В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
Such instructions could actually endanger people — citizens receive air strike warnings via smartphone alerts. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. Oh no. There’s a certain degree of myth-making around what exactly went on, so take everything that follows lightly. Telegram was originally launched as a side project by the Durov brothers, with Nikolai handling the coding and Pavel as CEO, while both were at VK. Continuing its crackdown against entities allegedly involved in a front-running scam using messaging app Telegram, Sebi on Thursday carried out search and seizure operations at the premises of eight entities in multiple locations across the country. But the Ukraine Crisis Media Center's Tsekhanovska points out that communications are often down in zones most affected by the war, making this sort of cross-referencing a luxury many cannot afford.
from hk
