Основні інсайти та висновки: ▪ Станом на серпень 2024 року фактична чисельність внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні складає 3,67 млн. осіб. Повернулися до свого звичного місця проживання 4,39 млн. осіб. ▪ Порівняно із квітнем 2024 року чисельність ВПО дещо збільшилась (120 тис. осіб), проте у річному вимірі (вересень 2023) не змінилась. ▪ МОМ оцінює частку ВПО від населення України у 11,4%. ▪ Найбільше ВПО приймають Харківська (13%), Дніпропетровська (12%), Київська (8%), Запорізька області (6%) та м. Київ (10%). У ці регіони перемістилась майже половина всіх ВПО. ▪ Більшість ВПО походять із Донецької (24%), Харківської (20%), Запорізької, Херсонської (по 12%), Луганської (7%) областей. Дві третини ВПО (67%) походять зі східного макрорегіону, 17% - з південного макрорегіону. ▪ 28% ВПО змінили місце проживання в межах рідної області, решта – виїхали за її межі. Найвищі показники переміщень у межах області демонструють Донецька, Харківська, Запорізька області. Бажання залишатись у межах області закономірно збільшується із віком хоча б одного члена сім’ї ВПО. ▪ Станом на серпень 2024 року 10% домогосподарств ВПО є неповними сім’ями (лише одна особа старша за 18 років, решта — у віці 0–17 років). ▪ Більшість (69%) фактичних ВПО висловили намір залишатися у поточному місці перебування довше ніж упродовж наступних трьох місяців, тоді як 14% обмірковують можливість повернутися до свого місця походження. Серед тих, хто обмірковує можливість повернення, більшість (63%) повідомили, що готові на це тільки після закінчення війни. ▪ Починаючи з лютого 2022 року, 9% ВПО принаймні 14 днів провели за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення. Приблизно 82% ВПО прожили поза звичним місцем проживання понад рік: у середньому 750 днів серед усіх ВПО. ▪ До найпоширеніших потреб, названих ВПО, незалежно від їхньої пріоритетності, належать павербанки й генератори (59%), медикаменти (40%), житло й можливості для заробітку (по 34%), продовольство (33%).
💁♂️Отже, чисельність ВПО залишається значною. Понад половина ВПО (53%) покинула свої домівки два роки тому і більше. Хоча більшість все ще планує повернутися після закінчення війни, зростає частка тих, хто планує залишитися жити на новому місці. Безпекова ситуація, можливість бути ближче до сімї, а також забезпечити себе засобами для існування залишаються основними причинами, що спонукають до переїзду у межах України. Порівняно із попереднім опитуванням у квітні, серед нагальних потреб ВПО збільшився запит на павербанки та генератори, утім за великим рахунком ці потреби залишаються сталими – послуги охорони здоров’я/ ліки, житло, працевлаштування. З врахуванням обмеженості бюджетних ресурсів, вважаю, головні напрямки, в які має вкладатись уряд та місцева влада з метою вирішення нагальних проблем ВПО, це розвиток ринку соціального житла і доступного житла для оренди, а також про-активна політика зайнятості з акцентом на програми перекваліфікації та перенавчання ВПО, трохи більше половини з яких є людьми у працездатному віці. Рівний доступ до базових соціальних послуг, такі як муніципальні садочки, школи, медична допомога також залишається важливим питанням підтримки ВПО.
Основні інсайти та висновки: ▪ Станом на серпень 2024 року фактична чисельність внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні складає 3,67 млн. осіб. Повернулися до свого звичного місця проживання 4,39 млн. осіб. ▪ Порівняно із квітнем 2024 року чисельність ВПО дещо збільшилась (120 тис. осіб), проте у річному вимірі (вересень 2023) не змінилась. ▪ МОМ оцінює частку ВПО від населення України у 11,4%. ▪ Найбільше ВПО приймають Харківська (13%), Дніпропетровська (12%), Київська (8%), Запорізька області (6%) та м. Київ (10%). У ці регіони перемістилась майже половина всіх ВПО. ▪ Більшість ВПО походять із Донецької (24%), Харківської (20%), Запорізької, Херсонської (по 12%), Луганської (7%) областей. Дві третини ВПО (67%) походять зі східного макрорегіону, 17% - з південного макрорегіону. ▪ 28% ВПО змінили місце проживання в межах рідної області, решта – виїхали за її межі. Найвищі показники переміщень у межах області демонструють Донецька, Харківська, Запорізька області. Бажання залишатись у межах області закономірно збільшується із віком хоча б одного члена сім’ї ВПО. ▪ Станом на серпень 2024 року 10% домогосподарств ВПО є неповними сім’ями (лише одна особа старша за 18 років, решта — у віці 0–17 років). ▪ Більшість (69%) фактичних ВПО висловили намір залишатися у поточному місці перебування довше ніж упродовж наступних трьох місяців, тоді як 14% обмірковують можливість повернутися до свого місця походження. Серед тих, хто обмірковує можливість повернення, більшість (63%) повідомили, що готові на це тільки після закінчення війни. ▪ Починаючи з лютого 2022 року, 9% ВПО принаймні 14 днів провели за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення. Приблизно 82% ВПО прожили поза звичним місцем проживання понад рік: у середньому 750 днів серед усіх ВПО. ▪ До найпоширеніших потреб, названих ВПО, незалежно від їхньої пріоритетності, належать павербанки й генератори (59%), медикаменти (40%), житло й можливості для заробітку (по 34%), продовольство (33%).
💁♂️Отже, чисельність ВПО залишається значною. Понад половина ВПО (53%) покинула свої домівки два роки тому і більше. Хоча більшість все ще планує повернутися після закінчення війни, зростає частка тих, хто планує залишитися жити на новому місці. Безпекова ситуація, можливість бути ближче до сімї, а також забезпечити себе засобами для існування залишаються основними причинами, що спонукають до переїзду у межах України. Порівняно із попереднім опитуванням у квітні, серед нагальних потреб ВПО збільшився запит на павербанки та генератори, утім за великим рахунком ці потреби залишаються сталими – послуги охорони здоров’я/ ліки, житло, працевлаштування. З врахуванням обмеженості бюджетних ресурсів, вважаю, головні напрямки, в які має вкладатись уряд та місцева влада з метою вирішення нагальних проблем ВПО, це розвиток ринку соціального житла і доступного житла для оренди, а також про-активна політика зайнятості з акцентом на програми перекваліфікації та перенавчання ВПО, трохи більше половини з яких є людьми у працездатному віці. Рівний доступ до базових соціальних послуг, такі як муніципальні садочки, школи, медична допомога також залишається важливим питанням підтримки ВПО.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup. On Telegram’s website, it says that Pavel Durov “supports Telegram financially and ideologically while Nikolai (Duvov)’s input is technological.” Currently, the Telegram team is based in Dubai, having moved around from Berlin, London and Singapore after departing Russia. Meanwhile, the company which owns Telegram is registered in the British Virgin Islands. The SC urges the public to refer to the SC’s I nvestor Alert List before investing. The list contains details of unauthorised websites, investment products, companies and individuals. Members of the public who suspect that they have been approached by unauthorised firms or individuals offering schemes that promise unrealistic returns In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels. In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies.
from hk
