — усі ми чекали зустрічі з Михайлом Винницьким, аби переконати заступника міністра в хибності таких реформ.
🤫 Натомість — МОН мовчить...
Отже, необхідно зробити так, аби чиновники нас усіх почули!
📆 Коли: 21 березня 2024, четвер (завтра)
📍 Де: УАД, головний корпус, м. Львів, вул. Під Голоском, 19
🕐 Час: 13:00
#ГодіЗливатиЗнання
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знащення_Поліського
Forwarded from Пряма дія | Незалежна студентська профспілка
УАД, ТНУ, ПНУ і «Пряма дія»: 21 березня — день солідаризації студентства
12 березня з’явилися документи Кабінету Міністрів України з розпорядженням реорганізувати Українську академію друкарства та Донецький національний університет економіки і торгівлі. Саме це рішення стало тригером для мобілізації студентства УАД.
Варто згадати, що напередодні заступник Міністра освіти і науки Михайло Винницький обіцяв студентству УАД і Поліського національного університету зустріч. Декілька тижнів тривав «пінг-понг»: інколи Міністерство обіцяло організувати простір для обговорення реорганізації, а інколи — усе скасовували. Так, після протесту студентів і студенток ПНУ Винницький, неначе ображена дитина, відмовився виходити на контакт із здобувачами освіти.
У рамках кампанії «Проти зливання знань» активісти й активістки «Прямої дії» вели спільну роботу зі студентками УАД по захисту академії. Колективно учасники та учасниці кампанії готували друковані матеріали, розповідали про об’єднання, закликали підписувати петицію проти рішення чиновництва та організували публічну лекцію з популяризації історії закладу освіти та його спадщини.
Учора, 21 березня, профком і студентське самоврядування УАД із допомогою ректорату та адміністрації організували мирну акцію під стінами академії. На події зібралося більше 1000 осіб, з-поміж яких студенти і студентки, учні коледжів, представники громадськості, журналісти та публічні особи.
Також на акцію прибули представниці Таврійського національного університету, студентська рада якого є учасницею кампанії «Проти зливання знань». Голова самоврядування Юля поділилася досвідом їх боротьби, закликала МОН полишити академію у спокої.
Окрім того, до студентства звернувся активіст «Прямої дії» Максим Шумаков, закликавши боротися не лише проти об’єднання, але й за створення нової УАД, з кращою освітою та ще ширшими перспективами для здобувачів знань.
У той самий час у Житомирі проходила акція протесту Поліського національного університету, в якій взяло участь більше 300 студентів. Як і УАД, ПНУ підпадає під незаконну та антидемократичну реорганізацію. 21 березня став днем солідаризації українського студентства.
Від імені «Прямої дії» хочемо подякувати активним студенткам УАД, з якими ми разом досягли немалих результатів у кампанії «Проти зливання знань». Боротьба лише розпочинається, отож попереду багато цікавого!
Якщо МОН не почує студентів і студенток університетів, які об’єднують, протягом двох тижнів — нехай чекають нас під стінами Міністерства у Києві!
12 березня з’явилися документи Кабінету Міністрів України з розпорядженням реорганізувати Українську академію друкарства та Донецький національний університет економіки і торгівлі. Саме це рішення стало тригером для мобілізації студентства УАД.
Варто згадати, що напередодні заступник Міністра освіти і науки Михайло Винницький обіцяв студентству УАД і Поліського національного університету зустріч. Декілька тижнів тривав «пінг-понг»: інколи Міністерство обіцяло організувати простір для обговорення реорганізації, а інколи — усе скасовували. Так, після протесту студентів і студенток ПНУ Винницький, неначе ображена дитина, відмовився виходити на контакт із здобувачами освіти.
У рамках кампанії «Проти зливання знань» активісти й активістки «Прямої дії» вели спільну роботу зі студентками УАД по захисту академії. Колективно учасники та учасниці кампанії готували друковані матеріали, розповідали про об’єднання, закликали підписувати петицію проти рішення чиновництва та організували публічну лекцію з популяризації історії закладу освіти та його спадщини.
Учора, 21 березня, профком і студентське самоврядування УАД із допомогою ректорату та адміністрації організували мирну акцію під стінами академії. На події зібралося більше 1000 осіб, з-поміж яких студенти і студентки, учні коледжів, представники громадськості, журналісти та публічні особи.
Також на акцію прибули представниці Таврійського національного університету, студентська рада якого є учасницею кампанії «Проти зливання знань». Голова самоврядування Юля поділилася досвідом їх боротьби, закликала МОН полишити академію у спокої.
Окрім того, до студентства звернувся активіст «Прямої дії» Максим Шумаков, закликавши боротися не лише проти об’єднання, але й за створення нової УАД, з кращою освітою та ще ширшими перспективами для здобувачів знань.
У той самий час у Житомирі проходила акція протесту Поліського національного університету, в якій взяло участь більше 300 студентів. Як і УАД, ПНУ підпадає під незаконну та антидемократичну реорганізацію. 21 березня став днем солідаризації українського студентства.
Від імені «Прямої дії» хочемо подякувати активним студенткам УАД, з якими ми разом досягли немалих результатів у кампанії «Проти зливання знань». Боротьба лише розпочинається, отож попереду багато цікавого!
Якщо МОН не почує студентів і студенток університетів, які об’єднують, протягом двох тижнів — нехай чекають нас під стінами Міністерства у Києві!
Міжнародна підтримка УАД, ПНУ та ТНУ
Протягом декількох місяців доки існує кампанія «Проти зливання знань» ми популяризуємо українську освіту за кордоном і розповідаємо про авторитарні реформи Міністерства освіти і науки, які спрямовані на її деградацію.
Із різних кутків Землі ми отримуємо підтримку від зовсім різних людей — від працівників і працівниць до професури як західних університетів, так і з закладів освіти Глобального Півдня, а також цілих федерацій профспілок з багатотисячним членством. Раніше ми публікували інформацію про підтримку польських студентів із «Робітничої ініціативи» та британського студентства.
Цього місяця ми отримали лист із підтримкою Української академії друкарства від Всепакистанської федерації об’єднаних профспілок, що нараховує близько мільйона членів і членкинь. Лідер об'єднання Зія Сієд вказав у зверненні:
«Від початку повномасштабної імперіалістичної війни, розпочатої Російською Федерацією, ми постійно підтримуємо Україну та прагнемо захищати українську культуру й її спадщину.
Заснована у 1930 році Українська академія друкарства отримала міжнародне визнання в тих сферах, в яких вона готує спеціалістів. Ми також з великою тривогою дізналися про можливість закриття цієї Академії, що може бути непоправною втратою для України.
Ми вітаємо мобілізацію студентства, яке протистоїть закриттю. Ми висловлюємо нашу повну солідарність з ними та сподіваємося, що заплановане зникнення Академії буде зупинене».
Окрім цього, на адресу «Проти зливання знань» у підтримку кампанії висловилися, зокрема:
🟠 Професорка університету Шампань-Арден (Реймс) Джаувіда Сеілі
🟠 Професор Філіп Бувар (Ліон, Франція)
🟠 Кевін Ле Титур, учитель і представник Освітньої федерації Франції SUD
🟠 Нара Клядера, учитель і представник Освітньої федерації Франції SUD
🟠 Дрор Варшавскі, Університет Сорбонна
🟠 Історик Паоло Жіларді, Женева, Швейцарія
🟠 Журналіст Ян Малевскі, журнал «Inprecor»
Ми продовжуємо закликати світову прогресивну спільноту підтримати протистояння авторитарним методам МОН і закликати заступника міністра освіти Михайла Винницького запропонувати демократичні та прозорі механізми реформування та покращення мережі університетів України.
Ми не погоджуємося на жодні реформи в освіті, якщо вони не беруть до уваги думку студентства!
Якщо ви чи ваша організація хоче підтримати кампанію «Проти зливання знань» — ви можете надіслати лист у підтримку на нашу пошту [email protected]
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знищення_Поліського
#ГодіЗливатиЗнання
Протягом декількох місяців доки існує кампанія «Проти зливання знань» ми популяризуємо українську освіту за кордоном і розповідаємо про авторитарні реформи Міністерства освіти і науки, які спрямовані на її деградацію.
Із різних кутків Землі ми отримуємо підтримку від зовсім різних людей — від працівників і працівниць до професури як західних університетів, так і з закладів освіти Глобального Півдня, а також цілих федерацій профспілок з багатотисячним членством. Раніше ми публікували інформацію про підтримку польських студентів із «Робітничої ініціативи» та британського студентства.
Цього місяця ми отримали лист із підтримкою Української академії друкарства від Всепакистанської федерації об’єднаних профспілок, що нараховує близько мільйона членів і членкинь. Лідер об'єднання Зія Сієд вказав у зверненні:
«Від початку повномасштабної імперіалістичної війни, розпочатої Російською Федерацією, ми постійно підтримуємо Україну та прагнемо захищати українську культуру й її спадщину.
Заснована у 1930 році Українська академія друкарства отримала міжнародне визнання в тих сферах, в яких вона готує спеціалістів. Ми також з великою тривогою дізналися про можливість закриття цієї Академії, що може бути непоправною втратою для України.
Ми вітаємо мобілізацію студентства, яке протистоїть закриттю. Ми висловлюємо нашу повну солідарність з ними та сподіваємося, що заплановане зникнення Академії буде зупинене».
Окрім цього, на адресу «Проти зливання знань» у підтримку кампанії висловилися, зокрема:
🟠 Професорка університету Шампань-Арден (Реймс) Джаувіда Сеілі
🟠 Професор Філіп Бувар (Ліон, Франція)
🟠 Кевін Ле Титур, учитель і представник Освітньої федерації Франції SUD
🟠 Нара Клядера, учитель і представник Освітньої федерації Франції SUD
🟠 Дрор Варшавскі, Університет Сорбонна
🟠 Історик Паоло Жіларді, Женева, Швейцарія
🟠 Журналіст Ян Малевскі, журнал «Inprecor»
Ми продовжуємо закликати світову прогресивну спільноту підтримати протистояння авторитарним методам МОН і закликати заступника міністра освіти Михайла Винницького запропонувати демократичні та прозорі механізми реформування та покращення мережі університетів України.
Ми не погоджуємося на жодні реформи в освіті, якщо вони не беруть до уваги думку студентства!
Якщо ви чи ваша організація хоче підтримати кампанію «Проти зливання знань» — ви можете надіслати лист у підтримку на нашу пошту [email protected]
#ГетьРукиВідУАД
#Я_проти_знищення_Поліського
#ГодіЗливатиЗнання
❕Підтримка студентів КНЛУ❕
🤬Новий навчальний рік для студентів єдиного в Україні лінгвістичного університету розпочинається з чергового непрозорого «обʼєднання».
📌Більшість наших підписників знайомі з тим, як відбувається т. зв. «оптимізація» від МОН. Цей випадок не став виключенням. Студенти лінгвістичного зіштовхнулися з ідентичними проблемами, що й ТНУ, УАД, ПНУ: відсутність інформування студентів та трудового колективу, невідоме майбутнє гуртожитків та навчальних корпусів, зміни цін на навчання тощо. У подальшому ми детальніше будемо висвітлювати ситуацію з КНЛУ.
✊Проте наразі ми закликаємо підтримати студентську ініціативу та підписати петицію за збереження Київського національного лінгвістичного університету.
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7145
🤬Новий навчальний рік для студентів єдиного в Україні лінгвістичного університету розпочинається з чергового непрозорого «обʼєднання».
📌Більшість наших підписників знайомі з тим, як відбувається т. зв. «оптимізація» від МОН. Цей випадок не став виключенням. Студенти лінгвістичного зіштовхнулися з ідентичними проблемами, що й ТНУ, УАД, ПНУ: відсутність інформування студентів та трудового колективу, невідоме майбутнє гуртожитків та навчальних корпусів, зміни цін на навчання тощо. У подальшому ми детальніше будемо висвітлювати ситуацію з КНЛУ.
✊Проте наразі ми закликаємо підтримати студентську ініціативу та підписати петицію за збереження Київського національного лінгвістичного університету.
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7145
Лише рік тому студенти Таврійського національного університету виборювали своє право навчатися в незалежному університеті. Маємо знову болючий випадок державної політики, що загрожує існуванню Київському національному лінгвістичному університету у випадку його приєднання до Києво-Могилянської академії.
Сьогодні Пряма Дія розповідатиме, чим загрожує об’єднання університетів студентам та викладачам обох навчальних закладів.
Ймовірні наслідки приєднання КНЛУ до НАУКМА:
🤕 Найболючішим наслідком, на якому наголошують студенти вишу, є ліквідація єдиного лінгвістичного університету в Україні, який має за спиною майже 75-ти річну історію. За цей час КНЛУ здобув довіру серед спеціалістів країни, а диплом закладу є не просто «корочкою», а показником високої професійності у галузі.
〽️ Збільшення вартості послуг за навчання
За останній рік студенти КНЛУ помітили значне зростання цін за контрактну форму навчання. Чому так відбувається? На це є кілька ймовірних причин. По-перше, адміністрація університету намагається адаптуватися до значно вищих «могилянських» цін.
По-друге, вища вартість може містити в собі покривання підвищених заробітних плат трудового колективу, який також переходить на «могилянську зарплатню»; покривання витрат НАУКМА на обслуговування нової приєднаної інфраструктури, зокрема гуртожитків та нових корпусів.
✂️ Скорочення викладацького складу
За простими підрахунками існує висока ймовірність того, що сума, надана Світовим банком на реорганізацію університетів, не зможе покрити збільшену заробітну платню викладачів КНЛУ в довгостроковій перспективі. Неважко здогадатися, що ж відбудеться тоді, - викладачі неминуче постраждають від скорочення робочих місць.
♻️ Зміна профорієнтованих предметів
Досвід інших вишів показує, що після приєднання до більшого університету також означає навчальний процес за правилами останнього. Змінюється регламент та частково програма, наприклад, в УАДі відбулася заміна курсу "Реставрація" образотворчого на філософію.
📛 Збільшення навантаження на викладачів
Якщо кількість кадрів скорочується, - додаткове навантаження на себе доведеться буде брати викладачам могилянки. Це ж підтверджує досвід УАДу та ЛП. А у випадку об’єднання спільних дисциплін в обох вишів, - цього зовсім не уникнути. Чи буде ефективним навчанням проведення семінарів за участі 30-ти студентів?
☠️ Відрахування студентів КНЛУ
Подейкують, що половина студентів могилянки сидять на антидепресантах. Точної статистики ми, звісно, не маємо, однак десь ці відсотки співпадають з реальністю. Чому так відбувається? Через горезвісне велике навантаження та високі вимоги оцінювання. Чи вдасться усім студентам КНЛУ адаптуватися до нової системи та нового графіку? Та чи усі зможуть «потягнути» нові високі вимоги?
🌐 Відсутність програм мобільності
Справді, НАУКМА має багато програм обміну для студентів. Однак КНЛУ міг запропонувати програми мобільності, що відповідають спеціальності студента-лінгвіста, який зміг би практикувати мову в природному середовищі. Питання, - чи ці програми будуть збереженні, турбує багатьох студентів.
🕯 Що буде із заочною формою навчання?
Як відомо, в НАУКМА відсутня заочна форма навчання, яка дозволяє багатьом студентам поєднувати навчання та роботу, навчання та сім’ю тощо. Тож невідомо що буде з тими студентами КНЛУ, які зараз навчаються у цьому форматі.
⚰️ Виселення з гуртожитків
Однією з причин приєднання КНЛУ до НАУКМА є перспектива присвоєння могилянкою нових гуртожитків. Постає питання, - хто ж буде в цих гуртожитках проживати? Існує ймовірність, що студенти КНЛУ можуть бути переселенні в могилянські гуртожитки на лівому березі.
Ви можете підтримати ініціативу студентів КНЛУ, підписавши петицію за посиланням!
Сьогодні Пряма Дія розповідатиме, чим загрожує об’єднання університетів студентам та викладачам обох навчальних закладів.
Ймовірні наслідки приєднання КНЛУ до НАУКМА:
🤕 Найболючішим наслідком, на якому наголошують студенти вишу, є ліквідація єдиного лінгвістичного університету в Україні, який має за спиною майже 75-ти річну історію. За цей час КНЛУ здобув довіру серед спеціалістів країни, а диплом закладу є не просто «корочкою», а показником високої професійності у галузі.
〽️ Збільшення вартості послуг за навчання
За останній рік студенти КНЛУ помітили значне зростання цін за контрактну форму навчання. Чому так відбувається? На це є кілька ймовірних причин. По-перше, адміністрація університету намагається адаптуватися до значно вищих «могилянських» цін.
По-друге, вища вартість може містити в собі покривання підвищених заробітних плат трудового колективу, який також переходить на «могилянську зарплатню»; покривання витрат НАУКМА на обслуговування нової приєднаної інфраструктури, зокрема гуртожитків та нових корпусів.
✂️ Скорочення викладацького складу
За простими підрахунками існує висока ймовірність того, що сума, надана Світовим банком на реорганізацію університетів, не зможе покрити збільшену заробітну платню викладачів КНЛУ в довгостроковій перспективі. Неважко здогадатися, що ж відбудеться тоді, - викладачі неминуче постраждають від скорочення робочих місць.
♻️ Зміна профорієнтованих предметів
Досвід інших вишів показує, що після приєднання до більшого університету також означає навчальний процес за правилами останнього. Змінюється регламент та частково програма, наприклад, в УАДі відбулася заміна курсу "Реставрація" образотворчого на філософію.
📛 Збільшення навантаження на викладачів
Якщо кількість кадрів скорочується, - додаткове навантаження на себе доведеться буде брати викладачам могилянки. Це ж підтверджує досвід УАДу та ЛП. А у випадку об’єднання спільних дисциплін в обох вишів, - цього зовсім не уникнути. Чи буде ефективним навчанням проведення семінарів за участі 30-ти студентів?
☠️ Відрахування студентів КНЛУ
Подейкують, що половина студентів могилянки сидять на антидепресантах. Точної статистики ми, звісно, не маємо, однак десь ці відсотки співпадають з реальністю. Чому так відбувається? Через горезвісне велике навантаження та високі вимоги оцінювання. Чи вдасться усім студентам КНЛУ адаптуватися до нової системи та нового графіку? Та чи усі зможуть «потягнути» нові високі вимоги?
🌐 Відсутність програм мобільності
Справді, НАУКМА має багато програм обміну для студентів. Однак КНЛУ міг запропонувати програми мобільності, що відповідають спеціальності студента-лінгвіста, який зміг би практикувати мову в природному середовищі. Питання, - чи ці програми будуть збереженні, турбує багатьох студентів.
🕯 Що буде із заочною формою навчання?
Як відомо, в НАУКМА відсутня заочна форма навчання, яка дозволяє багатьом студентам поєднувати навчання та роботу, навчання та сім’ю тощо. Тож невідомо що буде з тими студентами КНЛУ, які зараз навчаються у цьому форматі.
⚰️ Виселення з гуртожитків
Однією з причин приєднання КНЛУ до НАУКМА є перспектива присвоєння могилянкою нових гуртожитків. Постає питання, - хто ж буде в цих гуртожитках проживати? Існує ймовірність, що студенти КНЛУ можуть бути переселенні в могилянські гуртожитки на лівому березі.
Ви можете підтримати ініціативу студентів КНЛУ, підписавши петицію за посиланням!
Forwarded from Пряма дія | Незалежна студентська профспілка
Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети
14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.
Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.
Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.
Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.
Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.
14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.
Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.
Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.
Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.
Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.