Концепція анархістської держави Драгоманова і її конституційний ідеал
Політичний Драгоманівський ідеал - се прудонівський анархізм, або по нашому безначальство, наконечна ціль якого: повна Воля особи. Нічого й казати, що тут воля зовсім не те що сваволя (остатного добра аж надто серед наших земляків, заражених від давної польської шляхти та російської бюрократії!) а те, що відносини між людьми мають опирати ся не на примусї, виконуванім начальством, але на заснованих на глубокім особистім переконаню добровільних умовах, які, розуміє ся треба сповнити найсовістніще.
Ролю певного примусу на особи грали би в безначальній громаді матеріяльні інтереси, як і тепер, та публична опінія, яка тоді стала би ще далеко більшою моральною силою, ніж тепер, хоть і тодї, розуміється, не обійдеться без оснівних, писаних законів, які однако мусіли би бути ухвалювані, контрольовані тай пильновані всіми горожанами держави, серед яких почуттє справедливої, загально-користної законности мусіло би бути вкорінене дуже широко й глибоко.
Таким чином анархізм, се зовсім не розбите людської суспільности на дрібні гуртки й атоми (як думає більшість), а навпаки, дуже тісне, хоть і лехко розривне, звязане людей у менчі й більші вільні спілки та спілки спілок, від місцевих аж до всесвітних. (Не треба й казати, що такий анархізм не має нічого спільного з т. зв. давніщими нігілістами та теперішними "анархістами", яких діяльність обмежує ся майже виключно простим убиванем та руйнованем усякої позитивної праці й організації; Драгоманів чув огиду до таких людей).
Анархізм нашого Драгоманова, се найвища ступінь не лише державности, а вседержавности, се б то всесьвітного державного ладу.
Оснівна соціялістична одиниця у Драгоманова. се вільна й гаразд упорядкована громада, але зовсім не окрема від инчих таких же громад, а навпаки, звязана з ними найтісніще в спілку вільних громад. Ось через що він назвав соціялізм громадівство, що значило: вільна й гаразд упорядкована суспільність.
Уже з сего виходить, що Драгоманівський анархізм не виключає більших політичних одиниць-держав (однонаціональних чи ріжнонаціональних). Навпаки: Драгоманів зазначує виразно, що бажав би перемінити теперішні невільні, централістичні держави, в яких живе наш нарід (Драгоманів був великий противник усякого централізму, в тім числі й соціяльно-демократичного!) на держави анархістичні, вільні, федеральні, які держали би ся лише доброю волею тай інтересами самих народів, а не примусом
Значить, оба сі напрями: державність і крайній Драгоманівський децентралізм-автономізм доповняють себе, а через те й повинні розвиватися від тепер рівночасно, аби нація наша не гибла далі, як гибла доси, під потрійним проклятем: хиткости своєї зверхної політичної поведінки, нерішучости в задержуваню загальної волї й рівности серед себе, та неспосібности до господарки, або, все одно: державности на ширшу скалю від громадської аж до всенаціональної, на всему просторі рідної України.
Розуміє ся, людність ніколи не досягне вповнї вільних, а значить і вповні щастєдійних порядків у своїм житю, так що громадсько-суспільно-державні змаганя, подібні Драгоманівським, будуть вічним ідеалом, який лише підбиватиме людність до вічного поступу в тім напрямі"
Концепція анархістської держави Драгоманова і її конституційний ідеал
Політичний Драгоманівський ідеал - се прудонівський анархізм, або по нашому безначальство, наконечна ціль якого: повна Воля особи. Нічого й казати, що тут воля зовсім не те що сваволя (остатного добра аж надто серед наших земляків, заражених від давної польської шляхти та російської бюрократії!) а те, що відносини між людьми мають опирати ся не на примусї, виконуванім начальством, але на заснованих на глубокім особистім переконаню добровільних умовах, які, розуміє ся треба сповнити найсовістніще.
Ролю певного примусу на особи грали би в безначальній громаді матеріяльні інтереси, як і тепер, та публична опінія, яка тоді стала би ще далеко більшою моральною силою, ніж тепер, хоть і тодї, розуміється, не обійдеться без оснівних, писаних законів, які однако мусіли би бути ухвалювані, контрольовані тай пильновані всіми горожанами держави, серед яких почуттє справедливої, загально-користної законности мусіло би бути вкорінене дуже широко й глибоко.
Таким чином анархізм, се зовсім не розбите людської суспільности на дрібні гуртки й атоми (як думає більшість), а навпаки, дуже тісне, хоть і лехко розривне, звязане людей у менчі й більші вільні спілки та спілки спілок, від місцевих аж до всесвітних. (Не треба й казати, що такий анархізм не має нічого спільного з т. зв. давніщими нігілістами та теперішними "анархістами", яких діяльність обмежує ся майже виключно простим убиванем та руйнованем усякої позитивної праці й організації; Драгоманів чув огиду до таких людей).
Анархізм нашого Драгоманова, се найвища ступінь не лише державности, а вседержавности, се б то всесьвітного державного ладу.
Оснівна соціялістична одиниця у Драгоманова. се вільна й гаразд упорядкована громада, але зовсім не окрема від инчих таких же громад, а навпаки, звязана з ними найтісніще в спілку вільних громад. Ось через що він назвав соціялізм громадівство, що значило: вільна й гаразд упорядкована суспільність.
Уже з сего виходить, що Драгоманівський анархізм не виключає більших політичних одиниць-держав (однонаціональних чи ріжнонаціональних). Навпаки: Драгоманів зазначує виразно, що бажав би перемінити теперішні невільні, централістичні держави, в яких живе наш нарід (Драгоманів був великий противник усякого централізму, в тім числі й соціяльно-демократичного!) на держави анархістичні, вільні, федеральні, які держали би ся лише доброю волею тай інтересами самих народів, а не примусом
Значить, оба сі напрями: державність і крайній Драгоманівський децентралізм-автономізм доповняють себе, а через те й повинні розвиватися від тепер рівночасно, аби нація наша не гибла далі, як гибла доси, під потрійним проклятем: хиткости своєї зверхної політичної поведінки, нерішучости в задержуваню загальної волї й рівности серед себе, та неспосібности до господарки, або, все одно: державности на ширшу скалю від громадської аж до всенаціональної, на всему просторі рідної України.
Розуміє ся, людність ніколи не досягне вповнї вільних, а значить і вповні щастєдійних порядків у своїм житю, так що громадсько-суспільно-державні змаганя, подібні Драгоманівським, будуть вічним ідеалом, який лише підбиватиме людність до вічного поступу в тім напрямі"
Overall, extreme levels of fear in the market seems to have morphed into something more resembling concern. For example, the Cboe Volatility Index fell from its 2022 peak of 36, which it hit Monday, to around 30 on Friday, a sign of easing tensions. Meanwhile, while the price of WTI crude oil slipped from Sunday’s multiyear high $130 of barrel to $109 a pop. Markets have been expecting heavy restrictions on Russian oil, some of which the U.S. has already imposed, and that would reduce the global supply and bring about even more burdensome inflation. Update March 8, 2022: EFF has clarified that Channels and Groups are not fully encrypted, end-to-end, updated our post to link to Telegram’s FAQ for Cloud and Secret chats, updated to clarify that auto-delete is available for group and channel admins, and added some additional links. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. Such instructions could actually endanger people — citizens receive air strike warnings via smartphone alerts. He said that since his platform does not have the capacity to check all channels, it may restrict some in Russia and Ukraine "for the duration of the conflict," but then reversed course hours later after many users complained that Telegram was an important source of information.
from hk