📨В Уряді повернулись до ідеї створення поштового банку
Вчора на засіданні Уряду було вирішено передати належну державі частку акцій у Першому інвестиційному банку (PIN банк) від Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад і територій для подальшого створення поштового банку на базі Укрпошти.

🏦👤За інформацією очільника Укрпошти, банк зосередиться на наданні базових послуг, орієнтуючись на населення в сільських і прифронтових регіонах, людей похилого віку, людей з інвалідністю, отримувачів соціальної допомоги, сільські громади та ОТГ, військових, фермерів та сегмент e-commerce.

👨🏻‍💻Нагадаю PIN банк – це невеликий банк (58 - й за розміром активів із 61 банку), який було націоналізовано. У січні 2024 року 88,9% акцій банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції.
Ідея створення поштового банку обговорюється багато років.
На моїй пам’яті це вже третя спроба придбати/ отримати в управління комерційний банк Укрпоштою тільки за останні 3-4 роки. Спочатку був найменший банк Альпарі (який згодом припинив здійснювати банківську діяльність), потім обговорювався проблемний Січ банк (у санації якого планувала взяти участь Укрпошта, але потім відмовилась, і згодом банк було ліквідовано), і нарешті з весни минулого року – PIN банк.

Ідея має свої плюси і мінуси. Основний мінус – очевидний: частка держави у банківській системі за чистими активами і так сягає 53%, а за депозитами фізосіб – майже 64%. У середньо-довгостроковій перспективі цю частку треба зменшувати через приватизацію частини банків, що зараз знаходяться у державній власності (зараз це 7 банків).
Водночас, вірним буде і те, що рівень фінансової інклюзії (охоплення населенням банківськими послугами) і до повномасштабної війни був не на оптимальному рівні (84%), а з початком  агресії, розширенням лінії фронту і появою значно більшої кількості прифронтових регіонів, продовженням тренду на оптимізацію мережі відділень банків (з лютого 2022 закрилось кожне четверте банківське відділення), цей рівень впав ще більше.
Тоді як мережа відділень Укрпошти, що складається із 4400 стаціонарних, 1 900 – пересувних відділень і 25 тисяч «точок присутності», перевищує всю мережу банківських  відділень, і дозволяє збільшити рівень охоплення банківськими послугами із 70% зараз до 100%.  

📑Зараз у парламенті є законопроект законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому наприкінці минулого року не вистачало декількох голосів і було повернуто на доопрацювання.
➡️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.

💁‍♂️Вважаю, що прийняття зазначеного законопроекту разом із створенням поштового банку на базі Укрпошти має змінити ситуацію на краще, покращивши доступність банківських послуг, насамперед, для  осіб, які не охоплені цифровими банківським послугами.

Раніше аби добитися суспільного визнання треба було довго вчитися, здобуваючи професію, багато і якісно в ній працювати, аби врешті за сукупністю досягнень тебе визнали більш імениті колеги, оголосили про це і можливо навіть дали тобі якусь нагороду, яку можна було б повісити навіть на стіну аби всі знали хто ти і чого досяг.
Потім зʼясувалося, що вчись-не вчись, роби - не роби, а якщо тебе нема в соцмережі, і там не написано хто ти і що зробив - все намарно. Тебе не існує і здобутків в тебе нема. Тому довелося включити соцмережі в must have успіху.
Але згодом, дякувати Богу, виявилося, що перші дві частини про навчання і здобутки не так і важливі, а подекуди зайві, якщо є третя - сторінка в соцмережі, підкріплена володінням клавіатурою.
Цей факт має значно спростити життя всьому людству і особливо тим, хто дізнався про нього раніше за інших.

✔️💸Завершено фінансування виплат пенсій за січень.
У перший місяць 2025 року пенсіонерам перераховано 61,7 млрд. грн.

Щодо інших виплат, які перебувають у сфері відповідальності Пенсійного фонду:
▪️5,0 млрд. грн. спрямовано на фінансування житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
▪️близько 2,8 млрд. грн. – пішли на страхові виплати (у тому числі майже 1,6 млрд. грн. – на оплату лікарняних).

У 2025 році у державному бюджеті передбачили для Пенсійного фонду трансферт на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду у розмірі 236,9 млрд. грн., кошти на виплату житлових субсидій та покриття пільг зі сплати ЖК-послуг – 43,2 млрд. грн.
Цих ресурсів має вистачити, щоб виконати усі зобов’язання держави за згаданими виплатами.
Місячна витрата на субсидії у розмірі 5 млрд. грн. теж не має викликати занепокоєння.
Тарифи на тепло, гарячу воду та газ залишені до завершення опалювального сезону на рівні минулого року, принципи нарахування субсидій – також не змінювались.
Торік житлово-комунальні послуги подорожчали в цілому на 18,9% (в основному за рахунок електроенергії, тариф на яку збільшився на 63,6%).
Натомість січнева субсидія у 2025 році перевищила виплачену на початку минулого року (4,7 млрд. грн.) усього на 6,4%.
💁‍♂️Нагадаю також, що ресурси для Пенсійного фонду пораховані таким чином, щоб у березні провести чергову передбачену законодавством індексацію пенсій.

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо серію публікацій про найвідповідальніших платників податків.

🍞Виробництво хліба та хлібобулочних виробів – це не просто бізнес, а стратегічно важлива галузь. Вона забезпечує продовольчу безпеку країни, підтримує мільйони українців. Хліб – це не лише продукт першої необхідності, а й символ незламності та єдності.

Так само важливою є роль цих підприємств у наповненні державного бюджету.

Лідерами за 2024 рік стали:

▫️Вінницький комбінат хлібопродуктів N2
▫️Дніпропетровський комбінат харчових концентратів
▫️Столичний млин
▫️Дніпромлин
▫️Кондитерська фабрика «Квітень»

🙏Дякуємо виробникам хліба за їхню працю, витримку та відповідальність. Завдяки вам Україна залишається сильною!

Провів чергову зустріч з ФРУ.
Обговорили найближчі плани Комітету та найгостріші питання від бізнесу.

Окремо звернули увагу на блокування Мінінфраструктури реалізації права на пріоритетний режим у е-Черзі для учасників NCTS та АЕО. Попри закон, постанову КМ та доручення Президента питання блокується вже 20 місяців поспіль.
Проблема кричуща.

Щодо неї та інших піднятих бізнесом питань звертаюся до КМ.

💸У 2024 році видатки Зведеного бюджету сягнули майже 5 трильйонів гривень
За даними Державного казначейства, у 2024 році видатки Зведеного бюджету (державного і місцевих) склали 4 944 млрд. грн.
Це на 11,3% (+502,6 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році.

Водночас, як частка до ВВП видатки склали 64% і були меншими, ніж позаминулого року (67,9% ВВП).

📊Структура видатків зведеного бюджету за функціональною класифікацією:
▪️Оборона – 46,6%
▪️Безпека, правопорядок, судова влада – 14,4%
▪️Соціальний захист – 10,6%
▪️Освіта – 7%
▪️Обслуговування держборгу – 6,2%
▪️Економічна діяльність – 5,3%
▪️Охорона здоров’я – 4,8%
▪️Інші видатки – 5,1%
У порівнянні із 2023 роком пропорції видатків в цілому суттєво не змінились. На сектор оборони, безпеки і правопорядку припадає близько 60% видатків.

#рейтингнайкращихплатників

Наступною у серії постів про найвідповідальніших платників податків буде галузь виробництва олії.

Олійна промисловість забезпечує мільйони споживачів необхідним продуктом і залишається одним із ключових секторів українського експорту. Попри виклики, підприємства продовжують стабільно працювати, підтримуючи робочі місця та економічну стійкість країни.

Своєчасна сплата податків компаніями дає змогу державі фінансувати захист та перемогу:

Дякую цим підприємствам за лідерство:
▫️Дельта Вілмар
▫️Щедро
▫️Віктор і К (Королівський смак)
▫️ Оліяр
▫️Укролія

Дякуємо виробникам олії за їх працю, витримку та відповідальність.

💵Середній розмір пенсій в Україні на 1 січня становив 5789,1 гривень.
Порівняно з аналогічною датою попереднього року він збільшився на 7,5%.
Такі дані наводить Пенсійний фонд.

👥Усього на початок року з Україні зареєстровано 10,3 млн. пенсіонерів.
З них 2,8 млн. осіб продовжують працювати (середній розмір виплати працюючим пенсіонерам – 6303 грн.).
Завдяки проведеній у березні минулого року індексації пенсій дещо поліпшилась структура отримуваних виплат за розміром. На початок 2025 року:
🔹пенсії нижче 3 тис. грн. отримували 26,0% від усіх пенсіонерів (торік – 29,7%);
🔹від 3 тис. грн. до 4 тис. грн. – 17,6% (на початок 2024 року – 21,3%);
🔹від 4 тис. грн. до 5 тис. грн. – 18,8% (торік – 14,9%);
🔹від 5 тис. грн. до 10 тис. грн. – 25,5% (на початок 2024 року – 23,2%);
🔹понад 10 тис. грн. – 12,2% (торік – 10,9%).

Найвищі пенсійні виплати отримували жителі:
▪️Києва – у середньому 8018 грн.;
▪️Донецької області – 7168 грн.;
▪️Луганської області – 6694 грн.

Найменші – мешканці:
🔸Тернопільської області – 4485 грн.;
🔸Чернівецької області – 4648 грн.;
🔸Закарпатської області – 4727 грн.

💁‍♂️Звісно, те, що виплати менш ніж 3 тис. грн. отримує кожний четвертий пенсіонер, менше 4 тис. грн. – 43,6%, менше 5 тис. грн. – 62,4%, не може не засмучувати.
Ми продовжуємо їхати на застарілій, малоефективній солідарній системі, яка консервує бідність.
За нинішньої демографічної ситуації, яка продовжує погіршуватись, подальшого скорочення пропорції «працюючі / пенсіонери» – це шлях в нікуди.
Очікую, що цього року ми все ж таки приймемо закон щодо запуску другого рівня пенсійної системи – накопичувального.
Результат, звісно, буде не завтра і не післязавтра, це реформа, яка приноситиме плоди значно пізніше, але відкладати її далі до кращих часів точно не можна.

🔺Із інших важливих трендів, продовжили зростати капітальні видатки зведеного бюджету.
За 2024 рік останні склали 410,1 млрд. грн. (8,3% видатків зведеного бюджету). Це на 31,3% більше (+97,9 млрд. грн.), ніж у 2023 році (7% від видатків зведеного бюджету).

✔️Як частка до ВВП капітальні видатки зведеного бюджету сягнуть 5,3% ВВП (4,8% у 2023). Для порівняння перед повномасштабною війною у 2021 році капвидатки «тягнули» 3,8% ВВП.  
Зростання капітальних видатків обумовлюється в тому числі збільшенням витрат на військові інженерні і фортифікаційні споруди, відновлення пошкодженої енергетичної, транспортної інфраструктури, реалізації проектів із відбудови. Зокрема, за даними держстату за 9 місяців 2024 року (рік до року) будівництво інженерних споруд зросло на 25,4% у реальному вимірі.
Зростання обсягу і ваги державних капітальних видатків посилює значення реформи публічних інвестицій, яка запрацює у повній мірі із цього року і є одним із наших зобов’язань перед міжнародними партнерами (зокрема є у переліку маяків за програмою EFF).

👨🏻‍💻Нагадаю мова йде про впровадження у бюджет – 2025 комплексної системи управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, PIM), запровадженою за підтримки Світового банку. Цей підхід передбачає формування Єдиного проектного портфелю, що включає 787 проектів загальною вартістю 2,6 трлн грн.

💸На 2025 рік передбачено фінансування 224,2 млрд грн, яке розподілено наступним чином:
▪️115 млрд грн буде залучено під державні гарантії для відновлення критичної інфраструктури, зокрема, транспортних та енергетичних об'єктів.
▪️71,8 млрд грн надійде від МФО у вигляді кредитів та грантів, що дозволить профінансувати проекти у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров'я, освіти та енергетики.
▪️36,4 млрд грн передбачені з загального фонду бюджету на ключові соціальні та інфраструктурні проекти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.

Пріоритети, план інвестицій і сам портфель проектів визначаються Стратегічною інвестиційною радою, що складається з представників Уряду. Портфель проектів готується разом із бюджетною декларацією і включається у проект бюджету, який голосує Верховна рада.
За очікуваннями Мінфіну, PIM забезпечить більш ефективне і прозоре використання бюджетних коштів, спрямовуючи їх на реалізацію пріоритетних проектів, які відповідають стратегічним цілям країни, а не вузьким відомчим, політичним або навіть особистим інтересам як це було наприклад при розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток або вибором проектів ДФРР.

💁‍♂️Не має сумнівів, що під час війни і післявоєнної відбудови ми маємо сконцентрувати ресурси виключно на пріоритетних напрямах, і централізувати відбір інвестиційних проектів (хоча представники місцевої влади, депутати - мажоритарники ймовірно зі мною не погодяться).
Утім я далекий від думки, що підвищити ефективність публічних інвестицій можна простими рішеннями, наприклад, просто прибравши Бюджетний комітет від погодження інвестиційних проектів, та ув’язавши їх із пріоритетами бюджетної декларації. Це не зупинить лобістів різного штибу від просування «цікавих» проектів, які завжди можна запакувати у красиву обгортку «національних пріоритетів», зняти ренту, а потім ще й повісити борги на державу (як це неодноразово вже було).
Маю сподівання, що під пильним наглядом партнерів, ми дійсно підвищимо ефективність публічних інвестицій. Врешті - решт їх зростання, а це багато в чому є об’єктивною даністю через війну, має трансформуватись у прискорення економічного відновлення та підвищення якості життя. Це і є головний KPI для зазначеної реформи. Ну, а як воно буде – подивимось за декілька років.    

👥✔️У Брюсселі проходить черговий важливий для України «євроінтеграційний тиждень».
Протягом понеділка-середи відбулися двосторонні сесії України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом 8 «Конкурентна політика».

Предметом розгляду та обговорення стали питання правових та інституційних рамок конкурентної політики, антимонопольного законодавства, контролю за злиттями та поглинаннями, правила надання державної допомоги.
🔹Розділ 8 – складова Кластеру 2 «Внутрішній ринок», консультаційні сесії у рамках якого стартували в кінці минулого року, і де ми поступово вже наближаємось до завершення скринінгу, у результаті якого буде сформовано дорожню карту та напрацьовані відповідні рекомендації для внесення змін до законодавства України.
За процедурою вступу до ЄС після офіційного відкриття переговорів за ключовим Кластером 1 та отримання позитивних рекомендацій європейських партнерів відкриється можливість і для відкриття для переговорів у рамках Кластеру 2.

У четвер розпочато двосторонні зустрічі в рамках офіційного скринінгу відповідності українського та європейського законодавства за розділом 30 «Зовнішні відносини». На розгляді – основи зовнішньополітичної діяльності, гуманітарна політика, єдина торговельна політика, автономні преференційні торговельні заходи, регіональні/двосторонні рамки спільної торговельної політики, а також інвестиції.
🔹Розділ 30 відноситься до Кластеру 6 – ще одного, по якому ми вже розпочали обговорення з європейськими партнерами щодо кроків, необхідних для приведення нашого законодавства у відповідність до права ЄС.

Зустрічі, які проходять цього тижня у Брюсселі, є складовою переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
💁‍♂️Розраховуємо, що перші два кластери будуть відкриті для переговорів найближчим часом під час піврічного головування Польщі в Європейському Союзі, а також на подальший прогрес у цьому напрямку у другій половині року, коли президенство у ЄС перейде до Данії.

🏦Відбулись перші у 2025 році засідання банківських регуляторів у різних державах світу.
 
Центральний банк Туреччини зменшив на 250 б.п. свою ключову ставку, зафіксувавши її на рівні 45,0%. В останній місяць 2024 року інфляція у країні уповільнилась до 44,4% (після 75,5% у травні минулого року).  
 
Центральний банк Індонезії несподівано знизив три свої ставки на 25 б.п. кожну (усі 30 опитаних напередодні засідання регулятора експерти Рейтерс вважали, що вартість запозичень залишиться на попередньому рівні):
▪️депозитну – до 5,00%;
▪️семиденного зворотного репо – до 5,75%;
▪️кредитну – до 6,50%.
Таке рішення прийнято з метою підтримки зростання економіки країни на тлі того, що місцева рупія нині коливається на позначці близько 6-шестимісячного мінімума (16 335 одиниць за долар).
 
Банк Канади знизив свою ключову ставку на 25 б.п. – з 3,25% до 3,0%. У грудні інфляція у країні опустилась до 1,8%, перебуваючи у цільовому діапазоні п’ять місяців поспіль (рік тому вона знаходилась на позначці 3,4%).
 
Побіне рішення прийняв і Центральний банк Швеції – ставку знижено на 25 б.п. – з 2,50% до 2,25% задля підтримання економічного зростання. Це зниження стало вже шостим у циклі пом’якшення грошово-кредитної політики, який стартував у травні 2024 року. У грудні інфляція в країні зафіксована на рівні 1,6%.
 
Синхронні рішення щодо збереження ставок прийняли регулятори держав Середньої Азії.
Національний банк Казахстану не став міняти облікову ставку, зберігши її на рівні 15,25% з коридором +/- 1 в.п. Інфляція у цій державі уповільнилась з 9,8% у 2023 році до 8,6% у 2024 році. У регуляторі анонсували, що оцінюватимуть необхідність у подальшому перейти до більш жорсткої грошово-кредитної політики для повернення інфляції до траєкторії стійкого уповільнення до таргету у 5%.
Аналогічне рішення прийняв і Національний банк Узбекистану, де ключова ставка залишається незмінною на рівні 13,5% після її зниження у липні минулого року на 50 б.п.
У Киргизстані вона збережеться на рівні 9,0%. Як зазначили у Нацбанку країни, прийняте рішення дозволить зберегти цінову стабільність в державі на середньострокову перспективу.
 
У Грузії і надалі діятиме ставка рефінансування у розмірі 8%. Від початку 2023 року інфляція в країні зберігається під планкою цільового показника у 3%, а у грудні минулого року зростання цін склало 1,9% у річному вимірі.
 
В Угорщині, як і раніше, діятиме ключова ставка у розмірі 6,5%. Останні чотири місяці споживчі ціни демонструють стале зростання, сягнувши у грудні рівня 4,8%.
 
Центральний банк Польщі зберіг ключову відсоткову ставку на рівні 5,75%. Інфляція в країні уповільнилась з 4,2% у вересні-жовтні до 3,9% у листопаді-грудні.
 
Центральний банк Норвегії прийняв аналогічне рішення – ставка зберігатиметься на максимумі за 17 останніх років – 4,50%, відзначивши, що залишає в силі плану щодо пом’якшення грошово-кредитної політики у березні. У чотири останні місяці 2024 року інфляція в країні уповільнилась з 2,7% до 1,7%.
 
Народний банк Китаю також залишив на попередньому рівні ставку по кредитах для першокласних позичальників LPR на один рік на рівні 3,10%, та на 5 років – 3,60% (більшість кредитів видається з орієнтиром на першу, друга використовується як маркер для іпотеки). Такий рівень ставок діє вже протягом трьох місяців.
 
Натомість Банк Японії підвищив короткострокову ставку з 0,25% до 0,50%. Це максимальний рівень з часів світової фінансової кризи 2008 року. У регуляторі висловили впевненість, що зростання заробітних плат в країні буде підтримувати інфляцію стабільною на рівні близько цільового показника у 2%. Регулятор також повідомив, що продовжуватиме підвищувати свої відсоткові ставки, якщо ситуація розвиватиметься згідно його економічних та цінових прогнозів.

🪖💸У 2024 році прямі видатки на оборону сягнуть 30% ВВП
Разом із видатками соціальних фондів загальні публічні видатки у 2024 році перевищать 5,5 трлн. грн. або близько 71,4% ВВП.  

❗️Це аномальний рівень перерозподілу, обумовлений війною і значними видатками на оборону, які другий рік поспіль досягатимуть 30% ВВП (у 2023 – 32% ВВП, у 2024 – 29,9% ВВП).
Із врахуванням сектору національної безпеки, мілітарні видатки є ще більшими.

💰Минулого року воєнний бюджет склав 2648,9 млрд. грн. (40,5% ВВП). Остаточних даних щодо воєнного бюджету у 2024 році ще не має, утім виходячи із видатків на оборону і сектор безпеки, цей показник буде на рівні 38-39 % ВВП, тобто не набагато меншим.
Світовий банк (із посиланням на дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, SIPRI) приводить трохи менший показник для 2023 року (36,7% ВВП). Утім на цьому рівні цифр різниця не є принциповою – навантаження військових видатків є гранично високим.
У глобальному порівнянні вищими у минулому столітті були хіба що видатки Кувейту на початку 90-х через агресію Іраку (середні військові  видатки у 1990-92 рр. 65,9% ВВП), співставними - видатки Еритреї у ході війни з Ефіопією  наприкінці 90-хх (33,2% ВВП у 1998-2000 рр.) і найбільш релевантний для нас приклад  - в Ізраїлі у середині 70-хх напередодні, у ході та після війни Йом – Кіпур проти Єгипту і Сирії (29% ВВП у 1972-76 рр.).

У нинішньому столітті мілітарні видатки України є рекордними у відносному вимірі (як частка ВВП), і є набагато вищими за решту прецедентів для країн у війні. Це пояснюється інтенсивністю російської агресії, значною протяжністю лінії фронту, кількістю залученого особового складу, масштабом використання військової техніки і обладнання, що робить війну в Україні найбільшою із часів другої Світової війни.

Із історичного досвіду, підтримувати такий рівень мілітарних видатків у довгостроковій перспективі надзвичайно складно.
Знову ж таки із найбільш релевантних прикладів для нас – Ізраїль. Зростаючі військові видатки і фіскальне навантаження після війни Йом – Кіпур у 1973 році, першої війни з Ліваном у 1982 році  призвели до стагфляції у другій половині 70-хх – першій половині 80-хх рр., що отримали назву втраченого десятиліття. Ситуація почала вирівнюватись з 1985 року після прийняття Плану стабілізації і зниження безпекових ризиків.
На додачу до руйнувань, збитків, втрат у людському капіталі, невизначеності від війни, високий рівень мілітарних видатків сам по собі негативно впливає на економічне зростання через відволікання ресурсів з інших більш продуктивних секторів економіки. Так, є синергія ВПК із іншими галузями промисловості, IT, освіти і науки, і відповідні перетоки військових технологій у цивільні сектори економіки, і навпаки. Утім позитивні ефекти від таких інновацій та стартапів не перекривають стиснення інвестицій і активності в інших секторах економіки.
А ще, як вірно підмітили експерти ЦЕС, ризики того, що такі мілітарні видатки будуть менш ефективними є більшими для країн із ринками, що формуються, в силу більш слабких інститутів, меншого громадського контролю з боку суспільства.

💁‍♂️Звісно, допоки відбиваємо російську агресію, ні про яке зменшення воєнного бюджету мова навіть не може йти – навпаки, навчені помилками минулого року, ми приймали бюджет-2025 із розрахунку продовження активної фази військових дій протягом всього поточного року.  Слід також бути реалістами, навіть за умови настання миру, у перші 5-10 років треба буде підтримувати високий рівень боєздатності армії, забезпечувати модернізацію озброєння і військової техніки, розвиток ВПК, в силу чого військові видатки ще довго залишатимуться на високому для нашої новітньої історії рівні. Утім буде вірним і те, що настання миру, дасть змогу дещо полегшити тягар мілітарних видатків. Це і є частина «мирного дивіденду» разом із зростанням ділових очікувань бізнесу, припливом інвестицій та фінансування у відбудову, поверненням частини громадян після війни.

Реальні зарплати перевищили довоєнний рівень у більшості галузей - НБУ
Як завжди, поділюсь декількома цікавими інсайтами із останнього інфляційного звіту НБУ.
👥Цього разу про ринок праці.

💵📈За оцінками НБУ, у 2024 році реальна зарплата (номінальна зарплата скоригована на інфляцію) у 2024 році зросла на 14,4% (проти +3,7% у 2023, «мінус» 11,4% у 2022 році).

Головні висновки:
▪️Зростання реальних зарплат по економіці у 2024 році стимулювалось дефіцитом кадрів
▪️Темп зростання реальних зарплат у 2024 році був вищим за довоєнний рівень.
▪️Реальна зарплата у більшості галузей перевищила довоєнний рівень. Зокрема, у 3-му кварталі 2024 року реальна зарплата) у середньому по економіці була на 7,2% вищою за аналогічний квартал 2021 року.

У порівнянні ІІІ кв 2024 до ІІІ кв 2021 року, найбільше реальна зарплата зросла у сферах:
🔹IT (+45,5%),
🔹торгівлі (+32,3%),
🔹операцій із нерухомим майном (+23,8%),
🔹фінансів (+22,6%),
🔹готелів і ресторанів (+21,4%).
Водночас, в аналогічному порівнянні зменшилась реальна зарплата у сферах:
🔸освіти (-14,8%)
🔸мистецтва (-10,1%)
🔸Майже не змінилась у сфері будівництва (+0,9%).

💁‍♂️На 2025 рік НБУ прогнозує суттєве сповільнення зростання реальних зарплат до + 3,8% під впливом більшої середньої інфляції (12,4% у 2025 проти 6,5% у 2024 році) і подальшої нормалізації ринку праці (зменшенню безробіття і структурних диспропорцій на ньому, але останні все ще залишатимуться на рівнях вищими за довоєнні показники).  

Не встиг КМ призначити уповноваженого з питань реформування митниці, як митниця вперше за багато місяців перевиконала індикатив за січень.
До бюджету перераховано 47,4 млрд грн (виконання - 100,6% або +0,3 млрд. грн).
Реформи вочевидь йдуть із випередженням😉