rosamund pike by rachel lum, 2004

у видавництва vivat вийшла нова книга «лють» алекса майклідіса – автора «діви», які мені дуже сподобалися, і «мовчазної пацієнтки», яка сподобалася трохи менше, але головний сюжетний поворот все ще був класним
опис нової книги обіцяв плідну (хоча й не нову) концепцію убивства на острові, де однією з головних героїнь є кінозірка. у книгах майклідіса мене найбільше приваблюють саме сюжетні повороти – заради них я готова закрити очі на будь-які нелогічності, якщо у фіналі буде щось непередбачуване, але обґрунтоване і додасть нової перспективи історії (що і було у попередніх книгах)

тому я прям чекала нагоди прочитати книгу і була супер exited.
що можна сказати без спойлерів:
у цій книзі автор пробує новий метод хронології. якщо зазвичай у детективах вбивство стається на початку, або ж ми з самого початку знаємо, що вбивство станеться – то надалі сюжет вибудовується з «розслідування», де ми знайомимося з героями і в кінці вже розуміємо хто кого і чому.
у «люті» перші 100 сторінок це такий своєрідний «ввід» (при тому що сама книга невелика – на 300 сторінок). і оці перша 1/3 книги мене трохи розчарувала, бо я звикла, що у майклідіса з самого початку важко відкласти книгу, бо з перших сторінок хочеться дізнатися, що сталося.
але після 100 сторінок нарешті починається те, заради чого я почала читати книгу – сюжетні повторити та нові шари інформації, які роблять все цікавішим.

якщо спочатку я прочитала сторінок 50 і відклала книгу, то діставшись до 100 сторінки я її вже не змогла відкласти і закінчила за вечір. а це для мене хороший показник.

напевно, «діви» все ж таки залишаються для мене улюбленою книгою серед трьох від автора, але «лють», на мою думку, точно нічим не гірша за «мовчазну пацієнтку» (а може навіть і краща)

стосовно історії – про неї важко говорити без спойлерів, тому що як завжди «усе не так просто, як здається», тому у кружечках зафіксувала свій процес читання вже зі спойлерами та думками про фінал

#bookwant