Софійське Братство

#актуальне
Директор Центру дослідження верховенства права і релігії Дмитро Вовк: коментар щодо можливості бронювання священнослужителів

Уряд відніс релігійні організації до статегічно важливих і передбачив можливість бронювання священнослужителів. Декілька коротких коментарів:

1. З погляду міжнародних стандартів у держави немає обов'язку звільняти осіб із духовним статусом (священнослужителів) від військового обов'язку. Набуття духовного статусу не означає, що у особи з'являється право не бути мобілізованим.

2. Священники, як і всі інші громадяни, можуть апелювати до свого права на альтернативну службу з мотивів совісті. Цей аргумент є вагомим, особливо для священників, що належать до релігійних організацій, чия доктрина прямо забороняє виконувати військовий обов'язок (Свідки Єгови, деякі протестанти тощо). Водночас, у випадку України цей аргумент не працює, адже законодавство та його тлумачення судами не визнає право на альтернативну службу під час воєнного стану. Плюс священники претендують не на альтернативну службу, а саме на звільнення від мобілізації без направлення на альтенативну службу.

3. Ця постанова, вочевидь, є одним з пояснень аж надто активної підримки з боку Всеукраїнської ради церков (і передусім з боку релігійних меншин) закону "про заборону УПЦ". Можна припустити, що рішення уряду, що дозволить бронювати священників, обговорювалось в контексті такої підтримки.

4. Уряд, здається, потрапить у політично складну ситуацію з цією постановою. Якщо вона охоплюватиме священників Української православної церкви, яка історично і канонічно пов'язана із Московським патріархатом, то уряд наражатиметься на внутрішню критику. Крім того, священники УПЦ не можуть бути капеланами, тому їх бронювання виглядає, принаймні, непослідовним. Якщо ж постанова на них не поширюватиметься (а деякі священники УПЦ були мобілізовані, що робить їх бронювання вже неможливим), то це викликатиме критику з боку міжнародних організацій та донорів.

5. Питання бронювання посилюватиме вплив держави на релігію, і зокрема, вплив ДЕСС, яке вповноважене визначати посади, перебування на яких звільнятиме від мобілізації. З огляду на безкінечну кількість духовних статусів в різних організаціях, ДЕСС зможе, принаймні частково, робити це в ручному режимі. Цікаво також буде подивитись на динаміку. Чи збільшиться за рік кількість студентів релігійних навчальних закладів, що відкриватиме шлях до отримання духовного статусу? Чи збільшиться кількість священнослужителів?

6. Офіс президента й особисто президент Зеленський все більше втягується у внутрішньо релігійні відносини, конкуренцію, конфлікти і чвари. Від "духовної незалежності" до "переходу до моделі коопераційних відносин" до надання священнослужителям права не підлягати мобілізації. За відсутності в ОП і в цілому в уряді, здається, будь-якої незалежної експертизи у релігійних справах, це невідворотно призводитиме до спрощених рішень з невизначеним, але довготривалим ефектом.

Джерело: facebook-сторінка

www.group-telegram.com/hk/sofiyske_bratstvo.com/739

339 viewsDec 28 at 09:33

#актуальне
Директор Центру дослідження верховенства права і релігії Дмитро Вовк: коментар щодо можливості бронювання священнослужителів

Уряд відніс релігійні організації до статегічно важливих і передбачив можливість бронювання священнослужителів. Декілька коротких коментарів:

1. З погляду міжнародних стандартів у держави немає обов'язку звільняти осіб із духовним статусом (священнослужителів) від військового обов'язку. Набуття духовного статусу не означає, що у особи з'являється право не бути мобілізованим.

2. Священники, як і всі інші громадяни, можуть апелювати до свого права на альтернативну службу з мотивів совісті. Цей аргумент є вагомим, особливо для священників, що належать до релігійних організацій, чия доктрина прямо забороняє виконувати військовий обов'язок (Свідки Єгови, деякі протестанти тощо). Водночас, у випадку України цей аргумент не працює, адже законодавство та його тлумачення судами не визнає право на альтернативну службу під час воєнного стану. Плюс священники претендують не на альтернативну службу, а саме на звільнення від мобілізації без направлення на альтенативну службу.

3. Ця постанова, вочевидь, є одним з пояснень аж надто активної підримки з боку Всеукраїнської ради церков (і передусім з боку релігійних меншин) закону "про заборону УПЦ". Можна припустити, що рішення уряду, що дозволить бронювати священників, обговорювалось в контексті такої підтримки.

4. Уряд, здається, потрапить у політично складну ситуацію з цією постановою. Якщо вона охоплюватиме священників Української православної церкви, яка історично і канонічно пов'язана із Московським патріархатом, то уряд наражатиметься на внутрішню критику. Крім того, священники УПЦ не можуть бути капеланами, тому їх бронювання виглядає, принаймні, непослідовним. Якщо ж постанова на них не поширюватиметься (а деякі священники УПЦ були мобілізовані, що робить їх бронювання вже неможливим), то це викликатиме критику з боку міжнародних організацій та донорів.

5. Питання бронювання посилюватиме вплив держави на релігію, і зокрема, вплив ДЕСС, яке вповноважене визначати посади, перебування на яких звільнятиме від мобілізації. З огляду на безкінечну кількість духовних статусів в різних організаціях, ДЕСС зможе, принаймні частково, робити це в ручному режимі. Цікаво також буде подивитись на динаміку. Чи збільшиться за рік кількість студентів релігійних навчальних закладів, що відкриватиме шлях до отримання духовного статусу? Чи збільшиться кількість священнослужителів?

6. Офіс президента й особисто президент Зеленський все більше втягується у внутрішньо релігійні відносини, конкуренцію, конфлікти і чвари. Від "духовної незалежності" до "переходу до моделі коопераційних відносин" до надання священнослужителям права не підлягати мобілізації. За відсутності в ОП і в цілому в уряді, здається, будь-якої незалежної експертизи у релігійних справах, це невідворотно призводитиме до спрощених рішень з невизначеним, але довготривалим ефектом.

Джерело: facebook-сторінка

BY Софійське Братство