❗️Підсумки круглого столу "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві" 29 січня 2025 року від організатора та модератора заходу, директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова.

Шановні колеги, дякую всім, хто відгукнувся на моє запрошення і взяв участь у круглому столі "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві". Дякую також усім, хто дивився цей захід, і всім, хто читає і поширює це інформаційне повідомлення.

Цей текст має підсумувати результати круглого столу і описати можливі подальші кроки.

Отже, на круглому столі учасники обговорили, що місто Київ зупиняє свій комунальний громадський транспорт під час повітряних тривог і, ймовірно, у цьому залишається єдиним в Україні. Також усі погоджуються, що це рішення несе певні збитки: можливо, 2,5 млрд грн втрат на рік від невиробленого ВРП, а також прямі збитки, цифра яких не оголошувалася, але явно закладена у 8+ млрд грн річної дотації комунальним операторам громадського транспорту.

Однією з основних тез заходу було те, що немає доведеного позитивного ефекту для безпеки пасажирів, коли комунальний громадський транспорт зупиняється під час повітряних тривог. Можливо, це пов’язано з тим, що деякі громадяни:

🛑залишаються на зупинках;
🛑йдуть до місць призначення пішки;
🛑сідають у маршрутки або таксі.

Або ж проблема полягає у відсутності достатньої кількості укриттів та їхньої інклюзивності у довільному місці маршруту, коли пасажирів застає повітряна тривога.

Також є ймовірність, що пасажирами громадського транспорту можуть бути працівники критичної інфраструктури: диспетчери, медичний персонал, працівники ДСНС тощо. Вони не можуть дозволити собі не виконувати свої функції навіть під час небезпеки, тому змушені шукати інші шляхи, як дістатися місць призначення. Це означає, що це питання у Києві поки що не вивчене достатньо глибоко.

Всі учасники круглого столу погодилися з тим, що питання не стоїть у форматі "дозволяти чи не дозволяти" рух громадського транспорту під час повітряних тривог, і тим більше – в одноосібному рішенні щодо цього.

Не було заперечень проти розробки ефективнішого алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Це може бути:

🛑алгоритм функціонування, про що кияни неодноразово просили КМДА у своїх численних петиціях;
🛑алгоритм зупинки, який передбачатиме одночасне призупинення громадського транспорту та забезпечення достатньої кількості облаштованих і інклюзивних укриттів у довільний час і місце.

У кожному випадку потрібно чітко оцінювати вартість і очікувані ефекти кожного алгоритму з урахуванням обмежень.

Серед обмежень при прийнятті рішень:

🛑Рекомендації ДСНС, відповідно до яких громадський транспорт має зупинятися.
🛑Вільний вибір водіїв, які мають право обирати — бути в безпеці під час повітряних тривог чи продовжувати працювати (за опитуванням ДТІ серед водіїв, 80% готові працювати навіть під час тривог, а на круглому столі пролунала пропозиція преміювати таких водіїв за підвищений ризик).
🛑Обмеження на користування міськими мостами під час повітряних тривог.
🛑Інші обмеження, про які представники КМДА не могли повідомити публічно.

На заході було висловлено прохання до КМДА оприлюднити всі можливі обмеження, які можна оголосити публічно (тобто ті, що не містять державної або іншої таємниці).

Серед пропозицій щодо алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог на заході прозвучали:

🛑Зупиняти і маршрутки разом із комунальним громадським транспортом.
🛑Диференціювати рівень загроз під час тривог, щоб не зупиняти транспорт при відносно невисокій небезпеці.
🛑Дозволити рух громадського транспорту під час повітряних тривог, але обмежити кількість пасажирів до кількості сидячих місць.

Також поза заходом була висловлена цікава пропозиція: зробити аналогію з авіаційною галуззю. Коли пасажир купує квиток на літак, він автоматично приймає договір публічної оферти, розміщений на сайті авіаоператора. Так само оператор громадського транспорту може розробити публічну оферту, у якій зазначити, що під час повітряних тривог пасажир самостійно відповідає за власну безпеку, а оператор продовжує працювати насамперед для забезпечення критичної інфраструктури.

Які висновки?

Усі учасники погодилися, що рішення слід ухвалювати на основі аналітики, даних і фактів, з урахуванням усіх обмежень. Для цього потрібно зібрати всі пропозиції у вигляді сценаріїв, де кожен сценарій – це алгоритм зі зрозумілою вартістю реалізації та очікуваним ефектом.

Далі сценарії мають бути розглянуті або на засіданні ради оборони Києва, або робочою групою, яка прийме рішення.

На заході також прозвучала думка, що оскільки пасажири самі відповідають за власну безпеку, орган, який ухвалює рішення, має представляти інтереси громади. Це може означати додаткове (до військових) залучення Київської міської ради (КМР) до обговорення остаточного рішення.

Два можливі сценарії після цього круглого столу:

🛑Усе залишиться без змін – Київ продовжить зупиняти комунальний громадський транспорт аж до нашої Перемоги.
🛑Будуть напрацьовані алгоритми та ухвалене рішення або про посилення нинішнього підходу з повною зупинкою транспорту і розвитком укриттів;
або про пошук алгоритму надійної роботи транспорту під час тривог.

Моя роль у цьому процесі не надто значна — я просто ініціював дискусію. Її подальша доля значною мірою залежить від суспільної уваги. Якщо ця тема вам відгукується, поділіться цим постом із іншими і давайте разом шукати найефективніше рішення для роботи громадського транспорту в Києві під час повітряних тривог.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

❗️Громадська організація "Vision Zero" проаналізувала Національну транспортну стратегію в контексті питань міської мобільності. Повністю з їхнім аналізом можна ознайомитися за посиланням. Ми ж винесемо ключові тези аналізу.

Позитивні моменти:

🛑Якісні пасажирські перевезення та безперешкодна мобільність виділені як окрема Стратегічна ціль №2.
🛑Трамваї і тролейбуси згадуються разом з іншим "зеленим" транспортом.
🛑Проведено якісний огляд проблем у сфері громадського транспорту – проблеми з плануванням маршрутів, особливо приміських, занепад та часто відсутність ГТ в сільських громадах, застарілий й малий рухомий склад, непридатність для маломобільних груп та інше.
🛑З'явилися згадки Планів сталої міської мобільності. Зокрема, міста з населенням 50+ тисяч заохочують розробити ПСММ до 2027-го року.
🛑Звертають увагу на проблеми з фізичною доступністю до громадського транспорту.
🛑Наголошують на важливості розвитку велоінфраструктури в містах та між містами, велосипед називають як засіб мобільності.

Негативні моменти:

🛑Попри огляд проблем у сфері громадського транспорта, у НТСУ відсутнє стратегічне бачення того, як вирішувати ці проблеми.
🛑Відсутні чіткі реформи, крім впровадження механізму PSO, однак й ця реформа зміщується в часі ще на 2 роки.
🛑Наявні лише заходи "покарання" для мотивації розвитку громадського транспорту (контроль, нагляд, боротьба з нелегальними перевізниками), але немає заходів з заохочення та підтримки.
🛑Безбар’єрність (доступність, інклюзивність) громадського транспорту згадується на словах багато де в тексті, однак ці згадки не підкріплені діями.

Серед основних проблем та завдань у НСТУ виділяють підвищення якості послуг, маршрутні проблеми, декарбонізація транспорту.

Тим не менш, радимо ознайомитися з повноцінним аналізом від ГО "Vision Zero".

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України