Якщо у вас ще не було планів на вечір, приєднуйтеся – https://youtu.be/ghh2ITqRD2w
А навіть якщо були, обов'язково знайдіть час😉
19:00. Наживо. Про важливе.
А навіть якщо були, обов'язково знайдіть час😉
19:00. Наживо. Про важливе.
YouTube
LIVE 🔴 Хто заплатить за війну, а хто на ній заробить? Тема з Мосейчук. 79 випуск
Наживо о 19.00 на YouTube каналі Мосейчук: Хто заплатить за війну, а хто на ній заробить? Тема з Мосейчук
Гості:
✅ Данило Гетманцев — голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат, «Слуга народу»;
✅ Пьотр Кульпа…
Гості:
✅ Данило Гетманцев — голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат, «Слуга народу»;
✅ Пьотр Кульпа…
Ще одна безсонна ніч. Ще одна велика трагедія.
Найбільший гріх війни - звикання до зла. Перетворення смертей в цифри статистики. А отже втрата людськості.
Не можемо, не маємо права цього допустити. Адже маємо залишитись людьми. Тільки тоді наша боротьба буде мати сенс.
Співчуття родинам загиблих. Одужання пораненим.
Найбільший гріх війни - звикання до зла. Перетворення смертей в цифри статистики. А отже втрата людськості.
Не можемо, не маємо права цього допустити. Адже маємо залишитись людьми. Тільки тоді наша боротьба буде мати сенс.
Співчуття родинам загиблих. Одужання пораненим.
Росіяни добре навчили нас відрізняти звук грому від звуку вибуху.
Але все одно, з кожним гуркотом на мить здригаєшся.
Гримить.
Але все одно, з кожним гуркотом на мить здригаєшся.
Гримить.
📄👥OECD представив свій новий Економічний огляд 2025 року.
Він вийшов із промовистою назвою – «Подолання невизначеності, відродження зростання».
Далі – ключове з огляду:👇🏼
Глобальні перспективи стають дедалі складнішими. Значне збільшення торговельних бар'єрів, жорсткіші фінансові умови, послаблення довіри бізнесу та споживачів, а також підвищена невизначеність у політиці матимуть помітний негативний вплив на перспективи зростання, якщо вони збережуться.
Зростання світового ВВП сповільниться з 3,4% у 2023 році та 3,3% у 2024 році до 2,9% у нинішньому та наступному роках, виходячи з припущення, що тарифні ставки станом на середину травня збережуться, незважаючи на поточні виклики.
Особливо помітним буде пригальмовування економіки США – з 2,9% у 2023 році та 2,8% у 2024 році до 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році. Натомість зростання в Єврозоні прискориться з 0,5% у 2023 році та 0,8% у 2024 році до 1,0% у 2025 році та 1,2% у 2026 році.
Зростання світової торгівлі, ймовірно, суттєво сповільниться протягом наступних двох років після значного попереднього зростання перед очікуваним підвищенням тарифів, а невизначеність, як очікується, стримуватиме інвестиції в бізнес.
Фіскальне пом'якшення надасть підтримку кільком економікам, зокрема Китаю та Німеччини, де збільшення витрат на оборону та інфраструктуру у 2026 році може призвести до значного зростання, але політика, ймовірно, буде дещо обмежувальною в багатьох інших країнах.
Очікується, що річна інфляція в економіках G20 знизиться з 6,2% до 3,6% у 2025 році та 3,2% у 2026 році, але важливим винятком стануть США, де очікується, що річна інфляція зросте приблизно до 4% до кінця 2025 року та залишиться вищою за цільовий показник у 2026 році.
Існують суттєві ризики для цих прогнозів, оскільки масштаби та тривалість очікуваного спаду залишаються дуже невизначеними. Подальше збільшення або швидкі зміни торговельних бар'єрів, зокрема шляхом запровадження заходів у відповідь, а також більш обережна поведінка споживачів і фірм, або продовження переоцінки ризиків на фінансових ринках можуть посилити уповільнення зростання та спричинити значні збої у тісно взаємопов'язаних транскордонних ланцюгах поставок.
Зростання інфляційних очікувань домогосподарств може продовжити інфляційний тиск, особливо в економіках, які стикаються зі значно вищими торговельними витратами або мають напружену ситуацію на ринку праці, що призведе до більш обмежувальної монетарної політики та послаблення перспектив зростання.
Ризики для фінансової стабільності, пов'язані з все ще високо оціненими та концентрованими ринками акцій, та високими потребами корпоративного фінансування, можуть бути викликані додатковим переоцінюванням ризиків та посилені примусовим продажем активів висококредитованими небанківськими фінансовими посередниками.
З іншого боку, зміна тенденції до збільшення торговельних бар'єрів сприятиме зростанню та зменшить інфляцію, навіть якщо це не призведе негайно до зниження невизначеності політики. Кроки щодо полегшення регуляторного тягаря та швидке врегулювання конфліктів у Європі та на Близькому Сході також можуть підвищити довіру та стимули для інвестування.
На цьому тлі ключовими політичними пріоритетами є забезпечення тривалого зниження торговельної напруженості, політичної невизначеності та інфляції, встановлення надійного фіскального шляху до стійкості боргу, з одночасним наданням тимчасової підтримки тим, хто вразливий до економічних потрясінь, а також впровадження амбітних реформ для зміцнення перспектив зростання та підвищення конкурентоспроможності.
Він вийшов із промовистою назвою – «Подолання невизначеності, відродження зростання».
Далі – ключове з огляду:👇🏼
Глобальні перспективи стають дедалі складнішими. Значне збільшення торговельних бар'єрів, жорсткіші фінансові умови, послаблення довіри бізнесу та споживачів, а також підвищена невизначеність у політиці матимуть помітний негативний вплив на перспективи зростання, якщо вони збережуться.
Зростання світового ВВП сповільниться з 3,4% у 2023 році та 3,3% у 2024 році до 2,9% у нинішньому та наступному роках, виходячи з припущення, що тарифні ставки станом на середину травня збережуться, незважаючи на поточні виклики.
Особливо помітним буде пригальмовування економіки США – з 2,9% у 2023 році та 2,8% у 2024 році до 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році. Натомість зростання в Єврозоні прискориться з 0,5% у 2023 році та 0,8% у 2024 році до 1,0% у 2025 році та 1,2% у 2026 році.
Зростання світової торгівлі, ймовірно, суттєво сповільниться протягом наступних двох років після значного попереднього зростання перед очікуваним підвищенням тарифів, а невизначеність, як очікується, стримуватиме інвестиції в бізнес.
Фіскальне пом'якшення надасть підтримку кільком економікам, зокрема Китаю та Німеччини, де збільшення витрат на оборону та інфраструктуру у 2026 році може призвести до значного зростання, але політика, ймовірно, буде дещо обмежувальною в багатьох інших країнах.
Очікується, що річна інфляція в економіках G20 знизиться з 6,2% до 3,6% у 2025 році та 3,2% у 2026 році, але важливим винятком стануть США, де очікується, що річна інфляція зросте приблизно до 4% до кінця 2025 року та залишиться вищою за цільовий показник у 2026 році.
Існують суттєві ризики для цих прогнозів, оскільки масштаби та тривалість очікуваного спаду залишаються дуже невизначеними. Подальше збільшення або швидкі зміни торговельних бар'єрів, зокрема шляхом запровадження заходів у відповідь, а також більш обережна поведінка споживачів і фірм, або продовження переоцінки ризиків на фінансових ринках можуть посилити уповільнення зростання та спричинити значні збої у тісно взаємопов'язаних транскордонних ланцюгах поставок.
Зростання інфляційних очікувань домогосподарств може продовжити інфляційний тиск, особливо в економіках, які стикаються зі значно вищими торговельними витратами або мають напружену ситуацію на ринку праці, що призведе до більш обмежувальної монетарної політики та послаблення перспектив зростання.
Ризики для фінансової стабільності, пов'язані з все ще високо оціненими та концентрованими ринками акцій, та високими потребами корпоративного фінансування, можуть бути викликані додатковим переоцінюванням ризиків та посилені примусовим продажем активів висококредитованими небанківськими фінансовими посередниками.
З іншого боку, зміна тенденції до збільшення торговельних бар'єрів сприятиме зростанню та зменшить інфляцію, навіть якщо це не призведе негайно до зниження невизначеності політики. Кроки щодо полегшення регуляторного тягаря та швидке врегулювання конфліктів у Європі та на Близькому Сході також можуть підвищити довіру та стимули для інвестування.
На цьому тлі ключовими політичними пріоритетами є забезпечення тривалого зниження торговельної напруженості, політичної невизначеності та інфляції, встановлення надійного фіскального шляху до стійкості боргу, з одночасним наданням тимчасової підтримки тим, хто вразливий до економічних потрясінь, а також впровадження амбітних реформ для зміцнення перспектив зростання та підвищення конкурентоспроможності.
OECD надав також декілька ключових рекомендацій:
🔹країнам необхідно знайти способи співпраці в рамках світової торговельної системи та зробити торговельну політику більш передбачуваною. Угоди щодо послаблення торговельної напруженості або потенційного зниження існуючих торговельних бар'єрів покращать політичну визначеність та зміцнять перспективи для інвестицій та зростання;
🔹кроки щодо зниження тарифів, поглиблення торговельних угод або зменшення бар'єрів у торгівлі послугами також сприятимуть вищій продуктивності та рівню життя. Ключові сфери, де існують можливості для реформ у торгівлі послугами, включають подальше спрощення торгівлі, скорочення регуляторних бар'єрів, що перешкоджають доступу до національних ринків, та ініціативи щодо покращення транскордонних цифрових послуг;
🔹центральним банкам слід залишатися пильними, враховуючи підвищену невизначеність та потенціал початкового зростання торговельних витрат, що призведе до посилення тиску на заробітну плату та ціни в цілому. Баланс ризиків для центральних банків буде різним залежно від країни, причому негативні наслідки вищої невизначеності та слабшого експорту, ймовірно, будуть ключовими факторами впливу на політичні рішення в більшості країн, але зростаючий інфляційний тиск буде більш актуальним у країнах, які підвищують тарифи. За умови, що інфляційні очікування залишаться стабільними, а торговельна напруженість не посилиться, зниження облікової ставки має продовжуватися в економіках, де прогнозується помірна або низька базова інфляція;
🔹зіткнувшись зі значними витратами, уряди повинні забезпечити довгострокову стійкість боргу та зберегти здатність реагувати на майбутні потрясіння. Активніші зусилля щодо стримування та перерозподілу витрат і збільшення доходів, встановлені в рамках надійних середньострокових шляхів коригування, специфічних для кожної країни, будуть необхідними для того, щоб боргове навантаження залишалося керованим та щоб зберегти ресурси, необхідні для вирішення довгострокових проблем із витратами;
🔹у найближчій перспективі автоматичні фіскальні стабілізатори повинні мати можливість діяти повноцінно, щоб допомогти пом'якшити негативний вплив торговельної напруженості та підвищеної невизначеності. Цілеспрямовані та добре продумані заходи підтримки також можуть знадобитися для допомоги компаніям, але вони повинні бути лише тимчасовими, оскільки структурні політичні рішення є ключовими, якщо негативний вплив на зовнішню конкурентоспроможність, ймовірно, триватиме;
🔹підвищення масштабів протекціонізму, геополітична невизначеність та слабкі перспективи зростання підсилюють потребу в амбітних структурних реформах політики, які покращують рівень життя та сприяють економічній конкурентоспроможності. Слід зосередити особливу увагу на політиці, спрямованій на відродження інвестицій у бізнес, інновацій та продуктивності праці.
🔗 https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/06/oecd-economic-outlook-volume-2025-issue-1_1fd979a8/83363382-en.pdf
🔹країнам необхідно знайти способи співпраці в рамках світової торговельної системи та зробити торговельну політику більш передбачуваною. Угоди щодо послаблення торговельної напруженості або потенційного зниження існуючих торговельних бар'єрів покращать політичну визначеність та зміцнять перспективи для інвестицій та зростання;
🔹кроки щодо зниження тарифів, поглиблення торговельних угод або зменшення бар'єрів у торгівлі послугами також сприятимуть вищій продуктивності та рівню життя. Ключові сфери, де існують можливості для реформ у торгівлі послугами, включають подальше спрощення торгівлі, скорочення регуляторних бар'єрів, що перешкоджають доступу до національних ринків, та ініціативи щодо покращення транскордонних цифрових послуг;
🔹центральним банкам слід залишатися пильними, враховуючи підвищену невизначеність та потенціал початкового зростання торговельних витрат, що призведе до посилення тиску на заробітну плату та ціни в цілому. Баланс ризиків для центральних банків буде різним залежно від країни, причому негативні наслідки вищої невизначеності та слабшого експорту, ймовірно, будуть ключовими факторами впливу на політичні рішення в більшості країн, але зростаючий інфляційний тиск буде більш актуальним у країнах, які підвищують тарифи. За умови, що інфляційні очікування залишаться стабільними, а торговельна напруженість не посилиться, зниження облікової ставки має продовжуватися в економіках, де прогнозується помірна або низька базова інфляція;
🔹зіткнувшись зі значними витратами, уряди повинні забезпечити довгострокову стійкість боргу та зберегти здатність реагувати на майбутні потрясіння. Активніші зусилля щодо стримування та перерозподілу витрат і збільшення доходів, встановлені в рамках надійних середньострокових шляхів коригування, специфічних для кожної країни, будуть необхідними для того, щоб боргове навантаження залишалося керованим та щоб зберегти ресурси, необхідні для вирішення довгострокових проблем із витратами;
🔹у найближчій перспективі автоматичні фіскальні стабілізатори повинні мати можливість діяти повноцінно, щоб допомогти пом'якшити негативний вплив торговельної напруженості та підвищеної невизначеності. Цілеспрямовані та добре продумані заходи підтримки також можуть знадобитися для допомоги компаніям, але вони повинні бути лише тимчасовими, оскільки структурні політичні рішення є ключовими, якщо негативний вплив на зовнішню конкурентоспроможність, ймовірно, триватиме;
🔹підвищення масштабів протекціонізму, геополітична невизначеність та слабкі перспективи зростання підсилюють потребу в амбітних структурних реформах політики, які покращують рівень життя та сприяють економічній конкурентоспроможності. Слід зосередити особливу увагу на політиці, спрямованій на відродження інвестицій у бізнес, інновацій та продуктивності праці.
🔗 https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/06/oecd-economic-outlook-volume-2025-issue-1_1fd979a8/83363382-en.pdf
Відбулось 28 засідання «коаліції Рамштайн»
Цього разу – без Міністра оборони США, який також пропускає і Раду Україна - НАТО.
Але лідерство у «Рамштайні», який тепер доречніше буде називати «Брюсселем», що підхопили від заокеанського партнера Велика Британія та Німеччина, приносить ще більш сильні результати.
Після повідомлення про нові пакети допомоги від союзників її обсяг у 2025 році стане найвищим за весь час повномасштабної війни.
🇩🇪Німеччина підтвердила оголошене наприкінці травня фінансування у розмірі 5 млрд. євро. До пакета увійдутьдалекобійна зброя, яку вироблятимуть в Україні, системи ППО, зброя та боєприпаси. Не розкриваючи подробиць, Міністр оборони країни Б.Пісторіус заявив, що перша далекобійна зброя, вироблена в Україні та профінансована Німеччиною, може надійти на озброєння ЗСУ вже за кілька тижнів;
🇧🇪Бельгія анонсувала виділення щороку до 2029 року по 1 млрд.євро військової підтримки Україні та передачу протимінногокорабля;
🇳🇴Норвегія виділить 700 млн. доларів на безпілотні системи та підтримку української оборонної промисловості; ще 86 млн. єврокраїна спрямовує у Європейський фонд миру – кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для ЗСУ;
🇬🇧Велика Британія надасть 350 млн. фунтів стерлінгів на безпілотні системи (це кошти на приблизно 100 тисяч дронів у 2025 році), а загальна допомога від цієї країни сягне 4,5 мільярда фунтів;
🇸🇪Швеція виділить 440 млн. євро для закупівлю артилерійських снарядів, дронів та іншої зброї для України через міжнародні програми;
🇳🇱Нідерланди профінансують пакет «морської військової допомоги» загальною вартістю 400 млн. євро, до якого входять протимінний корабель, катери та морські дрони;
🇨🇦Канада надасть 45 млн. доларів на дрони, засоби радіоелектронної боротьби, IT-рішення та бронемашини Coyote та Bison.
Також стало відомо про те, що у 2025 році інвестиції в український ОПК за «данською моделлю» збільшаться до 1,3 млрд. євро (торік фінансування склало майже 538 млн. євро). Перший транш у розмірі 428 млн. євро, який спільно виділять Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія, піде на виробництво українськихартилерійських систем, ударних дронів, ракет та протитанкових засобів вітчизняного виробництва.
Важливим елементом на перспективу стала підтримана нашими союзниками ініціатива про розбудову «індустріального Ракмштайну», коли партнери фінансуватимуть створення українських виробництв (у тому числі за кордоном), продукція яких до кінця війни йтиме на задоволення потреб ЗСУ.
Подробиць поки дуже небагато – сама ідея народилась під час зустрічі у Брюсселі, однак реалізація цієї концепції дасть новий поштовх розвиткові української оборонної промисловості не тільки вже зараз, а з серйозними перспективами вже у повоєнний час.
Цього разу – без Міністра оборони США, який також пропускає і Раду Україна - НАТО.
Але лідерство у «Рамштайні», який тепер доречніше буде називати «Брюсселем», що підхопили від заокеанського партнера Велика Британія та Німеччина, приносить ще більш сильні результати.
Після повідомлення про нові пакети допомоги від союзників її обсяг у 2025 році стане найвищим за весь час повномасштабної війни.
🇩🇪Німеччина підтвердила оголошене наприкінці травня фінансування у розмірі 5 млрд. євро. До пакета увійдутьдалекобійна зброя, яку вироблятимуть в Україні, системи ППО, зброя та боєприпаси. Не розкриваючи подробиць, Міністр оборони країни Б.Пісторіус заявив, що перша далекобійна зброя, вироблена в Україні та профінансована Німеччиною, може надійти на озброєння ЗСУ вже за кілька тижнів;
🇧🇪Бельгія анонсувала виділення щороку до 2029 року по 1 млрд.євро військової підтримки Україні та передачу протимінногокорабля;
🇳🇴Норвегія виділить 700 млн. доларів на безпілотні системи та підтримку української оборонної промисловості; ще 86 млн. єврокраїна спрямовує у Європейський фонд миру – кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для ЗСУ;
🇬🇧Велика Британія надасть 350 млн. фунтів стерлінгів на безпілотні системи (це кошти на приблизно 100 тисяч дронів у 2025 році), а загальна допомога від цієї країни сягне 4,5 мільярда фунтів;
🇸🇪Швеція виділить 440 млн. євро для закупівлю артилерійських снарядів, дронів та іншої зброї для України через міжнародні програми;
🇳🇱Нідерланди профінансують пакет «морської військової допомоги» загальною вартістю 400 млн. євро, до якого входять протимінний корабель, катери та морські дрони;
🇨🇦Канада надасть 45 млн. доларів на дрони, засоби радіоелектронної боротьби, IT-рішення та бронемашини Coyote та Bison.
Також стало відомо про те, що у 2025 році інвестиції в український ОПК за «данською моделлю» збільшаться до 1,3 млрд. євро (торік фінансування склало майже 538 млн. євро). Перший транш у розмірі 428 млн. євро, який спільно виділять Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія, піде на виробництво українськихартилерійських систем, ударних дронів, ракет та протитанкових засобів вітчизняного виробництва.
Важливим елементом на перспективу стала підтримана нашими союзниками ініціатива про розбудову «індустріального Ракмштайну», коли партнери фінансуватимуть створення українських виробництв (у тому числі за кордоном), продукція яких до кінця війни йтиме на задоволення потреб ЗСУ.
Подробиць поки дуже небагато – сама ідея народилась під час зустрічі у Брюсселі, однак реалізація цієї концепції дасть новий поштовх розвиткові української оборонної промисловості не тільки вже зараз, а з серйозними перспективами вже у повоєнний час.
Вкладникам Фрідом Фінанс не тільки не повернули гроші та не розблокували облігацій.
❗️Через невчасне оформлення відповідних документів інвестори були позбавлені права взяти участь у реструктуризації облігацій зовнішніх позик на більш вигідних умовах, тобто були позбавлені права на певні виплати.
Керуючий «працює» вже рік.
Справно отримує зарплату.
А 12 тисяч вкладників вже третій рік чекають.
Що треба робити регулятору?
Правильно продовжити контракт з керуючим надалі.
Оплески.
https://www.nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/Documents/6e9230db-97e1-4c69-b609-87293e22b09e/2409.pdf
❗️Через невчасне оформлення відповідних документів інвестори були позбавлені права взяти участь у реструктуризації облігацій зовнішніх позик на більш вигідних умовах, тобто були позбавлені права на певні виплати.
Керуючий «працює» вже рік.
Справно отримує зарплату.
А 12 тисяч вкладників вже третій рік чекають.
Що треба робити регулятору?
Правильно продовжити контракт з керуючим надалі.
Оплески.
https://www.nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/Documents/6e9230db-97e1-4c69-b609-87293e22b09e/2409.pdf
Данило Гетманцев pinned «❗️Однією з найбільших проблем, на які скаржаться українські військові, є питання кредитів. Надані військовим пільги щодо погашення кредитів зумовили протилежний ефект у вигляді обмежень банків у кредитуванні. Проблема системна. Саме тому я ініціював проведення…»
📰🇪🇺Продовжую ділитись основними новинами по нашому прогресу у переговорах про вступ до ЄС.
30 травня Уряд затвердив Переговорні позиції України відразу щодо двох кластерів – Кластера 2 «Внутрішній ринок» і Кластера 6 «Зовнішні відносини».
Другий кластер є найбільшим серед інших у переговорній рамці і складається з 9 розділів. Він охоплює ключові напрями функціонування єдиного ринку ЄС, а саме чотирьох європейських «свобод» (руху капіталу, переміщення товарів, надання послуг, пересування працівників), корпоративного права, захисту інтелектуальної власності та прав споживачів, справедливої конкуренції.
Шостий кластер навпаки є найменшим – усього два розділи, присвячені зовнішній політиці, безпеці та обороні.
✔️Трохи раніше, 14 травня було затверджено Переговорну позицію України за Кластером 1 «Основи», який має дати старт відкриттю перемовного процесу, переговори за ним відкривається першими та закриваються останніми.
Ці документи офіційно направлені Єврокомісії. Таким чином, маємо сформований і затверджений пакет вже за трьома з шести Кластерів.
Що являють собою Переговорні позиції та для чого вони потрібні❓
Це офіційні документи від країни-кандидата, які вона представляє перед початком переговорів з Європейським Союзом про вступ за кожним розділом переговорної рамки, об’єднаних у відповідний Кластер.
Вони готуються на підставі Звітів Єврокомісії про результати скринінгу законодавства України на його відповідність актам, які діють в Європейському Союзі, та рекомендацій, які ЄС надає країні, що вступає до ЄС.
Скринінг законодавства за Кластером 2 Україна розпочала 19 листопада минулого року з розділу про вільне пересування працівників та успішно завершила 13 березня розділом, присвяченим корпоративному праву.
Скринінг за Кластером 2 розпочався 30 січня і завершився 7 березня.
Звіти за обома Кластерами були підготовлені Європейською Комісією у травні, і ми досить оперативно зробили наш наступний крок – підготували та передали партнерам наші Переговорні позиції.
Переговорна позиція окреслює пріоритети, етапи, послідовність дій, зобов’язання країни в процесі адаптації acquis ЄС (права ЄС) у контексті потенційного членства.
Цей документ також може містити запити про перехідні періоди для гармонізації законодавства з відповідною частиною права ЄС.
Останнє дуже важливо як для нашої країни, так і для Європейського Союзу.
З одного боку, ми ведемо переговори про приєднання до Об’єднання, увійшовши вже у четвертий рік повномасштабної війни, і це вносить суттєві корективи щодо наших можливостей.
З іншого боку, у ЄС діють дуже високі стандарти у всіх сферах суспільного життя, і вони не передбачають виключень та винятків – адже і для ЄС прийом держави, яка перебуває у стані війни, є унікальним випадком.
В одних сферах Україні буде не дуже складно повністю адаптуватись, бо у нас вже проведена величезна відповідна інтеграційна робота, і наданий нам енергетичний та транспортний безвіз є підтвердженням і визнанням цього з боку ЄС.
Водночас в інших сферах досягнути європейських стандартів за 2-3 роки, в які ми плануємо вкласти переговорний процес, практично нереально – з фінансової, технічної точки зору, або через масштабність завданих нашій економіці руйнувань.
💁♂️Тому украй важливо дуже реалістично оцінити наші поточні спроможності та можливості на перспективу, щоб бути чесними з європейськими партнерами, і взяти такі обіцянки, які ми точно здатні виконати у визначені строки і не соромитись за них, а щодо решти – вести мову про перехідні періоди та проміжні умови.
Домовленість про це дозволить нам продовжити рух до ЄС тими високими темпами, які ми демонструємо з лютого 2022 року.
30 травня Уряд затвердив Переговорні позиції України відразу щодо двох кластерів – Кластера 2 «Внутрішній ринок» і Кластера 6 «Зовнішні відносини».
Другий кластер є найбільшим серед інших у переговорній рамці і складається з 9 розділів. Він охоплює ключові напрями функціонування єдиного ринку ЄС, а саме чотирьох європейських «свобод» (руху капіталу, переміщення товарів, надання послуг, пересування працівників), корпоративного права, захисту інтелектуальної власності та прав споживачів, справедливої конкуренції.
Шостий кластер навпаки є найменшим – усього два розділи, присвячені зовнішній політиці, безпеці та обороні.
✔️Трохи раніше, 14 травня було затверджено Переговорну позицію України за Кластером 1 «Основи», який має дати старт відкриттю перемовного процесу, переговори за ним відкривається першими та закриваються останніми.
Ці документи офіційно направлені Єврокомісії. Таким чином, маємо сформований і затверджений пакет вже за трьома з шести Кластерів.
Що являють собою Переговорні позиції та для чого вони потрібні❓
Це офіційні документи від країни-кандидата, які вона представляє перед початком переговорів з Європейським Союзом про вступ за кожним розділом переговорної рамки, об’єднаних у відповідний Кластер.
Вони готуються на підставі Звітів Єврокомісії про результати скринінгу законодавства України на його відповідність актам, які діють в Європейському Союзі, та рекомендацій, які ЄС надає країні, що вступає до ЄС.
Скринінг законодавства за Кластером 2 Україна розпочала 19 листопада минулого року з розділу про вільне пересування працівників та успішно завершила 13 березня розділом, присвяченим корпоративному праву.
Скринінг за Кластером 2 розпочався 30 січня і завершився 7 березня.
Звіти за обома Кластерами були підготовлені Європейською Комісією у травні, і ми досить оперативно зробили наш наступний крок – підготували та передали партнерам наші Переговорні позиції.
Переговорна позиція окреслює пріоритети, етапи, послідовність дій, зобов’язання країни в процесі адаптації acquis ЄС (права ЄС) у контексті потенційного членства.
Цей документ також може містити запити про перехідні періоди для гармонізації законодавства з відповідною частиною права ЄС.
Останнє дуже важливо як для нашої країни, так і для Європейського Союзу.
З одного боку, ми ведемо переговори про приєднання до Об’єднання, увійшовши вже у четвертий рік повномасштабної війни, і це вносить суттєві корективи щодо наших можливостей.
З іншого боку, у ЄС діють дуже високі стандарти у всіх сферах суспільного життя, і вони не передбачають виключень та винятків – адже і для ЄС прийом держави, яка перебуває у стані війни, є унікальним випадком.
В одних сферах Україні буде не дуже складно повністю адаптуватись, бо у нас вже проведена величезна відповідна інтеграційна робота, і наданий нам енергетичний та транспортний безвіз є підтвердженням і визнанням цього з боку ЄС.
Водночас в інших сферах досягнути європейських стандартів за 2-3 роки, в які ми плануємо вкласти переговорний процес, практично нереально – з фінансової, технічної точки зору, або через масштабність завданих нашій економіці руйнувань.
💁♂️Тому украй важливо дуже реалістично оцінити наші поточні спроможності та можливості на перспективу, щоб бути чесними з європейськими партнерами, і взяти такі обіцянки, які ми точно здатні виконати у визначені строки і не соромитись за них, а щодо решти – вести мову про перехідні періоди та проміжні умови.
Домовленість про це дозволить нам продовжити рух до ЄС тими високими темпами, які ми демонструємо з лютого 2022 року.
Цікаво, що розробники новітніх технологій, в тому числі ШІ, обмежують від їх використання своїх дітей у період дорослішання.
Чому?
Тому що мозок людини в період зростання має формувати такі нейронні звʼязки, які дають можливість йому думати, а не імітувати розумову діяльність, як це робить ШІ.
Це стосується математики, яка також формує здатність мислити, закладає основи логіки.
І хоча, правда, властивості функції y=ax^2+bx+c, мені в житті особисто жодного разу поки що не знадобилися, я наполягаю на знанні моїми дітьми математики і, до речі, намагаюся максимально обмежити їх від гаджетів.
Це до питання про обовʼязковість математики на випускних іспитах. Мені здається, в епоху гаджетів і чатів джіпіті не так багато приводів чимдалі залишається реально попрацювати мізками. Маємо тренувати розум. Разом з дітьми. І допомагати їм вчитися, підтримуючи у будь-якій ситуації.
Чому?
Тому що мозок людини в період зростання має формувати такі нейронні звʼязки, які дають можливість йому думати, а не імітувати розумову діяльність, як це робить ШІ.
Це стосується математики, яка також формує здатність мислити, закладає основи логіки.
І хоча, правда, властивості функції y=ax^2+bx+c, мені в житті особисто жодного разу поки що не знадобилися, я наполягаю на знанні моїми дітьми математики і, до речі, намагаюся максимально обмежити їх від гаджетів.
Це до питання про обовʼязковість математики на випускних іспитах. Мені здається, в епоху гаджетів і чатів джіпіті не так багато приводів чимдалі залишається реально попрацювати мізками. Маємо тренувати розум. Разом з дітьми. І допомагати їм вчитися, підтримуючи у будь-якій ситуації.
Переконаний, що є акції доречні і не зовсім.
І для кожної акції має бути обраний час таким чином, щоб недоречність не дискредитувала ідею, яку так палко відстоюють прихильники.
Водночас, невірне обрання часу заходу (зокрема напередодні Трійці) є питаннями відсутності почуття такту у організаторів, а ніяк не приводом бити їх по обличчю.
І так, це все мало стосується запланованих сутичок навколо чергового ЛГБТ-заходу в столиці. Де обидві непримиренні сторони настільки захоплюються одна одною та власним протистояннями, що нарізно важко уявляються, втрачаючи сенс.
І для кожної акції має бути обраний час таким чином, щоб недоречність не дискредитувала ідею, яку так палко відстоюють прихильники.
Водночас, невірне обрання часу заходу (зокрема напередодні Трійці) є питаннями відсутності почуття такту у організаторів, а ніяк не приводом бити їх по обличчю.
І так, це все мало стосується запланованих сутичок навколо чергового ЛГБТ-заходу в столиці. Де обидві непримиренні сторони настільки захоплюються одна одною та власним протистояннями, що нарізно важко уявляються, втрачаючи сенс.
Тільки декілька прикладів, якщо говорити по річній інфляції (квітень-2024 до квітня-2025), то капуста – це 276%, морква – 223%, буряк – 77%. Загальна річна інфляція складає 15,1%. Це безперечно б'є всім нам по кишенях.
Якими є причини інфляції? Безперечно, це ще й несприятливі погодні умови, які додаються обтяжувальним фактором в ціні разом зі зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину та енергозабезпечення.
Яким чином стримувати ціни й підтримувати нашого товаровиробника?
Це системна робота, яка включає:
• прямі дотації малим і середнім виробникам;
• страхування ризиків втрати врожаю внаслідок погодних умов;
• доступ до пільгових кредитів і поповнення за рахунок кредитів обігового капіталу;
• гранти на оновлення техніки та на добрива;
• доступні кредити та програми співфінансування будівництва овочевих сховищ та холодильників (бо питання логістики і зберігання врожаю дуже сильно пов'язане з цінами на продукцію навесні);
• розвиток мережі логістичних хабів;
• підтримку аграрної кооперації.
Треба розвивати та розширювати програму «Доступні кредити 5-7-9%».
Цього року в бюджеті ми виділили 6 мільярдів гривень на підтримку нашого аграрного сектора. Це програми, які стосуються різних підгалузей аграрного виробництва.
Також працюють програми підтримки фермерів від наших західних партнерів.
Можливості для аграріїв є, проте звичайно, потреби в підтримці значно більші. Робота в цьому напрямі має посилюватися, адже мова про продовольчу безпеку держави.
І, зважаючи на нещодавні новини від БЕБ, ця робота має включати посилення контролю для запобігання шахрайству на грантах для аграріїв. Нагадаю, детективи Бюро викрили схему на 80 млн грн – шахраї привласнювали кошти державних грантів на розвиток садівництва.
Важлива роль у стримуванні інфляції також у Національного банку. Він має продовжити свою політику з підтримки макрофінансової стабільності – саме від цього безпосередньо залежать ціни на товари на поличках наших магазинів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Зі Святою Трійцею, друзі!
Святом єднання, що перемагає зло.
Зло в собі і зло ззовні.
Отцем, Сином і Святим Духом!
Миру й добра у наш дім.
Святом єднання, що перемагає зло.
Зло в собі і зло ззовні.
Отцем, Сином і Святим Духом!
Миру й добра у наш дім.
Насправді, увага була надцінним товаром в усі часи, водночас тільки зараз управління потоками уваги вдалося масштабувати і водночас індивідуалізувати настільки широко.
Алгоритми та пошукові системи не тільки спрямовують нашу увагу, але й формують картину світу, в якій ми робимо вибір. Вони є посередниками між людиною та реальністю, що наділяє їх владою, що за силою впливу та організованістю перевищує владу держави, церкви та будь-яких інших відомих організацій. Увага, а отже і вплив розподіляється не між людьми, а між платформами та відповідно людьми, які за ними стоять.
Чи можна це обмежити/заборонити/каналізувати? Спроби цього ми вже бачимо. Однак, особисто я переконаний, що ні. А ключ до виходу із світу, створеного для нас платформами, як завжди - залежить від кожного з нас окремо, який має формувати свої вподобання, смаки, переконання вивчаючи різну інформацію, джерела, думки, критично оцінюючи їх та щодня виховуючи в собі людину.
Про це та інше знайдете в книзі «Фокус» Даніела Гоулмена.
Рекомендую.
Алгоритми та пошукові системи не тільки спрямовують нашу увагу, але й формують картину світу, в якій ми робимо вибір. Вони є посередниками між людиною та реальністю, що наділяє їх владою, що за силою впливу та організованістю перевищує владу держави, церкви та будь-яких інших відомих організацій. Увага, а отже і вплив розподіляється не між людьми, а між платформами та відповідно людьми, які за ними стоять.
Чи можна це обмежити/заборонити/каналізувати? Спроби цього ми вже бачимо. Однак, особисто я переконаний, що ні. А ключ до виходу із світу, створеного для нас платформами, як завжди - залежить від кожного з нас окремо, який має формувати свої вподобання, смаки, переконання вивчаючи різну інформацію, джерела, думки, критично оцінюючи їх та щодня виховуючи в собі людину.
Про це та інше знайдете в книзі «Фокус» Даніела Гоулмена.
Рекомендую.
⚡️Нагадую, сьогодні об 11:00 — важливе засідання Комітету.
Трансляція буде на YouTube-каналі Комітету. Посилання і всі деталі тут.
Трансляція буде на YouTube-каналі Комітету. Посилання і всі деталі тут.
Telegram
Данило Гетманцев
❗️Однією з найбільших проблем, на які скаржаться українські військові, є питання кредитів. Надані військовим пільги щодо погашення кредитів зумовили протилежний ефект у вигляді обмежень банків у кредитуванні.
Проблема системна.
Саме тому я ініціював проведення…
Проблема системна.
Саме тому я ініціював проведення…
Щойно завершили Комітет із заслуховування проблемних питань кредитування.
Є декілька істотних проблем, які ми ідентифікували і щодо яких запропонуємо вирішення.
1. Кредитування військових. Існуюча в законі преференція (заборона на стягнення з військових % та штрафів за кредитами) є істотною перешкодою для їх кредитування. Банки масово відмовляють в кредитуванні, адже держава, ввівши преференцію, не запропонувала альтернативних джерел для покриття їх ризиків та прибутку.
Погоджуюсь з Головою НБУ щодо необхідності запровадження відповідною бюджетної програми. Водночас, підтримую і пропозицію Олега Гороховського (Монобанк) щодо прийняття банками, що обслуговують виплату винагороди військовим, обов'язку надавати військовим кредитні ліміти в сумі середнього місячного утримання за останні три місяці. Обслуговування винагороди приносить дохід, частину якого необхідно спрямувати на соціальні програми. Це може бути зафіксовано у рамках відповідного меморандуму між банками, і не потребує нормативно - правових змін.
2. Є-Оселя є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію. Необхідним є збільшення фінансування програми за рахунок не ефективних програм Мінекономіки (напр., кешбек) та інших джерел. Також необхідним є вдосконалення дизайну програми шляхом усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення % для в/с, звільнених в запас. Також програму варто розширити на мобілізованих.
3. Нагальним питанням є відновлення іпотечного кредитування, а також вжиття НБУ заходів щодо пожвавлення корпоративного кредитування. Прогрес в роботі очевидно є, але обсяг кредитного портфелю вочевидь недостатній і ринок не насичений дешевими кредитними грошима.
Готуємо рішення Комітету за результатами заслуховування.
Є декілька істотних проблем, які ми ідентифікували і щодо яких запропонуємо вирішення.
1. Кредитування військових. Існуюча в законі преференція (заборона на стягнення з військових % та штрафів за кредитами) є істотною перешкодою для їх кредитування. Банки масово відмовляють в кредитуванні, адже держава, ввівши преференцію, не запропонувала альтернативних джерел для покриття їх ризиків та прибутку.
Погоджуюсь з Головою НБУ щодо необхідності запровадження відповідною бюджетної програми. Водночас, підтримую і пропозицію Олега Гороховського (Монобанк) щодо прийняття банками, що обслуговують виплату винагороди військовим, обов'язку надавати військовим кредитні ліміти в сумі середнього місячного утримання за останні три місяці. Обслуговування винагороди приносить дохід, частину якого необхідно спрямувати на соціальні програми. Це може бути зафіксовано у рамках відповідного меморандуму між банками, і не потребує нормативно - правових змін.
2. Є-Оселя є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію. Необхідним є збільшення фінансування програми за рахунок не ефективних програм Мінекономіки (напр., кешбек) та інших джерел. Також необхідним є вдосконалення дизайну програми шляхом усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення % для в/с, звільнених в запас. Також програму варто розширити на мобілізованих.
3. Нагальним питанням є відновлення іпотечного кредитування, а також вжиття НБУ заходів щодо пожвавлення корпоративного кредитування. Прогрес в роботі очевидно є, але обсяг кредитного портфелю вочевидь недостатній і ринок не насичений дешевими кредитними грошима.
Готуємо рішення Комітету за результатами заслуховування.
Ще одна галузь, яка демонструє позитивні зрушення у детінізації — це сектор надання інтернет-послуг.
🔹 Значне зростання спостерігається серед юридичних осіб, тоді як ФОПи показали спад — це може свідчити про перехід галузі від моделі «кущів ФОП» на юридичні особи.
✅ більшість компаній суттєво підвищили зарплати у 4 кварталі 2024 та 1 кварталі 2025.
Це ще один сигнал, що ринок змінюється — прозоро працювати стає нормою.
І до тих, хто ще в “тіні”.
Може, варто вже менше витрачати на адвокатів, суди та ручних депутатів — і більше на податки та підтримку армії?
Ринок змінюється. Час змінюватися разом із ним.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Не може бути такого вибіркового підходу до перегляду умов кредитування військових на купівлю житла в сторону збільшення відсотків за кредитом.
Гарна програма єОселя. Багато позитивних відгуків про неї. І разом з тим – недофінансована, коли попит в десятки разів перевищує пропозицію.
А ще – і це викликає обурення – абсолютно нелогічний, неприпустимий підхід щодо збільшення відсотків на кредит за програмою єОселя військослужбовцям після звільнення зі служби. Чому людина з пораненням, з інвалідністю має платити більший відсоток? Чому вдова захисника має платити більший відсоток? Це не співвідноситься ні зі здоровим глуздом, ні з мораллю.
Що ми сьогодні хотіли почути – це конкретні рішення для розв’язання проблеми.
Насамперед – про старт доопрацювання програми єОселя, щоб вона була взірцем, а не приводом для нарікань. Про перерозподіл коштів з неефективних програм, щоб могли працювати ті, які дійсно показують результати і допомагають людям.
Сподіваюся, що всі сторони почули одна одну. Буду інформувати щодо прогресу у вирішенні проблеми.
Гарна програма єОселя. Багато позитивних відгуків про неї. І разом з тим – недофінансована, коли попит в десятки разів перевищує пропозицію.
А ще – і це викликає обурення – абсолютно нелогічний, неприпустимий підхід щодо збільшення відсотків на кредит за програмою єОселя військослужбовцям після звільнення зі служби. Чому людина з пораненням, з інвалідністю має платити більший відсоток? Чому вдова захисника має платити більший відсоток? Це не співвідноситься ні зі здоровим глуздом, ні з мораллю.
Що ми сьогодні хотіли почути – це конкретні рішення для розв’язання проблеми.
Насамперед – про старт доопрацювання програми єОселя, щоб вона була взірцем, а не приводом для нарікань. Про перерозподіл коштів з неефективних програм, щоб могли працювати ті, які дійсно показують результати і допомагають людям.
Сподіваюся, що всі сторони почули одна одну. Буду інформувати щодо прогресу у вирішенні проблеми.
Тільки думав, що за пів року ми вже бачили досить креативу тіньовиків по тютюну, але ні.
Такий собі «Віллі Вонка навпаки» знайшовся на Одещині. Там експорт морозива супроводжувався справжньою магією: на кордоні більша частина морозива виявилася сигаретами. А самі підробні тютюнові вироби виготовлялися під виглядом виробництва меблів.
Дякую правоохоронцям за роботу. Ми регулярно бачимо звіти про виявлені ними правопорушення. Проте однозначно треба боротися з тінню ще жорсткіше. Очевидно, що роботи ще дуже багато – втрати держави тільки від тютюнового ринку становлять близько двох з половиною десятків мільярдів гривень.
Знову нагадаю тіньовикам та «схемщикам»: які креативи ви б не вигадували, всіх виведемо на світло. Навіть найвинахідливіші врешті потрапляють під прожектор правоохоронців. Ось 5 яскравих прикладів.
Такий собі «Віллі Вонка навпаки» знайшовся на Одещині. Там експорт морозива супроводжувався справжньою магією: на кордоні більша частина морозива виявилася сигаретами. А самі підробні тютюнові вироби виготовлялися під виглядом виробництва меблів.
Дякую правоохоронцям за роботу. Ми регулярно бачимо звіти про виявлені ними правопорушення. Проте однозначно треба боротися з тінню ще жорсткіше. Очевидно, що роботи ще дуже багато – втрати держави тільки від тютюнового ринку становлять близько двох з половиною десятків мільярдів гривень.
Знову нагадаю тіньовикам та «схемщикам»: які креативи ви б не вигадували, всіх виведемо на світло. Навіть найвинахідливіші врешті потрапляють під прожектор правоохоронців. Ось 5 яскравих прикладів.