Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/fuckcorruption/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Центр протидії корупції_ | Telegram Webview: fuckcorruption/3505 -
Telegram Group & Telegram Channel
​​Соломʼянський суд може зняти арешт з 4,7 млн євро, вилучених у справі скандальної постачальниці харчів для ЗСУ

Йдеться про гроші, які вилучили під час обшуку в автомобілі, в якому перебувала бухгалтерка компанії “Міт Пром”, що постачає продукти для Міноборони.

Фірма входить до групи компаній Тетяни Глиняної, яка в останні роки є одним з найбільших постачальників харчів для ЗСУ. 

Ще в серпні минулого року детективи БЕБ затримали бухгалтерку компанії “Міт Пром”, яка перевозила у багажнику 4,7 млн євро. Тоді ж на ці кошти наклали арешт.

Важливо, що ані бухгалтерка Демінська, ані власниця авто Коржук не змогли пояснити походження цих грошей.

Однак, нещодавно з відповіді Солом’янського суду нам стало відомо, що чоловік на ім’я Олександр Пеньков подав клопотання про зняття арешту з 4,7 млн євро. 

В своєму клопотанні Пеньков зазначив, що знайдені у багажнику гроші йому нібито передали на підставі договорів позики. 

При цьому у слідства відсутні будь-які дані щодо приналежності цих грошей Пенькову, він не має жодного відношення до цього провадження. 

Крім того, з відповіді Соломʼянського суду вбачається, що Пеньков протягом 4 днів подавав однакові клопотання про скасування арешту майна. 

При цьому в декількох випадках після того, як було визначено суддю, Пеньков подавав заяву про те, що він відкликає своє клопотання.

Оскільки таке відкликання не передбачено законом, слідчий суддя Солом’янського суду Олександр Майстренко розглянув ці клопотання і відмовив Пенькову. 

Так само відмовила у скасуванні арешту з грошей слідча суддя Солом’янського суду Катерина Застрожнікова. 

❗️Третє клопотання потрапило слідчому судді того ж суду Дмитру Кратку, який всупереч вимогам КПК відкрив провадження за скаргою одного з підозрюваних в справі НАБУ на 1,8 млрд грн. 

Після того, як справа зайшла на Кратка, Пеньков перестав подавати клопотання про відкликання. Це може свідчити про те, що він спеціально подав кілька клопотань, аби одне з них потрапило на потрібного суддю. 

Додамо, що в разі, якщо клопотання буде задоволене, суд, який розглядатиме цю справу по суті, не зможе їх конфіскувати на користь ЗСУ. 

Раніше медіа писали, що Тетяна Глиняна стала власницею чотирьох готелів у хорватському місті Спліт. Загальна вартість готелів складає понад 10 млн євро. Після розголосу Глиняна вирішила продати готелі.

Підписатись. ЦПК ✔️



group-telegram.com/fuckcorruption/3505
Create:
Last Update:

​​Соломʼянський суд може зняти арешт з 4,7 млн євро, вилучених у справі скандальної постачальниці харчів для ЗСУ

Йдеться про гроші, які вилучили під час обшуку в автомобілі, в якому перебувала бухгалтерка компанії “Міт Пром”, що постачає продукти для Міноборони.

Фірма входить до групи компаній Тетяни Глиняної, яка в останні роки є одним з найбільших постачальників харчів для ЗСУ. 

Ще в серпні минулого року детективи БЕБ затримали бухгалтерку компанії “Міт Пром”, яка перевозила у багажнику 4,7 млн євро. Тоді ж на ці кошти наклали арешт.

Важливо, що ані бухгалтерка Демінська, ані власниця авто Коржук не змогли пояснити походження цих грошей.

Однак, нещодавно з відповіді Солом’янського суду нам стало відомо, що чоловік на ім’я Олександр Пеньков подав клопотання про зняття арешту з 4,7 млн євро. 

В своєму клопотанні Пеньков зазначив, що знайдені у багажнику гроші йому нібито передали на підставі договорів позики. 

При цьому у слідства відсутні будь-які дані щодо приналежності цих грошей Пенькову, він не має жодного відношення до цього провадження. 

Крім того, з відповіді Соломʼянського суду вбачається, що Пеньков протягом 4 днів подавав однакові клопотання про скасування арешту майна. 

При цьому в декількох випадках після того, як було визначено суддю, Пеньков подавав заяву про те, що він відкликає своє клопотання.

Оскільки таке відкликання не передбачено законом, слідчий суддя Солом’янського суду Олександр Майстренко розглянув ці клопотання і відмовив Пенькову. 

Так само відмовила у скасуванні арешту з грошей слідча суддя Солом’янського суду Катерина Застрожнікова. 

❗️Третє клопотання потрапило слідчому судді того ж суду Дмитру Кратку, який всупереч вимогам КПК відкрив провадження за скаргою одного з підозрюваних в справі НАБУ на 1,8 млрд грн. 

Після того, як справа зайшла на Кратка, Пеньков перестав подавати клопотання про відкликання. Це може свідчити про те, що він спеціально подав кілька клопотань, аби одне з них потрапило на потрібного суддю. 

Додамо, що в разі, якщо клопотання буде задоволене, суд, який розглядатиме цю справу по суті, не зможе їх конфіскувати на користь ЗСУ. 

Раніше медіа писали, що Тетяна Глиняна стала власницею чотирьох готелів у хорватському місті Спліт. Загальна вартість готелів складає понад 10 млн євро. Після розголосу Глиняна вирішила продати готелі.

Підписатись. ЦПК ✔️

BY Центр протидії корупції_




Share with your friend now:
group-telegram.com/fuckcorruption/3505

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Despite Telegram's origins, its approach to users' security has privacy advocates worried. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app. This ability to mix the public and the private, as well as the ability to use bots to engage with users has proved to be problematic. In early 2021, a database selling phone numbers pulled from Facebook was selling numbers for $20 per lookup. Similarly, security researchers found a network of deepfake bots on the platform that were generating images of people submitted by users to create non-consensual imagery, some of which involved children. DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries. So, uh, whenever I hear about Telegram, it’s always in relation to something bad. What gives?
from us


Telegram Центр протидії корупції_
FROM American