Україна пропустить платіж по ВВП-варантам. Що це означає❓
Запитують про наслідки несплати за ВВП-варантами, платіж за якими спливає 2 червня.
👨🏻‍💻Коротко нагадаю, про що мова і хронологію подій.
ВВП-варанти – це спеціальні цінні папери (деривативи) із строком дії до 2041 року, які були випущені у ході реструктуризації єврооблігацій у 2015 році урядом Яценюка – Яресько.

📈Виплати за ними прив’язані до темпів економічного зростання:
▪ Якщо економіка зростає від 3 до 4%, то виплата становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП,
▪ Якщо більше 4% - то виплата складає 40% від перевищення понад 4% ВВП (+ платіж за зростання ВВП від 3 до 4%).
▪ Виплати здійснюються із лагом у два роки (у 2025 році за результатами 2023 року, в якому економіка зросла на 5,5%) і по 2025 рік включно обмежені 1% ВВП.
▪ Виплата за 2023 рік мала б скласти 665,4 млн. дол.

Із середини минулого року Україна перебувала у перемовинах із кредиторами, які тримають ВВП-варанти:
▪ У березні – квітні цього року перемовини активізувались. Було запропоновано 2 варіанти реструктуризації, один з яких передбачав їх обмін на єврооблігації на умовах випуску 2024 року. Тобто ми пропонували умови не гірші ніж для попередньої реструктуризації.
▪ Кредитори, хедж-фонди, які представляють 30% тримачів, висунули жорсткі вимоги, які є непід’ємними для України у світлі триваючої війни. Домовитись не вийшло.
▪ Україна прийняла рішення не сплачувати кредиторам за цим інструментом відповідно до мораторію на такі платежі, уведеного урядом у серпні минулого року і який діє до завершення реструктуризації за цими деривативами.  
▪ Із 2 червня ВВП-варанти, близько 20% яких належить Україні, матимуть статус непрацюючого боргу.
Пропуск позичальником платежу по обслуговуванню ВВП-варантів означає технічний дефолт за цим боргом. Історично, з кінця 90-х, ми, українці, негативно реагуємо на будь-які новини, де йдеться про дефолт. На цих глибинних страхах інколи заграють недоброчесні змі, експерти та політики. Утім у даному випадку хвилюватись точно не варто. На відміну від минулого року, коли Україна вела перемовини про реструктуризацію і також з подачі кредиторів періодично випливала тема дефолту, зараз ситуація є іншою:
- Головне (!). У ході минулорічних перемовин про реструктуризацію основної частини зовнішнього комерційного боргу (єврооблігацій на 20 млрд. дол.) було домовлено про усунення принципу крос-дефолту. Тобто де-фолт по ВВП-варантам не буде вважатись дефолтом по іншим зовнішнім зобов’язанням України.
- Реструктуризація деривативів передбачена програмою EFF і підтримується МВФ.
- Україна продовжує отримувати зовнішнє офіційне фінансування у рамках ERA (прибутки від заморожених російських активів), Ukraine Facility, залишається в програмі МВФ.

💁‍♂️Підсумовуючи. Ця подія не вплине на курсову і фінансову стабільність. Зобов’язання по зовнішньому офіційному фінансуванню бюджету партнерами продовжать виконуватись. Через триваючу війну, попередню реструктуризацію наш суверенний кредитний рейтинг продовжує знаходитись на низькому спекулятивному рейтингу, що відображає обмежений дефолт або стан близький до цього. Це вже враховано ринками, які відреагували на новину щодо пропуску платежу за ВВП-варантами відносно спокійно.
І ще не менш важливо: Україна залишається відданій пошуку компромісного рішення щодо справедливої реструктуризації із кредиторами, що не підриватиме боргову стійкість країни і перспективи економічного відновлення після війни. Сподіваюсь таке конструктивне рішення буде знайдено найближчим часом.  

Дякую всім нашим книговидавцям за створення книг українською мовою, які захоплюють і дорослих, і дітей📚

Давайте чесно: з малечею це подвійно складне завдання. Складне, але можливе, вчергове переконуюсь сам. І це неймовірно круто, що навіть в еру технологій діти продовжують пізнавати світ через сторінки книжок. Якісних, цікавих, яскравих.

Читайте українською, читайте українське🇺🇦

📰🪖Продовжую ділитись важливими новинами щодо розвитку нашого ВПК
Раніше я розповідав про одну з ключових проблем, з якою стикаються українські зброярі.
Це значний дефіцит коштів. Торік на наших підприємствах ОПК виготовили продукції на 9 млрд. доларів.
Цього року можливості з виробництва зброї та військової техніки оцінюються у 25-30 млрд. доларів, однак таких коштів у нас самих немає.

Минулого тижня сталося декілька важливих подій, які здатні змінити ситуацію на краще.
➡️По-перше, було підписано угоду з Німеччиною, яка надасть у 2025 році військову допомогу на 5 млрд. євро. Країна профінансує з цих коштів закупівлю вироблених в Україні далекобійних засобів ураження – deep strike. Як було підкреслено, такий крок дозволить уже цього року виготовити значну кількість таких систем, які можуть бути використані ЗСУ за декілька тижнів без потреби у додатковому навчанні.
Німеччина фінансуватиме також ремонтні сервісні центри в Україні через спільне підприємство оборонних компаній наших держав, а також висловила готовність продовжувати інвестування в український ОПК та залучати до цього процесу й інших партнерів та союзників.
➡️По-друге, підписано проектну домовленість з Великобританією щодо її внеску до програми ERA. Надприбутки від заморожених російських активів у сумі 3 млрд. доларів у 2025–2026 роках будуть спрямовані на підтримку українського ОПК. Частина з цих коштів піде на покриття невідкладних потреб, а інша – на реалізацію спільних проектів за участі українських та міжнародних оборонних компаній, ремонт та обслуговування військової техніки, закупівлю різноманітних критично важливих матеріалів, включно з продукцією українського виробництва.

Також минулого тижня пройшли саміти двох коаліцій спроможностей, які у тісній співпраці з українськими партнерами посилюють потенціал нашого ВПК:
▪ Міжнародна коаліція дронів, яка збиралася у Ризі, зобов’язалась спрямувати на підтримку України у 2025 році 2,75 млрд. євро, що майже на 53% більше, ніж торік (1,8 млрд. євро), а загалом бюджет цієї коаліції збільшився вже до 4,55 млрд. євро. Також стало відомо про приєднання до коаліції дронів Бельгії та Туреччини, і загальна кількість її учасників таким чином збільшиться до двадцяти, а це своєю чергою зробить її можливості ще більшими.
▪ Міжнародна ІТ-коаліція, яка відповідає за посилення наших спроможностей у сферах інформаційних технологій, зв’язку, систем кіберзахисту та бойового управління, під час зустрічі у Таллінні оголосила про те, що її загальний бюджет збільшився до 1,1 млрд. євро, закупівлі в рамках яких здійснює Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA). У рамках цієї коаліції працює 17 держав світу.
Тож маємо сильні рішення партнерів, які допоможуть Україні, нашим Збройним Силам та оборонно-промисловому комплексу стати ще міцнішими та більш ефективними.

💁‍♂️Як і обіцяв, найближчим часом матимемо ще більше гарних новин з парламенту щодо розвитку нашого ВПК.

💲📊І квартал 2025 року великі та середні підприємства закінчили з фінансовим результатом +241,2 млрд. грн.
Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).

Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).
Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.

🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).
Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).

➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).
Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).
Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.

Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).
🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.
Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).

Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.

На жаль, спад у виробництві від початку поточного року продовжує поглиблюватись. Якщо у січні відставання від аналогічного місяця 2024 року становило -4,8%, за підсумками двох місяців – вже -6,0%, то за квартал воно прискорилось ще на 0,1 в.п.

📉У добувній промисловості падіння виробництва відносно І кварталу 2024 року досягло вже -15,0%. Видобуток металевих руд скоротився на 4,0%, вуглеводнів (нафти і газу) – на 14,8%, вугілля – на 42,1%.
Не менш складна ситуація спостерігається і у переробній промисловості, де темпи падіння хоч і зменшуються, однак має місце скорочення виробництва на 2,1%.
Харчова промисловість зменшила випуск продукції на 12,3%. Приріст виробництва м’яса та м’ясних продуктів на 6,0%, рибних продуктів – на 5,2%, фруктової та овочевої продукції – на 4,2% не компенсували скорочення виробництва олії та тваринних жирів на 24,9%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 13,9%, хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання – на 11,7%, цукру – на 83,8%.

➡️Уповільнюється зростання у легкій промисловості – з +28,8% у січні, +13,2% – у січні-лютому до +8,7% за підсумками першого кварталу. У разі збереження такої динаміки вже на середину року можна прогнозувати, що і цій галузі загрожуватиме скорочення обсягів випуску продукції.

▪️Уповільнення зростання фіксується і у металургійній галузі – до 7,9% з 11,7% на початку року, зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів – до 6,4% з 10,0%, а виробництво іншої продукції первинного оброблення сталі з +18,0% за підсумками січня перетворилось на -1,6% у січні-березні 2025 року.
На 19,9% зменшилось виробництво у нафтопереробній галузі.

🔺Дещо поліпшилась ситуація у секторі машинобудування – з мінус 7,3% на початку року до +1,9% за підсумками І кварталу. Водночас і тут вистачає проблемних напрямків: приміром, виробництво металообробних машин і верстатів скоротилось на 20,3%, інших машин і устаткування спеціального призначення – на 23,8%.

💁‍♂️Звісно, триваюча четвертий рік повномасштабна війна продовжує виснажувати українську промисловість, і це зокрема видно по добувній промисловості.
Її галузі потребують достатніх кадрів, інвестицій, довгострокового доступного кредитування та страхування воєнних ризиків для нарощування виробництва, розвитку та модернізації. Особливий фокус на прифронтові регіони – території із підвищеним безпековими ризиками – де маємо підтримати увесь місцевий бізнес, і промисловість зокрема. Як я неодноразово переконувався під час численних контактів з бізнесом ці питання залишається одним із найбільш серйозних викликів.
А власних запасів міцності та можливостей промисловості не вистачає (хоч у І кварталі українські промислові підприємства отримали 91,5 млрд. грн. позитивного фінансового результату, однак на тлі +124,4 млрд. грн. у прибуткових підприємств маємо, на жаль, -32,9 млрд. грн. у збиткових, і це більше половини від загального збитку по усіх секторах економіки).
Вочевидь, треба тісніше, зосередивши увагу на найбільш проблемних підгалузях, у взаємодії з бізнесом розбиратись з причинами скорочення виробництва у промисловості, яке від початку року прискорюється.

Другий раунд перемовин у Стамбулі показав, що позиції сторін наразі виглядають як два протилежні полюси, які ніколи не зійдуться. У багатьох навіть виникає запитання, чи доцільно продовжувати ці контакти. На мій погляд відповідь – так. І ось чому.

Кожна зустріч, завдяки зусиллям наших дипломатів, приносить нам певний практичний результат. Передусім, це обмін полоненими. Це дає змогу нашим захисникам повернутись до родин, які дуже на них чекають.

Водночас, переговори – це майданчик, який дає змогу Україні піднімати важливі для нас питання. Зокрема, щодо повернення українських дітей, які були розлучені із сім’ями. І нашим опонентам доводиться на ці питання відповідати.

І головне, більшість політиків, як на Заході, в ЄС та США, так і в Україні, вже погоджуються, що війна врешті-решт завершиться за столом перемовин. Націленість на мирне врегулювання неодноразово заявляв і підтверджував Президент України.
Так ось він цей «переговорний стіл», де необхідно буде шукати рішення. Переривати процес зараз – це озброювати наших ворогів, які кажуть, що Україна не хоче миру.

На жаль, ми не маємо іншого опонента, з яким можна було б вести іншу дискусію. Але ми, разом із союзниками, маємо прагнути змінити його ставлення до переговорів. Шукати шляхи й інструменти для того, щоб замість ультиматумів на переговорах лунав продуктивний обмін думками. Можливо, доведеться говорити навіть з кожного окремого пункту майбутньої мирної угоди.

Більше того, як ніколи раніше нам потрібно працювати із нейтральними країнами та навіть тими, хто в цьому конфлікті раніше не підтримував нас. Потрібно вести діалог з КНР, Індією, Бразилією, залучати світ до активної позиції, аби забезпечити дипломатичний тиск заради відновлення миру. І зробити це ми можемо тільки якщо будемо залишатись стороною, яка дійсно прагне миру і пропонує конструктивні підходи.

+1,5 млрд дол. у 2023 р.
+2,5 млрд дол. у 2024 р.
+4 млрд дол. (прогнозовано) у 2025 р.

Це значні цифри, які доводять: детінізація є одним із найголовніших ресурсів для зростання надходжень до бюджету.

Тому коли ми чуємо про те, де взяти додатково 400 млрд грн до бюджету, саме про такі джерела йде мова.
Насамперед – детінізація. Нагадаю, за новими оцінками обсяг бюджетних втрат від детінізації складає до 900 млрд грн.
Далі – військові облігації (ОВДП).
Третя складова – фіскальна економія, тобто військова цензура видатків. Економія на неефективних програмах, яка потрібна і в мирний час, проте зараз – критично необхідна.

Тобто – наголошую на цьому уже вкотре – зараз навіть мови не може йти про збільшення податків.

Більше розповів у відео – https://youtu.be/6x9m8sM6Rs8

❗️Однією з найбільших проблем, на які скаржаться українські військові, є питання кредитів. Надані військовим пільги щодо погашення кредитів зумовили протилежний ефект у вигляді обмежень банків у кредитуванні.
Проблема системна.

Саме тому я ініціював проведення засідання Комітету спільно з Мінветеранів, Мінекономіки, Нацбанком та іншими структурами, щоб відкрито обговорити ці болючі теми й спільно шукати рішення.

🗓 9 червня о 11:00
📍 Відкрите засідання Комітету спільно з Міністерством у справах ветеранів

У фокусі обговорення:

🏠 Проблеми з іпотечним кредитуванням військових та ветеранів за програмою «єОселя»
💸 Кредитування для військовослужбовців: бар’єри та шляхи вирішення
🏦 Загальний стан та перспективи кредитування корпоративного сектору в Україні

📺 Трансляція — на офіційній сторінці Комітету в YouTube

👉 Долучайтесь!