Notice: file_put_contents(): Write of 6281 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Warning: file_put_contents(): Only 8192 of 14473 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 Данило Гетманцев | Telegram Webview: getmantsevdanil/8575 -
📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною: ▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол. ▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний. ▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів: ✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою; ✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті); ✔️зменшення кредитних ставок, ✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни. Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною: ▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол. ▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний. ▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів: ✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою; ✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті); ✔️зменшення кредитних ставок, ✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни. Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
As the war in Ukraine rages, the messaging app Telegram has emerged as the go-to place for unfiltered live war updates for both Ukrainian refugees and increasingly isolated Russians alike. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. Pavel Durov, a billionaire who embraces an all-black wardrobe and is often compared to the character Neo from "the Matrix," funds Telegram through his personal wealth and debt financing. And despite being one of the world's most popular tech companies, Telegram reportedly has only about 30 employees who defer to Durov for most major decisions about the platform. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety.
from us
