Ілля Забежинський про Святу Русь:
«Сегодня память новомучеников. И в нашем парижском приходе запели "Русь Святая, храни веру православную!".
Я уже писал, что русские люди в Париже, они шли долго-долго не в ту сторону, куда шли бедненькие мы. И наши травмы - не их травмы. Для них это слова из Гимна Святой Руси, который писался по решению Собора 1917-18 годов.
А в России сегодняшней, в сегодняшней Русской Церкви МП так называемая Святая Русь - это знамя, это жупел, под которым русские убивают Украинцев, якобы ради некоей выдуманной Святой Руси. А попы, епископы и Патриарх благословляют их убивать.
И я, как услышал, что запели "Русь Святая", меня сразу как чем-то тяжелым по голове. Слушаю и слабо соображаю.
Потом одна замечательная русская парижанка, она следит за происходящим, и она мне после службы говорит:
- Какой ужас сейчас воспевать "Святую Русь". И как хорошо, что отец Алексей сказал про это.
И действительно, перед этим вышел проповедовать отец Алексий Уминский. Вы, может, заметили, я не комментирую его проповеди. Не ругаю и не хвалю. Потому что каждый раз они явление. Законченное произведение. Иногда могу на секундочку отвлечь его после службы, подойти сказать:
- Батюшка, спасибо за проповедь.
Так вот вышел отец Алексий говорить про мытаря и фарисея. И мне на мгновение показалось, что ему не очень легко говорить сегодня, может быть, он устал. Может быть что-то не связывается. Он говорил про фарисеев, как мы своим погружением в исполнение правил благочестия, на самом деле, не приближаем себя к Богу, а отдаляем. И вдруг он, будто нашел нужное слово, верный образ. Он сказал:
- Святая Русь это фарисейство.
Видно было, что у него тоже болит после этого гимна. И он сказал:
- Святая Русь - это фарисейство.
И меня отпустило. Я даже не слушал дальше. Все встало на свои места. Верное слово найдено:
- Видение себя лучше всех, видение своей исключительности, только мы правильные православные, спасибо Тебе, Господи, что мы, русские, не такие как весь мир, - это я уже своими словами сам для себя формулирую, - это и есть фарисейство.
Знаете, вот такое извлечение и соединение смыслов - это и есть богословие. Отец Алексей - замечательный богослов нашего времени. Радостно находиться рядом.»
«Сегодня память новомучеников. И в нашем парижском приходе запели "Русь Святая, храни веру православную!".
Я уже писал, что русские люди в Париже, они шли долго-долго не в ту сторону, куда шли бедненькие мы. И наши травмы - не их травмы. Для них это слова из Гимна Святой Руси, который писался по решению Собора 1917-18 годов.
А в России сегодняшней, в сегодняшней Русской Церкви МП так называемая Святая Русь - это знамя, это жупел, под которым русские убивают Украинцев, якобы ради некоей выдуманной Святой Руси. А попы, епископы и Патриарх благословляют их убивать.
И я, как услышал, что запели "Русь Святая", меня сразу как чем-то тяжелым по голове. Слушаю и слабо соображаю.
Потом одна замечательная русская парижанка, она следит за происходящим, и она мне после службы говорит:
- Какой ужас сейчас воспевать "Святую Русь". И как хорошо, что отец Алексей сказал про это.
И действительно, перед этим вышел проповедовать отец Алексий Уминский. Вы, может, заметили, я не комментирую его проповеди. Не ругаю и не хвалю. Потому что каждый раз они явление. Законченное произведение. Иногда могу на секундочку отвлечь его после службы, подойти сказать:
- Батюшка, спасибо за проповедь.
Так вот вышел отец Алексий говорить про мытаря и фарисея. И мне на мгновение показалось, что ему не очень легко говорить сегодня, может быть, он устал. Может быть что-то не связывается. Он говорил про фарисеев, как мы своим погружением в исполнение правил благочестия, на самом деле, не приближаем себя к Богу, а отдаляем. И вдруг он, будто нашел нужное слово, верный образ. Он сказал:
- Святая Русь это фарисейство.
Видно было, что у него тоже болит после этого гимна. И он сказал:
- Святая Русь - это фарисейство.
И меня отпустило. Я даже не слушал дальше. Все встало на свои места. Верное слово найдено:
- Видение себя лучше всех, видение своей исключительности, только мы правильные православные, спасибо Тебе, Господи, что мы, русские, не такие как весь мир, - это я уже своими словами сам для себя формулирую, - это и есть фарисейство.
Знаете, вот такое извлечение и соединение смыслов - это и есть богословие. Отец Алексей - замечательный богослов нашего времени. Радостно находиться рядом.»
о. Авдоній про те, що чекає на православʼя:
«Після всіх цих заварух між УПЦ та ПЦУ в УГКЦ відчули, що настав їх зірковий час. А в кабінетах Ватикану сидять не такі дегенерати, як у нас. Де-де, а там вміють будувати далекоглядну стратегію. А дурачки з ПЦУ, взявшись із ними "дружити", ще не знають куди вляпались. І в ім'я цієї ефемерної дружби Епіфаній уже заявляє (бо ж щось відповідати потрібно, як питають), що об'єднання ПЦУ та УГКЦ в одну Українську Церкву теоретично можливе. Благо, що більшість його адептів не цікавляться, яким чином це може статися і хто згодиться поступитися своїм: УГКЦ відмовиться від єдності з папою чи ПЦУ погодиться на єдність із ним. Вони послідовно вішають народу лапшу на вуха, що греко-католики - єдина історична українська Церква, примудряючись знаходити свої витоки аж у князя Володимира. Адже ж до них по спадкоємності перейшла українська ієрархія в 1596 році. Вони освіченіші, в них краща комунікація з суспільством, краща освіта. Та й загалом же в галичан якась особлива, хоч і з пальця висмоктана, репутація "найбільших українців". Вони банально в багатьох аспектах цікавіші. А послухати що покійного Гузара, що нинішнього Шевчука - люди культурні, виражатися вміють без прокльонів і погроз. Поки ми гриземося, вони набувають. Поки в ПЦУ радіють зменшенню впливу УПЦ, там не надто задумуються над іншими цифрами, які мали б стати для них пріоритетними. Бо яку стратегію, вибачте, можуть побудувати Думенко із Зорею. Як і Онуфрій з Паканичем.»
«Після всіх цих заварух між УПЦ та ПЦУ в УГКЦ відчули, що настав їх зірковий час. А в кабінетах Ватикану сидять не такі дегенерати, як у нас. Де-де, а там вміють будувати далекоглядну стратегію. А дурачки з ПЦУ, взявшись із ними "дружити", ще не знають куди вляпались. І в ім'я цієї ефемерної дружби Епіфаній уже заявляє (бо ж щось відповідати потрібно, як питають), що об'єднання ПЦУ та УГКЦ в одну Українську Церкву теоретично можливе. Благо, що більшість його адептів не цікавляться, яким чином це може статися і хто згодиться поступитися своїм: УГКЦ відмовиться від єдності з папою чи ПЦУ погодиться на єдність із ним. Вони послідовно вішають народу лапшу на вуха, що греко-католики - єдина історична українська Церква, примудряючись знаходити свої витоки аж у князя Володимира. Адже ж до них по спадкоємності перейшла українська ієрархія в 1596 році. Вони освіченіші, в них краща комунікація з суспільством, краща освіта. Та й загалом же в галичан якась особлива, хоч і з пальця висмоктана, репутація "найбільших українців". Вони банально в багатьох аспектах цікавіші. А послухати що покійного Гузара, що нинішнього Шевчука - люди культурні, виражатися вміють без прокльонів і погроз. Поки ми гриземося, вони набувають. Поки в ПЦУ радіють зменшенню впливу УПЦ, там не надто задумуються над іншими цифрами, які мали б стати для них пріоритетними. Бо яку стратегію, вибачте, можуть побудувати Думенко із Зорею. Як і Онуфрій з Паканичем.»
СБУ затримала диякона УПЦ, який на замовлення фсб шпигував за оборонцями Харкова.
Служба безпеки затримала у Харкові двох агентів фсб. Ними виявились місцевий лікар-психотерапевт та його спільник – диякон Харківської єпархії УПЦ.
Встановлено, що зловмисники намагались виявити місця найбільшого зосередження особового складу та військової техніки Сил оборони, збирали персональні дані українських захисників та маршрути пересування в обласному центрі.
Наразі зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Служба безпеки затримала у Харкові двох агентів фсб. Ними виявились місцевий лікар-психотерапевт та його спільник – диякон Харківської єпархії УПЦ.
Встановлено, що зловмисники намагались виявити місця найбільшого зосередження особового складу та військової техніки Сил оборони, збирали персональні дані українських захисників та маршрути пересування в обласному центрі.
Наразі зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
«Незважаючи на багаторічні спроби УПЦ відмежуватися від Російської православної церкви, Патріарший календар на 2025 рік розставив усе на свої місця. Серед ієрархів РПЦ поруч із патріархом Кирилом значаться предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій та всі українські архієреї, що вкотре підтверджує їхню приналежність до московської структури.
РПЦ – це не просто релігійна структура, а один із головних стовпів російської пропаганди та імперських амбіцій. Її очільники благословляють російських солдатів на вбивства українців, а патріарх Кирил (Гундяєв) прямо виправдовує агресію проти України. Саме через це він оголошений у розшук Службою безпеки України за сприяння війні та посягання на територіальну цілісність нашої держави.
Що ж робить у такому товаристві митрополит Онуфрій та вся УПЦ? Чому після всіх заяв про незалежність їх досі офіційно вносять у календар РПЦ? Відповідь очевидна: юридично і фактично вони залишаються її частиною. Доказом цьому є і новий Статут УПЦ, який досі офіційно не опублікований, але все ще посилається на Грамоту 1990 року, що чітко закріплює їх як структурний підрозділ РПЦ. Це підтверджено й експертизою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Мовчання з боку УПЦ щодо календаря РПЦ лише посилює сумніви у їхній щирості. Якщо вони справді незалежні, то чому досі не засудили цей факт? Чому не вимагають прибрати свої імена з офіційного друкованого видання РПЦ? Адже мовчання в такій ситуації – це згода.
Особливо цікавий випадок із митрополитом Хустським Марком (Петровцієм), який фігурує у календарі РПЦ, попри те, що очолює єпархію на Закарпатті. Його зв’язки з Москвою настільки очевидні, що важко говорити про якусь самостійність. Він громадянин рф, у своїх храмах досі згадує патріарха Кирила та використовує антимінси РПЦ. У той час, коли Україна відчайдушно бореться за свою свободу, частина її духовенства все ще стоїть під московським омофором.
Факт присутності УПЦ у Патріаршому календарі РПЦ на 2025 рік – це черговий цвях у труну міфу про їхню незалежність. Коли ж настане момент, коли вони визнають це офіційно? І чи залишиться їм місце в Україні після цього визнання?»
#новини_від_підписників
РПЦ – це не просто релігійна структура, а один із головних стовпів російської пропаганди та імперських амбіцій. Її очільники благословляють російських солдатів на вбивства українців, а патріарх Кирил (Гундяєв) прямо виправдовує агресію проти України. Саме через це він оголошений у розшук Службою безпеки України за сприяння війні та посягання на територіальну цілісність нашої держави.
Що ж робить у такому товаристві митрополит Онуфрій та вся УПЦ? Чому після всіх заяв про незалежність їх досі офіційно вносять у календар РПЦ? Відповідь очевидна: юридично і фактично вони залишаються її частиною. Доказом цьому є і новий Статут УПЦ, який досі офіційно не опублікований, але все ще посилається на Грамоту 1990 року, що чітко закріплює їх як структурний підрозділ РПЦ. Це підтверджено й експертизою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Мовчання з боку УПЦ щодо календаря РПЦ лише посилює сумніви у їхній щирості. Якщо вони справді незалежні, то чому досі не засудили цей факт? Чому не вимагають прибрати свої імена з офіційного друкованого видання РПЦ? Адже мовчання в такій ситуації – це згода.
Особливо цікавий випадок із митрополитом Хустським Марком (Петровцієм), який фігурує у календарі РПЦ, попри те, що очолює єпархію на Закарпатті. Його зв’язки з Москвою настільки очевидні, що важко говорити про якусь самостійність. Він громадянин рф, у своїх храмах досі згадує патріарха Кирила та використовує антимінси РПЦ. У той час, коли Україна відчайдушно бореться за свою свободу, частина її духовенства все ще стоїть під московським омофором.
Факт присутності УПЦ у Патріаршому календарі РПЦ на 2025 рік – це черговий цвях у труну міфу про їхню незалежність. Коли ж настане момент, коли вони визнають це офіційно? І чи залишиться їм місце в Україні після цього визнання?»
#новини_від_підписників
о. Андрій з УПЦ пише:
«У Володимирі п'ятидесятник отримав повістку й пройшов влк. У церкві йому видали бумажку, що він не може брати в руки зброю. Цю паперину від віддав у воїнкоматі. Там йому сказали, що альтернативної служби для тебе немає, тому йди гуляй, але старайся не попадати на очі тцк.
Ось такі справи, малята. А нашим білоклобучним архієреям не хватило трьох років, щоб щось вирішити, бо їм просто насрати на попів і на людей.
Простий мирянин протестант захищений, а священик УПЦ- ні. Коли я в ТЦК сказав, що що ж Ви робите, я ж не можу брати зброю і т.д. вони ржали і казали: нічого московський піп, підеш у штурмовики.»
«У Володимирі п'ятидесятник отримав повістку й пройшов влк. У церкві йому видали бумажку, що він не може брати в руки зброю. Цю паперину від віддав у воїнкоматі. Там йому сказали, що альтернативної служби для тебе немає, тому йди гуляй, але старайся не попадати на очі тцк.
Ось такі справи, малята. А нашим білоклобучним архієреям не хватило трьох років, щоб щось вирішити, бо їм просто насрати на попів і на людей.
Простий мирянин протестант захищений, а священик УПЦ- ні. Коли я в ТЦК сказав, що що ж Ви робите, я ж не можу брати зброю і т.д. вони ржали і казали: нічого московський піп, підеш у штурмовики.»
Forwarded from Софійське Братство
Пропонуємо послухати першу частину чудової лекції Софійського братчика філософа Олександра Філоненка про Християнство
https://youtu.be/9yBP8sFdU2Y?si=KN1zv4PUuDnCIGg5
https://youtu.be/9yBP8sFdU2Y?si=KN1zv4PUuDnCIGg5
YouTube
Християнство. Початок. Олександр Філоненко (1/2)
Тайм-коди відео:
00:00:00 Про курс. Передмова
00:28:51 Що означає початок в християнстві в цьому курсі
00:45:37 Переворот Олександра Філоненка
—————————————————————
Друзі, пропонуємо подивитись 1-у частину вступної зустрічі курсу "Християнство. Початок" з…
00:00:00 Про курс. Передмова
00:28:51 Що означає початок в християнстві в цьому курсі
00:45:37 Переворот Олександра Філоненка
—————————————————————
Друзі, пропонуємо подивитись 1-у частину вступної зустрічі курсу "Християнство. Початок" з…
о. Сергій Дмитрієв з ПЦУ повчає заповідник Лаври, як йому робити свою роботу. А заодно, бо грошей у ПЦУ немпє, вимагає фінансових преференцій для ПЦУ. І, бажано, за рахунок УПЦ:
«Я завжди ініціював розмови, які здавалися і гострими і, можливо, невчасними. Але деколи невчасні розмови можуть попередити незворотні наслідки подій, відверта, хай і невчасна розмова не дасть кинути потужний конфліктоген.
В цей раз мова йде про відносини монастиря Лавра Православної Церкви України та заповідника «Києво-Печерська Лавра». Вони формуються, і можливо, щоб не заходити в конфлікт, варто висловити те, про що вірні говорять між собою.
У той час, як монахи МП продовжують служити в печерах (до слова, МП зараз перебуває там безкоштовно), щомісячний платіж ПЦУ за можливість служити в Успенському соборі є 50-60 тисяч гривень кожного місяця. Серйозно? Коли я почув цю цифру в інтерв’ю намісника, то не повірив вухам.
Більше того, при користуванні храмом наміснику сказали, що він має платити за світло Моспатріархату, бо, мовляв, технічні деталі роблять його отримувачем. Українська Церква платить за світло Моспатріархату, який сидить там безкоштовно.
В приміщенні семінарії в нижній Лаврі, які були б дуже потрібні Церкві, запускають наукових співробітників. (Це при тому, що приміщень у Верхній Лаврі для роботи там достатньо). Тобто заповідник активно шукає гроші для розвитку, намагається підключити західні структури, а монастир Церкви, яка живе на пожертви, яка допомагає армії, платить за користування храмами на рівні, так би мовити, комерційних партнерів.
Бізнес МП-духовенства замінюють на бізнес приватних структур.
Це в такий спосіб ми підтримуємо Українську Церкву? Це так сприяємо становленню духовного життя?
Так, усунути з Лаври Московський патріархат було життєво необхідно, але чому Українська Церква повертається туди на правах комерційного партнера?
Йдемо далі. Лавра це монастир, уникаючи оцінок щодо попередніх скандальних івентів, наголошу, вона створювалася як монастир. Будувати там чернече життя в усіх його вимірах вкрай необхідно. Без цього не сформується монастир знаний всьому християнському світу.
Без цього немає довіри суспільства самому процесу. Як ми можемо її формувати, коли печери закриті і там по факту служать лише монахи МП? Якщо, зрештою, ви змогли зайти на територію Лаври верхньої, чому не дозволити служити Православній Церкві України в Лаврі нижній?
У мене складається враження, що начальство заповідника не відчуває тему, що воно так захопилося Лаврою як локацією для заробляння, що не розуміє, що Лавра це релігійний простір, і вона живе повноцінно тільки, коли там є повнота чернечого життя.
Я віддаю належне першому керівництву музею заповідника Лаври, за якого відбулося очищення від Московського патріархату. Але похвали, аплодисменти не повинні заколисувати їх, бо це шлях, до нашої спільної мети: Лавра- Православна святиня, Чернечий монастир, територія паломництв, цікавезний музей, локація для наукових досліджень та суспільно-значущих подій!
І тут не обійтися без чіткої взаємодії із монастирем під проводом єпископа Авраамія. І безумовно діяльність чернечої громади у взаємодії з музеєм-заповідником має поширитись на всю територію Лаври, ченці сумлінно робитимуть своє, а науковці – свою частину справи. Хтось молитиметься навколішки біля святих українських угодників Києво-печерських, хтось дбатиме за всі необхідні параметри для збереження стін і мощей, поле для співпраці без меж.
Шановний заповідник, колись намісник Лаври просто викидав вчених з усіх приміщень і це викликало обурення всієї наукової спільноти. Але сьогодні коли ви тримаєте Українську Церкву у ролі прохача та комерційного партнера у вас всі шанси в обличчі вірних стати тим самим Павлом мерседесом, тільки з боку держави.
Співпраця не повинна зводитися до намагань використати Українську Церкву задля зміцнення свого становища, ви повинні усвідомити, що головні «артефакти», об’єкти створювалися монахами як плід їхнього життя і служіння Богу та Україні.⬇️ ⬇️ ⬇️
«Я завжди ініціював розмови, які здавалися і гострими і, можливо, невчасними. Але деколи невчасні розмови можуть попередити незворотні наслідки подій, відверта, хай і невчасна розмова не дасть кинути потужний конфліктоген.
В цей раз мова йде про відносини монастиря Лавра Православної Церкви України та заповідника «Києво-Печерська Лавра». Вони формуються, і можливо, щоб не заходити в конфлікт, варто висловити те, про що вірні говорять між собою.
У той час, як монахи МП продовжують служити в печерах (до слова, МП зараз перебуває там безкоштовно), щомісячний платіж ПЦУ за можливість служити в Успенському соборі є 50-60 тисяч гривень кожного місяця. Серйозно? Коли я почув цю цифру в інтерв’ю намісника, то не повірив вухам.
Більше того, при користуванні храмом наміснику сказали, що він має платити за світло Моспатріархату, бо, мовляв, технічні деталі роблять його отримувачем. Українська Церква платить за світло Моспатріархату, який сидить там безкоштовно.
В приміщенні семінарії в нижній Лаврі, які були б дуже потрібні Церкві, запускають наукових співробітників. (Це при тому, що приміщень у Верхній Лаврі для роботи там достатньо). Тобто заповідник активно шукає гроші для розвитку, намагається підключити західні структури, а монастир Церкви, яка живе на пожертви, яка допомагає армії, платить за користування храмами на рівні, так би мовити, комерційних партнерів.
Бізнес МП-духовенства замінюють на бізнес приватних структур.
Це в такий спосіб ми підтримуємо Українську Церкву? Це так сприяємо становленню духовного життя?
Так, усунути з Лаври Московський патріархат було життєво необхідно, але чому Українська Церква повертається туди на правах комерційного партнера?
Йдемо далі. Лавра це монастир, уникаючи оцінок щодо попередніх скандальних івентів, наголошу, вона створювалася як монастир. Будувати там чернече життя в усіх його вимірах вкрай необхідно. Без цього не сформується монастир знаний всьому християнському світу.
Без цього немає довіри суспільства самому процесу. Як ми можемо її формувати, коли печери закриті і там по факту служать лише монахи МП? Якщо, зрештою, ви змогли зайти на територію Лаври верхньої, чому не дозволити служити Православній Церкві України в Лаврі нижній?
У мене складається враження, що начальство заповідника не відчуває тему, що воно так захопилося Лаврою як локацією для заробляння, що не розуміє, що Лавра це релігійний простір, і вона живе повноцінно тільки, коли там є повнота чернечого життя.
Я віддаю належне першому керівництву музею заповідника Лаври, за якого відбулося очищення від Московського патріархату. Але похвали, аплодисменти не повинні заколисувати їх, бо це шлях, до нашої спільної мети: Лавра- Православна святиня, Чернечий монастир, територія паломництв, цікавезний музей, локація для наукових досліджень та суспільно-значущих подій!
І тут не обійтися без чіткої взаємодії із монастирем під проводом єпископа Авраамія. І безумовно діяльність чернечої громади у взаємодії з музеєм-заповідником має поширитись на всю територію Лаври, ченці сумлінно робитимуть своє, а науковці – свою частину справи. Хтось молитиметься навколішки біля святих українських угодників Києво-печерських, хтось дбатиме за всі необхідні параметри для збереження стін і мощей, поле для співпраці без меж.
Шановний заповідник, колись намісник Лаври просто викидав вчених з усіх приміщень і це викликало обурення всієї наукової спільноти. Але сьогодні коли ви тримаєте Українську Церкву у ролі прохача та комерційного партнера у вас всі шанси в обличчі вірних стати тим самим Павлом мерседесом, тільки з боку держави.
Співпраця не повинна зводитися до намагань використати Українську Церкву задля зміцнення свого становища, ви повинні усвідомити, що головні «артефакти», об’єкти створювалися монахами як плід їхнього життя і служіння Богу та Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Але цей чин життя має продовження сьогодні в ченцях 21 століття, криниця не замулилась, дерево продовжує давати плоди вже для сьогодні і для майбутніх поколінь.
Духовне релігійне життя зробило Лавру Лаврою. І підтримати всі ваші кроки може лише чернець та вірянин, інакше ви будете торгувати порожніми просторами.
Лише спільними зусиллями, через відкритий діалог та конструктивні рішення, можливо повернути Києво-Печерську Лавру до витоків та побачити її як процвітаючу духовну обитель, шановану в Україні та в усьому світі.»
А ми пророкуємо: у Лаврі чернече життя більше не возродиться до того ступіню, щоб значення монастиря було більшим за значення музею. Від нині і до віку Лавра буде містом історї, архітектури, спадка, місцем зустріч, конференцій, свят, пошуку сенсів. Лавра- як місце виключно монашого життя більше ніколи не повернеться. Бо це не потрібно ані державі, ані суспільству.
Духовне релігійне життя зробило Лавру Лаврою. І підтримати всі ваші кроки може лише чернець та вірянин, інакше ви будете торгувати порожніми просторами.
Лише спільними зусиллями, через відкритий діалог та конструктивні рішення, можливо повернути Києво-Печерську Лавру до витоків та побачити її як процвітаючу духовну обитель, шановану в Україні та в усьому світі.»
А ми пророкуємо: у Лаврі чернече життя більше не возродиться до того ступіню, щоб значення монастиря було більшим за значення музею. Від нині і до віку Лавра буде містом історї, архітектури, спадка, місцем зустріч, конференцій, свят, пошуку сенсів. Лавра- як місце виключно монашого життя більше ніколи не повернеться. Бо це не потрібно ані державі, ані суспільству.
Forwarded from Монолог.здєсь 😁
А тепер серйозно. Після кількох матеріалів Монолог.здесь про Західноєвропейське вікаріаство УПЦ там встановлено просто дуже суворий режим секретності.
Минулого понеділка обрані з духовенства любімчики з'їхались в м. Барі на з'їзд, який тривав до п'ятниці. Але ні на сайті ВЗЦЗ, ні на будь-яких інших ресурсах, Ви не знайдете жодної згадки, чи фото з цієї події.
Єдине відео опублікував отець Олександр Шестопалов з Берна, і саме з нього ми зробили скрін, де видно, що о. Василя Пріца, невтомного труженика Паканича та Данілєвіча нагородили митрою. Це відео вже видалено і вся інфа підчищена. Просто неймовірно.
Здається західноєвропейське вікаріатство УПЦ потихеньку перетворюється на те, чим і має бути - СЕКРЕТНУ мережу впливу УПЦ МП закордоном.
#серйозніновини
Минулого понеділка обрані з духовенства любімчики з'їхались в м. Барі на з'їзд, який тривав до п'ятниці. Але ні на сайті ВЗЦЗ, ні на будь-яких інших ресурсах, Ви не знайдете жодної згадки, чи фото з цієї події.
Єдине відео опублікував отець Олександр Шестопалов з Берна, і саме з нього ми зробили скрін, де видно, що о. Василя Пріца, невтомного труженика Паканича та Данілєвіча нагородили митрою. Це відео вже видалено і вся інфа підчищена. Просто неймовірно.
Здається західноєвропейське вікаріатство УПЦ потихеньку перетворюється на те, чим і має бути - СЕКРЕТНУ мережу впливу УПЦ МП закордоном.
#серйозніновини
Сергій Шумило пише:
«Яке ставлення до України "духовної радниці" президента США Д. Трампа?
Останні призначення Дональда Трампа засвідчують, що релігійна складова в політиці нової адміністрації Білого дому, на відміну від попередньої, займатиме не останню роль. І українській владі, особливо в умовах війни з північним агресором, важливо це враховувати.
Цікава новина з Білого дому. Новий президент США Дональд Трамп оголосив, що призначить директором Офісу у справах віросповідань в Білому домі жінку-пастора Паулу Вайт (Paula White-Cain, 1966 р.н.) — популярну американську протестантську проповідницю та теле-євангелістку.
Пастор Паула Вайт була тривалий час особистим духовним радником Дональда Трампа. Американські ЗМІ писали в 2016 р., що саме вона навернула Трампа до християнства.
Доречі, вона підтримувала зв'язки з українськими протестантськими священнослужителями. Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України в 2022 р. вона виступила ініціатором надання допомоги українцям, які постраждали від війни. В одному зі своїх постів від 12 червня 2022 р. вона писала: "Я дуже вдячна усім волонтерам, які прийшли, щоб спакувати ще 500 000 страв, щоб разом із 500 тисячами вже запакованих страв відправити в Україну для тих, хто постраждав від війни. Загалом це 2 мільйони".
Пізніше на своєму офіційному сайті пастор Паула Вайт написала: «Моє серце було важким і обтяженим через те, що ми всі спостерігаємо, що відбувається в нашому світі сьогодні. Наші дорогі друзі в Україні, люди, з якими ми служили, проповідували у церквах, і тепер не знати їхнє місцезнаходження було майже мукою… Народ України зараз потребує вашої допомоги! /…/ Paula White Ministries і CityServe International разом із City of Destiny Church співпрацювали з MercyChefs, Intercessors For American & Intercessors for Ukraine і Revival Missions International, щоб розпочати роздачу мільйонів страв серед постраждалих і голодних українських біженців, які врятувалися перед обличчям неймовірної кризи та спустошення, які відбуваються прямо зараз. І ми досягли нашої початкової мети за 24 години, але це не зупиняється на досягнутому – навіть близько… ще багато чого потрібно зробити для українського народу, який разом із сім’ями рятується від війни! Є незліченна кількість людей, які відчайдушно потребують допомоги та їжі, буквально стоять у чергах, щоб отримати будь-яку їжу та зберегти свої сім’ї, і їх кількість швидко зростає з кожним днем. Крім того, наші міністерства-партнери допомагатимуть задовольняти духовні та емоційні потреби біженців і надавати житло за наявності».
Нове призначення вже розкритикували на прокремлівських пабліках... Особливо за тверду підтримку Паулою Вайт Ізраїлю.
Однозначно, цей напрям співпраці Україні вкрай важливо розвивати.»
«Яке ставлення до України "духовної радниці" президента США Д. Трампа?
Останні призначення Дональда Трампа засвідчують, що релігійна складова в політиці нової адміністрації Білого дому, на відміну від попередньої, займатиме не останню роль. І українській владі, особливо в умовах війни з північним агресором, важливо це враховувати.
Цікава новина з Білого дому. Новий президент США Дональд Трамп оголосив, що призначить директором Офісу у справах віросповідань в Білому домі жінку-пастора Паулу Вайт (Paula White-Cain, 1966 р.н.) — популярну американську протестантську проповідницю та теле-євангелістку.
Пастор Паула Вайт була тривалий час особистим духовним радником Дональда Трампа. Американські ЗМІ писали в 2016 р., що саме вона навернула Трампа до християнства.
Доречі, вона підтримувала зв'язки з українськими протестантськими священнослужителями. Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України в 2022 р. вона виступила ініціатором надання допомоги українцям, які постраждали від війни. В одному зі своїх постів від 12 червня 2022 р. вона писала: "Я дуже вдячна усім волонтерам, які прийшли, щоб спакувати ще 500 000 страв, щоб разом із 500 тисячами вже запакованих страв відправити в Україну для тих, хто постраждав від війни. Загалом це 2 мільйони".
Пізніше на своєму офіційному сайті пастор Паула Вайт написала: «Моє серце було важким і обтяженим через те, що ми всі спостерігаємо, що відбувається в нашому світі сьогодні. Наші дорогі друзі в Україні, люди, з якими ми служили, проповідували у церквах, і тепер не знати їхнє місцезнаходження було майже мукою… Народ України зараз потребує вашої допомоги! /…/ Paula White Ministries і CityServe International разом із City of Destiny Church співпрацювали з MercyChefs, Intercessors For American & Intercessors for Ukraine і Revival Missions International, щоб розпочати роздачу мільйонів страв серед постраждалих і голодних українських біженців, які врятувалися перед обличчям неймовірної кризи та спустошення, які відбуваються прямо зараз. І ми досягли нашої початкової мети за 24 години, але це не зупиняється на досягнутому – навіть близько… ще багато чого потрібно зробити для українського народу, який разом із сім’ями рятується від війни! Є незліченна кількість людей, які відчайдушно потребують допомоги та їжі, буквально стоять у чергах, щоб отримати будь-яку їжу та зберегти свої сім’ї, і їх кількість швидко зростає з кожним днем. Крім того, наші міністерства-партнери допомагатимуть задовольняти духовні та емоційні потреби біженців і надавати житло за наявності».
Нове призначення вже розкритикували на прокремлівських пабліках... Особливо за тверду підтримку Паулою Вайт Ізраїлю.
Однозначно, цей напрям співпраці Україні вкрай важливо розвивати.»
Для Юлі Комінко і всіх інших, хто радів закриттю програм USAID:
«Тут всі, включно з українським фб, налетіли на USAID, що наче фінансував різний непотреб, а Маск щойно заявив, що гроші тринькали на єгипетський туризм.
Я не знаю про всі проекти, але я бачив, на який "непотреб" USAID "тринькав" гроші у Єгипті. Наприклад, відновлюючи один з найстаріших у світі монастирів -- так званий "Червоний", який було засновано архімандритом Шенудою у 5 столітті. Ця краса на світлинах збереглася дякуючи американським платникам податків і USAID.»
о. Кирило Говорун.
«Тут всі, включно з українським фб, налетіли на USAID, що наче фінансував різний непотреб, а Маск щойно заявив, що гроші тринькали на єгипетський туризм.
Я не знаю про всі проекти, але я бачив, на який "непотреб" USAID "тринькав" гроші у Єгипті. Наприклад, відновлюючи один з найстаріших у світі монастирів -- так званий "Червоний", який було засновано архімандритом Шенудою у 5 столітті. Ця краса на світлинах збереглася дякуючи американським платникам податків і USAID.»
о. Кирило Говорун.