ІV. Ну і, зрештою, місто — один з головних героїв тексту. Саме заради міста Нечуй вдається до численних нових персонажів-з-конопель, до вставних новел у їхніх діалогах: тут тобі й оті актори з лінійками, і морфіністка, і сполонізовані чернігівські дідичі — вироджені нащадки славної козацької старшини.
☁️Гітарні співи, прогулянки, повітряні кулі, бали, буддизм — усе, в контексті чого ви, може, не дуже-то й думали про Київ 1840—1860-х, є у "Хмарах". І це прекрасно.
V. Тексти виходить панорамний, насправді геть не схожий на повість — і в цьому його слабке місце. Зараз історії вже так не пишуть: це чисто хронікальний виклад. Не Б сталося, бо А, а сталося А, тоді Б, тоді В... Ми вже від такого відвикли.
☁️Нечуй починає історію як родинну сагу — а далі перескакує на геть лівих людей, не підв'язує ниточки, обманює очікування читачів (наприклад, ми всі дружно чекали, що Радюк мелодраматично плюне Ользі в очі з того самого парапету, на якому їй освідчувався, — але не сталося!). Наративний темп міняється від частини до частини — і не завжди органічно. Але, якщо відпустити ситуацію і тримати в голові, що Нечуй хоче розказати не так про людей, як про Місто і Національну ідею, все стає на свої місця.
☁️Крім того, текст вартий уваги заради пані Високої. Ви полюбите Ликерію Петрівну, щойно побачите. Спробуйте хоч би заради неї 💙
#XIX_ст
(P.S.: Хочете вірте, хочете ні, а "Хмари" в унівєрі в нас були в програмі історії літератури другої половини ХІХ ст. Але після десяти однакових селянок, яких звів панич, у "корифеїв" — я туди не дійшла. А дарма.)
Звісно, Телеграм коряво опублікував, та шо ж))
☁️Гітарні співи, прогулянки, повітряні кулі, бали, буддизм — усе, в контексті чого ви, може, не дуже-то й думали про Київ 1840—1860-х, є у "Хмарах". І це прекрасно.
V. Тексти виходить панорамний, насправді геть не схожий на повість — і в цьому його слабке місце. Зараз історії вже так не пишуть: це чисто хронікальний виклад. Не Б сталося, бо А, а сталося А, тоді Б, тоді В... Ми вже від такого відвикли.
☁️Нечуй починає історію як родинну сагу — а далі перескакує на геть лівих людей, не підв'язує ниточки, обманює очікування читачів (наприклад, ми всі дружно чекали, що Радюк мелодраматично плюне Ользі в очі з того самого парапету, на якому їй освідчувався, — але не сталося!). Наративний темп міняється від частини до частини — і не завжди органічно. Але, якщо відпустити ситуацію і тримати в голові, що Нечуй хоче розказати не так про людей, як про Місто і Національну ідею, все стає на свої місця.
☁️Крім того, текст вартий уваги заради пані Високої. Ви полюбите Ликерію Петрівну, щойно побачите. Спробуйте хоч би заради неї 💙
#XIX_ст
(P.S.: Хочете вірте, хочете ні, а "Хмари" в унівєрі в нас були в програмі історії літератури другої половини ХІХ ст. Але після десяти однакових селянок, яких звів панич, у "корифеїв" — я туди не дійшла. А дарма.)
Звісно, Телеграм коряво опублікував, та шо ж))
Сьогодні уродини Володимира Свідзінського.
Аби стемніла літня ніч,
То й починає клятий сич:
– Гей, дубе, дубе, князю дубе!
Да годі вже тобі в діброві
Стояти на горі дніпровій,
Та викривляти гілля грубе,
Та шумко вітер поборяти!
Ні з сьогобіччя, ні з заріччя
Не прийдуть красні сурмачі
Твоє величчя уславляти –
Недбалі прийдуть рубачі,
Поциркають крізь рівні зуби:
"Берімся, браття древогуби!"
Дарма, що велетень єси,–
Як бовдур, грянеш з високості,
Малим кущам поламлеш кості.
Тоді не вжалують краси:
Обсядуть, обчухрають чисто
Та й завдадуть у дальнє місто.
І там не будеш спати сном:
Ударять в серце долотом,
І голову проб'ють гвіздками,
І стягнуть гаком у ребрі,
І на смердючому дворі,
Над отвором глухої ями,
Тебе розіпнуть, як труну.
Тоді забудеш про весну!
Там шашелі, щури, тхори
Та плісняви холодний слиз,
Та тлін – беззубий костогриз,
Ще й цвіркотіння цвіркуна,
Неначе брязкання заліз.
Наточать з тебе порохна!
А що чужих нап'єшся сліз,
Коли надійде ніч осіння,
Наслухаєшся голосіння
На дрова рубаних беріз.
Аби стемніла літня ніч,
То й починає клятий сич:
– Гей, дубе, дубе, князю дубе!
Да годі вже тобі в діброві
Стояти на горі дніпровій,
Та викривляти гілля грубе,
Та шумко вітер поборяти!
Ні з сьогобіччя, ні з заріччя
Не прийдуть красні сурмачі
Твоє величчя уславляти –
Недбалі прийдуть рубачі,
Поциркають крізь рівні зуби:
"Берімся, браття древогуби!"
Дарма, що велетень єси,–
Як бовдур, грянеш з високості,
Малим кущам поламлеш кості.
Тоді не вжалують краси:
Обсядуть, обчухрають чисто
Та й завдадуть у дальнє місто.
І там не будеш спати сном:
Ударять в серце долотом,
І голову проб'ють гвіздками,
І стягнуть гаком у ребрі,
І на смердючому дворі,
Над отвором глухої ями,
Тебе розіпнуть, як труну.
Тоді забудеш про весну!
Там шашелі, щури, тхори
Та плісняви холодний слиз,
Та тлін – беззубий костогриз,
Ще й цвіркотіння цвіркуна,
Неначе брязкання заліз.
Наточать з тебе порохна!
А що чужих нап'єшся сліз,
Коли надійде ніч осіння,
Наслухаєшся голосіння
На дрова рубаних беріз.
Просто натяк для дніпрян_ок: а проголосуйте за текст, якщо збираєтеся в "Нішу" на клуб у листопаді ⬇️
Forwarded from Нішевий клуб
Українська класика
Final Results
17%
Володимир Винниченко «Хочу!»
63%
Іван Багряний «Людина біжить над прірвою»
20%
Мирослав Капій «Країна блакитних орхідей»
Forwarded from Коли ми говоримо про книжки
Цьогоріч авторкою тексту Радіодиктанту національної єдності – 2024 стане письменниця Оксана Забужко. Читатиме Радіодиктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба.
Удачі 😎
Удачі 😎
До уваги котиків з Кам'янського: 19 жовтня в нас буде благодійний двіж, програму якого бачите туть 👆🏻
Будуть поетичні читання, музична програма, книжковий ярмарок від книгарні "Сковорода" й видавництва "Відкриття", виставка візуальних мистецтв, а такожорги, які смішно бігатимуть з палаючими дупами афтепаті. Я буду серед тих, у кого горить-палає.
Усі гроші — Хартії. Вхід — донат від 200 грн. Афтепаті — + та сама ціна.
Приходьте, буде топово. Як мінімум, покажемо вам психоделічні ілюстрації до "Війни грибів і жуків".
Будуть поетичні читання, музична програма, книжковий ярмарок від книгарні "Сковорода" й видавництва "Відкриття", виставка візуальних мистецтв, а також
Усі гроші — Хартії. Вхід — донат від 200 грн. Афтепаті — + та сама ціна.
Приходьте, буде топово. Як мінімум, покажемо вам психоделічні ілюстрації до "Війни грибів і жуків".
Більше дивних відчайдушних рішень відповідному богові!
А давайте замутимо клуб з "Володаря мух" 2 листопада о 19:00?
Це субота. Звісно, онлайн, бо де ж нам, грішним, приткнутися, як ми по всіх усюдах.
Бо нічо, крім загального вайбу, не пам'ятаю.
#не_укрліт
Записуватися тут👇🏻
А давайте замутимо клуб з "Володаря мух" 2 листопада о 19:00?
Це субота. Звісно, онлайн, бо де ж нам, грішним, приткнутися, як ми по всіх усюдах.
Бо нічо, крім загального вайбу, не пам'ятаю.
#не_укрліт
Записуватися тут👇🏻
На минулому тижні розшифровувала черговий випуск подкасту "Дофамін для освіти" — про формування читацької грамотності.
🔻У мене лишилося враження, що це була важлива розмова, яка вкотре підтвердила: немає простих рішень для комплексних проблем.
🔻Не існує якогось чарівного прийому, який застосував — і всі почали читати уважно, вдумливо, критично, багато. Читанні — це навичка, у читання є різні види й способи. Виробити уміння читати з огляду на мету — це праця, а працювати ми всі насправді не дуже любимо, особливо у світі, повному розваг.
🔻І от про те, що ми, дорослі (батьки, вчителі, бібліотекарі, зрештою, громади й держава), можемо зробити (і змінити в системі освіти), щоб діти це вміння розвинули, — у подкасті.
🔻У розшифровці ви знайдете також посилання на аудіо й вбудований плеєр із випуском.
Дуже рекомендую, але зауважу, що цілком можна слухати на х1,5: спікери говорять чітко, від швидкості якість не втратиться.
🔻У мене лишилося враження, що це була важлива розмова, яка вкотре підтвердила: немає простих рішень для комплексних проблем.
🔻Не існує якогось чарівного прийому, який застосував — і всі почали читати уважно, вдумливо, критично, багато. Читанні — це навичка, у читання є різні види й способи. Виробити уміння читати з огляду на мету — це праця, а працювати ми всі насправді не дуже любимо, особливо у світі, повному розваг.
🔻І от про те, що ми, дорослі (батьки, вчителі, бібліотекарі, зрештою, громади й держава), можемо зробити (і змінити в системі освіти), щоб діти це вміння розвинули, — у подкасті.
🔻У розшифровці ви знайдете також посилання на аудіо й вбудований плеєр із випуском.
Дуже рекомендую, але зауважу, що цілком можна слухати на х1,5: спікери говорять чітко, від швидкості якість не втратиться.
Нова українська школа | Веб-ресурс НУШ
Читацька грамотність українських школярів і школярок: чому “просідає” і як цьому зарадити | Нова українська школа
Результати PISA-2022 неабияк схвилювали спільноту батьків та освітян: виявляється, українські підлітки мають серйозне відставання в рівні читацької грамотності від своїх
Про "Завод" загиблого у 2023 році Ігоря Мисяка.
🔻Це дуже умовно фантастика: насправді — повільна побутова історія про те, як важливо робити, що хочеш, бо це і є шлях до щастя. Або до смерті.
🔻Перші сто сторінок читаєш із питанням "Коли нарешті щось почне відбуватися?", ніби дивишся затяжну зав'язку. Плюс дратують непотрібні лексичні повтори, які можна було би пофіксити.
🔻Далі змиряєшся з тим, що історія створена за схемою "А, тоді Б, тоді В...", — аж раптом щось починає робитися причинно-наслідково. А потім настала розв'язка, і ти несподівано ридаєш, як тварь.
🔻Маю слабкість до вайбу "життя на селі", тож описи дня села, весілля, футболу тощо — зайшли.
🔻Ми мало що дізнаємося про передісторії героїв, які будують на покинутому заводі "прилади для щастя". Але бачимо, що кожен із них по-своєму лузер, бо прагне чогось іншого. Наскільки їм вдасться реалізувати мрії — побачите.
🔻Цьогоріч "Завод" переклали англійської Євгенія Дуброва і Ганна Лелів. Він вийшов в Atthis Arts у Детройті.
#сучасне #фантастичне
🔻Це дуже умовно фантастика: насправді — повільна побутова історія про те, як важливо робити, що хочеш, бо це і є шлях до щастя. Або до смерті.
🔻Перші сто сторінок читаєш із питанням "Коли нарешті щось почне відбуватися?", ніби дивишся затяжну зав'язку. Плюс дратують непотрібні лексичні повтори, які можна було би пофіксити.
🔻Далі змиряєшся з тим, що історія створена за схемою "А, тоді Б, тоді В...", — аж раптом щось починає робитися причинно-наслідково. А потім настала розв'язка, і ти несподівано ридаєш, як тварь.
🔻Маю слабкість до вайбу "життя на селі", тож описи дня села, весілля, футболу тощо — зайшли.
🔻Ми мало що дізнаємося про передісторії героїв, які будують на покинутому заводі "прилади для щастя". Але бачимо, що кожен із них по-своєму лузер, бо прагне чогось іншого. Наскільки їм вдасться реалізувати мрії — побачите.
🔻Цьогоріч "Завод" переклали англійської Євгенія Дуброва і Ганна Лелів. Він вийшов в Atthis Arts у Детройті.
#сучасне #фантастичне
Добрий вівторковий уже не ранок!
Поки я тут ще трішки адекватна, нагадування про наші онлайни:
26 жовтня 19:00 — клуб із "Доктора Серафікуса" (пост для запису);
2 листопада 19:00 — "Володар мух" (пост для запису).
І 26-те щось уже близенько, та як так 😅
Поки я тут ще трішки адекватна, нагадування про наші онлайни:
26 жовтня 19:00 — клуб із "Доктора Серафікуса" (пост для запису);
2 листопада 19:00 — "Володар мух" (пост для запису).
І 26-те щось уже близенько, та як так 😅
Весела збірка переважно фентезійних оповідань, феміністичний меседж якої прозорий, як скло в заголовковому образі.
Утім, попри певну передбачуваність, тексти вельми жваві й часом навіть смішні. Мій фаворит — "Повний місяць": там сльозу вишибає адекватність екологічного й антипатріархального мислення чоловіків нового покоління — ну, і фінальний твіст, якого я чекала, як Нового року, з першої сторінки.
А ще дизайн обкладинки мені дуже: тут лаконічно, ненав'язливо й точно відтворені символічні образи збірки.
Рекомендую.
#сучасне #фантастичне
Утім, попри певну передбачуваність, тексти вельми жваві й часом навіть смішні. Мій фаворит — "Повний місяць": там сльозу вишибає адекватність екологічного й антипатріархального мислення чоловіків нового покоління — ну, і фінальний твіст, якого я чекала, як Нового року, з першої сторінки.
А ще дизайн обкладинки мені дуже: тут лаконічно, ненав'язливо й точно відтворені символічні образи збірки.
Рекомендую.
#сучасне #фантастичне
Колеги-методистки розробили завдання до уроку з повісті Оксани Радушинської "Метелики в крижаних панцирах", а я доповнила матеріал ідеями, які звучали на клубних обговореннях цього тексту.
У статті йдеться про те, як на матеріалі повісті говорити про:
🔻інклюзію;
🔻стигматизацію інакшості;
🔻проживання втрати;
🔻стосунки дітей і батьків у дисфункційних родинах різних типів;
🔻соціальне сирітство;
🔻активну громадянську позицію;
🔻особисті кордони й потребу говорити "ні".
Читати тут.
У статті йдеться про те, як на матеріалі повісті говорити про:
🔻інклюзію;
🔻стигматизацію інакшості;
🔻проживання втрати;
🔻стосунки дітей і батьків у дисфункційних родинах різних типів;
🔻соціальне сирітство;
🔻активну громадянську позицію;
🔻особисті кордони й потребу говорити "ні".
Читати тут.
Нова українська школа | Веб-ресурс НУШ
Готуємося до уроку за повістю Оксани Радушинської “Метелики в крижаних панцирах” | Нова українська школа
“Нова українська школа” продовжує ділитися із читачами й читачками конспектами уроків за новими (та призабутими) художніми творами в програмах з