Шобшока лізувієти пітрівні

Forwarded from 🎁Суртіз (≧▽≦)

Таке відчуття, ніби тільки місяць тому ми з батьками та бабусею виїхали з блокади, але вже за годину святкуватимемо третій новий рік на чужині. На жаль, уже без бабусі.

Ніяк не можу прижитися на нових місцях. Де б не був — усе не те. Ніде немає дому, просто чергова довготривала зупинка, а до кінцевої я, певно, вже ніколи не доїду.
Бо мою кінцеву відібрала русня: знищила, усіяла трупами та розтоптала вщент.
І не тільки мою. Мільйони людей із сотень зруйнованих та окупованих міст сьогодні зустрічатимуть новий рік або далеко від дому, або під дулами автоматів руснявих виродків.
Не забувайте про них. Завжди тримайте в голові, що поруч із вами живуть люди, які втратили все через йобану русню.

Ми — такі самі українці, як і всі. Діти українських міст. Не проходьте повз. Якщо маєте друзів ВПО або тих, хто з якихось причин залишився, — будьте з ними поруч. Ви не уявляєте та, сподіваюся, ніколи не зрозумієте, наскільки важко святкувати на чужині або під вічним наглядом підарів.

Ті, хто, на щастя, ніколи не знав, що таке окупація, цінуйте свій дім.
Цінуйте своє місто, можливість сходити до друзів у гості, сходити в улюблений заклад. Цінуйте свою волю.
Сьогодні ми з дорогою мені людиною святкуватимемо по різні боки лінії зіткнення: я — на великій землі, а вона — там. Але сподіваюся, невдовзі це зміниться, і на наступний новий рік їй не доведеться переводити годинник на годину назад.

Почніть свій новий рік із доната, участі в акції підтримки полонених, донорства крові чи будь-чого, що наблизить мир на нашій землі.
Багато наших співвітчизників сьогодні стоять насмерть за нас. Пам'ятайте це. Допомагайте їм, рятуйте їх так само, як вони рятують нас щодня.

Дякую всім, як старим, так і новим товаришам, які завжди були поруч цього року. Не буду відмічати всіх, щоб нікого не забути та ніхто не образився :Р

Пішов третій 2022 рік, друзі. Наснаги нам усім, миру нашій землі та щоб ми всі поїхали додому.

www.group-telegram.com/us/gavdaen.com/3024

13 viewsDec 31 at 20:58

Таке відчуття, ніби тільки місяць тому ми з батьками та бабусею виїхали з блокади, але вже за годину святкуватимемо третій новий рік на чужині. На жаль, уже без бабусі.

Ніяк не можу прижитися на нових місцях. Де б не був — усе не те. Ніде немає дому, просто чергова довготривала зупинка, а до кінцевої я, певно, вже ніколи не доїду.
Бо мою кінцеву відібрала русня: знищила, усіяла трупами та розтоптала вщент.
І не тільки мою. Мільйони людей із сотень зруйнованих та окупованих міст сьогодні зустрічатимуть новий рік або далеко від дому, або під дулами автоматів руснявих виродків.
Не забувайте про них. Завжди тримайте в голові, що поруч із вами живуть люди, які втратили все через йобану русню.

Ми — такі самі українці, як і всі. Діти українських міст. Не проходьте повз. Якщо маєте друзів ВПО або тих, хто з якихось причин залишився, — будьте з ними поруч. Ви не уявляєте та, сподіваюся, ніколи не зрозумієте, наскільки важко святкувати на чужині або під вічним наглядом підарів.

Ті, хто, на щастя, ніколи не знав, що таке окупація, цінуйте свій дім.
Цінуйте своє місто, можливість сходити до друзів у гості, сходити в улюблений заклад. Цінуйте свою волю.
Сьогодні ми з дорогою мені людиною святкуватимемо по різні боки лінії зіткнення: я — на великій землі, а вона — там. Але сподіваюся, невдовзі це зміниться, і на наступний новий рік їй не доведеться переводити годинник на годину назад.

Почніть свій новий рік із доната, участі в акції підтримки полонених, донорства крові чи будь-чого, що наблизить мир на нашій землі.
Багато наших співвітчизників сьогодні стоять насмерть за нас. Пам'ятайте це. Допомагайте їм, рятуйте їх так само, як вони рятують нас щодня.

Дякую всім, як старим, так і новим товаришам, які завжди були поруч цього року. Не буду відмічати всіх, щоб нікого не забути та ніхто не образився :Р

Пішов третій 2022 рік, друзі. Наснаги нам усім, миру нашій землі та щоб ми всі поїхали додому.

BY Шобшока лізувієти пітрівні