Розпочну з першого «успішного» проєкту ⤴️, на думку Коваля.

Мова про оборудку з ТОВ «Державний земельний банк» писала неодноразово, зокрема тут і тут.

Не знаю, про які 327 млн грн сплаченої в бюджет орендної плати говорив Міністр аграрної політики🤥, бо👇

За даними OpenBudget орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України ( а саме за цією нормою ТОВ «Держзембанк» передає землі в суборенду) до бюджетів усіх рівнів у 2024 році надійшло всього 63,93 млн. грн, за 4 місяці 2025 року – 59,44 млн. грн.

Тобто всього - 123,37 млн. грн, що більше ніж 2,6 рази менше ніж заявлено Міністром🤷‍♀️

Ці кошти надійшли до:
• держбюджету – 111, 04 млн. грн
• місцевих бюджетів – 12,33 млн. грн.

А тепер порівняйте з отриманими ТОВ «Держзембанк» від суборенди 820 млн грн, про які говорить Міністр.

Це тільки шоста частина!

То де гроші? В чиїх карманах чи на чиїх рахунках?
 

А тепер щодо впливу на збільшення експорту біоетанолу приватизації спиртозаводів😜
 
По-перше, ℹ️у 2024 році експортовано 99,3 тис тон біоетанолу (а не 115 тис тон, як заявляє міністр Коваль🤥), решта – харчовий спирт.
 
По-друге, ℹ️із 17 діючих в Україні біоетанольних заводів, виробничі потужності яких складають 🔥👉понад 420 тис тон на рік,

12 є тими, що приватизовані за останні роки.

І лише 🗣️3 приватизовані біоетанольні заводи експортували свою продукціюℹ️ у 2024 році в обсязі 38,1 тис тон або 38% загального експорту🫢

62% експорту біоетанолу забезпечили приватні виробники.
 
По-третє, 💁‍♀️ключовими факторами для розвитку виробництва біоетанолу в Україні стали:
✅заміна російського метанолу на український біоетанол нафтогазовидобувними компаніями;
✅поставка на ринок ЄС консолідованих партій біоетанолу (мін 10 тис тон);
✅логістичні особливості експорту біоетанолу бензовозами на нафтопереробні заводи ЄС із зворотною доставкою бензину в Україну;
✅скасування квот на експорт біоетанолу в ЄС (із сьогоднішнього дня квота 100 тис тон етилового спирту на рік вже відновлена);
✅запровадження обов'язкового додавання 5% біоетанолу до бензинів в Україні.
 
А Уряд навіть не спромігся захистити зовнішні ринки збуту для однієї з найперспективніших галузей переробної промисловості України.

Нещодавно отримала звернення, де продавцю загрожує штраф у 16 млн. грн за продаж товару через Інтернет з післяплатою.
Усі кошти включено до доходу продавця, з них сплачені податки.
❓За що карати продавця ?
❓І головне -НАВІЩО?

Питання ЧИ МАЮТЬ ПРОДАВЦІ ВИДАВАТИ ФІСКАЛЬНІ ЧЕКИ ПРИ ТОРГІВЛІ через Інтернет та отриманні коштів післяплатою завжди було проблемним.

За законом розрахункова операція виникає в момент, коли покупець віддає кошти за придбаний товар. І у випадку післяплати через фінкомпанію (на пошті) є розрахункова операція між покупцем та фінкомпанією, а між продавцем та покупцем розрахункової операції НЕМАЄ❗️

Але податкова вважає по-іншому та нараховує продавцю  штраф за невидачу фіскального чеку.
1/2

Після затвердження нової форми фіскального чеку для приймання коштів для подальшого переказу ПОДАТКОВА ВЖЕ БАЧИТЬ УСІ ЧЕКИ від фінкомпаній, де чітко визначений і продавець, і отримана ним сума коштів.

❓То навіщо податковій ще один чек?
При цьому виходячи із «рекомендацій» Мінфіну щодо заповнення реквізитів фіскальних чеків, існує  великий ризик подвоєння обороту продавця, бо на один продаж (товар) буде два незалежних фіскальних чеки.

А МІНФІН, як ЗАВЖДИ, ❗️сховав голову та за всі роки так і не видав узагальнюючу податкову консультацію з цього приводу.

Мабуть не може видати УзПК, яку хоче, бо вона не відповідатиме закону.
От так і живемо, спробуйте пояснити інвестору за якими правилами тут (в нашій країні) потрібно працювати щоби не порушувати закон🤔
2/2

ШТРАФИ, штрафи, штрафи !!!
 
Цього разу ❗️чергова порція штрафів від НБУ за порушення законодавства У СФЕРІ ФІНМОНІТОРИНГУ.
 
– 2 банки:
ТАСКОМБАНК – на 11 млн грн та УКРСИББАНК – на 2 млн грн;

– 6 фінансових компаній:
НоваПей – на 90,6 млн грн та інші – на 8,4 млн грн.

Штрафи за:
- неналежну перевірку клієнтів;
- неналежне ведення анкет клієнтів;
- неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу;
- неналежне розроблення та затвердження внутрішніх документів;
- несвоєчасну оцінка ризиків тощо.
 
І все це через надання НБУ величезних дискреційних повноважень – ступінь "НАЛЕЖНОСТІ" та "СВОЄЧАСНОСТІ" визначають посадові особи НБУ.

ЯКУ ШКОДУ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ НАНОСИТЬ НБУ СВОЇМИ ДІЯМИ, сподіваюсь компетентні органи невдовзі встановлять.
 
Навіть не хочу уявляти у що перетворяться такі перевірки у разі прийняття урядового законопроекту №13233, яким штрафи за порушення законодавства у сфері фінмоніторингупропонується збільшити ВДВІЧІ (писала про це тут).

Нещодавно уряд затвердив чергову стратегію, а саме Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року.

Слова в Стратегії наче правильні - забезпечення надання на всій території України доступних електронних комунікаційних послуг, сприяння конкуренції, створення умов для розвитку суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій і т. п.

🤷‍♀️То чому дії влади прямо протилежні?

❕Саме завдяки невеликим провайдерам з незначними інвестиціями, а не гігантам ринку, в невеликих містах та селах з’явився Інтернет.

Спочатку це були безпровідні технології, а з часом  через необхідність боротьби за клієнтів ці провайдери були вимушені прокладати оптоволокно.  

І вже в 17-18 році в невеликому населеному пункті можна було мати PON інтернет до 100 мбіт за 150 грн.

І тепер ми маємо дійсно один з кращих сервісів доступу до інтернету в світі.

І що влада зробила далі?⤵️
1/2

У 2024 році податковою та Мінфіном провайдерів було викинуто зі спрощеної системи всупереч закону.

Зараз середина 2025 року, а усі дані в Стратегії за 2023 рік.

Чи не тому, що дії влади у 2024 році вже мали негативні наслідки для галузі?

За даними Офісу ефективного регулювання BRDO:

❗️ДОХОДИ РИНКУ фіксованого інтернету у четвертому кварталі 2024 року порівняно з третім кварталом ВПАЛИ на 30% до 4,3 млрд грн, що є найнижчим показником з 2022 року;

❗️ КОНЦЕНТРАЦІЯ РИНКУ топ-10 постачальників за доходами ЗРОСЛА на кілька процентних пунктів і на кінець 2024 року вони акумулюють 30.15% сукупних доходів;

❗️ КІЛЬКІСТЬ КОРИСТУВАЧІВ фіксованого Інтернету СКОРОТИЛИСЯ на 3,5% – до 8,2 млн абонентів порівняно з першим півріччям 2024 року (при цьому понад 40% компаній, які звітували про доходи, взагалі не надали даних про абонентську базу).

Ось наслідки втручання держави в сферу фіксованого інтернету.

Правду говорять – чим менше держава та чиновники втручаються в якусь сферу, тим простіше їй розвиватися.
 2/2

🚨36,2% пенсіонерів в Україні живуть ЗА МЕЖЕЮ БІДНОСТІ.
 
ТРИ долара США на день – нова міжнародна межа бідності у червні 2025 року.
Її розраховує Світовий банк в рамках Програми міжнародних порівнянь.
 
‼️3860 гривень на місяць – міжнародна межа БІДНОСТІ в Україні (за курсом НБУ).
 
За даними Пенсійного фонду ℹ️станом на 1 квітня 2025 року понад 3,73 мільйонів пенсіонерів в Україні отримують пенсію до 4 тисяч гривень (у 0,4 мільйонів середня пенсія 2283 гривні, а у 3,34 мільйонів – 3342 гривень).
 
"Старшому поколінню – гідне пенсійне забезпечення" – цитата 2019 року з передвиборчої програми діючого президента🫢

Навряд чи старше покоління через 6 років це відчуває.

І ще, тільки не списуйте все на війну, бо бідність -це справа рук ЇХ міндічів і Ко.

Мінекономіки повідомляє ℹ️про доступні у червні 2025 року програми підтримки малого та середнього бізнесу, які фінансуються міжнародними партнерами України.

Серед них:
✅гранти до 60 тис. євро для бізнес-кластерів та сільськогосподарських кооперативів, що розташовані в Чернігівській та Київській областях, для придбання спеціалізованого обладнання, інструментів, необхідних для виробництва/переробки;

✅грант на облаштування робочого простору для ветерана/ветеранки – для мікро-, малих та середніх підприємств, які вже офіційно працевлаштували ветеранів або планують зробити це до кінця 2025 року;

✅гранти до 800 тис. грн для малих та середніх підприємств, які постраждали від війни (працюють понад рік, мають 5 робітників, готові до співфінансування не менше 20%).

Деталі тут.

Інформую, може комусь стане в нагоді.

Кількість учасників небанківського фінансового ринку в травні зменшилася з 825  (станом на 01 травня 2025 року) до 820 (станом на 01 червня 2025 року).

ℹ️Станом на 01 червня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг:

✅438 фінансових компаній (було 442),
✅52 страховики non-life (було 53),
✅10 life-страховиків (кількість не змінилася),
✅один страховик зі спеціальним статусом,
✅106 ломбардів (кількість не змінилась),
✅96 кредитних спілок (кількість не змінилась),
✅один лізингодавець (кількість не змінилася),
✅43 страхових брокери (кількість не змінилася),
✅73 колекторські компанії (кількість не змінилася).

З початку року небанківський фінансовий ринок зменшився на 56 учасників - на 01 січня 2025 року їх кількість становила 876, а за менш ніж півтори роки ринок втратив 📉майже ‼️чверть учасників -  на 1 січня 2024 року їх було 1120.

Учасникам ринку все важче відповідати вимогам НБУ, особливо тим, що стосуються фінмоніторингу, де відсутні чіткі однозначні вимоги, натомість є суцільні дискреційні повноваження НБУ і великі штрафи.

Такий собі внесок НБУ в економіку країни🥲

У травні 2025 року інфляція продовжила своє прискорення та перевищила прогнози НБУ.

Річна споживча ℹ️інфляція за підсумками травня 2025 року склала +15,9% до відповідного місяця минулого року.

Місячна інфляція за травень 2025 р. склала +1,3% до квітня 2025 року.

Тепер, щоб справдився прогноз НБУ по інфляції за підсумками півріччя, потрібно щоб в червні ціни зросли лише на +0,2%, тоді як середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються +1,1%.

А до цього колосальний вплив на споживчу інфляцію має зростання цін виробників промислової продукції (+41,6% в річному вимірі).
 
1/3

🚨Національний банк втрачає ефективність важелів впливу на ІНФЛЯЦІЮ.
 
Облікова ставка НБУ, як інструмент приборкання інфляції, була підвищена у січні та березні 2025 року до 14,5%, а потім до 15,5% (з 13,5%), але💁‍♀️ нажаль майже не призводить до зменшення інфляції.
 
Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він представлений переважно товарами першої необхідності, ціни яких для населення формуються під значним впливом цін виробників та постачальників таких товарів.
І НА ЦЕЙ ПРОЦЕС СЬОГОДНІ НЕ ДІЄ МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА НБУ.
 
Постійні значні похибки НБУ щодо визначення очікуваного рівня інфляції свідчить як про низький рівень застосованих моделей прогнозування, так і про низьку ефективність антиінфляційних інструментів.
 
Нажаль, обрана НБУ політика звуження попиту через встановлення різноманітних обмежень у сфері платіжних послуг ще більше посилить наявний дисбаланс подолання інфляції на фоні незначного кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів.
 
Чи розуміє це відповідальна особа в НБУ?!
Вдумайтесь, подорожчали яйця на 86%.
То що заважає Пишному (оскільки Голова НБУ є відповідальним за інфляцію) проводити таргетування?
3/3

ℹ️За даними Мінекономіки у 2025 році за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» бізнес отримав 12 537 пільгових кредитів на загальну суму понад 39 млрд гривень.

Від початку року в межах програми бізнес отримав:
• 9,7 млрд грн — інвестиційні кредити;
• 8,3 млрд грн — на кредитування в зоні високого воєнного ризику;
• 8,1 млрд грн — на переробку;
• 6,6 млрд грн —  на поповнення обігових коштів.

Найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в переробній промисловості, в сільському господарстві, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.

Програма позиціонується як кредитування МСП, проте статистики у розрізі розмірів підприємств ні Мінекономіки, ні Мінфін, ні Фонду розвитку підприємництва (як адміністратор проекту) НЕ надають.

Вже давно мова іде про звуження програми.

В чотирьох останніх меморандумах з МВФ зазначено, що програма має фокусуватись тільки на тих МСП, які стикаються з суттєвими бар'єрами у фінансуванні.

За останній рік (з 27 травня 2024 р. до 26 травня 2025 р) кредитний портфель банків корпоративному сектору номінально збільшився на 12,9%.

Однак❗️ реальний розмір кредитного портфелю ЗМЕНШИВСЯ, оскільки темп річної інфляції за цей же період перевищив 15%, а темп приросту цін виробників промислової продукції – 40%.

У структурі банківського кредитування превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або галузі сировинного виробництва, ( с/г, торгівля, переробка)

Ринкові ставки за новими гривневими кредитамизалишаються великими, при цьому якщо  для  великих підприємств вони становлять  13,4%, то для МСП  - 17,3%.

Навряд чи багато МСП може дозволити собі брати кредити під такі відсотки.  

За даними Нацбанку  за 12 місяців позики за програмою«Доступні кредити 5-7-9%» зросли на 15%, їхня частка в кредитному портфелі все ще значна та складає 31.2%.

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» для МСП залишається чи не єдиною можливістю отримати кредит

До переважно ринкового кредитування ще дуже далеко, як би Нацбанку не хотілося переконати нас в протилежному🫢

За даними  ДПС, отриманими на запит Опендатаботу, від початку повномасштабної війни підприємців-боржників побільшало удвічі.

ℹ️Станом на травень 2025 року 1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків.

За останні три роки кількість  ФОПів із податковим боргом збільшилась з 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025🙁

Основний чинник збільшення – мобілізація: в перший рік війни кількість  підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 рази (у березні 2022 року +213 тис. або +31%).

Сьогодні податковим Комітетом підтримано законопроект, яким серед іншого врегульовується і питання боргів ФОП, які мобілізовані або проходять службу за контрактом.

Так використовуючи дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, податковою не будуть нараховуватись, а нараховані будуть анульовані, суми авансових внесків, штрафів та пені з єдиного податку, військового збору та ЄСВ за весь час військової служби.

П. С. І це чи не єдина добра норма з усього проєкту, який виглядає як «новорічна ялинка»🤷‍♀️

ℹ️Україна отримала пʼятий транш від ЄС обсягом 1 млрд євроу межах ініціативи G7  Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) – механізму, що передбачає надання кредитних коштів, що будуть погашатися та обслуговуватись за рахунок майбутніх прибутків від знерухомлених російських активів. 

Загалом, у рамках ініціативи ERA, Мінфін вже залучив від Європейського Союзу 7 млрд євро.

Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року. 

ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США країнами G7, із яких внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США). 

Це приємна новина, звісно.
🫵Далі-слідкуємо за діями влади ( куди витрачатимуть, чи є ті видатки першочерговими)!