❗️Рада проголосували в цілому законопроєкт про збільшення податків.
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, поданий до парламенту документ передбачав, зокрема:
▪️підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%; встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
▪️встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати);
▪️уточнення строку застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування військовим збором – до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
▪️встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
❗️Рада проголосували в цілому законопроєкт про збільшення податків.
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, поданий до парламенту документ передбачав, зокрема:
▪️підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%; встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
▪️встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати);
▪️уточнення строку застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування військовим збором – до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
▪️встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. That hurt tech stocks. For the past few weeks, the 10-year yield has traded between 1.72% and 2%, as traders moved into the bond for safety when Russia headlines were ugly—and out of it when headlines improved. Now, the yield is touching its pandemic-era high. If the yield breaks above that level, that could signal that it’s on a sustainable path higher. Higher long-dated bond yields make future profits less valuable—and many tech companies are valued on the basis of profits forecast for many years in the future. Multiple pro-Kremlin media figures circulated the post's false claims, including prominent Russian journalist Vladimir Soloviev and the state-controlled Russian outlet RT, according to the DFR Lab's report. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup. In 2018, Russia banned Telegram although it reversed the prohibition two years later.
from hk
