Вік живи – вік учись. Сьогодні відвідав унікальне виробництво. Вперше на такому, і вражень дуже багато. Згадую історії, якими певно всіх лякали в дитинстві: «Їж суп замість бутерброда з ковбасою, бо звідки ти знаєш, що там!»
Вирішив перевірити. Тепер знаю точно – боятися немає чого.
Житомирський м'ясокомбінат – підприємство, яке має столітню історію. Одне із провідних у харчовій галузі. Експортує продукцію у понад 50 країн світу.
Унікальне виробництво мʼясопродуктів, вражає своїми масштабами та рівнем оснащення.
Скажу чесно: як людина далека від технології виробництва ковбас, був вражений передусім вимогами до санітарії та чистотою цехів всього виробничого циклу.
Не кажучи вже про фаховість всього персоналу та знання технологічних тонкощів виробництва. До речі, зараз на м’ясокомбінаті майже 2 тисячі працівників. І на кожному етапі виробництва залучені фахівці своєї справи.
Проте є і проблеми. Найголовніша, як у всіх, – кадрова. Брак фахівців унікальних професій, що діюча система бронювання вирішує не в повній мірі.
Дякую колективу та керівництву підприємства за їхню працю та сумлінну сплату податків!
Якщо бачите на полицях «М’ясну Гільдію», «Ранчо» чи іншу продукцію Житомирського м’ясокомбінату – можна брати, якість там гарантована, бачив все на власні очі😉
Вирішив перевірити. Тепер знаю точно – боятися немає чого.
Житомирський м'ясокомбінат – підприємство, яке має столітню історію. Одне із провідних у харчовій галузі. Експортує продукцію у понад 50 країн світу.
Унікальне виробництво мʼясопродуктів, вражає своїми масштабами та рівнем оснащення.
Скажу чесно: як людина далека від технології виробництва ковбас, був вражений передусім вимогами до санітарії та чистотою цехів всього виробничого циклу.
Не кажучи вже про фаховість всього персоналу та знання технологічних тонкощів виробництва. До речі, зараз на м’ясокомбінаті майже 2 тисячі працівників. І на кожному етапі виробництва залучені фахівці своєї справи.
Проте є і проблеми. Найголовніша, як у всіх, – кадрова. Брак фахівців унікальних професій, що діюча система бронювання вирішує не в повній мірі.
Дякую колективу та керівництву підприємства за їхню працю та сумлінну сплату податків!
Якщо бачите на полицях «М’ясну Гільдію», «Ранчо» чи іншу продукцію Житомирського м’ясокомбінату – можна брати, якість там гарантована, бачив все на власні очі😉
Почну з останнього питання. Повторюю: у цьому скликанні парламенту ніяких змін з доступу до банківської таємниці не буде. До кінця війни ніяких змін не буде. Розумію, що періодично цим питанням намагаються спекулювати. Та не слухайте таких диванних «нострадамусів».
Де ж шукати правду? Почніть із інтерв’ю за посиланням👇
https://focus.ua/uk/economics/708041-vse-pro-podatki-fopi-eksport-zbroji-ta-bankivsku-tayemnicyu-i-interv-yu-fokusu-z-danilom-getmancevim
Де ж шукати правду? Почніть із інтерв’ю за посиланням👇
https://focus.ua/uk/economics/708041-vse-pro-podatki-fopi-eksport-zbroji-ta-bankivsku-tayemnicyu-i-interv-yu-fokusu-z-danilom-getmancevim
ФОКУС
Все про податки, ФОПи, експорт зброї та банківську таємницю I Інтерв'ю Фокусу з Данилом Гетманцевим
Україна планує євроінтеграційні процеси, які можуть сприяти змінам у податковому законодавстві. Чи будуть збільшені податки для громадян, чи скасують єдиний податок для ФОП - Фокус запитав у народного депутата Данила Гетманцева
🌐🇺🇦Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо восьмого перегляду програми EFF
Зафіксована домовленість на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Коротко підсумую головне:
▪️Попри деякі затримки, рівень виконання програми EFF залишається прийнятним.
▪️Україна виконала усі кількісні та індикативні критерії за програмою на кінець березня.
▪️Структурні реформи просуваються згідно з планом цього перегляду. За час із минулого перегляду два структурні маяки виконано (до парламенту подано законопроект про оподаткування цифрових платформ, опубліковано звіт про зовнішній аудит НАБУ). Ще один маяк (подача бюджетної декларації на 2026-2028 рр.) буде виконано найближчим часом.
▪️Важливо (!): зазначено, що завершення комплексного плану реформ і оперативне призначення постійного керівника Дермитслужби (структурний маяк на кінець червня) є необхідними для завершення 8-го перегляду. Часу залишається небагато. Закликаю уряд прискоритись із перезавантаженням ДМС та проведенням конкурсу із залученням міжнародних експертів щодо призначення постійного очільника цієї служби.
▪️Вкотре Фондом звернено увагу на важливість підвищення ефективності роботи та вирішення критичних інституційних проблем НКЦПФР. Вказано, що незалежні перевірки на доброчесність (структурний маяк на кінець червня) необхідно проводити без зволікань (!). Вважаю роботу у цьому напряму слід посилити: невиконання маяку по НЦКПФР удруге є неприйнятним. Розвиток фінансової інфраструктури та супутні реформи будуть вирішальними для залучення приватного та іноземного капіталу на потреби відновлення.
▪️Із інших важливих позицій, як завжди у центрі уваги Фонду – фіскальний розрив на 2025 і 2026 рр. Тональність рекомендацій Фонду стала більш акцентованою. Приведу пряму цитату: «Фіскальний дефіцит у 2025 році буде значним через високий рівень критичних витрат, пов’язаних із війною. Його фінансування вимагатиме значної зовнішньої підтримки, зокрема в межах Ініціативи G7 ERA…. З огляду на високу ймовірність додаткових витрат у 2025 році, владі необхідно підготувати компенсуючі заходи. За межами 2025 року витрати залишатимуться високими, тому зусилля зі збільшення внутрішніх доходів є необхідними — зовнішня допомога не зможе повністю покрити дефіцит і фінансувати відновлення». Вкотре зазначу, що вважаю податкові ініціативи опцією останньої надії у можливому пакеті компенсуючих заходів, які можуть бути активовані лише після того як будуть використані всі інші джерела мобілізації внутрішніх доходів: насамперед детінізація і розширення за рахунок цього легальної податкової бази, скорочення неефективних бюджетних видатків, збільшення глибини і ліквідності внутрішнього ринку запозичень (ОВДП).
▪️Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується наприкінці червня. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 0,5 млрд. дол. Загальне фінансування за програмою EFF сягне 10,65 млрд. дол.
💁♂️Отже, головний висновок – Україна вже два роки залишається в програмі EFF, пройшовши рекордну кількість переглядів. В нинішніх умовах це важливий фактор зовнішньої фінансової підтримки.
Система квартальних переглядів програми у поєднанні із виставленням попередніх умовам доводить свою ефективність, не даючи зійти з треку важливим реформам. Маємо вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання за програмою, яка була і залишається якорем макрофінансової стабільності в Україні. Це залишається актуальним в контексті відслідковування прогресу за реформами, від яких залежить європейська інтеграція, так і у світлі невизначеності щодо фінансування бюджету наступного року.
Зафіксована домовленість на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Коротко підсумую головне:
▪️Попри деякі затримки, рівень виконання програми EFF залишається прийнятним.
▪️Україна виконала усі кількісні та індикативні критерії за програмою на кінець березня.
▪️Структурні реформи просуваються згідно з планом цього перегляду. За час із минулого перегляду два структурні маяки виконано (до парламенту подано законопроект про оподаткування цифрових платформ, опубліковано звіт про зовнішній аудит НАБУ). Ще один маяк (подача бюджетної декларації на 2026-2028 рр.) буде виконано найближчим часом.
▪️Важливо (!): зазначено, що завершення комплексного плану реформ і оперативне призначення постійного керівника Дермитслужби (структурний маяк на кінець червня) є необхідними для завершення 8-го перегляду. Часу залишається небагато. Закликаю уряд прискоритись із перезавантаженням ДМС та проведенням конкурсу із залученням міжнародних експертів щодо призначення постійного очільника цієї служби.
▪️Вкотре Фондом звернено увагу на важливість підвищення ефективності роботи та вирішення критичних інституційних проблем НКЦПФР. Вказано, що незалежні перевірки на доброчесність (структурний маяк на кінець червня) необхідно проводити без зволікань (!). Вважаю роботу у цьому напряму слід посилити: невиконання маяку по НЦКПФР удруге є неприйнятним. Розвиток фінансової інфраструктури та супутні реформи будуть вирішальними для залучення приватного та іноземного капіталу на потреби відновлення.
▪️Із інших важливих позицій, як завжди у центрі уваги Фонду – фіскальний розрив на 2025 і 2026 рр. Тональність рекомендацій Фонду стала більш акцентованою. Приведу пряму цитату: «Фіскальний дефіцит у 2025 році буде значним через високий рівень критичних витрат, пов’язаних із війною. Його фінансування вимагатиме значної зовнішньої підтримки, зокрема в межах Ініціативи G7 ERA…. З огляду на високу ймовірність додаткових витрат у 2025 році, владі необхідно підготувати компенсуючі заходи. За межами 2025 року витрати залишатимуться високими, тому зусилля зі збільшення внутрішніх доходів є необхідними — зовнішня допомога не зможе повністю покрити дефіцит і фінансувати відновлення». Вкотре зазначу, що вважаю податкові ініціативи опцією останньої надії у можливому пакеті компенсуючих заходів, які можуть бути активовані лише після того як будуть використані всі інші джерела мобілізації внутрішніх доходів: насамперед детінізація і розширення за рахунок цього легальної податкової бази, скорочення неефективних бюджетних видатків, збільшення глибини і ліквідності внутрішнього ринку запозичень (ОВДП).
▪️Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується наприкінці червня. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 0,5 млрд. дол. Загальне фінансування за програмою EFF сягне 10,65 млрд. дол.
💁♂️Отже, головний висновок – Україна вже два роки залишається в програмі EFF, пройшовши рекордну кількість переглядів. В нинішніх умовах це важливий фактор зовнішньої фінансової підтримки.
Система квартальних переглядів програми у поєднанні із виставленням попередніх умовам доводить свою ефективність, не даючи зійти з треку важливим реформам. Маємо вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання за програмою, яка була і залишається якорем макрофінансової стабільності в Україні. Це залишається актуальним в контексті відслідковування прогресу за реформами, від яких залежить європейська інтеграція, так і у світлі невизначеності щодо фінансування бюджету наступного року.
Зустрівся із компанією Lidea Україна — подякував за високий рівень сплати податків🇺🇦
Підприємство із французькими інвестиціями спеціалізується на виробництві насіння та мужньо долає всі перешкоди для розвитку навіть в сучасних складних умовах, надаючи роботу 400 постійним та 600 сезонним працівникам.
Дякую за свідому позицію та сумлінну сплату податків у воєнний час!
Підприємство із французькими інвестиціями спеціалізується на виробництві насіння та мужньо долає всі перешкоди для розвитку навіть в сучасних складних умовах, надаючи роботу 400 постійним та 600 сезонним працівникам.
Дякую за свідому позицію та сумлінну сплату податків у воєнний час!
Наші захисники – це наша гордість.
Ось основний принцип, на якому має будуватися державна підтримка військовослужбовців та ветеранів. І мова йде саме про ретельно вивірену і пропрацьовану систему заходів, з комплексним підходом до вирішення проблем, а не про окремі точкові заходи.
Я дуже вдячний Міністерству у справах ветеранів та особисто Наталії Калмиковій за значну роботу, яка ними проводиться. Сьогодні мав честь зустрітися з пані міністеркою та представниками ветеранської спільноти. Говорили про два ключових питання: працевлаштування ветеранів та кредитування військовослужбовців.
Обидва питання мають свої проблемні сторони.
З одного боку, дійсно, зроблено достатньо багато.
Створена платформа для працевлаштування ветеранів. Ведеться робота з внесення змін до професійних стандартів, де бойовий досвід буте офіційно визнаний як частина професійної кваліфікації. Підготовлений до другого читання законопроект про ветеранський бізнес.
Вже працюють грантові програми для створення і розвитку ветеранського бізнесу від Українського ветеранського фонду.
Водночас попереду ще дуже багато роботи.
І щодо працевлаштування, щоб заохочувати бізнес брати на роботу ветеранів, учасників бойових дій. Важливо – і в цьому я погоджуюсь з представниками ветеранських організацій – не знецінювати працю ветеранів. Мова не повинна йти лише про виконання якогось обов'язку, виключно обов’язку перед державою. Має бути бажання і бізнесу, і держави дати можливість працювати і отримувати гідну зарплату тим людям, які нас захищають сьогодні.
З адаптацією ветеранів до цивільного життя, перекваліфікацією чи адаптацією військових професій до цивільних.
Важлива проблема – врегулювання правового статусу резервістів і визначення компенсаторних механізмів для роботодавців, у яких вони працюють.
Всі пропозиції, які були надані ветеранськими організаціями, будемо враховувати.
Багато говорили про кредитування: про несправедливий підхід з перерахунком відсотків за єОселею при звільненні з військової служби, про складність з отриманням бізнес-кредитів для ветеранського бізнесу, про анулювання банками кредитного ліміту військовослужбовцям.
Щодо питання кредитів для військових, плануємо розглянути його на засіданні Комітету наступного понеділка. Заслухаємо всі сторони: державні органи, банківську спільноту та представників військовослужбовців та ветеранів. Будемо шукати компромісний варіант.
Наталія Калмикова влучно висловилась про те, що ми повинні робити як держава для підтримки ветеранів: ставити головною задачею не боротьбу за пільговий проїзд наших захисників у маршрутках, а забезпечити умови, щоб ветерани могли чесною працею заробити на власну автівку. Створення гідних умов для ветеранів – наш обов’язок.
Ось основний принцип, на якому має будуватися державна підтримка військовослужбовців та ветеранів. І мова йде саме про ретельно вивірену і пропрацьовану систему заходів, з комплексним підходом до вирішення проблем, а не про окремі точкові заходи.
Я дуже вдячний Міністерству у справах ветеранів та особисто Наталії Калмиковій за значну роботу, яка ними проводиться. Сьогодні мав честь зустрітися з пані міністеркою та представниками ветеранської спільноти. Говорили про два ключових питання: працевлаштування ветеранів та кредитування військовослужбовців.
Обидва питання мають свої проблемні сторони.
З одного боку, дійсно, зроблено достатньо багато.
Створена платформа для працевлаштування ветеранів. Ведеться робота з внесення змін до професійних стандартів, де бойовий досвід буте офіційно визнаний як частина професійної кваліфікації. Підготовлений до другого читання законопроект про ветеранський бізнес.
Вже працюють грантові програми для створення і розвитку ветеранського бізнесу від Українського ветеранського фонду.
Водночас попереду ще дуже багато роботи.
І щодо працевлаштування, щоб заохочувати бізнес брати на роботу ветеранів, учасників бойових дій. Важливо – і в цьому я погоджуюсь з представниками ветеранських організацій – не знецінювати працю ветеранів. Мова не повинна йти лише про виконання якогось обов'язку, виключно обов’язку перед державою. Має бути бажання і бізнесу, і держави дати можливість працювати і отримувати гідну зарплату тим людям, які нас захищають сьогодні.
З адаптацією ветеранів до цивільного життя, перекваліфікацією чи адаптацією військових професій до цивільних.
Важлива проблема – врегулювання правового статусу резервістів і визначення компенсаторних механізмів для роботодавців, у яких вони працюють.
Всі пропозиції, які були надані ветеранськими організаціями, будемо враховувати.
Багато говорили про кредитування: про несправедливий підхід з перерахунком відсотків за єОселею при звільненні з військової служби, про складність з отриманням бізнес-кредитів для ветеранського бізнесу, про анулювання банками кредитного ліміту військовослужбовцям.
Щодо питання кредитів для військових, плануємо розглянути його на засіданні Комітету наступного понеділка. Заслухаємо всі сторони: державні органи, банківську спільноту та представників військовослужбовців та ветеранів. Будемо шукати компромісний варіант.
Наталія Калмикова влучно висловилась про те, що ми повинні робити як держава для підтримки ветеранів: ставити головною задачею не боротьбу за пільговий проїзд наших захисників у маршрутках, а забезпечити умови, щоб ветерани могли чесною працею заробити на власну автівку. Створення гідних умов для ветеранів – наш обов’язок.
Україна пропустить платіж по ВВП-варантам. Що це означає❓
Запитують про наслідки несплати за ВВП-варантами, платіж за якими спливає 2 червня.
👨🏻💻Коротко нагадаю, про що мова і хронологію подій.
ВВП-варанти – це спеціальні цінні папери (деривативи) із строком дії до 2041 року, які були випущені у ході реструктуризації єврооблігацій у 2015 році урядом Яценюка – Яресько.
📈Виплати за ними прив’язані до темпів економічного зростання:
▪ Якщо економіка зростає від 3 до 4%, то виплата становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП,
▪ Якщо більше 4% - то виплата складає 40% від перевищення понад 4% ВВП (+ платіж за зростання ВВП від 3 до 4%).
▪ Виплати здійснюються із лагом у два роки (у 2025 році за результатами 2023 року, в якому економіка зросла на 5,5%) і по 2025 рік включно обмежені 1% ВВП.
▪ Виплата за 2023 рік мала б скласти 665,4 млн. дол.
Із середини минулого року Україна перебувала у перемовинах із кредиторами, які тримають ВВП-варанти:
▪ У березні – квітні цього року перемовини активізувались. Було запропоновано 2 варіанти реструктуризації, один з яких передбачав їх обмін на єврооблігації на умовах випуску 2024 року. Тобто ми пропонували умови не гірші ніж для попередньої реструктуризації.
▪ Кредитори, хедж-фонди, які представляють 30% тримачів, висунули жорсткі вимоги, які є непід’ємними для України у світлі триваючої війни. Домовитись не вийшло.
▪ Україна прийняла рішення не сплачувати кредиторам за цим інструментом відповідно до мораторію на такі платежі, уведеного урядом у серпні минулого року і який діє до завершення реструктуризації за цими деривативами.
▪ Із 2 червня ВВП-варанти, близько 20% яких належить Україні, матимуть статус непрацюючого боргу.
Пропуск позичальником платежу по обслуговуванню ВВП-варантів означає технічний дефолт за цим боргом. Історично, з кінця 90-х, ми, українці, негативно реагуємо на будь-які новини, де йдеться про дефолт. На цих глибинних страхах інколи заграють недоброчесні змі, експерти та політики. Утім у даному випадку хвилюватись точно не варто. На відміну від минулого року, коли Україна вела перемовини про реструктуризацію і також з подачі кредиторів періодично випливала тема дефолту, зараз ситуація є іншою:
- Головне (!). У ході минулорічних перемовин про реструктуризацію основної частини зовнішнього комерційного боргу (єврооблігацій на 20 млрд. дол.) було домовлено про усунення принципу крос-дефолту. Тобто де-фолт по ВВП-варантам не буде вважатись дефолтом по іншим зовнішнім зобов’язанням України.
- Реструктуризація деривативів передбачена програмою EFF і підтримується МВФ.
- Україна продовжує отримувати зовнішнє офіційне фінансування у рамках ERA (прибутки від заморожених російських активів), Ukraine Facility, залишається в програмі МВФ.
💁♂️Підсумовуючи. Ця подія не вплине на курсову і фінансову стабільність. Зобов’язання по зовнішньому офіційному фінансуванню бюджету партнерами продовжать виконуватись. Через триваючу війну, попередню реструктуризацію наш суверенний кредитний рейтинг продовжує знаходитись на низькому спекулятивному рейтингу, що відображає обмежений дефолт або стан близький до цього. Це вже враховано ринками, які відреагували на новину щодо пропуску платежу за ВВП-варантами відносно спокійно.
І ще не менш важливо: Україна залишається відданій пошуку компромісного рішення щодо справедливої реструктуризації із кредиторами, що не підриватиме боргову стійкість країни і перспективи економічного відновлення після війни. Сподіваюсь таке конструктивне рішення буде знайдено найближчим часом.
Запитують про наслідки несплати за ВВП-варантами, платіж за якими спливає 2 червня.
👨🏻💻Коротко нагадаю, про що мова і хронологію подій.
ВВП-варанти – це спеціальні цінні папери (деривативи) із строком дії до 2041 року, які були випущені у ході реструктуризації єврооблігацій у 2015 році урядом Яценюка – Яресько.
📈Виплати за ними прив’язані до темпів економічного зростання:
▪ Якщо економіка зростає від 3 до 4%, то виплата становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП,
▪ Якщо більше 4% - то виплата складає 40% від перевищення понад 4% ВВП (+ платіж за зростання ВВП від 3 до 4%).
▪ Виплати здійснюються із лагом у два роки (у 2025 році за результатами 2023 року, в якому економіка зросла на 5,5%) і по 2025 рік включно обмежені 1% ВВП.
▪ Виплата за 2023 рік мала б скласти 665,4 млн. дол.
Із середини минулого року Україна перебувала у перемовинах із кредиторами, які тримають ВВП-варанти:
▪ У березні – квітні цього року перемовини активізувались. Було запропоновано 2 варіанти реструктуризації, один з яких передбачав їх обмін на єврооблігації на умовах випуску 2024 року. Тобто ми пропонували умови не гірші ніж для попередньої реструктуризації.
▪ Кредитори, хедж-фонди, які представляють 30% тримачів, висунули жорсткі вимоги, які є непід’ємними для України у світлі триваючої війни. Домовитись не вийшло.
▪ Україна прийняла рішення не сплачувати кредиторам за цим інструментом відповідно до мораторію на такі платежі, уведеного урядом у серпні минулого року і який діє до завершення реструктуризації за цими деривативами.
▪ Із 2 червня ВВП-варанти, близько 20% яких належить Україні, матимуть статус непрацюючого боргу.
Пропуск позичальником платежу по обслуговуванню ВВП-варантів означає технічний дефолт за цим боргом. Історично, з кінця 90-х, ми, українці, негативно реагуємо на будь-які новини, де йдеться про дефолт. На цих глибинних страхах інколи заграють недоброчесні змі, експерти та політики. Утім у даному випадку хвилюватись точно не варто. На відміну від минулого року, коли Україна вела перемовини про реструктуризацію і також з подачі кредиторів періодично випливала тема дефолту, зараз ситуація є іншою:
- Головне (!). У ході минулорічних перемовин про реструктуризацію основної частини зовнішнього комерційного боргу (єврооблігацій на 20 млрд. дол.) було домовлено про усунення принципу крос-дефолту. Тобто де-фолт по ВВП-варантам не буде вважатись дефолтом по іншим зовнішнім зобов’язанням України.
- Реструктуризація деривативів передбачена програмою EFF і підтримується МВФ.
- Україна продовжує отримувати зовнішнє офіційне фінансування у рамках ERA (прибутки від заморожених російських активів), Ukraine Facility, залишається в програмі МВФ.
💁♂️Підсумовуючи. Ця подія не вплине на курсову і фінансову стабільність. Зобов’язання по зовнішньому офіційному фінансуванню бюджету партнерами продовжать виконуватись. Через триваючу війну, попередню реструктуризацію наш суверенний кредитний рейтинг продовжує знаходитись на низькому спекулятивному рейтингу, що відображає обмежений дефолт або стан близький до цього. Це вже враховано ринками, які відреагували на новину щодо пропуску платежу за ВВП-варантами відносно спокійно.
І ще не менш важливо: Україна залишається відданій пошуку компромісного рішення щодо справедливої реструктуризації із кредиторами, що не підриватиме боргову стійкість країни і перспективи економічного відновлення після війни. Сподіваюсь таке конструктивне рішення буде знайдено найближчим часом.
📚 Сьогодні — День тих, хто дарує нам книжки.
Редактори, коректори, дизайнери, друкарі, розповсюджувачі — без вас сторінки не оживали б. Без Вас не було б українського слова в кожному місті й селі. Дякуємо вам за це.
Так співпало, що напередодні цього дня зустрівся з неймовірною Юлією Орловою, гендиректоркою харківського видавництва “VIVAT”.
Це не лише круті професіонали, які випускають у світ сучасну українську книжку. Це також й сумлінні платники податків. У 2024 році — навіть попри війну — видавництво з Харкова чесно виконувало свій обов’язок перед державою.
Це важливо. Бо податки — це бронежилети, зарплати вчителям, підтримка пенсіонерів, це фундамент країни, яка тримається.
Мріємо, щоб таких видавництв і таких людей у професії було ще більше. І щоб книжки й надалі друкувалися в мирному Харкові. А ми зі свого боку — підтримаємо, подякуємо і прочитаємо 💬📖
Редактори, коректори, дизайнери, друкарі, розповсюджувачі — без вас сторінки не оживали б. Без Вас не було б українського слова в кожному місті й селі. Дякуємо вам за це.
Так співпало, що напередодні цього дня зустрівся з неймовірною Юлією Орловою, гендиректоркою харківського видавництва “VIVAT”.
Це не лише круті професіонали, які випускають у світ сучасну українську книжку. Це також й сумлінні платники податків. У 2024 році — навіть попри війну — видавництво з Харкова чесно виконувало свій обов’язок перед державою.
Це важливо. Бо податки — це бронежилети, зарплати вчителям, підтримка пенсіонерів, це фундамент країни, яка тримається.
Мріємо, щоб таких видавництв і таких людей у професії було ще більше. І щоб книжки й надалі друкувалися в мирному Харкові. А ми зі свого боку — підтримаємо, подякуємо і прочитаємо 💬
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дякую всім нашим книговидавцям за створення книг українською мовою, які захоплюють і дорослих, і дітей📚
Давайте чесно: з малечею це подвійно складне завдання. Складне, але можливе, вчергове переконуюсь сам. І це неймовірно круто, що навіть в еру технологій діти продовжують пізнавати світ через сторінки книжок. Якісних, цікавих, яскравих.
Читайте українською, читайте українське🇺🇦
Давайте чесно: з малечею це подвійно складне завдання. Складне, але можливе, вчергове переконуюсь сам. І це неймовірно круто, що навіть в еру технологій діти продовжують пізнавати світ через сторінки книжок. Якісних, цікавих, яскравих.
Читайте українською, читайте українське🇺🇦
📰🪖Продовжую ділитись важливими новинами щодо розвитку нашого ВПК
Раніше я розповідав про одну з ключових проблем, з якою стикаються українські зброярі.
Це значний дефіцит коштів. Торік на наших підприємствах ОПК виготовили продукції на 9 млрд. доларів.
Цього року можливості з виробництва зброї та військової техніки оцінюються у 25-30 млрд. доларів, однак таких коштів у нас самих немає.
Минулого тижня сталося декілька важливих подій, які здатні змінити ситуацію на краще.
➡️По-перше, було підписано угоду з Німеччиною, яка надасть у 2025 році військову допомогу на 5 млрд. євро. Країна профінансує з цих коштів закупівлю вироблених в Україні далекобійних засобів ураження – deep strike. Як було підкреслено, такий крок дозволить уже цього року виготовити значну кількість таких систем, які можуть бути використані ЗСУ за декілька тижнів без потреби у додатковому навчанні.
Німеччина фінансуватиме також ремонтні сервісні центри в Україні через спільне підприємство оборонних компаній наших держав, а також висловила готовність продовжувати інвестування в український ОПК та залучати до цього процесу й інших партнерів та союзників.
➡️По-друге, підписано проектну домовленість з Великобританією щодо її внеску до програми ERA. Надприбутки від заморожених російських активів у сумі 3 млрд. доларів у 2025–2026 роках будуть спрямовані на підтримку українського ОПК. Частина з цих коштів піде на покриття невідкладних потреб, а інша – на реалізацію спільних проектів за участі українських та міжнародних оборонних компаній, ремонт та обслуговування військової техніки, закупівлю різноманітних критично важливих матеріалів, включно з продукцією українського виробництва.
Також минулого тижня пройшли саміти двох коаліцій спроможностей, які у тісній співпраці з українськими партнерами посилюють потенціал нашого ВПК:
▪ Міжнародна коаліція дронів, яка збиралася у Ризі, зобов’язалась спрямувати на підтримку України у 2025 році 2,75 млрд. євро, що майже на 53% більше, ніж торік (1,8 млрд. євро), а загалом бюджет цієї коаліції збільшився вже до 4,55 млрд. євро. Також стало відомо про приєднання до коаліції дронів Бельгії та Туреччини, і загальна кількість її учасників таким чином збільшиться до двадцяти, а це своєю чергою зробить її можливості ще більшими.
▪ Міжнародна ІТ-коаліція, яка відповідає за посилення наших спроможностей у сферах інформаційних технологій, зв’язку, систем кіберзахисту та бойового управління, під час зустрічі у Таллінні оголосила про те, що її загальний бюджет збільшився до 1,1 млрд. євро, закупівлі в рамках яких здійснює Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA). У рамках цієї коаліції працює 17 держав світу.
Тож маємо сильні рішення партнерів, які допоможуть Україні, нашим Збройним Силам та оборонно-промисловому комплексу стати ще міцнішими та більш ефективними.
💁♂️Як і обіцяв, найближчим часом матимемо ще більше гарних новин з парламенту щодо розвитку нашого ВПК.
Раніше я розповідав про одну з ключових проблем, з якою стикаються українські зброярі.
Це значний дефіцит коштів. Торік на наших підприємствах ОПК виготовили продукції на 9 млрд. доларів.
Цього року можливості з виробництва зброї та військової техніки оцінюються у 25-30 млрд. доларів, однак таких коштів у нас самих немає.
Минулого тижня сталося декілька важливих подій, які здатні змінити ситуацію на краще.
➡️По-перше, було підписано угоду з Німеччиною, яка надасть у 2025 році військову допомогу на 5 млрд. євро. Країна профінансує з цих коштів закупівлю вироблених в Україні далекобійних засобів ураження – deep strike. Як було підкреслено, такий крок дозволить уже цього року виготовити значну кількість таких систем, які можуть бути використані ЗСУ за декілька тижнів без потреби у додатковому навчанні.
Німеччина фінансуватиме також ремонтні сервісні центри в Україні через спільне підприємство оборонних компаній наших держав, а також висловила готовність продовжувати інвестування в український ОПК та залучати до цього процесу й інших партнерів та союзників.
➡️По-друге, підписано проектну домовленість з Великобританією щодо її внеску до програми ERA. Надприбутки від заморожених російських активів у сумі 3 млрд. доларів у 2025–2026 роках будуть спрямовані на підтримку українського ОПК. Частина з цих коштів піде на покриття невідкладних потреб, а інша – на реалізацію спільних проектів за участі українських та міжнародних оборонних компаній, ремонт та обслуговування військової техніки, закупівлю різноманітних критично важливих матеріалів, включно з продукцією українського виробництва.
Також минулого тижня пройшли саміти двох коаліцій спроможностей, які у тісній співпраці з українськими партнерами посилюють потенціал нашого ВПК:
▪ Міжнародна коаліція дронів, яка збиралася у Ризі, зобов’язалась спрямувати на підтримку України у 2025 році 2,75 млрд. євро, що майже на 53% більше, ніж торік (1,8 млрд. євро), а загалом бюджет цієї коаліції збільшився вже до 4,55 млрд. євро. Також стало відомо про приєднання до коаліції дронів Бельгії та Туреччини, і загальна кількість її учасників таким чином збільшиться до двадцяти, а це своєю чергою зробить її можливості ще більшими.
▪ Міжнародна ІТ-коаліція, яка відповідає за посилення наших спроможностей у сферах інформаційних технологій, зв’язку, систем кіберзахисту та бойового управління, під час зустрічі у Таллінні оголосила про те, що її загальний бюджет збільшився до 1,1 млрд. євро, закупівлі в рамках яких здійснює Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA). У рамках цієї коаліції працює 17 держав світу.
Тож маємо сильні рішення партнерів, які допоможуть Україні, нашим Збройним Силам та оборонно-промисловому комплексу стати ще міцнішими та більш ефективними.
💁♂️Як і обіцяв, найближчим часом матимемо ще більше гарних новин з парламенту щодо розвитку нашого ВПК.
Був спікером на панельній дискусії «Клімат має значення: діалог між бізнесом і державою» у межах Forbes Money | Форуму про фінанси та інвестиції.
❗️Бізнес-клімат у державі — це не лише про податки.❗️
Це — про гідне кредитування під час війни.
Це — про економічний безвіз.
Це — про боротьбу з тінню, яка щороку вимиває сотні мільярдів гривень і підриває чесну конкуренцію.
На жаль, у тіні сьогодні — 800–900 млрд грн.
Це більше, ніж було раніше (500 млрд), і це сигнал для всіх нас.
Бо ця боротьба — не «одна реформа й усе». Це не про швидкі рішення. Це щоденна робота— фіскальних органів,правоохоронців, виконавчої влади,та суспільства загалом.
У цій роботі влада і бізнес — по один бік барикад.
Дуже вдячний бізнесу та суспільству за підтримку у моїй послідовній боротьбі за детінізацію економіки України!
❗️Бізнес-клімат у державі — це не лише про податки.❗️
Це — про гідне кредитування під час війни.
Це — про економічний безвіз.
Це — про боротьбу з тінню, яка щороку вимиває сотні мільярдів гривень і підриває чесну конкуренцію.
На жаль, у тіні сьогодні — 800–900 млрд грн.
Це більше, ніж було раніше (500 млрд), і це сигнал для всіх нас.
Бо ця боротьба — не «одна реформа й усе». Це не про швидкі рішення. Це щоденна робота— фіскальних органів,правоохоронців, виконавчої влади,та суспільства загалом.
У цій роботі влада і бізнес — по один бік барикад.
Дуже вдячний бізнесу та суспільству за підтримку у моїй послідовній боротьбі за детінізацію економіки України!
💲📊І квартал 2025 року великі та середні підприємства закінчили з фінансовим результатом +241,2 млрд. грн.
Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).
Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).
Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.
🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).
Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).
➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).
Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).
Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.
Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).
🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.
Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).
Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.
Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).
Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).
Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.
🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).
Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).
➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).
Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).
Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.
Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).
🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.
Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).
Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.