📰🇪🇺Продовжую ділитись основними новинами по нашому прогресу у переговорах про вступ до ЄС.  
30 травня Уряд затвердив Переговорні позиції України відразу щодо двох кластерів – Кластера 2 «Внутрішній ринок» і Кластера 6 «Зовнішні відносини».

Другий кластер є найбільшим серед інших у переговорній рамці і складається з 9 розділів. Він охоплює ключові напрями функціонування єдиного ринку ЄС, а саме чотирьох європейських «свобод» (руху капіталу, переміщення товарів, надання послуг, пересування працівників), корпоративного права, захисту інтелектуальної власності та прав споживачів, справедливої конкуренції.
Шостий кластер навпаки є найменшим – усього два розділи, присвячені зовнішній політиці, безпеці та обороні.

✔️Трохи раніше, 14 травня було затверджено Переговорну позицію України за Кластером 1 «Основи», який має дати старт відкриттю перемовного процесу, переговори за ним відкривається першими та закриваються останніми.
Ці документи офіційно направлені Єврокомісії. Таким чином, маємо сформований і затверджений пакет вже за трьома з шести Кластерів.

Що являють собою Переговорні позиції та для чого вони потрібні❓
Це офіційні документи від країни-кандидата, які вона представляє перед початком переговорів з Європейським Союзом про вступ за кожним розділом переговорної рамки, об’єднаних у відповідний Кластер.
Вони готуються на підставі Звітів Єврокомісії про результати скринінгу законодавства України на його відповідність актам, які діють в Європейському Союзі, та рекомендацій, які ЄС надає країні, що вступає до ЄС.
Скринінг законодавства за Кластером 2 Україна розпочала 19 листопада минулого року з розділу про вільне пересування працівників та успішно завершила 13 березня розділом, присвяченим корпоративному праву.
Скринінг за Кластером 2 розпочався 30 січня і завершився 7 березня.
Звіти за обома Кластерами були підготовлені Європейською Комісією у травні, і ми досить оперативно зробили наш наступний крок – підготували та передали партнерам наші Переговорні позиції.  
Переговорна позиція окреслює пріоритети, етапи, послідовність дій, зобов’язання країни в процесі адаптації acquis ЄС (права ЄС) у контексті потенційного членства.
Цей документ також може містити запити про перехідні періоди для гармонізації законодавства з відповідною частиною права ЄС.
Останнє дуже важливо як для нашої країни, так і для Європейського Союзу.
З одного боку, ми ведемо переговори про приєднання до Об’єднання, увійшовши вже у четвертий рік повномасштабної війни, і це вносить суттєві корективи щодо наших можливостей.
З іншого боку, у ЄС діють дуже високі стандарти у всіх сферах суспільного життя, і вони не передбачають виключень та винятків – адже і для ЄС прийом держави, яка перебуває у стані війни, є унікальним випадком.

В одних сферах Україні буде не дуже складно повністю адаптуватись, бо у нас вже проведена величезна відповідна інтеграційна робота, і наданий нам енергетичний та транспортний безвіз є підтвердженням і визнанням цього з боку ЄС.
Водночас в інших сферах досягнути європейських стандартів за 2-3 роки, в які ми плануємо вкласти переговорний процес, практично нереально – з фінансової, технічної точки зору, або через масштабність завданих нашій економіці руйнувань.

💁‍♂️Тому украй важливо дуже реалістично оцінити наші поточні спроможності та можливості на перспективу, щоб бути чесними з європейськими партнерами, і взяти такі обіцянки, які ми точно здатні виконати у визначені строки і не соромитись за них, а щодо решти – вести мову про перехідні періоди та проміжні умови.
Домовленість про це дозволить нам продовжити рух до ЄС тими високими темпами, які ми демонструємо з лютого 2022 року.

Цікаво, що розробники новітніх технологій, в тому числі ШІ, обмежують від їх використання своїх дітей у період дорослішання.

Чому?
Тому що мозок людини в період зростання має формувати такі нейронні звʼязки, які дають можливість йому думати, а не імітувати розумову діяльність, як це робить ШІ.

Це стосується математики, яка також формує здатність мислити, закладає основи логіки.
І хоча, правда, властивості функції y=ax^2+bx+c, мені в житті особисто жодного разу поки що не знадобилися, я наполягаю на знанні моїми дітьми математики і, до речі, намагаюся максимально обмежити їх від гаджетів.

Це до питання про обовʼязковість математики на випускних іспитах. Мені здається, в епоху гаджетів і чатів джіпіті не так багато приводів чимдалі залишається реально попрацювати мізками. Маємо тренувати розум. Разом з дітьми. І допомагати їм вчитися, підтримуючи у будь-якій ситуації.

Переконаний, що є акції доречні і не зовсім.
І для кожної акції має бути обраний час таким чином, щоб недоречність не дискредитувала ідею, яку так палко відстоюють прихильники.
Водночас, невірне обрання часу заходу (зокрема напередодні Трійці) є питаннями відсутності почуття такту у організаторів, а ніяк не приводом бити їх по обличчю.

І так, це все мало стосується запланованих сутичок навколо чергового ЛГБТ-заходу в столиці. Де обидві непримиренні сторони настільки захоплюються одна одною та власним протистояннями, що нарізно важко уявляються, втрачаючи сенс.

Зі Святою Трійцею, друзі!
Святом єднання, що перемагає зло.
Зло в собі і зло ззовні.

Отцем, Сином і Святим Духом!
Миру й добра у наш дім.

Насправді, увага була надцінним товаром в усі часи, водночас тільки зараз управління потоками уваги вдалося масштабувати і водночас індивідуалізувати настільки широко.
Алгоритми та пошукові системи не тільки спрямовують нашу увагу, але й формують картину світу, в якій ми робимо вибір. Вони є посередниками між людиною та реальністю, що наділяє їх владою, що за силою впливу та організованістю перевищує владу держави, церкви та будь-яких інших відомих організацій. Увага, а отже і вплив розподіляється не між людьми, а між платформами та відповідно людьми, які за ними стоять.

Чи можна це обмежити/заборонити/каналізувати? Спроби цього ми вже бачимо. Однак, особисто я переконаний, що ні. А ключ до виходу із світу, створеного для нас платформами, як завжди - залежить від кожного з нас окремо, який має формувати свої вподобання, смаки, переконання вивчаючи різну інформацію, джерела, думки, критично оцінюючи їх та щодня виховуючи в собі людину.

Про це та інше знайдете в книзі «Фокус» Даніела Гоулмена.
Рекомендую.

⚡️Нагадую, сьогодні об 11:00 — важливе засідання Комітету.

Трансляція буде на YouTube-каналі Комітету. Посилання і всі деталі тут.

Щойно завершили Комітет із заслуховування проблемних питань кредитування.

Є декілька істотних проблем, які ми ідентифікували і щодо яких запропонуємо вирішення.

1. Кредитування військових. Існуюча в законі преференція (заборона на стягнення з військових % та штрафів за кредитами) є істотною перешкодою для їх кредитування. Банки масово відмовляють в кредитуванні, адже держава, ввівши преференцію, не запропонувала альтернативних джерел для покриття їх ризиків та прибутку.
Погоджуюсь з Головою НБУ щодо необхідності запровадження відповідною бюджетної програми. Водночас, підтримую і пропозицію Олега Гороховського (Монобанк) щодо прийняття банками, що обслуговують виплату винагороди військовим, обов'язку надавати військовим кредитні ліміти в сумі середнього місячного утримання за останні три місяці. Обслуговування винагороди приносить дохід, частину якого необхідно спрямувати на соціальні програми. Це може бути зафіксовано у рамках відповідного меморандуму між банками, і не потребує нормативно - правових змін.

2. Є-Оселя є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію. Необхідним є збільшення фінансування програми за рахунок не ефективних програм Мінекономіки (напр., кешбек) та інших джерел. Також необхідним є вдосконалення дизайну програми шляхом усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення % для в/с, звільнених в запас. Також програму варто розширити на мобілізованих.

3. ⁠Нагальним питанням є відновлення іпотечного кредитування, а також вжиття НБУ заходів щодо пожвавлення корпоративного кредитування. Прогрес в роботі очевидно є, але обсяг кредитного портфелю вочевидь недостатній і ринок не насичений дешевими кредитними грошима.

Готуємо рішення Комітету за результатами заслуховування.

Не може бути такого вибіркового підходу до перегляду умов кредитування військових на купівлю житла в сторону збільшення відсотків за кредитом.

Гарна програма єОселя. Багато позитивних відгуків про неї. І разом з тим – недофінансована, коли попит в десятки разів перевищує пропозицію.
А ще – і це викликає обурення – абсолютно нелогічний, неприпустимий підхід щодо збільшення відсотків на кредит за програмою єОселя військослужбовцям після звільнення зі служби. Чому людина з пораненням, з інвалідністю має платити більший відсоток? Чому вдова захисника має платити більший відсоток? Це не співвідноситься ні зі здоровим глуздом, ні з мораллю.

Що ми сьогодні хотіли почути – це конкретні рішення для розв’язання проблеми.
Насамперед – про старт доопрацювання програми єОселя, щоб вона була взірцем, а не приводом для нарікань. Про перерозподіл коштів з неефективних програм, щоб могли працювати ті, які дійсно показують результати і допомагають людям.

Сподіваюся, що всі сторони почули одна одну. Буду інформувати щодо прогресу у вирішенні проблеми.

Тільки думав, що за пів року ми вже бачили досить креативу тіньовиків по тютюну, але ні.

Такий собі «Віллі Вонка навпаки» знайшовся на Одещині. Там експорт морозива супроводжувався справжньою магією: на кордоні більша частина морозива виявилася сигаретами. А самі підробні тютюнові вироби виготовлялися під виглядом виробництва меблів.

Дякую правоохоронцям за роботу. Ми регулярно бачимо звіти про виявлені ними правопорушення. Проте однозначно треба боротися з тінню ще жорсткіше. Очевидно, що роботи ще дуже багато – втрати держави тільки від тютюнового ринку становлять близько двох з половиною десятків мільярдів гривень.

Знову нагадаю тіньовикам та «схемщикам»: які креативи ви б не вигадували, всіх виведемо на світло. Навіть найвинахідливіші врешті потрапляють під прожектор правоохоронців. Ось 5 яскравих прикладів.

🧮У І кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 23 460 грн.
Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%.
🔺Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат – випередження на 10,5 в.п.

Найвищими темпами зростала оплата праці в авіаційному транспорті (на 51,5%), сільському господарстві (на 46,9%) та будівництві (на 35,3%).
Якщо співставляти зарплати у доларовому еквіваленті, то у І кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари – це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням росії.

❕Але вистачає тенденцій, які викликають серйозну тривогу.
В 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської, її підтягнули вгору три галузі (ІТ – 65 579 грн., авіатранспорт – 52 561 грн., фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн.).
Зарплати працівників водного транспорту порівняно з І кварталом 2024 року взагалі зменшились на 6,1%.
Працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, задіяні у сфері у сфері творчості та мистецтва – 13 014 гривень. Зростання зарплат у цих найбільш малооплачуваних сферах є вдвічі меншим порівняно з середнім по економіці – 12,5% та 12,9% відповідно.
Ненабагато більше отримували освітяни – 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з І кварталом 2024 року на 13,1%.
Збільшення середніх зарплат медичних працівників, які отримували у січні-березні в середньому 17 222 грн. було ще меншим – лише на 11,6%.

👨🏻‍💻Усі ці «збільшення зарплат» для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у І кварталі 2025 року становила 13,6% (при цьому продукти харчування подорожчали на 15,5%, комунальні послуги – на 19,5%).
Середня зарплата у будівельній галузі навіть після зростання на 35,3% склала 19 699 грн. (еквівалент 472 долари). Підвищення рівня оплати праці у сільському господарстві на 46,9% дозволило досягти показника 21 295 грн. (510 доларів). Середні зарплати у промисловості завдяки збільшенню на 28,1% – склали 26 183 грн. (627 доларів).
Люди, які зайняті на будівництві, у сільському господарстві та промисловості – дуже витребувані категорії працівників у Європейському Союзі.

Це наводить (і не тільки мене) на риторичне запитання – а чи буде кому відновлювати Україну у час повоєнної відбудови, особливо в умовах, коли ми прискореними темпами рухаємось до ЄС і в рамках перемовин вже узгоджуємо з партнерами заходи щодо гармонізації законодавства у сфері вільного переміщення працівників❓
Бідність працюючого населення – проблема для України не нова, її не можна списувати виключно на триваючу війну.
Згодом люди, які сьогодні заробляють еквівалент 300-500 доларів, отримуватимуть (якщо напрацюють немаленький мінімальний стаж у 30/35 років) одні з найнижчих пенсій на нашому континенті – еквівалент 100-150 доларів, створюючи через це ще більшу загальну бідність українців.

💁‍♂️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату – вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію.
Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць, а це зав’язане на створення стимулюючих умов для залучення інвестицій та покращання бізнес-клімату.
У Стратегії зайнятості, яку нині розробляє Уряд, серед інших повинно знайтись місце і блоку питань, пов’язаних з конкретними кроками для наближення заробітних плат українців у середньостроковій перспективі до рівня наших найближчих сусідів по ЄС.

У січні-травні товарообіг України склав 48,2 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року (44,3 млрд. доларів) він зріс на 8,8%.
 
Експорт  – 16,9 млрд. дол. (+0,5% порівняно з січнем-травнем2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77%):
▫️продовольчі товари – 9,7 млрд. дол. (57%);
▫️метали та вироби з них – 1,9 млрд. дол. (11%);
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 1,5 млрд. дол. (9%).

Топ-3 країн-споживачів українських товарів:

Польща – 2,0 млрд. дол.;
Туреччина – 1,4 млрд. дол.;
Італія – 1,0 млрд. дол.
 
Імпорт – 31,3 млрд. дол. (+13,8% порівняно з січнем-травнем2024 року).

Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68%):
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 11,9 млрд. дол. (38%);
▫️продукція хімічної промисловості – 5,2 млрд. дол. (17%);
▫️паливно-енергетичні ресурси – 4,0 млрд. дол. (13%).
При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло 75,6 млрд. грн., 41,0 млрд. грн. та 72,6 млрд. грн. відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.

Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
▫️Китай – 6,5 млрд. дол.;
▫️Польща – 2,9 млрд. дол.;
▫️Німеччина – 2,6 млрд. дол.
 
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-травня склало 14,4 млрд. доларів (кожного місяця воно стабільно зростає на 2,9 млрд. доларів).
І якщо ми й надалі рухатимемось у такій динаміці, зовнішня торгівля товарами може за підсумками 2025 року стати найзбитковішою у нинішньому столітті.
Для виправлення ситуації треба невідкладно посилити підтримку експортерів.

Маю на увазі у першу чергу підвищення доступності довгострокового кредитування для тих, хто виробляє експортно-орієнтовану продукцію (насамперед, у переробній промисловості), підтримка експортних контрактів, страхування воєнних ризиків (виробництв, сировини, продукції, контрактів, інвестицій у підприємства-експортери), підтримка держави у виході на нові та просування на зовнішніх ринках, покращання торгівельних умов (зокрема, через прискорення укладання нових угод про вільну торгівлю, внесення змін до Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом).  

У повоєнному відновленні української економіки одну із найважливіших ролей відіграватимуть кадри.

Звичайно, насамперед нам потрібен справедливий і довгостроковий мир.

Але далі, коли мова йде про економічну відбудову, кадрове питання постає особливо значущим. Це очевидна річ, неодноразово наголошував на цьому, і мою думку підтверджують експерти Організації економічного співробітництва та розвитку. У нещодавно оприлюдненому прогнозі ОЕСР зокрема зазначається, що після відновлення безпеки, дуже важливою буде політика підтримки ветеранів та мігрантів у реінтеграції в економіку. Це дуже важливо, але маємо підходити до формування рішення комплексно.

Зрозуміло, що для створення робочої політики економічної реінтеграції законодавчу базу потрібно розробляти вже зараз.
Потрібна Стратегія зайнятості населення, яку ми очікуємо від Мінекономіки до кінця цього року. І тут важливо передбачити заходи, які б допомогли нам зі структурним безробіттям, яке маємо у нашій країні зараз. Коли з одного боку підприємства шукають кадри, а з іншого – люди не можуть знайти собі роботу. Наприклад, коли людина переїхала з промислових регіонів, і за її спеціальністю вакансій просто немає. Це один з прикладів, але в реальності проблеми з безробіттям серйозні – за різними оцінками його рівень в країні становить від 11 до 17%.

Потрібна дієва система підтримки для працевлаштування ветеранів. З перепідготовкою, навчанням та гарантованими робочими місцями. Гідними робочими місцями, де ветерана будуть цінувати й він зможе реалізувати себе. Нещодавно зареєстрував відповідний законопроект, в якому йдеться про гарантовані робочі місця для ветеранів не тільки у приватному секторі, але й насамперед у державних органах та установах.

Разом з тим, потрібні державні програми, спрямовані на підтримку ветеранського бізнесу. Законопроект про ветеранський бізнес має скоро розглянути Верховна Рада у другому читанні.

Що стосується наших громадян, які захочуть повернутися додому з вимушеної міграції від війни за кордон, звичайно, що потрібно забезпечити їхню економічну реінтеграцію. Підтримка держави й можливість працювати вдома, на рідній землі, дуже важлива. Це, безперечно, більш складне завдання, яке відстрочено у часі з урахуванням активних військових дій.

На все це повинні бути спрямовані зусилля держави. Тільки комплексно підходячи до цього питання, ми зможемо його вирішити.

💲📉Світові ціни на продовольство після трьох місяців зростання знизились.
Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО у травні 2025 року становило 127,7 пункти (на 1,0 п. або на 0,8% нижче за квітневий рівень).
Зниження індексів цін на зернові, цукор та рослинні олії з запасом компенсувало зростання цін на молочну продукцію та м'ясо. Разом з тим, середні ціни на продовольство виявились на 7,2 п. (6,0%) вище за показник травня минулого року; проте вони все ще на 32,6 п. (20,3%) нижче за рекордне значення, зафіксоване в березні 2022 року після початку повномасштабної війни.
🔹Зернові. Індекс цін на зернові склав 109,0 пункти (на 2,0 п. або на 1,8% нижче за квітневий показник і на 9,7 п. (8,2%) – за показник аналогічного місяця 2024 року). Помітно знизились світові ціни на кукурудзу через активну конкуренцію та сезонне збільшення пропозиції в Аргентині та Бразилії (де збирання врожаю відбувається випереджаючими порівняно з минулим роком темпами) та прогноз про очікуваний рекордний урожай кукурудзи у США. Незначно подешевшала і пшениця завдяки зменшенню світового попиту, сприятливим для розвитку посівів умовам у Північній півкулі та зниженню ризику посухи в деяких регіонах Європи, Чорноморського регіону і США. Водночас ціни на рис зросли через стійкий попит на ароматні сорти та вищі ціни на індійські сорти, а також підвищення обмінного курсу валют деяких країн-експортерів до долара США.
🔹Рослинні олії. Індекс цін на рослинні олії склав 152,2 пункти (на 5,8 п. або на 3,7% нижче за квітневий показник, але на 19,1% вище за рівень минулого року). Зниження цін торкнулось пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олій. Падіння котирувань пальмової олії зумовлене головним чином збільшенням обсягів виробництва та експортних запасів у країнах Південно-Східної Азії. Ціни на соєву олію також знизилися внаслідок збільшення пропозиції у Південній Америці та зниження попиту на сировину для виробництва біопалива, насамперед у США.
🔹М’ясо. Індекс цін на м'ясо склав 124,6 пункти (на 1,6 п. або на 1,3% вище за квітневий показник і на 7,9 п. (6,8%) вище за травневий показник минулого року). Зростання зумовлене підвищенням світових цін на яловичину, баранину та свинину, яке із запасом компенсувало зниження котирувань м'яса птиці. Ціни на свинину зросли через активізацію світового попиту та різке зростання експортних цін у Німеччині після відновлення статусу країни, вільної від ящуру. Яловичина подорожчала до нового історичного максимуму на тлі сталого глобального попиту та обмеженої експортної пропозиції в основних країнах-виробниках. Ціни на м'ясо птиці знизилися внаслідок скорочення котирувань у Бразилії (низка великих країн-імпортерів запровадила заборону на імпорт м'яса птиці з цієї країни через спалах пташиного грипу, що призвело до затоварювання та зниження цін).

🔹Молочні продукти. Індекс цін на молочну продукцію склав 153,5 пункти (на 1,3 п. або на 0,8% вище за квітневий показник і на 27,2 п. (21,5%) більше, ніж у травні попереднього року). На історичному максимумі залишаються ціни на масло через високий попит з боку країн Азії та Близького Сходу на тлі скорочення пропозиції молока в Австралії. Другий місяць поспіль зростають ціни на сир через стійкий попит з боку підприємств громадського харчування, особливо у Східній та Південно-Східній Азії, та обмежену пропозицію у ЄС через несприятливі погодні умови. Ціни на сухе незбиране молоко за місяць зросли ще на 4% завдяки попиту з боку Китаю та обмеженому збільшенню пропозиції.
🔹Цукор. Індекс цін на цукор склав 109,4 пункти (на 2,9 п. або на 2,6% нижче за квітневе значення). У результаті тримісячного зниження котирувань цієї продукції вона коштує на 7,7 пункти (6,6%) дешевше, ніж у травні 2024 року. Таке падіння зумовлене ослабленням глобального попиту на цукор на тлі невизначеності щодо розвитку світової економіки та можливими наслідками для попиту з боку підприємств із виробництва напоїв та харчової промисловості.
 
💁‍♂️Для наших аграріїв те, що ціни на зернові перебувають на найнижчій позначці з жовтня 2020 року, а цукор – з листопада 2022 року, та їх динаміка – не краща новина.
Проте, не така болюча, як припинення 6 червня «економічного безвізу» та повернення до квот на українську аграрну продукцію, що постачатиметься до ЄС.
На жаль, у переговорах по цьому питанню був згаяний час. Перемовини про нові умови торгівлі стартували, але за три дні до завершення економічного безвізу – тільки 2 червня, і розраховувати, що можна встигнути дійти до якогось рішення вчасно у такому чутливому питанні, було наївно.
Залишається лише сподіватись, що з цього будуть зроблені відповідні висновки, а динаміка перемовин дозволить зменшити втрати українських аграріїв.

Динаміка травневої інфляції обумовлюється переважно зростанням цін на продукти харчування.
Важливо (!). Продовольча інфляція у травні була найбільшою за останні 6 місяців. Продукти харчування і безалкогольні напої за травень в цілому подорожчали на 2,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за місяць зросли в ціні фрукти (+17,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+5,4%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-8,7%), масло (-0,8%), молоко (-0,7%).
➡️Водночас, динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у травні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги (+0,9%) й послуги готелів і ресторанів (по +1,5%). При цьому значна кількість товарних груп і окремих послуг подешевшали – одяг і взуття (-1,9%), паливо і мастила (-1,3%), ж/ж транспорт (-0,7%), послуги відпочинку і культури (-0,3%).

На жаль, за різними показниками споживча інфляція продовжує прискорюватись. Місячна прискорилась із 0,7% у квітні до 1,3% у травні (в т.ч. базова інфляція із 0,4% до 0,5%). Середня інфляція із 14% за 4 місяці до 14,4% за підсумками 5-ти місяців. І нарешті головний показник – річна інфляція (за останні 12 місяців, до травня 2024 року) – прискорилась до 15,9% (із 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому).  
❕Це максимум річної інфляції за останні два роки (із квітня 2023 року).
Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Несприятливі погодні умови минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення
▪️Стійкий споживчий попит, підтримуваний зростанням реальної зарплати.
Що далі❓
Важливо (!). За оцінками НБУ, у базовому сценарії річна споживча інфляція досягла свого локального максимуму у травні. Далі з червня 2025 року вона має поступово йти на спад.
Сприятимуть сповільненню інфляції:
🔸збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
🔸підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку і відповідно – послаблення впливу імпорту інфляції,
🔸надходження нового врожаю,
🔸більш стабільна ситуація в енергетиці,
🔸збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
🔸зменшення світових цін на нафту.    
Як і раніше, головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Багато буде залежати від перспектив нового врожаю. Зокрема, за висновками НБУ «траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції». У цьому контексті залишається важливою підтримка наших товаровиробників, в тому числі фермерів, підприємств харчової промисловості за рахунок дотацій, компенсацій і грантів з бюджету, розширення доступного фінансування, страхування військових ризиків тощо.
💁‍♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.