Ще одна галузь, яка демонструє позитивні зрушення у детінізації — це сектор надання інтернет-послуг.
🔹 Значне зростання спостерігається серед юридичних осіб, тоді як ФОПи показали спад — це може свідчити про перехід галузі від моделі «кущів ФОП» на юридичні особи.
✅ більшість компаній суттєво підвищили зарплати у 4 кварталі 2024 та 1 кварталі 2025.
Це ще один сигнал, що ринок змінюється — прозоро працювати стає нормою.
І до тих, хто ще в “тіні”.
Може, варто вже менше витрачати на адвокатів, суди та ручних депутатів — і більше на податки та підтримку армії?
Ринок змінюється. Час змінюватися разом із ним.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Не може бути такого вибіркового підходу до перегляду умов кредитування військових на купівлю житла в сторону збільшення відсотків за кредитом.
Гарна програма єОселя. Багато позитивних відгуків про неї. І разом з тим – недофінансована, коли попит в десятки разів перевищує пропозицію.
А ще – і це викликає обурення – абсолютно нелогічний, неприпустимий підхід щодо збільшення відсотків на кредит за програмою єОселя військослужбовцям після звільнення зі служби. Чому людина з пораненням, з інвалідністю має платити більший відсоток? Чому вдова захисника має платити більший відсоток? Це не співвідноситься ні зі здоровим глуздом, ні з мораллю.
Що ми сьогодні хотіли почути – це конкретні рішення для розв’язання проблеми.
Насамперед – про старт доопрацювання програми єОселя, щоб вона була взірцем, а не приводом для нарікань. Про перерозподіл коштів з неефективних програм, щоб могли працювати ті, які дійсно показують результати і допомагають людям.
Сподіваюся, що всі сторони почули одна одну. Буду інформувати щодо прогресу у вирішенні проблеми.
Гарна програма єОселя. Багато позитивних відгуків про неї. І разом з тим – недофінансована, коли попит в десятки разів перевищує пропозицію.
А ще – і це викликає обурення – абсолютно нелогічний, неприпустимий підхід щодо збільшення відсотків на кредит за програмою єОселя військослужбовцям після звільнення зі служби. Чому людина з пораненням, з інвалідністю має платити більший відсоток? Чому вдова захисника має платити більший відсоток? Це не співвідноситься ні зі здоровим глуздом, ні з мораллю.
Що ми сьогодні хотіли почути – це конкретні рішення для розв’язання проблеми.
Насамперед – про старт доопрацювання програми єОселя, щоб вона була взірцем, а не приводом для нарікань. Про перерозподіл коштів з неефективних програм, щоб могли працювати ті, які дійсно показують результати і допомагають людям.
Сподіваюся, що всі сторони почули одна одну. Буду інформувати щодо прогресу у вирішенні проблеми.
Тільки думав, що за пів року ми вже бачили досить креативу тіньовиків по тютюну, але ні.
Такий собі «Віллі Вонка навпаки» знайшовся на Одещині. Там експорт морозива супроводжувався справжньою магією: на кордоні більша частина морозива виявилася сигаретами. А самі підробні тютюнові вироби виготовлялися під виглядом виробництва меблів.
Дякую правоохоронцям за роботу. Ми регулярно бачимо звіти про виявлені ними правопорушення. Проте однозначно треба боротися з тінню ще жорсткіше. Очевидно, що роботи ще дуже багато – втрати держави тільки від тютюнового ринку становлять близько двох з половиною десятків мільярдів гривень.
Знову нагадаю тіньовикам та «схемщикам»: які креативи ви б не вигадували, всіх виведемо на світло. Навіть найвинахідливіші врешті потрапляють під прожектор правоохоронців. Ось 5 яскравих прикладів.
Такий собі «Віллі Вонка навпаки» знайшовся на Одещині. Там експорт морозива супроводжувався справжньою магією: на кордоні більша частина морозива виявилася сигаретами. А самі підробні тютюнові вироби виготовлялися під виглядом виробництва меблів.
Дякую правоохоронцям за роботу. Ми регулярно бачимо звіти про виявлені ними правопорушення. Проте однозначно треба боротися з тінню ще жорсткіше. Очевидно, що роботи ще дуже багато – втрати держави тільки від тютюнового ринку становлять близько двох з половиною десятків мільярдів гривень.
Знову нагадаю тіньовикам та «схемщикам»: які креативи ви б не вигадували, всіх виведемо на світло. Навіть найвинахідливіші врешті потрапляють під прожектор правоохоронців. Ось 5 яскравих прикладів.
🧮У І кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 23 460 грн.
Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%.
🔺Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат – випередження на 10,5 в.п.
Найвищими темпами зростала оплата праці в авіаційному транспорті (на 51,5%), сільському господарстві (на 46,9%) та будівництві (на 35,3%).
Якщо співставляти зарплати у доларовому еквіваленті, то у І кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари – це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням росії.
❕Але вистачає тенденцій, які викликають серйозну тривогу.
В 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської, її підтягнули вгору три галузі (ІТ – 65 579 грн., авіатранспорт – 52 561 грн., фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн.).
Зарплати працівників водного транспорту порівняно з І кварталом 2024 року взагалі зменшились на 6,1%.
Працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, задіяні у сфері у сфері творчості та мистецтва – 13 014 гривень. Зростання зарплат у цих найбільш малооплачуваних сферах є вдвічі меншим порівняно з середнім по економіці – 12,5% та 12,9% відповідно.
Ненабагато більше отримували освітяни – 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з І кварталом 2024 року на 13,1%.
Збільшення середніх зарплат медичних працівників, які отримували у січні-березні в середньому 17 222 грн. було ще меншим – лише на 11,6%.
👨🏻💻Усі ці «збільшення зарплат» для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у І кварталі 2025 року становила 13,6% (при цьому продукти харчування подорожчали на 15,5%, комунальні послуги – на 19,5%).
Середня зарплата у будівельній галузі навіть після зростання на 35,3% склала 19 699 грн. (еквівалент 472 долари). Підвищення рівня оплати праці у сільському господарстві на 46,9% дозволило досягти показника 21 295 грн. (510 доларів). Середні зарплати у промисловості завдяки збільшенню на 28,1% – склали 26 183 грн. (627 доларів).
Люди, які зайняті на будівництві, у сільському господарстві та промисловості – дуже витребувані категорії працівників у Європейському Союзі.
Це наводить (і не тільки мене) на риторичне запитання – а чи буде кому відновлювати Україну у час повоєнної відбудови, особливо в умовах, коли ми прискореними темпами рухаємось до ЄС і в рамках перемовин вже узгоджуємо з партнерами заходи щодо гармонізації законодавства у сфері вільного переміщення працівників❓
Бідність працюючого населення – проблема для України не нова, її не можна списувати виключно на триваючу війну.
Згодом люди, які сьогодні заробляють еквівалент 300-500 доларів, отримуватимуть (якщо напрацюють немаленький мінімальний стаж у 30/35 років) одні з найнижчих пенсій на нашому континенті – еквівалент 100-150 доларів, створюючи через це ще більшу загальну бідність українців.
💁♂️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату – вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію.
Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць, а це зав’язане на створення стимулюючих умов для залучення інвестицій та покращання бізнес-клімату.
У Стратегії зайнятості, яку нині розробляє Уряд, серед інших повинно знайтись місце і блоку питань, пов’язаних з конкретними кроками для наближення заробітних плат українців у середньостроковій перспективі до рівня наших найближчих сусідів по ЄС.
Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%.
🔺Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат – випередження на 10,5 в.п.
Найвищими темпами зростала оплата праці в авіаційному транспорті (на 51,5%), сільському господарстві (на 46,9%) та будівництві (на 35,3%).
Якщо співставляти зарплати у доларовому еквіваленті, то у І кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари – це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням росії.
❕Але вистачає тенденцій, які викликають серйозну тривогу.
В 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської, її підтягнули вгору три галузі (ІТ – 65 579 грн., авіатранспорт – 52 561 грн., фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн.).
Зарплати працівників водного транспорту порівняно з І кварталом 2024 року взагалі зменшились на 6,1%.
Працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, задіяні у сфері у сфері творчості та мистецтва – 13 014 гривень. Зростання зарплат у цих найбільш малооплачуваних сферах є вдвічі меншим порівняно з середнім по економіці – 12,5% та 12,9% відповідно.
Ненабагато більше отримували освітяни – 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з І кварталом 2024 року на 13,1%.
Збільшення середніх зарплат медичних працівників, які отримували у січні-березні в середньому 17 222 грн. було ще меншим – лише на 11,6%.
👨🏻💻Усі ці «збільшення зарплат» для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у І кварталі 2025 року становила 13,6% (при цьому продукти харчування подорожчали на 15,5%, комунальні послуги – на 19,5%).
Середня зарплата у будівельній галузі навіть після зростання на 35,3% склала 19 699 грн. (еквівалент 472 долари). Підвищення рівня оплати праці у сільському господарстві на 46,9% дозволило досягти показника 21 295 грн. (510 доларів). Середні зарплати у промисловості завдяки збільшенню на 28,1% – склали 26 183 грн. (627 доларів).
Люди, які зайняті на будівництві, у сільському господарстві та промисловості – дуже витребувані категорії працівників у Європейському Союзі.
Це наводить (і не тільки мене) на риторичне запитання – а чи буде кому відновлювати Україну у час повоєнної відбудови, особливо в умовах, коли ми прискореними темпами рухаємось до ЄС і в рамках перемовин вже узгоджуємо з партнерами заходи щодо гармонізації законодавства у сфері вільного переміщення працівників❓
Бідність працюючого населення – проблема для України не нова, її не можна списувати виключно на триваючу війну.
Згодом люди, які сьогодні заробляють еквівалент 300-500 доларів, отримуватимуть (якщо напрацюють немаленький мінімальний стаж у 30/35 років) одні з найнижчих пенсій на нашому континенті – еквівалент 100-150 доларів, створюючи через це ще більшу загальну бідність українців.
💁♂️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату – вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію.
Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць, а це зав’язане на створення стимулюючих умов для залучення інвестицій та покращання бізнес-клімату.
У Стратегії зайнятості, яку нині розробляє Уряд, серед інших повинно знайтись місце і блоку питань, пов’язаних з конкретними кроками для наближення заробітних плат українців у середньостроковій перспективі до рівня наших найближчих сусідів по ЄС.
У січні-травні товарообіг України склав 48,2 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року (44,3 млрд. доларів) він зріс на 8,8%.
Експорт – 16,9 млрд. дол. (+0,5% порівняно з січнем-травнем2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77%):
▫️продовольчі товари – 9,7 млрд. дол. (57%);
▫️метали та вироби з них – 1,9 млрд. дол. (11%);
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 1,5 млрд. дол. (9%).
Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
Польща – 2,0 млрд. дол.;
Туреччина – 1,4 млрд. дол.;
Італія – 1,0 млрд. дол.
Імпорт – 31,3 млрд. дол. (+13,8% порівняно з січнем-травнем2024 року).
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68%):
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 11,9 млрд. дол. (38%);
▫️продукція хімічної промисловості – 5,2 млрд. дол. (17%);
▫️паливно-енергетичні ресурси – 4,0 млрд. дол. (13%).
При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло 75,6 млрд. грн., 41,0 млрд. грн. та 72,6 млрд. грн. відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.
Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
▫️Китай – 6,5 млрд. дол.;
▫️Польща – 2,9 млрд. дол.;
▫️Німеччина – 2,6 млрд. дол.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-травня склало 14,4 млрд. доларів (кожного місяця воно стабільно зростає на 2,9 млрд. доларів).
І якщо ми й надалі рухатимемось у такій динаміці, зовнішня торгівля товарами може за підсумками 2025 року стати найзбитковішою у нинішньому столітті.
Для виправлення ситуації треба невідкладно посилити підтримку експортерів.
Маю на увазі у першу чергу підвищення доступності довгострокового кредитування для тих, хто виробляє експортно-орієнтовану продукцію (насамперед, у переробній промисловості), підтримка експортних контрактів, страхування воєнних ризиків (виробництв, сировини, продукції, контрактів, інвестицій у підприємства-експортери), підтримка держави у виході на нові та просування на зовнішніх ринках, покращання торгівельних умов (зокрема, через прискорення укладання нових угод про вільну торгівлю, внесення змін до Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом).
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року (44,3 млрд. доларів) він зріс на 8,8%.
Експорт – 16,9 млрд. дол. (+0,5% порівняно з січнем-травнем2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77%):
▫️продовольчі товари – 9,7 млрд. дол. (57%);
▫️метали та вироби з них – 1,9 млрд. дол. (11%);
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 1,5 млрд. дол. (9%).
Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
Польща – 2,0 млрд. дол.;
Туреччина – 1,4 млрд. дол.;
Італія – 1,0 млрд. дол.
Імпорт – 31,3 млрд. дол. (+13,8% порівняно з січнем-травнем2024 року).
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68%):
▫️машини, устаткування та транспортні засоби – 11,9 млрд. дол. (38%);
▫️продукція хімічної промисловості – 5,2 млрд. дол. (17%);
▫️паливно-енергетичні ресурси – 4,0 млрд. дол. (13%).
При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло 75,6 млрд. грн., 41,0 млрд. грн. та 72,6 млрд. грн. відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.
Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
▫️Китай – 6,5 млрд. дол.;
▫️Польща – 2,9 млрд. дол.;
▫️Німеччина – 2,6 млрд. дол.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-травня склало 14,4 млрд. доларів (кожного місяця воно стабільно зростає на 2,9 млрд. доларів).
І якщо ми й надалі рухатимемось у такій динаміці, зовнішня торгівля товарами може за підсумками 2025 року стати найзбитковішою у нинішньому столітті.
Для виправлення ситуації треба невідкладно посилити підтримку експортерів.
Маю на увазі у першу чергу підвищення доступності довгострокового кредитування для тих, хто виробляє експортно-орієнтовану продукцію (насамперед, у переробній промисловості), підтримка експортних контрактів, страхування воєнних ризиків (виробництв, сировини, продукції, контрактів, інвестицій у підприємства-експортери), підтримка держави у виході на нові та просування на зовнішніх ринках, покращання торгівельних умов (зокрема, через прискорення укладання нових угод про вільну торгівлю, внесення змін до Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом).
Фіскалізація виторгів дорівнює детінізації та росту надходжень до бюджету!
Завдяки діджиталізації процесів в податкових органах, проведенню роз’яснювальної методологічної роботи серед платників податків, новій формі чеку, та, безперечно, і, в першу чергу, свідомості кожного платника податків, у травні 2025 року маємо дуже позитивні результати.
За березень-травень 2025 року кількість активних РРО/ПРРО збільшилась втричі порівняно з попередніми періодами, або близько на 20 тис. РРО/ПРРО.
📈 Середньоденна сума виторгів у травні 2025 році склала 15,3 млрд грн, що більше попереднього місяця на 0,5 млрд грн або на 3,4% та більше травня 2024 р. на 3,7 млрд грн або на 31.9%.
Середньодобова кількість чеків у травні склала 28,9 млн, що більше квітня 2025р на 0,6 млн або 2,1 % та більше травня 2024р на 2,6 млн або 9,9 %.
Складна реформа, яка була проведена в 2019 році, дає свої результати - відбілювання ринку, ріст надходжень, можливість фінансування соціальних програм.
Дякую платникам податків за позицію партнера у відносинах з державою та Державній податковій службі за незмінний вектор у питанні фіскалізації та детінізації.
Завдяки діджиталізації процесів в податкових органах, проведенню роз’яснювальної методологічної роботи серед платників податків, новій формі чеку, та, безперечно, і, в першу чергу, свідомості кожного платника податків, у травні 2025 року маємо дуже позитивні результати.
За березень-травень 2025 року кількість активних РРО/ПРРО збільшилась втричі порівняно з попередніми періодами, або близько на 20 тис. РРО/ПРРО.
Середньодобова кількість чеків у травні склала 28,9 млн, що більше квітня 2025р на 0,6 млн або 2,1 % та більше травня 2024р на 2,6 млн або 9,9 %.
Складна реформа, яка була проведена в 2019 році, дає свої результати - відбілювання ринку, ріст надходжень, можливість фінансування соціальних програм.
Дякую платникам податків за позицію партнера у відносинах з державою та Державній податковій службі за незмінний вектор у питанні фіскалізації та детінізації.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У повоєнному відновленні української економіки одну із найважливіших ролей відіграватимуть кадри.
Звичайно, насамперед нам потрібен справедливий і довгостроковий мир.
Але далі, коли мова йде про економічну відбудову, кадрове питання постає особливо значущим. Це очевидна річ, неодноразово наголошував на цьому, і мою думку підтверджують експерти Організації економічного співробітництва та розвитку. У нещодавно оприлюдненому прогнозі ОЕСР зокрема зазначається, що після відновлення безпеки, дуже важливою буде політика підтримки ветеранів та мігрантів у реінтеграції в економіку. Це дуже важливо, але маємо підходити до формування рішення комплексно.
Зрозуміло, що для створення робочої політики економічної реінтеграції законодавчу базу потрібно розробляти вже зараз.
Потрібна Стратегія зайнятості населення, яку ми очікуємо від Мінекономіки до кінця цього року. І тут важливо передбачити заходи, які б допомогли нам зі структурним безробіттям, яке маємо у нашій країні зараз. Коли з одного боку підприємства шукають кадри, а з іншого – люди не можуть знайти собі роботу. Наприклад, коли людина переїхала з промислових регіонів, і за її спеціальністю вакансій просто немає. Це один з прикладів, але в реальності проблеми з безробіттям серйозні – за різними оцінками його рівень в країні становить від 11 до 17%.
Потрібна дієва система підтримки для працевлаштування ветеранів. З перепідготовкою, навчанням та гарантованими робочими місцями. Гідними робочими місцями, де ветерана будуть цінувати й він зможе реалізувати себе. Нещодавно зареєстрував відповідний законопроект, в якому йдеться про гарантовані робочі місця для ветеранів не тільки у приватному секторі, але й насамперед у державних органах та установах.
Разом з тим, потрібні державні програми, спрямовані на підтримку ветеранського бізнесу. Законопроект про ветеранський бізнес має скоро розглянути Верховна Рада у другому читанні.
Що стосується наших громадян, які захочуть повернутися додому з вимушеної міграції від війни за кордон, звичайно, що потрібно забезпечити їхню економічну реінтеграцію. Підтримка держави й можливість працювати вдома, на рідній землі, дуже важлива. Це, безперечно, більш складне завдання, яке відстрочено у часі з урахуванням активних військових дій.
На все це повинні бути спрямовані зусилля держави. Тільки комплексно підходячи до цього питання, ми зможемо його вирішити.
Звичайно, насамперед нам потрібен справедливий і довгостроковий мир.
Але далі, коли мова йде про економічну відбудову, кадрове питання постає особливо значущим. Це очевидна річ, неодноразово наголошував на цьому, і мою думку підтверджують експерти Організації економічного співробітництва та розвитку. У нещодавно оприлюдненому прогнозі ОЕСР зокрема зазначається, що після відновлення безпеки, дуже важливою буде політика підтримки ветеранів та мігрантів у реінтеграції в економіку. Це дуже важливо, але маємо підходити до формування рішення комплексно.
Зрозуміло, що для створення робочої політики економічної реінтеграції законодавчу базу потрібно розробляти вже зараз.
Потрібна Стратегія зайнятості населення, яку ми очікуємо від Мінекономіки до кінця цього року. І тут важливо передбачити заходи, які б допомогли нам зі структурним безробіттям, яке маємо у нашій країні зараз. Коли з одного боку підприємства шукають кадри, а з іншого – люди не можуть знайти собі роботу. Наприклад, коли людина переїхала з промислових регіонів, і за її спеціальністю вакансій просто немає. Це один з прикладів, але в реальності проблеми з безробіттям серйозні – за різними оцінками його рівень в країні становить від 11 до 17%.
Потрібна дієва система підтримки для працевлаштування ветеранів. З перепідготовкою, навчанням та гарантованими робочими місцями. Гідними робочими місцями, де ветерана будуть цінувати й він зможе реалізувати себе. Нещодавно зареєстрував відповідний законопроект, в якому йдеться про гарантовані робочі місця для ветеранів не тільки у приватному секторі, але й насамперед у державних органах та установах.
Разом з тим, потрібні державні програми, спрямовані на підтримку ветеранського бізнесу. Законопроект про ветеранський бізнес має скоро розглянути Верховна Рада у другому читанні.
Що стосується наших громадян, які захочуть повернутися додому з вимушеної міграції від війни за кордон, звичайно, що потрібно забезпечити їхню економічну реінтеграцію. Підтримка держави й можливість працювати вдома, на рідній землі, дуже важлива. Це, безперечно, більш складне завдання, яке відстрочено у часі з урахуванням активних військових дій.
На все це повинні бути спрямовані зусилля держави. Тільки комплексно підходячи до цього питання, ми зможемо його вирішити.
💲📉Світові ціни на продовольство після трьох місяців зростання знизились.
Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО у травні 2025 року становило 127,7 пункти (на 1,0 п. або на 0,8% нижче за квітневий рівень).
Зниження індексів цін на зернові, цукор та рослинні олії з запасом компенсувало зростання цін на молочну продукцію та м'ясо. Разом з тим, середні ціни на продовольство виявились на 7,2 п. (6,0%) вище за показник травня минулого року; проте вони все ще на 32,6 п. (20,3%) нижче за рекордне значення, зафіксоване в березні 2022 року після початку повномасштабної війни.
🔹Зернові. Індекс цін на зернові склав 109,0 пункти (на 2,0 п. або на 1,8% нижче за квітневий показник і на 9,7 п. (8,2%) – за показник аналогічного місяця 2024 року). Помітно знизились світові ціни на кукурудзу через активну конкуренцію та сезонне збільшення пропозиції в Аргентині та Бразилії (де збирання врожаю відбувається випереджаючими порівняно з минулим роком темпами) та прогноз про очікуваний рекордний урожай кукурудзи у США. Незначно подешевшала і пшениця завдяки зменшенню світового попиту, сприятливим для розвитку посівів умовам у Північній півкулі та зниженню ризику посухи в деяких регіонах Європи, Чорноморського регіону і США. Водночас ціни на рис зросли через стійкий попит на ароматні сорти та вищі ціни на індійські сорти, а також підвищення обмінного курсу валют деяких країн-експортерів до долара США.
🔹Рослинні олії. Індекс цін на рослинні олії склав 152,2 пункти (на 5,8 п. або на 3,7% нижче за квітневий показник, але на 19,1% вище за рівень минулого року). Зниження цін торкнулось пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олій. Падіння котирувань пальмової олії зумовлене головним чином збільшенням обсягів виробництва та експортних запасів у країнах Південно-Східної Азії. Ціни на соєву олію також знизилися внаслідок збільшення пропозиції у Південній Америці та зниження попиту на сировину для виробництва біопалива, насамперед у США.
🔹М’ясо. Індекс цін на м'ясо склав 124,6 пункти (на 1,6 п. або на 1,3% вище за квітневий показник і на 7,9 п. (6,8%) вище за травневий показник минулого року). Зростання зумовлене підвищенням світових цін на яловичину, баранину та свинину, яке із запасом компенсувало зниження котирувань м'яса птиці. Ціни на свинину зросли через активізацію світового попиту та різке зростання експортних цін у Німеччині після відновлення статусу країни, вільної від ящуру. Яловичина подорожчала до нового історичного максимуму на тлі сталого глобального попиту та обмеженої експортної пропозиції в основних країнах-виробниках. Ціни на м'ясо птиці знизилися внаслідок скорочення котирувань у Бразилії (низка великих країн-імпортерів запровадила заборону на імпорт м'яса птиці з цієї країни через спалах пташиного грипу, що призвело до затоварювання та зниження цін).
Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО у травні 2025 року становило 127,7 пункти (на 1,0 п. або на 0,8% нижче за квітневий рівень).
Зниження індексів цін на зернові, цукор та рослинні олії з запасом компенсувало зростання цін на молочну продукцію та м'ясо. Разом з тим, середні ціни на продовольство виявились на 7,2 п. (6,0%) вище за показник травня минулого року; проте вони все ще на 32,6 п. (20,3%) нижче за рекордне значення, зафіксоване в березні 2022 року після початку повномасштабної війни.
🔹Зернові. Індекс цін на зернові склав 109,0 пункти (на 2,0 п. або на 1,8% нижче за квітневий показник і на 9,7 п. (8,2%) – за показник аналогічного місяця 2024 року). Помітно знизились світові ціни на кукурудзу через активну конкуренцію та сезонне збільшення пропозиції в Аргентині та Бразилії (де збирання врожаю відбувається випереджаючими порівняно з минулим роком темпами) та прогноз про очікуваний рекордний урожай кукурудзи у США. Незначно подешевшала і пшениця завдяки зменшенню світового попиту, сприятливим для розвитку посівів умовам у Північній півкулі та зниженню ризику посухи в деяких регіонах Європи, Чорноморського регіону і США. Водночас ціни на рис зросли через стійкий попит на ароматні сорти та вищі ціни на індійські сорти, а також підвищення обмінного курсу валют деяких країн-експортерів до долара США.
🔹Рослинні олії. Індекс цін на рослинні олії склав 152,2 пункти (на 5,8 п. або на 3,7% нижче за квітневий показник, але на 19,1% вище за рівень минулого року). Зниження цін торкнулось пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олій. Падіння котирувань пальмової олії зумовлене головним чином збільшенням обсягів виробництва та експортних запасів у країнах Південно-Східної Азії. Ціни на соєву олію також знизилися внаслідок збільшення пропозиції у Південній Америці та зниження попиту на сировину для виробництва біопалива, насамперед у США.
🔹М’ясо. Індекс цін на м'ясо склав 124,6 пункти (на 1,6 п. або на 1,3% вище за квітневий показник і на 7,9 п. (6,8%) вище за травневий показник минулого року). Зростання зумовлене підвищенням світових цін на яловичину, баранину та свинину, яке із запасом компенсувало зниження котирувань м'яса птиці. Ціни на свинину зросли через активізацію світового попиту та різке зростання експортних цін у Німеччині після відновлення статусу країни, вільної від ящуру. Яловичина подорожчала до нового історичного максимуму на тлі сталого глобального попиту та обмеженої експортної пропозиції в основних країнах-виробниках. Ціни на м'ясо птиці знизилися внаслідок скорочення котирувань у Бразилії (низка великих країн-імпортерів запровадила заборону на імпорт м'яса птиці з цієї країни через спалах пташиного грипу, що призвело до затоварювання та зниження цін).
🔹Молочні продукти. Індекс цін на молочну продукцію склав 153,5 пункти (на 1,3 п. або на 0,8% вище за квітневий показник і на 27,2 п. (21,5%) більше, ніж у травні попереднього року). На історичному максимумі залишаються ціни на масло через високий попит з боку країн Азії та Близького Сходу на тлі скорочення пропозиції молока в Австралії. Другий місяць поспіль зростають ціни на сир через стійкий попит з боку підприємств громадського харчування, особливо у Східній та Південно-Східній Азії, та обмежену пропозицію у ЄС через несприятливі погодні умови. Ціни на сухе незбиране молоко за місяць зросли ще на 4% завдяки попиту з боку Китаю та обмеженому збільшенню пропозиції.
🔹Цукор. Індекс цін на цукор склав 109,4 пункти (на 2,9 п. або на 2,6% нижче за квітневе значення). У результаті тримісячного зниження котирувань цієї продукції вона коштує на 7,7 пункти (6,6%) дешевше, ніж у травні 2024 року. Таке падіння зумовлене ослабленням глобального попиту на цукор на тлі невизначеності щодо розвитку світової економіки та можливими наслідками для попиту з боку підприємств із виробництва напоїв та харчової промисловості.
💁♂️Для наших аграріїв те, що ціни на зернові перебувають на найнижчій позначці з жовтня 2020 року, а цукор – з листопада 2022 року, та їх динаміка – не краща новина.
Проте, не така болюча, як припинення 6 червня «економічного безвізу» та повернення до квот на українську аграрну продукцію, що постачатиметься до ЄС.
На жаль, у переговорах по цьому питанню був згаяний час. Перемовини про нові умови торгівлі стартували, але за три дні до завершення економічного безвізу – тільки 2 червня, і розраховувати, що можна встигнути дійти до якогось рішення вчасно у такому чутливому питанні, було наївно.
Залишається лише сподіватись, що з цього будуть зроблені відповідні висновки, а динаміка перемовин дозволить зменшити втрати українських аграріїв.
🔹Цукор. Індекс цін на цукор склав 109,4 пункти (на 2,9 п. або на 2,6% нижче за квітневе значення). У результаті тримісячного зниження котирувань цієї продукції вона коштує на 7,7 пункти (6,6%) дешевше, ніж у травні 2024 року. Таке падіння зумовлене ослабленням глобального попиту на цукор на тлі невизначеності щодо розвитку світової економіки та можливими наслідками для попиту з боку підприємств із виробництва напоїв та харчової промисловості.
💁♂️Для наших аграріїв те, що ціни на зернові перебувають на найнижчій позначці з жовтня 2020 року, а цукор – з листопада 2022 року, та їх динаміка – не краща новина.
Проте, не така болюча, як припинення 6 червня «економічного безвізу» та повернення до квот на українську аграрну продукцію, що постачатиметься до ЄС.
На жаль, у переговорах по цьому питанню був згаяний час. Перемовини про нові умови торгівлі стартували, але за три дні до завершення економічного безвізу – тільки 2 червня, і розраховувати, що можна встигнути дійти до якогось рішення вчасно у такому чутливому питанні, було наївно.
Залишається лише сподіватись, що з цього будуть зроблені відповідні висновки, а динаміка перемовин дозволить зменшити втрати українських аграріїв.
Динаміка травневої інфляції обумовлюється переважно зростанням цін на продукти харчування.
Важливо (!). Продовольча інфляція у травні була найбільшою за останні 6 місяців. Продукти харчування і безалкогольні напої за травень в цілому подорожчали на 2,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за місяць зросли в ціні фрукти (+17,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+5,4%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-8,7%), масло (-0,8%), молоко (-0,7%).
➡️Водночас, динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у травні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги (+0,9%) й послуги готелів і ресторанів (по +1,5%). При цьому значна кількість товарних груп і окремих послуг подешевшали – одяг і взуття (-1,9%), паливо і мастила (-1,3%), ж/ж транспорт (-0,7%), послуги відпочинку і культури (-0,3%).
На жаль, за різними показниками споживча інфляція продовжує прискорюватись. Місячна прискорилась із 0,7% у квітні до 1,3% у травні (в т.ч. базова інфляція із 0,4% до 0,5%). Середня інфляція із 14% за 4 місяці до 14,4% за підсумками 5-ти місяців. І нарешті головний показник – річна інфляція (за останні 12 місяців, до травня 2024 року) – прискорилась до 15,9% (із 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому).
❕Це максимум річної інфляції за останні два роки (із квітня 2023 року).
Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Несприятливі погодні умови минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення
▪️Стійкий споживчий попит, підтримуваний зростанням реальної зарплати.
Що далі❓
Важливо (!). За оцінками НБУ, у базовому сценарії річна споживча інфляція досягла свого локального максимуму у травні. Далі з червня 2025 року вона має поступово йти на спад.
Сприятимуть сповільненню інфляції:
🔸збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
🔸підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку і відповідно – послаблення впливу імпорту інфляції,
🔸надходження нового врожаю,
🔸більш стабільна ситуація в енергетиці,
🔸збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
🔸зменшення світових цін на нафту.
Як і раніше, головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Багато буде залежати від перспектив нового врожаю. Зокрема, за висновками НБУ «траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції». У цьому контексті залишається важливою підтримка наших товаровиробників, в тому числі фермерів, підприємств харчової промисловості за рахунок дотацій, компенсацій і грантів з бюджету, розширення доступного фінансування, страхування військових ризиків тощо.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
Важливо (!). Продовольча інфляція у травні була найбільшою за останні 6 місяців. Продукти харчування і безалкогольні напої за травень в цілому подорожчали на 2,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за місяць зросли в ціні фрукти (+17,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+5,4%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-8,7%), масло (-0,8%), молоко (-0,7%).
➡️Водночас, динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у травні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги (+0,9%) й послуги готелів і ресторанів (по +1,5%). При цьому значна кількість товарних груп і окремих послуг подешевшали – одяг і взуття (-1,9%), паливо і мастила (-1,3%), ж/ж транспорт (-0,7%), послуги відпочинку і культури (-0,3%).
На жаль, за різними показниками споживча інфляція продовжує прискорюватись. Місячна прискорилась із 0,7% у квітні до 1,3% у травні (в т.ч. базова інфляція із 0,4% до 0,5%). Середня інфляція із 14% за 4 місяці до 14,4% за підсумками 5-ти місяців. І нарешті головний показник – річна інфляція (за останні 12 місяців, до травня 2024 року) – прискорилась до 15,9% (із 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому).
❕Це максимум річної інфляції за останні два роки (із квітня 2023 року).
Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Несприятливі погодні умови минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення
▪️Стійкий споживчий попит, підтримуваний зростанням реальної зарплати.
Що далі❓
Важливо (!). За оцінками НБУ, у базовому сценарії річна споживча інфляція досягла свого локального максимуму у травні. Далі з червня 2025 року вона має поступово йти на спад.
Сприятимуть сповільненню інфляції:
🔸збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
🔸підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку і відповідно – послаблення впливу імпорту інфляції,
🔸надходження нового врожаю,
🔸більш стабільна ситуація в енергетиці,
🔸збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
🔸зменшення світових цін на нафту.
Як і раніше, головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Багато буде залежати від перспектив нового врожаю. Зокрема, за висновками НБУ «траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції». У цьому контексті залишається важливою підтримка наших товаровиробників, в тому числі фермерів, підприємств харчової промисловості за рахунок дотацій, компенсацій і грантів з бюджету, розширення доступного фінансування, страхування військових ризиків тощо.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
Мав нагоду бути на конференції «FINANCE FOR BUSINESS DURING WAR 2.0», присвяченому обговоренню шляхів відновлення української економіки через доступ до фінансування.
Поділився важливою аналітикою про те, що відбувається з кредитуванням і чому питання доступу до фінансів залишається критичним для бізнесу.
➡️ Важливо не плутати зростання обсягів кредитів із вирішенням проблеми. Так, темпи відновлення кредитування є позитивними — наприклад, у квітні чисті гривневі кредити зросли на 28% р/р, а МСБ — на 31%. Але це зростання відбувається з дуже низької бази.
➡️ Частка чистих корпоративних кредитів до ВВП у 2024 році — лише 7,68%. Це історичний мінімум. У 2021 році було 9,9%, у 2018 — понад 13%. І навіть за наявної динаміки ми ризикуємо залишитись у стагнації: проникнення кредитів у бізнес і далі буде помітно нижче довоєнного рівня.
➡️ Суттєві перекоси — як по секторах (кредити ростуть у добувній, с/г, переробці, але падають у будівництві, транспорті, ІТ), так і по продуктах (97% іпотеки — через одну програму, «єОселя»). І це не дає розвиватись фінансовій системі як інфраструктурі для економіки.
➡️ Понад 90% приросту непрацюючих кредитів за війну припадає на державні банки. Це питання до уряду як акціонера і до регулятора.
Головне — нам потрібна системна зміна підходів. Пропоную:
• Запуск Національної установи розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову.
• Перезавантаження програми «5-7-9» — більше інвестицій, менше обігових коштів.
• Залучення міжнародних установ, гарантійних інструментів, валютних свопів.
• Очистка банківських балансів від NPL, пришвидшення реструктуризації проблемної заборгованості.
• Стимулювання ринку іпотеки, лізингу, факторингу, страхування військових ризиків.
• Законодавча робота, яку вже ведемо на рівні комітету.
❗️Банки ліквідні, капіталізовані і прибуткові. Економіка — готова до росту. Головне — зняти бар’єри і створити достатній фінансовий ресурс для розвитку. Рівень проникнення кредитів має зростати хоча б до 15% ВВП по чистому портфелю. Інакше ми не запустимо масштабну відбудову.
Поділився важливою аналітикою про те, що відбувається з кредитуванням і чому питання доступу до фінансів залишається критичним для бізнесу.
➡️ Важливо не плутати зростання обсягів кредитів із вирішенням проблеми. Так, темпи відновлення кредитування є позитивними — наприклад, у квітні чисті гривневі кредити зросли на 28% р/р, а МСБ — на 31%. Але це зростання відбувається з дуже низької бази.
➡️ Частка чистих корпоративних кредитів до ВВП у 2024 році — лише 7,68%. Це історичний мінімум. У 2021 році було 9,9%, у 2018 — понад 13%. І навіть за наявної динаміки ми ризикуємо залишитись у стагнації: проникнення кредитів у бізнес і далі буде помітно нижче довоєнного рівня.
➡️ Суттєві перекоси — як по секторах (кредити ростуть у добувній, с/г, переробці, але падають у будівництві, транспорті, ІТ), так і по продуктах (97% іпотеки — через одну програму, «єОселя»). І це не дає розвиватись фінансовій системі як інфраструктурі для економіки.
➡️ Понад 90% приросту непрацюючих кредитів за війну припадає на державні банки. Це питання до уряду як акціонера і до регулятора.
Головне — нам потрібна системна зміна підходів. Пропоную:
• Запуск Національної установи розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову.
• Перезавантаження програми «5-7-9» — більше інвестицій, менше обігових коштів.
• Залучення міжнародних установ, гарантійних інструментів, валютних свопів.
• Очистка банківських балансів від NPL, пришвидшення реструктуризації проблемної заборгованості.
• Стимулювання ринку іпотеки, лізингу, факторингу, страхування військових ризиків.
• Законодавча робота, яку вже ведемо на рівні комітету.
❗️Банки ліквідні, капіталізовані і прибуткові. Економіка — готова до росту. Головне — зняти бар’єри і створити достатній фінансовий ресурс для розвитку. Рівень проникнення кредитів має зростати хоча б до 15% ВВП по чистому портфелю. Інакше ми не запустимо масштабну відбудову.
Про це йдеться у його свіжій доповіді «Перспективи світової економіки».
Ключове з неї:
Посилення напруженості в торгівлі та невизначеність економічної політики можуть призвести до уповільнення темпів зростання світової економіки в поточному році до найнижчого рівня з 2008 року, за винятком періодів повноцінних глобальних рецесій.
Внаслідок цих несприятливих факторів прогнози економічного зростання майже для 70% усіх економік – у всіх регіонах і групах країн за рівнем доходу – переглянуті у бік зниження.
У 2025 році темпи зростання світової економіки знизяться до 2,3%, що майже на половину відсоткового пункту (в.п.) нижче за рівень, який прогнозувався на початку року. Глобальна рецесія при цьому не очікується.
Однак якщо прогнози на найближчі два роки збудуться, середні темпи зростання світової економіки в перші сім років 2020-х виявляться мінімальними серед усіх десятиліть, починаючи з 1960-х років.
Як зазначив головний економіст Групи Світового банку І.Гілл, у країнах, що розвиваються, за межами Азії припиняється прогрес у галузі розвитку. Така тенденція зберігається вже понад десять років. Темпи зростання в економіках, що розвиваються, стабільно знижуються протягом останніх трьох десятиліть: з 6% на рік у 2000-х роках до 5% у 2010-х і менше 4% у 2020-х. Це відображає динаміку зростання світової торгівлі, обсяг якої зменшився з 5% у середньому у 2000-х роках до приблизно 4,5% у 2010-х та менше 3% у 2020-х. Крім того, спостерігається уповільнення зростання інвестицій зі збільшенням боргу до рекордних рівнів.
У 2025 році очікується уповільнення економічного зростання майже в 60% економік, що розвиваються. Середньорічне зростання у цій групі становитиме 3,8%, а у 2026 та 2027 роках незначно збільшиться – до 3,9%. Це більш ніж на 1 в.п.нижче за середні показники 2010-х років.
У країнах з низьким рівнем доходу у 2025 році очікується зростання на рівні 5,3%, що на 0,4 в.п. нижче за січневий прогноз.
Підвищення тарифів та напруженість на ринках праці сприяють зростанню глобальної інфляції, яка все ще перевищує допандемійні рівні та у 2025 році становитиме в середньому 2,9%.
Уповільнення економічного зростання перешкоджатиме зусиллям економік, що розвиваються, спрямованим на прискорення створення робочих місць, скорочення масштабів крайньої бідності та зменшення розриву за рівнем доходу на душу населення з розвиненими країнами.
У 2025 році зростання доходів на душу населення в країнах, що розвиваються, складе 2,9%, що на 1,1 в.п. нижче середнього показника за період з 2000 по 2019 рік. Якщо припустити, що економіки, що розвиваються, за винятком Китаю, зможуть підтримувати загальне зростання ВВП на рівні 4% (прогноз на 2027 рік), їм знадобиться близько двох десятиліть для повернення до допандемійної траєкторії економічного зростання.
Темпи зростання світової економіки можуть відновитися швидше за очікуване, якщо найбільші економіки зможуть знизити торгову напруженість, що призведе до зменшення загальної невизначеності економічної політики та фінансової волатильності. Якби поточні торгові суперечки були вирішені укладанням домовленостей про зниження тарифів удвічі від рівня кінця травня, то темпи зростання світової економіки у 2025 та 2026 роках були б у середньому на 0,2 в.п. вищими.
Економікам, що розвиваються, в умовах підвищення торговельних бар'єрів слід прагнути до більш широкої лібералізації через створення стратегічних торгово-інвестиційних партнерств з іншими країнами та диверсифікацію торгівлі, у тому числі шляхом укладання регіональних угод.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Враховуючи обмеженість державних ресурсів та зростаючі потреби в галузі розвитку, органам влади слід зосередитися на мобілізації внутрішніх доходів, збільшенні частки бюджетних видатків на підтримку найбільш уразливих домогосподарств та зміцненні основ бюджетної політики.
Для прискорення економічного зростання країнам необхідно покращувати діловий клімат та стимулювати продуктивну зайнятість.
Це включає сприяння у набутті працівниками необхідних навичок та створення умов на ринках праці для ефективного пошуку роботи претендентами та найму співробітників роботодавцями.
Глобальне співробітництво матиме вирішальне значення для підтримки найбільш вразливих економік, що розвиваються, у тому числі через програми багатосторонніх організацій, пільгове фінансування, а для країн, залучених до активних конфліктів, – надзвичайну допомогу та підтримку.
🌍Оновлені прогнози за регіонами:
▪ Східна Азія та Тихоокеанський регіон: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 4,5%, а у 2026–2027 роках – до 4,0%;
▪ Європа та Центральна Азія: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 2,4%, а у 2026–2027 роках – збільшення до 2,6%;
▪ Латинська Америка та Карибський басейн: у 2025 року прогнозується збереження зростання на рівні 2,3%, а у 2026–2027 роках – збільшення в середньому до 2,5%;
▪ Близький Схід та Північна Африка: у 2025 році очікується збільшення зростання до 2,7%, а у 2026–2027 роках – його подальше зміцнення в середньому до 3,9%;
▪ Південна Азія: у 2025 році прогнозується помірне зростання до 5,8%, а в 2026–2027 роках – його прискорення в середньому до 6,2%;
▪ Африка на південь від Сахари: у 2025 році очікується збільшення зростання до 3,7%, а у 2026–2027 роках – у середньому до 4,2%.
Для прискорення економічного зростання країнам необхідно покращувати діловий клімат та стимулювати продуктивну зайнятість.
Це включає сприяння у набутті працівниками необхідних навичок та створення умов на ринках праці для ефективного пошуку роботи претендентами та найму співробітників роботодавцями.
Глобальне співробітництво матиме вирішальне значення для підтримки найбільш вразливих економік, що розвиваються, у тому числі через програми багатосторонніх організацій, пільгове фінансування, а для країн, залучених до активних конфліктів, – надзвичайну допомогу та підтримку.
🌍Оновлені прогнози за регіонами:
▪ Східна Азія та Тихоокеанський регіон: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 4,5%, а у 2026–2027 роках – до 4,0%;
▪ Європа та Центральна Азія: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 2,4%, а у 2026–2027 роках – збільшення до 2,6%;
▪ Латинська Америка та Карибський басейн: у 2025 року прогнозується збереження зростання на рівні 2,3%, а у 2026–2027 роках – збільшення в середньому до 2,5%;
▪ Близький Схід та Північна Африка: у 2025 році очікується збільшення зростання до 2,7%, а у 2026–2027 роках – його подальше зміцнення в середньому до 3,9%;
▪ Південна Азія: у 2025 році прогнозується помірне зростання до 5,8%, а в 2026–2027 роках – його прискорення в середньому до 6,2%;
▪ Африка на південь від Сахари: у 2025 році очікується збільшення зростання до 3,7%, а у 2026–2027 роках – у середньому до 4,2%.