Світла субота. День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!

Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"

Не одразу знайшов текст, який би мені підійшов на сто відсотків.

Священник Сергій Баршай, софійський братчик, такий написав.
Чітко.

"Останній московський кейс із сербським патріархом Порфирієм у черговий раз підтверджує гіпотезу про те, що у сучасній міжправославній політиці, як правило, майже немає місця для християнської моралі, а є лише голі розрахунки та цинізм, замаскований під любов. Здавалося б, кому, як не сербам, сьогодні варто було б зрозуміти біль українців — адже вони й досі пам’ятають недавні жахи війни, коли гинули люди та руйнувались храми і монастирі.
Так, усі знають що серби здавна є великими москвофілами. Але принаймні на рівні еліт (не лише політичних, а й церковних) все-ж-таки потрібно діяти не тільки обертаючись на минулі приклади, а й виходячи з сьогоднішніх політичних і геополітичних реалій. А сьогодні давній сербський друг Росія є всесвітнім злодієм і саме виходячи з цього, вибудовують свою сучасну зовнішню діяльність у тому числі й усі Помісні православні Церкви.
Зрозуміло, що сьогодні якогось прямого засудження від Сербської церкви свого оскаженілого російського «брата» за напад на Україну годі було й чекати. Але візит на рівні Предстоятеля до Москви – це вже занадто. Цивілізований світ (релігійний у т.ч.) сьогодні одностайний принаймні в тому, що РФ (РПЦ зокрема) – це токсичне угрупування, з яким бажано не мати ніяких стосунків. 
Патріарх Порфирій – людина з вищою богословською освітою та значним досвідом монастирського управління. Здавалося, мав би розуміти що таке добро, а що – зло. Проте, у бесіді з Путіним (опублікованій у вигляді стенограми на сайті моспатріархії) він, звичайно, ніяк не торкається теми російсько-української війни. А з приводу причин для більшої інтеграції Сербії з Росією називає лише політичні мотиви і аж ніяк не духовні: «иногда может быть… надежда… у сербов … зависит больше от России, русской политики, чем от сербской…
Мое желание и большинства в нашей Церкви, что в перспективе, если будет новое геополитическое разделение, чтобы были близко в этом русском окружении».
Тобто, сьогодні Сербському предстоятелю байдуже, що сучасна Росія на чолі з її обома очільниками (світським і церковним) – то країна-вбивця, на совісті якої уже мільйони невинно загублених людей. Що це країна, яка сьогодні робить непридатними для життя величезні території (з храмами і монастирями, до речі) і погрожує війною ще багатьом державам, обіцяючи все здорове на землі перетворити на радіоактивний попіл. Як для священнослужителя, монаха, богослова, врешті-решт первосвятителя – для нього це нічого не значить. Він просто хоче дружити – хай і з поганими, але сильними і грізними – дядьками, бути «в этом русском окружении», щоб почуватися спокійно під таким бандитським «дахом» (цікаво, до речі, якою буде реакція на таку дипломатію сербського політикуму і громадськості). 
І досить відверто в цьому контексті висловився його супутник,  митрополит Новосадський Іриней: «наша маленькая лодка, плавая в беспокойном море, должна быть всегда привязана за великий русский корабль». Тобто, любов, віра, мораль, християнські засади, якісь хоча б слова на захист таких же, як і ми православних українців – це не на часі. Головне добре прив’язати свій човник. Тільки владики, мабуть, забули про недавню долю того горезвісного «русского корабля». А то як би і їхньому плавзасобу не піти вслід за ним."

Взято з https://sofiyske-bratstvo.org/svyatijsha-gore-dyplomatiya/

Вперше прочитав на телеграм-каналі Веселий піп.

❗️Відбулося захоплення Андріївського храму у Черкасах.

6 травня 2025 року духовенство та парафіяни Андріївського храму у Черкасах були позбавлені можливості звершувати богослужіння у своєму храмі. Про це повідомляє пресслужба Черкаської єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Представники влади та клірики ПЦУ проникли до святині та взялися за проведення опису майна Андріївського храму. У той самий час працівники поліції заблокували православним вірянам доступ до церкви.

На місце подій прибув митрополит Черкаський і Канівський Феодосій. Керуючий Черкаською єпархією вступив у діалог із мером Черкас Анатолієм Бондаренком, котрий є безпосередньо причетним до вказаної ситуації. В ході спілкування у присутності парафіян Андріївського храму Анатолій Бондаренко, виправдовуючи свої дії, намагався посилатися на рішення зборів певної громади. Котра саме громада проводила збори міський голова пояснити не зміг.

Вислухавши мера, владика Феодосій зазначив, що жодної громади в майнових питаннях стосовно цього храму ніколи не було, адже покійний митрополит Софроній, який керував Черкаською єпархією до 2020 р., побудував цей храм на земельній ділянці, яка виділена Черкаській єпархії. Сам храм функціонував як архієрейське подвір’я.

Згодом, надаючи коментар стосовно захоплення храму, митрополит Феодосій зауважив, що спілкування з міським головою та секретарем Черкаської міської ради Юрієм Тренкіним було також і всередині церкви у присутності юриста Черкаської єпархії.

“Ми пояснювали і вони нас розуміли, що за законом вони не можуть у нас зараз відібрати наш храм. Вони нам показували документи, які не мають жодної сили щодо майнових прав на цей храм і на земельну ділянку. Ми пропонували вирішити це питання у законний спосіб, через суд, через інші юридичні процедури, на що ми отримали відмову, пряму відмову”, – поділився ієрарх.

Зрештою, духовенство та віруючі вимушені були покинути храм.

“Ми з благоговінням забрали з престолів святі антимінси. Духовенство винесло частку мощей святого великомученика і цілителя Пантелеймона, яка тимчасово у нас перебувала в Черкасах, а саме в Андріївському храмі. З молитвою, зі сльозами на очах парафіяни прийняли ковчег із цією часткою мощей, який передали через зачинені поліцією ворота, та ми пішли з храму.

Ми не жаліємося, що так попускає нам Бог, тому що весь український народ терпить. І у всіх біда. І всі чекають, коли це все закінчиться, коли в країну повернеться спокій, свобода і коли віруючі люди повернуться до своїх храмів. Це обов’язково буде”, – сказав архіпастир.

«Душа, що прагне до Бога, знаходить спокій у молитві і смиренні»
Преподобний Симеон Стовпник
#цитати

Ми в пологовому відділенні, готові ставати батьками вп'яте. Дружину щойно повезли в пологову залу.

Тож сьогодні наша родина потребує Вашої молитви.

Хто матиме час, почитайте акафіст до Пресвятої Богородиці в честь образу Її "Помічниця в родах".

Або ось цю коротеньку молитву.
Молитва до Богородиці за жінку в часі пологів
Пресвята Діво, Мати Господа нашого Ісуса Христа, Ти знаєш про важкий стан матерів під час народження їхніх дітей, помилуй рабу Божу і доньку Твою Світлану і нехай через Твоє заступництво Своєю милістю й благодаттю Господь допоможе їй народити дитину без труднощів. О, Всемилостива Богородице, Ти не потребувала допомоги при народженні Сина Божого, але нехай Він подасть допомогу з небесної висоти рабі Своїй і Твоїй дочці, яка потребує її від всеблагого Господа.

Нехай Він подарує їй благодатну - Божу силу в цей час, а немовляті, яке повинне прийти на цей світ, посприяє вчасно отримати чистоту і щирість серця та світло розуму у Святому Хрещенні та в подальшому правдивому наверненні до Творця і воцерковленні. До Господа через Тебе, Матері Сина Божого, припадаємо і молимося: будь милостивою до цієї матері, коли прийде їй час народжувати, і випроси у народженого від Тебе Христа - Бога й Спасителя нашого, щоб укріпив її Силою Своєю з Неба. Амінь.

Наперед дякую Вам за молитву.

Щиро дякую Вам за молитви.
Бог подарував нам дівчинку!

Чернівці вистояли!

Run...

"Добровільний перехід" Чернівецького Свято-Духівського собору за участю 50 найнятих молодиків у балаклавах провалився.

Богу слава.

А тим, хто організовує і підтримує грабіжників - співчуття. Жорна Божі мелють повільно.

Вовки в овечих шкурах.

⚖️Черговий борець з УПЦ засуджений за корупцію.

18 червня Вищий антикорупційний суд визнав винуватим колишнього голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка, який обіцяв вигнати монахів зі Свято-Успенської Почаївської лаври, в одержанні неправомірної вигоди та незаконному зберіганні боєприпасів. Йому призначили 9 років ув’язнення з конфіскацією всього майна.

Під час оголошення вироку Головко почав втрачати свідомість, але потім прийшов до тями. Також суд зобов’язав його протягом п’яти днів виплатити заставу у розмірі 15 млн грн із покладанням процесуальних обов’язків до набрання чинності вироку. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

Нагадаємо, Головко вимагав від Кабміну та Мінкульту розірвати договір із Почаївською лаврою та віддати її місцевій владі, заявляючи, що тоді він знайде спосіб «вигнати» з неї УПЦ. Через декілька місяців після цього його та його заступника звинуватили у здирництві та отриманні хабара з бізнесмена-волонтера за ремонт дороги. Після цього чиновника звільнили з посади голови облради, суд поновив його на посаді, а депутати знову звільнили.

Я так розумію, що саме це і називають зараз "добровільними переходами".

Укріпи, Господи, о. Романа і його родину. Він, до речі, багатодітний тато.
Ця наволоч на відео могла забити його до смерті і зробити жінку вдовою, а дітей сиротами.
А потім очільники та діячі однієї всім відомої структури, яка і стоїть за всіма цими "переходами" і насиллям, катаючись по міжнародних форумах, брехливо назвуть це нечуваною релігійною свободою!
А народ всередині країни, затурканий і заляканий, як завжди, повірить у все, що йому заллють у вуха місцеві пропагандисти.

В мережі опублікували відео, на якому бойовики біля собору УПЦ в Чернівцях жорстоко б’ють священника.

18 червня в соціальній мережі Фейсбук вірянин УПЦ Петро Янковский опублікував відео, зняте в день спроби захоплення Свято-Духівського собору УПЦ в Чернівцях.

На кадрах видно момент жорстокого побиття священнослужителя УПЦ, якого після нападу бойовиків госпіталізували з переломом ребер та можливим пошкодженням внутрішніх органів.

На відео, яке православні Буковини оприлюднили напередодні в день нападу, показали стан священника після побиття.

Наступного дня віруючі знайшли кадри самого жорстокого нападу.

Священнослужителя злочинець спочатку повалив на землю, а потім почав з усієї сили бити кулаками. Потім він та його товариші продовжили його бити гуртом, після чого почали тягати по землі.

Відеохроніка: Початок спроби захоплення чернівецького кафедрального собору «титушками» та побиття вірян і священників.

Релігійна громада Свято-Духівського кафедрального собору Чернівецької єпархії на основі записів з камер відеоспостереження показала, як молодики спортивної статури вчиняли розбій та насилля у головному храмі Чернівців.

На шокуючих кадрах видно, як особи, які представниками поліції були названі вірянами ПЦУ, намагалися вчинити в святині УПЦ безлад.

Молоді «віряни ПЦУ» спортивної статури забігли на територію собору та, діставшись солеї, місця під самим вівтарем, накинулися на парафіян, жорстоко побили їх, застосовуючи металеві предмети.

Наприкінці відео видно жорстоку агресію злочинців проти священника та літніх працівниць храму.

Докладніше, фото.

Стан о. Романа дуже важкий. Він потребує лікування і тривалої реабілітації!

На камерах не видно як молодчики, які по-звірячому били його, волочили по території собору, вкінці перекинули через двохметровий паркан.

📩 долучаймося до збору на лікування отця.

Мета: 200000.0 UAH

Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/h3vw7

Номер картки конверта
5168752138014702