Зустрівся в Харкові з авіаторами, - галуззю, яка дає нам крила, аби ми могли літати високо в небі. Обговорили необхідність продовження підтримки підприємств літакобудівної галузі, а також способи такої підтримки.
У зустрічі взяли участь представники Аерокосмічної Асоціації України, керівництво профільних підприємств та інші представники ринку.
Обмінялися думками про проблему та домовилися про співпрацю.
Безперечно, науковоємну галузь, тим більше орієнтовану на оборонку треба підтримувати. Спробуємо разом знайти відповідні механізми в межах нашого проекту Defence City.
Також важливо достоменно зʼясувати ефект від наданих галузі 15-річних пільг, що завершилися цього року. Це важливо, аби уникнути помилок у майбутньому.
Роботу продовжуємо.
Галузь підтримаємо.
У зустрічі взяли участь представники Аерокосмічної Асоціації України, керівництво профільних підприємств та інші представники ринку.
Обмінялися думками про проблему та домовилися про співпрацю.
Безперечно, науковоємну галузь, тим більше орієнтовану на оборонку треба підтримувати. Спробуємо разом знайти відповідні механізми в межах нашого проекту Defence City.
Також важливо достоменно зʼясувати ефект від наданих галузі 15-річних пільг, що завершилися цього року. Це важливо, аби уникнути помилок у майбутньому.
Роботу продовжуємо.
Галузь підтримаємо.
Тексти законопроектів – уже на сайті Верховної Ради.
№13420 📄 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56673
№13421 📄 Проект Закону про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56675
№13422 📄 Проект Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56676
№13423 📄 Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56677
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸 У І кварталі 2025 року обмінні пункти задекларували авансові внески з податку на прибуток на суму 240,7 млн грн, що на 26,3% більше, ніж у відповідному періоді 2024 року (190,6 млн грн).
💰 За період січень–травень 2025 року платники сплатили 429,5 млн грн авансових внесків, що на 102,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
💱 Додаткові надходження з авансових внесків у І кварталі 2025 року від платників, які мають обмінні пункти, становлять 73,2 млн грн.
✅ Станом на 01.06.2025 року в Реєстрі обмінних пунктів значиться 3 701 пункт, що належать 57 юридичним особам.
Водночас, звертає на себе увагу велика кількість нелегальних обмінників, де можна поміняти будь-що на будь-що, розрахункових центрів, через які можна перерахувати будь-що будь-куди.
Звичайно, анонімно і без податків.
В якості експерименту попросив помічників перевірити пункти на вулиці Саксаганського в Києві. 🤦♂️Серед двох десятків дуже помітних обмінників з рекламними вивісками лише кілька - офіційні.
Правоохоронці активно їх не помічають. Цікаво до якого моменту? Поки це не почне впливати на гривню і платіжний баланс, чи довше?
Немає слів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔍Офшорам стає тісно: Україна отримала перші звіти CbC від 21 іноземної юрисдикції
🚀Ще один інструмент «Антиофшорного» закону запрацював на практиці.
Україна вперше отримала звіти у розрізі країн (Country-by-Country Reporting, CbC) від міжнародних груп компаній, які зареєстровані в 21 іноземній юрисдикції.
Завдяки таким звітам розкривається глобальна структура транснаціонального бізнесу – ще одне важливе джерело інформації для боротьби з податковими зловживаннями та схемами ухилення від оподаткування.
Звіти CbC наразі аналізуються з метою встановлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення.
🌍 Це частина імплементованих стандартів BEPS, що допомагає зробити оподаткування більш справедливим і прозорим та сприяє боротьбі з ухиленням від сплати податків на глобальному рівні.
📎 Детальніше — за посиланням
👉 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/909691.html
🚀Ще один інструмент «Антиофшорного» закону запрацював на практиці.
Україна вперше отримала звіти у розрізі країн (Country-by-Country Reporting, CbC) від міжнародних груп компаній, які зареєстровані в 21 іноземній юрисдикції.
Завдяки таким звітам розкривається глобальна структура транснаціонального бізнесу – ще одне важливе джерело інформації для боротьби з податковими зловживаннями та схемами ухилення від оподаткування.
Звіти CbC наразі аналізуються з метою встановлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення.
🌍 Це частина імплементованих стандартів BEPS, що допомагає зробити оподаткування більш справедливим і прозорим та сприяє боротьбі з ухиленням від сплати податків на глобальному рівні.
📎 Детальніше — за посиланням
👉 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/909691.html
tax.gov.ua
ДПС отримала перші CbC-звіти від 21 іноземної юрисдикції
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Defence City – надважлива ініціатива. Зволікати з її розглядом у парламенті не будемо – орієнтуємося на перше читання уже в середині липня.
Підтримка у Defence City безпрецедентна. Ми зібрали 130 підписів народних депутатів під відповідним пакетом законопроектів менше, ніж за добу. Немає жодних сумнівів, що розвиток ОПК – це наш стратегічний пріоритет.
Підтримка у Defence City безпрецедентна. Ми зібрали 130 підписів народних депутатів під відповідним пакетом законопроектів менше, ніж за добу. Немає жодних сумнівів, що розвиток ОПК – це наш стратегічний пріоритет.
Щодо резидентів Дія.City
📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу.
Станом на 1 червня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 880 юридичних осіб, у тому числі які обрали ПнВК – 761 юридичних осіб.
🔻Частка резидентів Дія.Сіті, які обрали ПнВК, склала 40,5%, тобто зменшується частка таких платників у порівнянні з попередніми періодами.
💸 Загалом діючими на 1 червня 2025 року резидентами Дія.Сіті у січні - травні 2025 року сплачено до бюджету 11,9 млрд грн (без ЄСВ), у тому числі платниками ПнВК – 5,8 млрд грн, що на 5,4 млрд грн (ПнВК на 2,8 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, з них:
▪️податок на прибуток – 2,1 млрд грн, у тому числі ПнВК 0,5 млрд грн, що на 0,4 млрд грн (ПнВК на 0,1 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року;
▪️податок на додану вартість – 3,5 млрд грн, у тому числі ПнВК 2,1 млрд грн, що на 1,5 млрд грн (ПнВК на 0,8 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року;
▪️податок і збір на доходи фізичних осіб – 5,9 млрд грн, у тому числі ПнВК 3,1 млрд грн, що на 5,5 млрд грн (ПнВК на 1,9 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу.
Станом на 1 червня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 880 юридичних осіб, у тому числі які обрали ПнВК – 761 юридичних осіб.
🔻Частка резидентів Дія.Сіті, які обрали ПнВК, склала 40,5%, тобто зменшується частка таких платників у порівнянні з попередніми періодами.
💸 Загалом діючими на 1 червня 2025 року резидентами Дія.Сіті у січні - травні 2025 року сплачено до бюджету 11,9 млрд грн (без ЄСВ), у тому числі платниками ПнВК – 5,8 млрд грн, що на 5,4 млрд грн (ПнВК на 2,8 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, з них:
▪️податок на прибуток – 2,1 млрд грн, у тому числі ПнВК 0,5 млрд грн, що на 0,4 млрд грн (ПнВК на 0,1 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року;
▪️податок на додану вартість – 3,5 млрд грн, у тому числі ПнВК 2,1 млрд грн, що на 1,5 млрд грн (ПнВК на 0,8 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року;
▪️податок і збір на доходи фізичних осіб – 5,9 млрд грн, у тому числі ПнВК 3,1 млрд грн, що на 5,5 млрд грн (ПнВК на 1,9 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
З Днем Конституції України🇺🇦
Прийняття Основного Закону 28 червня 1996 року стало важливою віхою у становленні сучасної української державності. Актом проголошення незалежної української держави, як демократичної, соціальної та правової. Держави, в якій людське життя, гідність, права та свободи людини і громадянина визнані найвищою цінністю.
Конституція – це не просто «юридичний документ» чи «збірка законів». Це дух і буква, в якій відображена вся Україна, наші цілі і устремління. Це, одночасно, норми прямої дії, які потрібно виконувати, символ верховенства права і спосіб нашого життя, до якого ми прагнемо.
Основний Закон – комплексний образ країни. Кожне конституційне положення і теза — ціннісна і правова тканина, що єднає наше суспільство, робить нас громадянами, які мають права і наділені обов’язками. Повага та виконання Конституційних приписів – головна риса, що визначає нашу громадянську ідентичність, патріотизм і справжню відданість нашій державі.
Дякую всім українським громадянам, хто сьогодні захищає від агресора нашу Конституцію, наш суверенітет, право на вільний розвиток і власний вибір майбутнього.
Вірю, що Україна вистоїть у цій боротьбі і ми пройдемо шлях до побудови справедливої, вільної, процвітаючої європейської держави, як це передбачає наша Конституція!
Зі святом Вас, шановні Громадяни України!
Прийняття Основного Закону 28 червня 1996 року стало важливою віхою у становленні сучасної української державності. Актом проголошення незалежної української держави, як демократичної, соціальної та правової. Держави, в якій людське життя, гідність, права та свободи людини і громадянина визнані найвищою цінністю.
Конституція – це не просто «юридичний документ» чи «збірка законів». Це дух і буква, в якій відображена вся Україна, наші цілі і устремління. Це, одночасно, норми прямої дії, які потрібно виконувати, символ верховенства права і спосіб нашого життя, до якого ми прагнемо.
Основний Закон – комплексний образ країни. Кожне конституційне положення і теза — ціннісна і правова тканина, що єднає наше суспільство, робить нас громадянами, які мають права і наділені обов’язками. Повага та виконання Конституційних приписів – головна риса, що визначає нашу громадянську ідентичність, патріотизм і справжню відданість нашій державі.
Дякую всім українським громадянам, хто сьогодні захищає від агресора нашу Конституцію, наш суверенітет, право на вільний розвиток і власний вибір майбутнього.
Вірю, що Україна вистоїть у цій боротьбі і ми пройдемо шлях до побудови справедливої, вільної, процвітаючої європейської держави, як це передбачає наша Конституція!
Зі святом Вас, шановні Громадяни України!
⛽️Галузь, яка містить резерви щодо детінізації – роздрібна торгівля пальним.
⛽️ 1 358,7 млн грн сплачено юридичними особами авансових внесків з податку на прибуток у січні–травні 2025 року, з них 273,3 млн грн у травні, що на 7,3 млн грн більше порівняно з квітнем.
70,5 млн грн сплачено ФОП авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі 14 млн грн — у травні.
💰 Додаткові надходження з авансових внесків з податку на прибуток у І кварталі 2025 року, від платників, які звітують щоквартально, склали 300,45 млн грн.
Крім того, 89,3 млн грн надійшло від платників, які звітують щорічно.
❗️За не сплату авансових внесків податковими органами було анульовано:
431 ліцензію у 280 суб’єктів господарювання протягом 5 місяців 2025р;
71 ліцензію у травні, з них 9 у ФОП або 3,5% та 62 у юридичних осіб або 1,3% від загальної кількості ліцензій за які сплачували авансові внески з ПДФО та ПнП.
Анулювання ліцензії відбулося з ряду причин – закриття АЗС однієї із мережевих заправок восени минулого року, закриття нерентабельних мережевих заправок, одиночних заправок, що користувались нелегальним вхідним пальним – стало невигідно, анулювання ліцензій на окупованих територіях та територіях де ведуться бойові дії.
Як бачимо практично всі платники сплачують авансовий внесок, в тому числі і ФОП, що свідчить про позитивну тенденцію у наповненні бюджету та зростання відповідальності бізнесу.
⛽️ 1 358,7 млн грн сплачено юридичними особами авансових внесків з податку на прибуток у січні–травні 2025 року, з них 273,3 млн грн у травні, що на 7,3 млн грн більше порівняно з квітнем.
70,5 млн грн сплачено ФОП авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі 14 млн грн — у травні.
💰 Додаткові надходження з авансових внесків з податку на прибуток у І кварталі 2025 року, від платників, які звітують щоквартально, склали 300,45 млн грн.
Крім того, 89,3 млн грн надійшло від платників, які звітують щорічно.
❗️За не сплату авансових внесків податковими органами було анульовано:
431 ліцензію у 280 суб’єктів господарювання протягом 5 місяців 2025р;
71 ліцензію у травні, з них 9 у ФОП або 3,5% та 62 у юридичних осіб або 1,3% від загальної кількості ліцензій за які сплачували авансові внески з ПДФО та ПнП.
Анулювання ліцензії відбулося з ряду причин – закриття АЗС однієї із мережевих заправок восени минулого року, закриття нерентабельних мережевих заправок, одиночних заправок, що користувались нелегальним вхідним пальним – стало невигідно, анулювання ліцензій на окупованих територіях та територіях де ведуться бойові дії.
Як бачимо практично всі платники сплачують авансовий внесок, в тому числі і ФОП, що свідчить про позитивну тенденцію у наповненні бюджету та зростання відповідальності бізнесу.
Данило Гетманцев
Щодо резидентів Дія.City 📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу. Станом на 1 червня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 880 юридичних осіб, у тому числі які обрали ПнВК – 761 юридичних осіб. 🔻Частка резидентів…
До речі, зверніть увагу на % прихильників ПнВК. А скільки було полумʼяних промов, скільки запевнень у неминучому розквіті, скільки прихожан церкви, скільки хейтерів Гетманцева.
Памʼятаєте?
Життя все розставило на свої місця. Як завжди.
Памʼятаєте?
Життя все розставило на свої місця. Як завжди.
Прибутковість і рентабельність банківського сектору залишаються на високому рівні, хоча й дещо знизились у порівнянні із минулим роком.
Поділюсь останньою статистикою щодо фінансових результатів роботи банківського сектору:
▫️Чистий прибуток банків (після оподаткування) за перші 5 місяців 2025 року склав 65,5 млрд. грн. Це на 3,6% (-2,4 млрд. грн.) менше ніж за аналогічний період минулого року. Зменшення чистого прибутку обумовлюється насамперед зростанням адміністративних та інших витрат, а також збільшенням відрахувань у резерви під непрацюючі кредити. Водночас, основою високої прибутковості банків залишається чистий процентний дохід. Останній збільшився на 13,8% (р/р).
▫️Рентабельність капіталу банків (чистий прибуток до капіталу) на 1 червня 2025 року сягнула 39,9%. Цеменше, ніж на аналогічну дату минулого року (50,6%), але помітно більше ніж в останній рік до війни до війни (27,1% на 1.06.2021). Для порівняння рентабельність банківського капіталу по країнам ЄС у 4-му кварталі 2024 року у середньому складала 10,5%, найбільша в Румунії – 22,4%, Угорщині – 20,9%, Кіпрі – 20,7%.
▫️Показник регулятивного капіталу склав 15,5% (при перехідному нормативі – 9,25%), достатності капіталу першого рівня 15,15% (при нормативі – 7,5%). З початку року показники капіталу дещо знизились, що пов’язано із відображеннями банками у першому кварталі підвищеного податку на прибуток за 2024 рік. Утім на 1 червня усі банки, окрім невеликого за розміром РВС (RwS), виконували нормативи по капіталу. Щодо останнього банку, наприкінці 2024 року установа була оштрафована НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу на 135 млн. грн, який банк сплатив у повному обсязі, але зараз оспорює це у судовому порядку. На 1 травня банк показав другий за розміром (після банку Альянс) чистий збиток по системі (-123 млн. грн.).
Отже, попри певне зниження показників прибутковості і рентабельності у порівнянні із минулим роком, банківська система продовжує демонструвати високу операційну ефективність та прибутковість.
По найближчим перспективам, нагадаю, у червні НБУ розпочинає стрес-тестування 21 найбільшого банку, за результатами якого буде оцінена можлива додаткова потреба у капіталі. Крім того, банки потребуватимуть збільшення капіталу для виконання нових вимог відповідно до норм ЄС та збільшення обсягів кредитування. У цьому плані збереження високої прибутковості за незмінних правил оподаткування для банків у 2025 році, про що неодноразово наголошував, підтримуватиме їх капітал та загальну стійкість банківської системи.
Поділюсь останньою статистикою щодо фінансових результатів роботи банківського сектору:
▫️Чистий прибуток банків (після оподаткування) за перші 5 місяців 2025 року склав 65,5 млрд. грн. Це на 3,6% (-2,4 млрд. грн.) менше ніж за аналогічний період минулого року. Зменшення чистого прибутку обумовлюється насамперед зростанням адміністративних та інших витрат, а також збільшенням відрахувань у резерви під непрацюючі кредити. Водночас, основою високої прибутковості банків залишається чистий процентний дохід. Останній збільшився на 13,8% (р/р).
▫️Рентабельність капіталу банків (чистий прибуток до капіталу) на 1 червня 2025 року сягнула 39,9%. Цеменше, ніж на аналогічну дату минулого року (50,6%), але помітно більше ніж в останній рік до війни до війни (27,1% на 1.06.2021). Для порівняння рентабельність банківського капіталу по країнам ЄС у 4-му кварталі 2024 року у середньому складала 10,5%, найбільша в Румунії – 22,4%, Угорщині – 20,9%, Кіпрі – 20,7%.
▫️Показник регулятивного капіталу склав 15,5% (при перехідному нормативі – 9,25%), достатності капіталу першого рівня 15,15% (при нормативі – 7,5%). З початку року показники капіталу дещо знизились, що пов’язано із відображеннями банками у першому кварталі підвищеного податку на прибуток за 2024 рік. Утім на 1 червня усі банки, окрім невеликого за розміром РВС (RwS), виконували нормативи по капіталу. Щодо останнього банку, наприкінці 2024 року установа була оштрафована НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу на 135 млн. грн, який банк сплатив у повному обсязі, але зараз оспорює це у судовому порядку. На 1 травня банк показав другий за розміром (після банку Альянс) чистий збиток по системі (-123 млн. грн.).
Отже, попри певне зниження показників прибутковості і рентабельності у порівнянні із минулим роком, банківська система продовжує демонструвати високу операційну ефективність та прибутковість.
По найближчим перспективам, нагадаю, у червні НБУ розпочинає стрес-тестування 21 найбільшого банку, за результатами якого буде оцінена можлива додаткова потреба у капіталі. Крім того, банки потребуватимуть збільшення капіталу для виконання нових вимог відповідно до норм ЄС та збільшення обсягів кредитування. У цьому плані збереження високої прибутковості за незмінних правил оподаткування для банків у 2025 році, про що неодноразово наголошував, підтримуватиме їх капітал та загальну стійкість банківської системи.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вітрогенерація, безумовно, є одним із перспективних напрямів розвитку відновлювальної енергетики в Україні. На жаль, через повномасштабну війну ми втратили до 80% потужностей у цій сфері.
Як би складно не було, обовʼязково відновимо наш потенціал. За цим майбутнє. Нові проекти з відбудови мережі є. Мав чудову нагоду ознайомитися з одним із них.
Як би складно не було, обовʼязково відновимо наш потенціал. За цим майбутнє. Нові проекти з відбудови мережі є. Мав чудову нагоду ознайомитися з одним із них.
Бути чесними перед собою не можна наполовину. Все інше – лицемірство.
Я – за декриміналізацію. Не може держава однією рукою брати у творців контенту гроші податками, а іншою розгортати кампанію з переслідування тих самих платників. Про «контрольні закупки» взагалі промовчу.
Петиція за посиланням, підтримуйте – https://petition.president.gov.ua/petition/248984
Я – за декриміналізацію. Не може держава однією рукою брати у творців контенту гроші податками, а іншою розгортати кампанію з переслідування тих самих платників. Про «контрольні закупки» взагалі промовчу.
Петиція за посиланням, підтримуйте – https://petition.president.gov.ua/petition/248984
petition.president.gov.ua
Декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі…
Середня пенсія має бути не нижчою за 40% від середньої зарплати.
Відсоток заміщення трудових доходів пенсією – показник, який є одним із ключових для забезпечення нормального рівня життя та комфортної старості. В Україні він мав тенденцію до зниження останні 10 років, зокрема і внаслідок "пенсійної реформи" минулої влади, коли коефіцієнт кожного року трудового стажу для розрахунку пенсії було знижено з 1,35% до 1%.
Зараз показник заміщення середньої зарплати середньою пенсією в Україні – близько 27%. Для порівняння, у країнах ЄС він становить 58%: у Польщі це 57%, у Румунії – 48%, у Греції – 78%.
Ми повинні переглянути підходи до нарахування та індексації пенсій.
Люди праці, виходячи на пенсію, повинні отримувати гідні і справедливі виплати, які відповідають їх трудовому внеску.
Перший крок для цього - підвищення мінімальної пенсії хоча б до 4 тисяч гривень.
Закликаю колег по уряду і парламенту, маємо нарешті системно зайнятись пенсійним питанням - від детінізації виплат зарплат, скасування спецпенсій обраним кастам держслужбовців до запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи. На жаль, повномасштабна війна точно не додасть стійкості пенсійний системі у її діючому вигляді, тому зволікати із прийняттям рішень точно не варто.
Відсоток заміщення трудових доходів пенсією – показник, який є одним із ключових для забезпечення нормального рівня життя та комфортної старості. В Україні він мав тенденцію до зниження останні 10 років, зокрема і внаслідок "пенсійної реформи" минулої влади, коли коефіцієнт кожного року трудового стажу для розрахунку пенсії було знижено з 1,35% до 1%.
Зараз показник заміщення середньої зарплати середньою пенсією в Україні – близько 27%. Для порівняння, у країнах ЄС він становить 58%: у Польщі це 57%, у Румунії – 48%, у Греції – 78%.
Ми повинні переглянути підходи до нарахування та індексації пенсій.
Люди праці, виходячи на пенсію, повинні отримувати гідні і справедливі виплати, які відповідають їх трудовому внеску.
Перший крок для цього - підвищення мінімальної пенсії хоча б до 4 тисяч гривень.
Закликаю колег по уряду і парламенту, маємо нарешті системно зайнятись пенсійним питанням - від детінізації виплат зарплат, скасування спецпенсій обраним кастам держслужбовців до запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи. На жаль, повномасштабна війна точно не додасть стійкості пенсійний системі у її діючому вигляді, тому зволікати із прийняттям рішень точно не варто.
Знайомтеся, це Олександр.
Його робота – обслуговування вітряків.
Заввишки 120-150 метрів.
Взимку, коли обледеніння. І влітку, коли спека.
Іноді, коли вітряк знеструмлений, він змушений підійматися на гору сам, без ліфта. 120 метрів із рюкзаком з інструментами, вагою понад 50 кг.
Ну і так, нагорі, от там, де ви його бачите, і в сніг, і в дощ він усуває несправності й змушує вітряк генерувати енергію, яка нам всім так потрібна.
Навряд чи ви знаєте Олександра особисто, але коли у вашій квартирі є світло - це, можливо і частково, але завдяки йому і його колегам.
Його робота – обслуговування вітряків.
Заввишки 120-150 метрів.
Взимку, коли обледеніння. І влітку, коли спека.
Іноді, коли вітряк знеструмлений, він змушений підійматися на гору сам, без ліфта. 120 метрів із рюкзаком з інструментами, вагою понад 50 кг.
Ну і так, нагорі, от там, де ви його бачите, і в сніг, і в дощ він усуває несправності й змушує вітряк генерувати енергію, яка нам всім так потрібна.
Навряд чи ви знаєте Олександра особисто, але коли у вашій квартирі є світло - це, можливо і частково, але завдяки йому і його колегам.