Основні інсайти та висновки: ▪ Станом на серпень 2024 року фактична чисельність внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні складає 3,67 млн. осіб. Повернулися до свого звичного місця проживання 4,39 млн. осіб. ▪ Порівняно із квітнем 2024 року чисельність ВПО дещо збільшилась (120 тис. осіб), проте у річному вимірі (вересень 2023) не змінилась. ▪ МОМ оцінює частку ВПО від населення України у 11,4%. ▪ Найбільше ВПО приймають Харківська (13%), Дніпропетровська (12%), Київська (8%), Запорізька області (6%) та м. Київ (10%). У ці регіони перемістилась майже половина всіх ВПО. ▪ Більшість ВПО походять із Донецької (24%), Харківської (20%), Запорізької, Херсонської (по 12%), Луганської (7%) областей. Дві третини ВПО (67%) походять зі східного макрорегіону, 17% - з південного макрорегіону. ▪ 28% ВПО змінили місце проживання в межах рідної області, решта – виїхали за її межі. Найвищі показники переміщень у межах області демонструють Донецька, Харківська, Запорізька області. Бажання залишатись у межах області закономірно збільшується із віком хоча б одного члена сім’ї ВПО. ▪ Станом на серпень 2024 року 10% домогосподарств ВПО є неповними сім’ями (лише одна особа старша за 18 років, решта — у віці 0–17 років). ▪ Більшість (69%) фактичних ВПО висловили намір залишатися у поточному місці перебування довше ніж упродовж наступних трьох місяців, тоді як 14% обмірковують можливість повернутися до свого місця походження. Серед тих, хто обмірковує можливість повернення, більшість (63%) повідомили, що готові на це тільки після закінчення війни. ▪ Починаючи з лютого 2022 року, 9% ВПО принаймні 14 днів провели за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення. Приблизно 82% ВПО прожили поза звичним місцем проживання понад рік: у середньому 750 днів серед усіх ВПО. ▪ До найпоширеніших потреб, названих ВПО, незалежно від їхньої пріоритетності, належать павербанки й генератори (59%), медикаменти (40%), житло й можливості для заробітку (по 34%), продовольство (33%).
💁♂️Отже, чисельність ВПО залишається значною. Понад половина ВПО (53%) покинула свої домівки два роки тому і більше. Хоча більшість все ще планує повернутися після закінчення війни, зростає частка тих, хто планує залишитися жити на новому місці. Безпекова ситуація, можливість бути ближче до сімї, а також забезпечити себе засобами для існування залишаються основними причинами, що спонукають до переїзду у межах України. Порівняно із попереднім опитуванням у квітні, серед нагальних потреб ВПО збільшився запит на павербанки та генератори, утім за великим рахунком ці потреби залишаються сталими – послуги охорони здоров’я/ ліки, житло, працевлаштування. З врахуванням обмеженості бюджетних ресурсів, вважаю, головні напрямки, в які має вкладатись уряд та місцева влада з метою вирішення нагальних проблем ВПО, це розвиток ринку соціального житла і доступного житла для оренди, а також про-активна політика зайнятості з акцентом на програми перекваліфікації та перенавчання ВПО, трохи більше половини з яких є людьми у працездатному віці. Рівний доступ до базових соціальних послуг, такі як муніципальні садочки, школи, медична допомога також залишається важливим питанням підтримки ВПО.
Основні інсайти та висновки: ▪ Станом на серпень 2024 року фактична чисельність внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні складає 3,67 млн. осіб. Повернулися до свого звичного місця проживання 4,39 млн. осіб. ▪ Порівняно із квітнем 2024 року чисельність ВПО дещо збільшилась (120 тис. осіб), проте у річному вимірі (вересень 2023) не змінилась. ▪ МОМ оцінює частку ВПО від населення України у 11,4%. ▪ Найбільше ВПО приймають Харківська (13%), Дніпропетровська (12%), Київська (8%), Запорізька області (6%) та м. Київ (10%). У ці регіони перемістилась майже половина всіх ВПО. ▪ Більшість ВПО походять із Донецької (24%), Харківської (20%), Запорізької, Херсонської (по 12%), Луганської (7%) областей. Дві третини ВПО (67%) походять зі східного макрорегіону, 17% - з південного макрорегіону. ▪ 28% ВПО змінили місце проживання в межах рідної області, решта – виїхали за її межі. Найвищі показники переміщень у межах області демонструють Донецька, Харківська, Запорізька області. Бажання залишатись у межах області закономірно збільшується із віком хоча б одного члена сім’ї ВПО. ▪ Станом на серпень 2024 року 10% домогосподарств ВПО є неповними сім’ями (лише одна особа старша за 18 років, решта — у віці 0–17 років). ▪ Більшість (69%) фактичних ВПО висловили намір залишатися у поточному місці перебування довше ніж упродовж наступних трьох місяців, тоді як 14% обмірковують можливість повернутися до свого місця походження. Серед тих, хто обмірковує можливість повернення, більшість (63%) повідомили, що готові на це тільки після закінчення війни. ▪ Починаючи з лютого 2022 року, 9% ВПО принаймні 14 днів провели за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення. Приблизно 82% ВПО прожили поза звичним місцем проживання понад рік: у середньому 750 днів серед усіх ВПО. ▪ До найпоширеніших потреб, названих ВПО, незалежно від їхньої пріоритетності, належать павербанки й генератори (59%), медикаменти (40%), житло й можливості для заробітку (по 34%), продовольство (33%).
💁♂️Отже, чисельність ВПО залишається значною. Понад половина ВПО (53%) покинула свої домівки два роки тому і більше. Хоча більшість все ще планує повернутися після закінчення війни, зростає частка тих, хто планує залишитися жити на новому місці. Безпекова ситуація, можливість бути ближче до сімї, а також забезпечити себе засобами для існування залишаються основними причинами, що спонукають до переїзду у межах України. Порівняно із попереднім опитуванням у квітні, серед нагальних потреб ВПО збільшився запит на павербанки та генератори, утім за великим рахунком ці потреби залишаються сталими – послуги охорони здоров’я/ ліки, житло, працевлаштування. З врахуванням обмеженості бюджетних ресурсів, вважаю, головні напрямки, в які має вкладатись уряд та місцева влада з метою вирішення нагальних проблем ВПО, це розвиток ринку соціального житла і доступного житла для оренди, а також про-активна політика зайнятості з акцентом на програми перекваліфікації та перенавчання ВПО, трохи більше половини з яких є людьми у працездатному віці. Рівний доступ до базових соціальних послуг, такі як муніципальні садочки, школи, медична допомога також залишається важливим питанням підтримки ВПО.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries. "There is a significant risk of insider threat or hacking of Telegram systems that could expose all of these chats to the Russian government," said Eva Galperin with the Electronic Frontier Foundation, which has called for Telegram to improve its privacy practices. In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels. Overall, extreme levels of fear in the market seems to have morphed into something more resembling concern. For example, the Cboe Volatility Index fell from its 2022 peak of 36, which it hit Monday, to around 30 on Friday, a sign of easing tensions. Meanwhile, while the price of WTI crude oil slipped from Sunday’s multiyear high $130 of barrel to $109 a pop. Markets have been expecting heavy restrictions on Russian oil, some of which the U.S. has already imposed, and that would reduce the global supply and bring about even more burdensome inflation. Two days after Russia invaded Ukraine, an account on the Telegram messaging platform posing as President Volodymyr Zelenskiy urged his armed forces to surrender.
from us
