Україна може втратити мільярди через гальмування реформ
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій б'є на сполох через тривожну тенденцію: влада втрачає розуміння важливості реформ, а їх впровадження саботується. Це створює величезні ризики для фінансової стабільності та майбутнього України.
у 2014-2018 роках, попри війну та обмежену підтримку партнерів, Україна змогла впровадити низку складних та надважливих змін: від децентралізації та запуску ProZorro до підвищення енергетичних тарифів. Тоді це було передумовою для отримання допомоги. Як показало дослідження ІЕД, лише заходи із запобігання корупції дозволили зекономити близько 6% ВВП.
Ситуація кардинально змінилася. Попри те, що на початку повномасштабного вторгнення влада діяла рішуче, останній рік демонструє небезпечне сповільнення.
Це не просто відчуття, а підтверджені факти:
▪️Програма МВФ: Україна систематично не виконує вчасно структурні маяки. Фонд проявляє безпрецедентну толерантність, переносячи терміни, але цим не можна зловживати. Проблеми з реформою митниці та БЕБ — яскраві приклади.
▪️Допомога ЄС: У першому кварталі 2025 року не виконано вчасно 4 індикатори Плану України, що є умовою отримання коштів. Попереду ще складніші завдання: відновлення закону про держдопомогу, закон про «Укрзалізницю», скасування мораторію на комунальні тарифи.
Найбільше лякає нерозуміння наслідків. Половина нашого бюджету — це міжнародна допомога.
Замість того, щоб використовувати важкі часи для проведення необхідних, хоч і непопулярних реформ (податкової, митної, правоохоронної), ми втрачаємо дорогоцінний час, гроші та, що найголовніше, довіру тих, хто допомагає нам вистояти.
Джерело
#ІЕД
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій б'є на сполох через тривожну тенденцію: влада втрачає розуміння важливості реформ, а їх впровадження саботується. Це створює величезні ризики для фінансової стабільності та майбутнього України.
у 2014-2018 роках, попри війну та обмежену підтримку партнерів, Україна змогла впровадити низку складних та надважливих змін: від децентралізації та запуску ProZorro до підвищення енергетичних тарифів. Тоді це було передумовою для отримання допомоги. Як показало дослідження ІЕД, лише заходи із запобігання корупції дозволили зекономити близько 6% ВВП.
Ситуація кардинально змінилася. Попри те, що на початку повномасштабного вторгнення влада діяла рішуче, останній рік демонструє небезпечне сповільнення.
«Наша влада (причому всі гілки) втратила розуміння важливості впровадження змін», — зазначає Олександра Бетлій.
Це не просто відчуття, а підтверджені факти:
▪️Програма МВФ: Україна систематично не виконує вчасно структурні маяки. Фонд проявляє безпрецедентну толерантність, переносячи терміни, але цим не можна зловживати. Проблеми з реформою митниці та БЕБ — яскраві приклади.
▪️Допомога ЄС: У першому кварталі 2025 року не виконано вчасно 4 індикатори Плану України, що є умовою отримання коштів. Попереду ще складніші завдання: відновлення закону про держдопомогу, закон про «Укрзалізницю», скасування мораторію на комунальні тарифи.
Найбільше лякає нерозуміння наслідків. Половина нашого бюджету — це міжнародна допомога.
«Невиконання зобов'язань перед партнерами — це миттєво втрата коштів: ми просто вчасно не отримаємо гроші, а для нас це провалля... А також це — втрата довіри!!! А нам ще ой як багато всього треба від міжнародних партнерів», — підкреслює експертка.
Замість того, щоб використовувати важкі часи для проведення необхідних, хоч і непопулярних реформ (податкової, митної, правоохоронної), ми втрачаємо дорогоцінний час, гроші та, що найголовніше, довіру тих, хто допомагає нам вистояти.
Джерело
#ІЕД
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6🤔3❤1
Споживча інфляція у травні прискорилася до 15,9%
Травень приніс чергове прискорення споживчої інфляції, яка сягнула 15,9% у річному виразі.
Найбільше зростання цін спостерігалося на:
▪️Фрукти: їхня вартість підскочила на 18% за місяць та на 39% з грудня через низькі запаси та дорожчий імпорт.
▪️М'ясо: тут також помітне зростання – на 5% у травні та 4% у квітні. Це пов'язано з підвищеним внутрішнім попитом та зростанням експортних цін за відсутності збільшення виробництва.
Водночас, дещо стримували загальне зростання цін:
▪️Сезонне здешевлення: молочні продукти, яйця, одяг та взуття стали доступнішими.
▪️Бензин: вартість пального також трохи знизилася.
Зростання цін на інші товари та послуги, хоч і прискорилося порівняно з попередніми місяцями, залишається помірним – близько 0,6% до попереднього місяця.
За словами провідного експерта ІЕД Віталія Кравчука, в цілому залишаються підстави для обережного оптимізму, що річна інфляція буде сповільнюватись у наступні місяці.
#ціни #ІЕД
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Травень приніс чергове прискорення споживчої інфляції, яка сягнула 15,9% у річному виразі.
Найбільше зростання цін спостерігалося на:
▪️Фрукти: їхня вартість підскочила на 18% за місяць та на 39% з грудня через низькі запаси та дорожчий імпорт.
▪️М'ясо: тут також помітне зростання – на 5% у травні та 4% у квітні. Це пов'язано з підвищеним внутрішнім попитом та зростанням експортних цін за відсутності збільшення виробництва.
Водночас, дещо стримували загальне зростання цін:
▪️Сезонне здешевлення: молочні продукти, яйця, одяг та взуття стали доступнішими.
▪️Бензин: вартість пального також трохи знизилася.
Зростання цін на інші товари та послуги, хоч і прискорилося порівняно з попередніми місяцями, залишається помірним – близько 0,6% до попереднього місяця.
За словами провідного експерта ІЕД Віталія Кравчука, в цілому залишаються підстави для обережного оптимізму, що річна інфляція буде сповільнюватись у наступні місяці.
#ціни #ІЕД
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍2🤯1😢1
Як зростатиме економіка України? Більшість прогнозів на 2025 рік сходяться в діапазоні 2-3,3%
Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила свій прогноз, згідно з яким зростання ВВП України може уповільнитись до 2% у 2025-2026 роках, якщо активні бойові дії продовжуватимуться. Це спонукало нас в ІЕД подивитись, які останні прогнози давали інші українські та міжнародні установи, щоб скласти більш повну картину.
Загальний настрій залишається обережним, а головним фактором невизначеності є тривалість та інтенсивність війни.
Більшість організацій очікують, що у 2025 році реальний ВВП України продовжить повільне відновлення. Прогнози здебільшого коливаються в межах 2-3,3%. Наприклад, Світовий Банк та ОЕСР прогнозують зростання на рівні 2%, МВФ – 2-3%, а ЄБРР – 3,3%. Такий стриманий оптимізм пояснюється кількома ключовими факторами, що обмежують зростання:
▪️значні пошкодження енергетичної інфраструктури,
▪️дефіцит робочої сили,
▪️загальні безпекові ризики.
Також ми включили і лютневий прогноз від ІЕД та German Economic Team. У ньому ми очікуємо зростання ВВП на рівні 2,9% у 2025 році та 3,2% у 2026 році.
Прогнози на 2026 рік демонструють значно більші розбіжності та оптимізм. Проте він майже повністю залежить від ключового припущення – завершення активних бойових дій та початку масштабної відбудови. За такого сценарію Світовий Банк очікує зростання на 5,2%, ЄБРР – на 5,0%, а МВФ – на 4,5%.
Найбільш оптимістичним виглядає прогноз Міністерства економіки України, закладений до бюджету, – 7,5% зростання у 2026 році. Ймовірно, він базується на цільовому сценарії, який передбачає не лише покращення безпекової ситуації, а й активне залучення інвестицій у відбудову. Також це найбільш давній з описаних прогнозів (липень 2024), тож у ньому не враховано багато негативних факторів, які були враховані в більш пізніх прогнозах.
👇В коментарях можна знайти док з посиланнями на згадані прогнози.
#ІЕД #ВВП #прогнози
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила свій прогноз, згідно з яким зростання ВВП України може уповільнитись до 2% у 2025-2026 роках, якщо активні бойові дії продовжуватимуться. Це спонукало нас в ІЕД подивитись, які останні прогнози давали інші українські та міжнародні установи, щоб скласти більш повну картину.
Загальний настрій залишається обережним, а головним фактором невизначеності є тривалість та інтенсивність війни.
Більшість організацій очікують, що у 2025 році реальний ВВП України продовжить повільне відновлення. Прогнози здебільшого коливаються в межах 2-3,3%. Наприклад, Світовий Банк та ОЕСР прогнозують зростання на рівні 2%, МВФ – 2-3%, а ЄБРР – 3,3%. Такий стриманий оптимізм пояснюється кількома ключовими факторами, що обмежують зростання:
▪️значні пошкодження енергетичної інфраструктури,
▪️дефіцит робочої сили,
▪️загальні безпекові ризики.
Також ми включили і лютневий прогноз від ІЕД та German Economic Team. У ньому ми очікуємо зростання ВВП на рівні 2,9% у 2025 році та 3,2% у 2026 році.
Прогнози на 2026 рік демонструють значно більші розбіжності та оптимізм. Проте він майже повністю залежить від ключового припущення – завершення активних бойових дій та початку масштабної відбудови. За такого сценарію Світовий Банк очікує зростання на 5,2%, ЄБРР – на 5,0%, а МВФ – на 4,5%.
Найбільш оптимістичним виглядає прогноз Міністерства економіки України, закладений до бюджету, – 7,5% зростання у 2026 році. Ймовірно, він базується на цільовому сценарії, який передбачає не лише покращення безпекової ситуації, а й активне залучення інвестицій у відбудову. Також це найбільш давній з описаних прогнозів (липень 2024), тож у ньому не враховано багато негативних факторів, які були враховані в більш пізніх прогнозах.
👇В коментарях можна знайти док з посиланнями на згадані прогнози.
#ІЕД #ВВП #прогнози
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Блог економіста
🚨 Масована атака на Кременчук: логістичні наслідки
У ніч на 15 червня Кременчук пережив одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни вдарили по місту «шахедами», крилатими та балістичними ракетами. Основною мішенню знову став Кременчуцький НПЗ, який уже неодноразово зазнавав обстрілів. Проте під удар також потрапила енергетична та сільськогосподарська інфраструктура.
Це чергова спроба ворога паралізувати не лише промисловість, а й логістику. Адже Кременчук — не просто місто з нафтопереробним заводом. Це ключовий транспортний вузол на маршруті з лівого на правий берег Дніпра до центральної України. Через нього проходять важливі потоки вантажів, зокрема й аграрних.
Нагадаю, що ще в листопаді 2024 року під час попередньої атаки був пошкоджений Крюківський міст — єдиний автомобільний міст через Дніпро в місті. Це призвело до значних заторів і обмежень для вантажівок: машини понад 13 т перестали пропускати. В результаті фури змушені були об’їжджати через Черкаси, подовжуючи шлях на 200-300 км. А в квітні перекрили рух через міст Кременчуцької ГЕС.
Такі збої в інфраструктурі серйозно впливають на логістику агрокомпаній, які й так переорієнтувались із річкових перевезень на авто- та залізничні. Але без повноцінного функціонування мостів забезпечити стабільні поставки неможливо.
🔍 Логістична система — це кровоносна система економіки. І удари по Кременчуку — це не тільки удар по нафтопереробці, а й спроба порушити обіг вантажів і зупинити експорт.
Дніпро (річка) є природною перешкодою, він здатен зупинити ворога, але він також створює проблеми в транспортному та енергетичному сполученні.
#авто #дороги
У ніч на 15 червня Кременчук пережив одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни вдарили по місту «шахедами», крилатими та балістичними ракетами. Основною мішенню знову став Кременчуцький НПЗ, який уже неодноразово зазнавав обстрілів. Проте під удар також потрапила енергетична та сільськогосподарська інфраструктура.
Це чергова спроба ворога паралізувати не лише промисловість, а й логістику. Адже Кременчук — не просто місто з нафтопереробним заводом. Це ключовий транспортний вузол на маршруті з лівого на правий берег Дніпра до центральної України. Через нього проходять важливі потоки вантажів, зокрема й аграрних.
Нагадаю, що ще в листопаді 2024 року під час попередньої атаки був пошкоджений Крюківський міст — єдиний автомобільний міст через Дніпро в місті. Це призвело до значних заторів і обмежень для вантажівок: машини понад 13 т перестали пропускати. В результаті фури змушені були об’їжджати через Черкаси, подовжуючи шлях на 200-300 км. А в квітні перекрили рух через міст Кременчуцької ГЕС.
Такі збої в інфраструктурі серйозно впливають на логістику агрокомпаній, які й так переорієнтувались із річкових перевезень на авто- та залізничні. Але без повноцінного функціонування мостів забезпечити стабільні поставки неможливо.
Сполучення між правим та лівим берегом суттєво погіршилось, особливо автомобільним вантажним транспортом. Цей важливий транспортно-логістичний коридор не працює повноцінно.
співвласник агрохолдингу "Агровіста" Юрій Скічко (березень 2025 року)
🔍 Логістична система — це кровоносна система економіки. І удари по Кременчуку — це не тільки удар по нафтопереробці, а й спроба порушити обіг вантажів і зупинити експорт.
Дніпро (річка) є природною перешкодою, він здатен зупинити ворога, але він також створює проблеми в транспортному та енергетичному сполученні.
#авто #дороги
😢3✍1
Індекс Відновлення Ділової Активності у травні 2025 року залишився незмінним
📊 За даними щомісячного опитування, яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, у травні 2025 року Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) зберіг своє значення на рівні 0,13. Це означає, що, попри невеликі коливання у відповідях підприємців, загальний баланс між тими, хто відчув покращення, і тими, хто відзначив погіршення, залишився незмінним.
Ключові показники травня:
▪️ Частка підприємств, які повідомили про покращення ділової активності порівняно з минулим роком, дещо зменшилась – до 25,9% (у квітні та березні було 26,9%).
▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, залишилася майже незмінною – 13% (у квітні було 13,9%).
▪️ Переважна більшість бізнесу (61,1%) продовжує не відчувати суттєвих змін порівняно з минулим роком (у квітні таких було 59,1%).
Цього місяця спостерігаються значні відмінності у динаміці ІВДА залежно від розміру підприємств:
▪️Для великих підприємств індекс дещо зменшився, то малі та середні бізнеси, навпаки, показали зростання.
▪️Мікропідприємства продовжують мати найнижчий показник, і після трьох місяців поспіль зростання їхній індекс дещо знизився. З січня 2024 року ІВДА мікропідприємств залишається від'ємною.
📈 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА та порівняти показники для різних категорій підприємств, щоб краще зрозуміти тенденції відновлення економіки.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📊 За даними щомісячного опитування, яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, у травні 2025 року Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) зберіг своє значення на рівні 0,13. Це означає, що, попри невеликі коливання у відповідях підприємців, загальний баланс між тими, хто відчув покращення, і тими, хто відзначив погіршення, залишився незмінним.
Ключові показники травня:
▪️ Частка підприємств, які повідомили про покращення ділової активності порівняно з минулим роком, дещо зменшилась – до 25,9% (у квітні та березні було 26,9%).
▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, залишилася майже незмінною – 13% (у квітні було 13,9%).
▪️ Переважна більшість бізнесу (61,1%) продовжує не відчувати суттєвих змін порівняно з минулим роком (у квітні таких було 59,1%).
Цього місяця спостерігаються значні відмінності у динаміці ІВДА залежно від розміру підприємств:
▪️Для великих підприємств індекс дещо зменшився, то малі та середні бізнеси, навпаки, показали зростання.
▪️Мікропідприємства продовжують мати найнижчий показник, і після трьох місяців поспіль зростання їхній індекс дещо знизився. З січня 2024 року ІВДА мікропідприємств залишається від'ємною.
📈 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА та порівняти показники для різних категорій підприємств, щоб краще зрозуміти тенденції відновлення економіки.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1
28,7% опитаних підприємств важко передбачити, що буде з їхньою діяльністю через два роки
Незважаючи на всі виклики війни, український бізнес із оптимізмом дивиться у майбутнє 😎
Згідно з новим щомісячним бізнес-опитуванням ІЕД, невизначеність підприємств знизилася як у 6-місячній, так і у 2-річній перспективі.
Зараз лише 28,7% опитаних підприємств важко передбачити, що буде з їхньою діяльністю через два роки. І це — мінімальна частка щонайменше з жовтня 2022 року, коли про невизначеність повідомляли 42,3% бізнесів.
Коли в бізнесу запитали про його плани, лише 5% опитаних у травні відповіли, що планують звузити діяльність свого підприємства впродовж наступних двох років. І хоча в квітні їх було лише 1,4%, абсолютна більшість бізнесу налаштована позитивно.
❗️ 95% опитаних кажуть, що їхні підприємства або залишаться без змін, або трохи зростуть.
В умовах нестабільності й безпекових та економічних викликів, з якими стикається Україна, це — дуже гарний результат.
📉 Проте на короткому інтервалі бізнес відчуває більшу невпевненість у майбутньому. Найвищий показник — у експортерів: кожен п’ятий (20,7 %) не знає, якою буде в нього динаміка експорту впродовж наступних 3–4 місяців.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Незважаючи на всі виклики війни, український бізнес із оптимізмом дивиться у майбутнє 😎
Згідно з новим щомісячним бізнес-опитуванням ІЕД, невизначеність підприємств знизилася як у 6-місячній, так і у 2-річній перспективі.
Зараз лише 28,7% опитаних підприємств важко передбачити, що буде з їхньою діяльністю через два роки. І це — мінімальна частка щонайменше з жовтня 2022 року, коли про невизначеність повідомляли 42,3% бізнесів.
Коли в бізнесу запитали про його плани, лише 5% опитаних у травні відповіли, що планують звузити діяльність свого підприємства впродовж наступних двох років. І хоча в квітні їх було лише 1,4%, абсолютна більшість бізнесу налаштована позитивно.
❗️ 95% опитаних кажуть, що їхні підприємства або залишаться без змін, або трохи зростуть.
В умовах нестабільності й безпекових та економічних викликів, з якими стикається Україна, це — дуже гарний результат.
📉 Проте на короткому інтервалі бізнес відчуває більшу невпевненість у майбутньому. Найвищий показник — у експортерів: кожен п’ятий (20,7 %) не знає, якою буде в нього динаміка експорту впродовж наступних 3–4 місяців.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Зростання ВВП у І кварталі склало 0,7%, але у травні економіка прискорилась до 1,1%
Держстат почав оприлюднювати дані про промисловість швидше, що дозволяє нам точніше оцінювати стан української економіки. Нові дані показують, що темпи зростання залишаються низькими, хоча певні позитивні сигнали вже з’являються.
📈 За оцінкою ІЕД, реальний ВВП у першому кварталі 2025 року зріс на 0,7% дпр*. В травні зростання ВВП пришвидшилось до 1,1% дпр порівняно з 0,7% дпр у квітні.
Що відбувається в ключових секторах економіки?
▪️Добувна промисловість пережила глибоке падіння у лютому-березні (до -24,5% та -19,8% відповідно) через втрату вугільних шахт в Покровську та Селидовому та пошкодження газовидобувних об'єктів. Проте у травні падіння сповільнилося до 10,4% завдяки частковому відновленню видобутку газу та зростання добування будівельних матеріалів.
▪️Переробна промисловість у травні зросла до 2,4% дпр. з 1,4% дпр. у квітні завдяки більш стабільному внутрішньому попиту. Крім того, у травні компанії стикалися з меншими проблемами щодо доступу до електроенергії.
▪️Електроенергетика також відновлюється. Після падіння на 9,3% у березні через аварійні відключення, у травні сектор показав зростання на 4,8% завдяки більш стабільному електропостачанню.
▪️Сільське господарство у травні скоротилося на 2,4% через зниження виробництва продукції тваринництва.
▪️ Торгівля: за оцінкою ІЕД зростання реальної ВДВ в торгівлі у квітні та травні становила близько 2% дпр. Роздрібна торгівля у І кварталі зросла на 4,8%. Водночас оптова, ймовірно, продовжує скорочуватись (статистика ще не опублікована). Компанії все частіше переходять на прямі продажі, оминаючи склади, які, на жаль, залишаються ціллю для російських обстрілів.
▪️ Транспорт: скорочення у травні склало 6,4% дпр. Продовжилося уповільнення вантажних перевезень залізницею, а також зберігався вплив припинення транзиту газу (трубопровідний транспорт), хоча ми спостерігаємо зростання в інших підгалузях транспорту.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Держстат почав оприлюднювати дані про промисловість швидше, що дозволяє нам точніше оцінювати стан української економіки. Нові дані показують, що темпи зростання залишаються низькими, хоча певні позитивні сигнали вже з’являються.
📈 За оцінкою ІЕД, реальний ВВП у першому кварталі 2025 року зріс на 0,7% дпр*. В травні зростання ВВП пришвидшилось до 1,1% дпр порівняно з 0,7% дпр у квітні.
Що відбувається в ключових секторах економіки?
▪️Добувна промисловість пережила глибоке падіння у лютому-березні (до -24,5% та -19,8% відповідно) через втрату вугільних шахт в Покровську та Селидовому та пошкодження газовидобувних об'єктів. Проте у травні падіння сповільнилося до 10,4% завдяки частковому відновленню видобутку газу та зростання добування будівельних матеріалів.
▪️Переробна промисловість у травні зросла до 2,4% дпр. з 1,4% дпр. у квітні завдяки більш стабільному внутрішньому попиту. Крім того, у травні компанії стикалися з меншими проблемами щодо доступу до електроенергії.
▪️Електроенергетика також відновлюється. Після падіння на 9,3% у березні через аварійні відключення, у травні сектор показав зростання на 4,8% завдяки більш стабільному електропостачанню.
▪️Сільське господарство у травні скоротилося на 2,4% через зниження виробництва продукції тваринництва.
▪️ Торгівля: за оцінкою ІЕД зростання реальної ВДВ в торгівлі у квітні та травні становила близько 2% дпр. Роздрібна торгівля у І кварталі зросла на 4,8%. Водночас оптова, ймовірно, продовжує скорочуватись (статистика ще не опублікована). Компанії все частіше переходять на прямі продажі, оминаючи склади, які, на жаль, залишаються ціллю для російських обстрілів.
▪️ Транспорт: скорочення у травні склало 6,4% дпр. Продовжилося уповільнення вантажних перевезень залізницею, а також зберігався вплив припинення транзиту газу (трубопровідний транспорт), хоча ми спостерігаємо зростання в інших підгалузях транспорту.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Запрошуємо вас на економічну подію ІЕД
Напередодні щорічної міжнародної конференції Ukraine Recovery Conference 2025, яка відбудеться 10-11 липня, ми зберемось експертною спільнотою, аби об’єктивно оцінити стан української економіки та обговорити проблеми, які вимагають врахування та вирішення в процесі подальшого відновлення нашої країни. Ця розмова є важливою також перед підготовкою Бюджетної декларації на 2026-2028 та Державного бюджету на 2026 рік.
Тож запрошуємо вас до участі у публічній дискусії “Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу”, де ми представимо нашу аналітичну доповідь та поговоримо з експертами про:
◾️ Стан української економіки
◾️ Виклики, що стоять перед бізнесом
◾️ Стан енергетики
◾️ Транспортну інфраструктуру
◾️ Рівень цифровізації
◾️ Митну сферу
◾️ Євроінтеграцію України
◾️ Та місце України у мінливому глобальному світі.
Спікери – аналітична команда ІЕД та запрошені експерти та держслужбовці.
📅 Дата: 26 червня
🕒 Час: 15:00 – 17:00
Формат: гібридний
Офлайн – у Києві (місце проведення буде повідомлено зареєстрованим учасникам)
Онлайн – на платформі Zoom
👉 Реєстрація за посиланням: https://forms.office.com/e/qgh25GsNZt
Будемо раді бачити вас серед учасників заходу!
Захід організований ІЕД за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
#ІЕД
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Напередодні щорічної міжнародної конференції Ukraine Recovery Conference 2025, яка відбудеться 10-11 липня, ми зберемось експертною спільнотою, аби об’єктивно оцінити стан української економіки та обговорити проблеми, які вимагають врахування та вирішення в процесі подальшого відновлення нашої країни. Ця розмова є важливою також перед підготовкою Бюджетної декларації на 2026-2028 та Державного бюджету на 2026 рік.
Тож запрошуємо вас до участі у публічній дискусії “Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу”, де ми представимо нашу аналітичну доповідь та поговоримо з експертами про:
◾️ Стан української економіки
◾️ Виклики, що стоять перед бізнесом
◾️ Стан енергетики
◾️ Транспортну інфраструктуру
◾️ Рівень цифровізації
◾️ Митну сферу
◾️ Євроінтеграцію України
◾️ Та місце України у мінливому глобальному світі.
Спікери – аналітична команда ІЕД та запрошені експерти та держслужбовці.
📅 Дата: 26 червня
🕒 Час: 15:00 – 17:00
Формат: гібридний
Офлайн – у Києві (місце проведення буде повідомлено зареєстрованим учасникам)
Онлайн – на платформі Zoom
👉 Реєстрація за посиланням: https://forms.office.com/e/qgh25GsNZt
Будемо раді бачити вас серед учасників заходу!
Захід організований ІЕД за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
#ІЕД
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥2❤1
Forwarded from Світова економіка
Ціни на нафту падають. Пояснюємо, як це впливає на Україну
Ціни на нафту впали до двотижневого мінімуму на новині про згоду Ізраїлю припинити війну з Іраном. Це рішення значно зменшило побоювання інвесторів щодо потенційних перебоїв з постачанням енергоносіїв з Близького Сходу.
Ф'ючерси на нафту марки Brent впали до $68 за барель, а американська WTI — до $66. Це все ще вище, ніж до початку операції Ізраїлю проти Ірану, але вже не ті пікові значення, які ми бачили на тлі загрози перекриття Ормузької протоки.
Чому ця протока така важлива? Це вузький морський шлях між Іраном та Оманом, через який щодня проходить 18-19 мільйонів барелів нафти. Це майже п'ята частина всього світового споживання. Будь-яка нестабільність тут — це прямий шлях до глобального стрибка цін.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що його країна погодилася на пропозицію США щодо припинення вогню та після усунення ядерної та балістичної загрози з боку Тегерану.
Найближчим часом, швидше за все, все ще існуватимуть ризики взаємних ударів між Ізраїлем та Іраном, але більше схоже на те, що сторони прийдуть до припинення вогню. Як мінімум, у це вірять інвестори.
А до чого тут Україна та росія? Доходи російського бюджету прямо залежать від світових цін на нафту. Під час нещодавньої атаки Ізраїлю на Іран ціни на російську нафту зростали, а її дисконт до Brent скорочувався. Це майже гарантовано означає, що в липні агресор отримав додаткові надходження до бюджету.
Якщо ж перемир'я виявиться стійким, ціни на нафту стабілізуються на нижчому рівні. Це, у свою чергу, обмежить доходи російського бюджету і, відповідно, його здатність фінансувати війну.
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
Ціни на нафту впали до двотижневого мінімуму на новині про згоду Ізраїлю припинити війну з Іраном. Це рішення значно зменшило побоювання інвесторів щодо потенційних перебоїв з постачанням енергоносіїв з Близького Сходу.
Ф'ючерси на нафту марки Brent впали до $68 за барель, а американська WTI — до $66. Це все ще вище, ніж до початку операції Ізраїлю проти Ірану, але вже не ті пікові значення, які ми бачили на тлі загрози перекриття Ормузької протоки.
Чому ця протока така важлива? Це вузький морський шлях між Іраном та Оманом, через який щодня проходить 18-19 мільйонів барелів нафти. Це майже п'ята частина всього світового споживання. Будь-яка нестабільність тут — це прямий шлях до глобального стрибка цін.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що його країна погодилася на пропозицію США щодо припинення вогню та після усунення ядерної та балістичної загрози з боку Тегерану.
Найближчим часом, швидше за все, все ще існуватимуть ризики взаємних ударів між Ізраїлем та Іраном, але більше схоже на те, що сторони прийдуть до припинення вогню. Як мінімум, у це вірять інвестори.
А до чого тут Україна та росія? Доходи російського бюджету прямо залежать від світових цін на нафту. Під час нещодавньої атаки Ізраїлю на Іран ціни на російську нафту зростали, а її дисконт до Brent скорочувався. Це майже гарантовано означає, що в липні агресор отримав додаткові надходження до бюджету.
Якщо ж перемир'я виявиться стійким, ціни на нафту стабілізуються на нижчому рівні. Це, у свою чергу, обмежить доходи російського бюджету і, відповідно, його здатність фінансувати війну.
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
👍3
🇺🇦🇪🇺 Повна інтеграція до Єдиного цифрового ринку ЄС дозволить українським компаніям працювати на всьому просторі Євросоюзу, а європейським постачальникам — вільно виходити на український ринок.
Це означає більше конкуренції, більше цифрових послуг і потенційно нижчі ціни для споживачів обох ринків.
Цій темі присвячене дослідження Лілії Олексюк “Joining the EU Digital Single Market — New Challenges for Ukraine”, підготовлене спільно Institut für Europäische Politik та ІЕД.
Україна вже зробила низку кроків для впровадження змін, необхідних для інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Для повноцінного приєднання потрібна гармонізація законодавства України з правом ЄС у наступних сферах:
✔️ Електронні комунікації
✔️ Електронна ідентифікація та довірчі послуги
✔️ Поштові та фінансові послуги
✔️ Цифрові платежі
✔️ Кібербезпека
✔️ Захист даних
📲 Головна мета інтеграції — забезпечити взаємодію цифрових сервісів, щоб українські компанії могли надавати послуги європейським споживачам, і навпаки. Для громадян ЄС і України це означає більше вибору, більше постачальників і зниження вартості цифрових послуг у довгостроковій перспективі.
Дослідження надає ключові рекомендації для України на її шляху:
🔹 Пріоритетне впровадження цифрового законодавства ЄС
🔹 Моніторинг прогресу за допомогою індексу DESI
🔹 Оновлення національної дорожньої карти з урахуванням галузевих ініціатив ЄС
🔹 Визначення механізмів взаємного визнання стандартів
🔹 Повна імплементація статті 139 Угоди про асоціацію для розвитку електронної комерції
Україна вже досягла відчутного прогресу. Тепер потрібні політична воля, стратегічне планування та ефективне впровадження решти зобов’язань.
#цифра #євроінтеграція
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Це означає більше конкуренції, більше цифрових послуг і потенційно нижчі ціни для споживачів обох ринків.
Цій темі присвячене дослідження Лілії Олексюк “Joining the EU Digital Single Market — New Challenges for Ukraine”, підготовлене спільно Institut für Europäische Politik та ІЕД.
Україна вже зробила низку кроків для впровадження змін, необхідних для інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Для повноцінного приєднання потрібна гармонізація законодавства України з правом ЄС у наступних сферах:
✔️ Електронні комунікації
✔️ Електронна ідентифікація та довірчі послуги
✔️ Поштові та фінансові послуги
✔️ Цифрові платежі
✔️ Кібербезпека
✔️ Захист даних
📲 Головна мета інтеграції — забезпечити взаємодію цифрових сервісів, щоб українські компанії могли надавати послуги європейським споживачам, і навпаки. Для громадян ЄС і України це означає більше вибору, більше постачальників і зниження вартості цифрових послуг у довгостроковій перспективі.
Дослідження надає ключові рекомендації для України на її шляху:
🔹 Пріоритетне впровадження цифрового законодавства ЄС
🔹 Моніторинг прогресу за допомогою індексу DESI
🔹 Оновлення національної дорожньої карти з урахуванням галузевих ініціатив ЄС
🔹 Визначення механізмів взаємного визнання стандартів
🔹 Повна імплементація статті 139 Угоди про асоціацію для розвитку електронної комерції
Україна вже досягла відчутного прогресу. Тепер потрібні політична воля, стратегічне планування та ефективне впровадження решти зобов’язань.
#цифра #євроінтеграція
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4🤡2😁1
63% українських підприємств знову називають брак робочої сили головною перешкодою для бізнесу
За результатами травневого опитування промислових підприємств, яке провів ІЕД, проблема браку працівників знову загострилася. Якщо у квітні на брак працівників скаржилися 57% компаній, то у травні цей показник зріс до 63%, впевнено закріпивши цю перешкоду на першому місці.
Трійка ключових викликів для бізнесу залишається незмінною, хоча всередині неї відбулися цікаві зміни:
▪️ Небезпечно працювати та зростання цін на сировину тепер ділять друге місце — на обидві проблеми вказали по 47% респондентів.
Цікаво, що частка тих, хто вважає небезпеку працювати перешкодою, значно знизилася (з 54% у квітні до 47% у травні). Проте, як пояснює старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел, це може бути тимчасовим явищем:
Серед інших тенденцій:
▪️ Зменшення попиту залишається стабільною проблемою на четвертому місці (27%).
▪️ Перебої з електроенергією хоч і піднялися з 9-го на 8-ме місце (7% опитаних), але все ще не входять до списку головних викликів. При цьому в квітні 15% бізнесів були змушені тимчасово призупиняти роботу через відключення світла.
Проблеми корупції та тиску з боку правоохоронних органів, як і раніше, не є суттєвими перешкодами для більшості опитаних підприємств.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами травневого опитування промислових підприємств, яке провів ІЕД, проблема браку працівників знову загострилася. Якщо у квітні на брак працівників скаржилися 57% компаній, то у травні цей показник зріс до 63%, впевнено закріпивши цю перешкоду на першому місці.
Трійка ключових викликів для бізнесу залишається незмінною, хоча всередині неї відбулися цікаві зміни:
▪️ Небезпечно працювати та зростання цін на сировину тепер ділять друге місце — на обидві проблеми вказали по 47% респондентів.
Цікаво, що частка тих, хто вважає небезпеку працювати перешкодою, значно знизилася (з 54% у квітні до 47% у травні). Проте, як пояснює старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел, це може бути тимчасовим явищем:
«Більш як пів року про проблему небезпеки говорила понад половина опитаних. Опитування за травень проводилося в другій половині місяця, і наші респонденти ще не відчули на собі наслідків масованих обстрілів останніх тижнів. Швидше за все, у червні актуальність цієї перешкоди знову зросте», — зазначає експерт.
Серед інших тенденцій:
▪️ Зменшення попиту залишається стабільною проблемою на четвертому місці (27%).
▪️ Перебої з електроенергією хоч і піднялися з 9-го на 8-ме місце (7% опитаних), але все ще не входять до списку головних викликів. При цьому в квітні 15% бізнесів були змушені тимчасово призупиняти роботу через відключення світла.
Проблеми корупції та тиску з боку правоохоронних органів, як і раніше, не є суттєвими перешкодами для більшості опитаних підприємств.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍2🥴1
ВВП України все ще майже на 20% нижчий за довоєнний рівень
Після двох років зростання ВВП України все ще майже на 20% нижчий за довоєнний рівень. Про це повідомила провідна наукова співробітниця Олександра Бетлій на конференції “Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу”, яку провів ІЕД.
При цьому економічна динаміка залишається вразливою до ситуації на фронті та надходжень міжнародної допомоги. Фінансування на 2026 рік досі під питанням, водночас уже почали виникати затримки з виконанням структурних маяків програми МВФ та індикаторів Плану України від ЄС. І хоча вчора МВФ погодив Україні черговий транш на $500 млн, виконання деяких зобов’язань знов було відтерміноване.
Водночас обороноздатність України залежить від внутрішніх надходжень. Тому чесна та прозора сплата податків – це прояв соціальної відповідальності бізнесу.
Ще один критичний виклик для економічної стійкості – посилення демографічної кризи. З країни виїхали близько 5 млн осіб, ще 4,6 млн – внутрішньо переміщені. Частина чоловіків мобілізована до ЗСУ. Це знижує чисельність працездатного населення, спричиняє дисбаланс на ринку праці та стримує економічне відновлення.
#ІЕД #URC2025
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Після двох років зростання ВВП України все ще майже на 20% нижчий за довоєнний рівень. Про це повідомила провідна наукова співробітниця Олександра Бетлій на конференції “Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу”, яку провів ІЕД.
При цьому економічна динаміка залишається вразливою до ситуації на фронті та надходжень міжнародної допомоги. Фінансування на 2026 рік досі під питанням, водночас уже почали виникати затримки з виконанням структурних маяків програми МВФ та індикаторів Плану України від ЄС. І хоча вчора МВФ погодив Україні черговий транш на $500 млн, виконання деяких зобов’язань знов було відтерміноване.
“Міжнародна допомога ґрунтується на довірі. Україна взяла на себе зобов’язання – і фактично допомога надається за принципом “гроші за реформи”. Реформи потрібно впроваджувати, і головне – вчасно”, – наголосила Олександра Бетлій.
Водночас обороноздатність України залежить від внутрішніх надходжень. Тому чесна та прозора сплата податків – це прояв соціальної відповідальності бізнесу.
Ще один критичний виклик для економічної стійкості – посилення демографічної кризи. З країни виїхали близько 5 млн осіб, ще 4,6 млн – внутрішньо переміщені. Частина чоловіків мобілізована до ЗСУ. Це знижує чисельність працездатного населення, спричиняє дисбаланс на ринку праці та стримує економічне відновлення.
“Загалом же українській владі треба відмовитись від будь-яких популістських програм та докласти зусиль до подальшого підвищення ефективності видатків та мобілізації внутрішніх доходів”, – резюмувала Бетлій.
#ІЕД #URC2025
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
YouTube
Публічна дискусія “Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу”
Сьогодні економічна ситуація України є предметом обговорення на багатьох національних та міжнародних майданчиках. Однак для прийняття ефективних рішень потрібне ширше бачення:
• як поточний стан української економіки впливатиме на майбутнє країни;…
• як поточний стан української економіки впливатиме на майбутнє країни;…
❤3😢2🗿1
Україна та ЄС погодили нові умови торгівлі взаємної торгівлі
Європейська комісія та Україна домовились про оновлення умов торгівлі в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію з ЄС.
Нова домовленість покликана замінити автономні торговельні заходи, які діяли з червня 2022 року до 5 червня 2025 року і тимчасово повністю скасовували тарифи та квоти. Повне відкриття ринків сприяло українській економіці, але викликало занепокоєння у фермерів в сусідніх країнах ЄС, що призвело до необхідності перегляду угоди.
Ключові аспекти нової угоди
▪️Доступ до ринку ЄС буде пов'язаний із поступовим приведенням українського виробництва у відповідність до стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання ветеринарних препаратів і пестицидів.
▪️Сторони зможуть вживати заходів у разі, якщо імпорт спричинить негативні наслідки для їхніх ринків. Оцінка можливих збитків в ЄС може проводитись на рівні однієї або кількох країн-членів.
▪️Для найбільш чутливих товарів (цукор, м'ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед) було узгоджено помірне збільшення доступу на ринок ЄС порівняно з початковою ПВЗВТ. Для інших товарів доступ було розширено, а для певних нечутливих продуктів досягнуто повної лібералізації.
Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи ІЕД, зазначила в ефірі Суспільного, що повністю скасувати тарифні квоти як у 2022 році не вийшло:
#ІЕД #торгівля
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Європейська комісія та Україна домовились про оновлення умов торгівлі в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію з ЄС.
Нова домовленість покликана замінити автономні торговельні заходи, які діяли з червня 2022 року до 5 червня 2025 року і тимчасово повністю скасовували тарифи та квоти. Повне відкриття ринків сприяло українській економіці, але викликало занепокоєння у фермерів в сусідніх країнах ЄС, що призвело до необхідності перегляду угоди.
Ключові аспекти нової угоди
▪️Доступ до ринку ЄС буде пов'язаний із поступовим приведенням українського виробництва у відповідність до стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання ветеринарних препаратів і пестицидів.
▪️Сторони зможуть вживати заходів у разі, якщо імпорт спричинить негативні наслідки для їхніх ринків. Оцінка можливих збитків в ЄС може проводитись на рівні однієї або кількох країн-членів.
▪️Для найбільш чутливих товарів (цукор, м'ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед) було узгоджено помірне збільшення доступу на ринок ЄС порівняно з початковою ПВЗВТ. Для інших товарів доступ було розширено, а для певних нечутливих продуктів досягнуто повної лібералізації.
Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи ІЕД, зазначила в ефірі Суспільного, що повністю скасувати тарифні квоти як у 2022 році не вийшло:
“Тобто ми таки маємо тарифні квоти, але вони збільшені, і це добре. Плюс Україна і Європейський Союз домовились і подалі їх розширювати квоти до моменту, коли Україна стане країною-членом Європейського Союзу”.
#ІЕД #торгівля
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8❤1
Україна знаходиться на історичному мінімумі запасів газу. У газосховищах трішки більше 8 млрд куб. м газу. Потрібно ще мінімум 5 млрд.
За даними ExPro, заповненість ПСГ знаходиться на історичному мінімумі для цього періоду року: трішки більше 8 млрд куб м. Це найнижчий показник за останні 11 років і менше, ніж торік. Головною причиною є скорочення запасів протягом попереднього опалювального періоду.
При підготовці до попереднього опалювального сезону Україна намагалася мінімізувати імпорт природного газу і підготуватися до холодів власними силами. Але через ставку на власний видобуток і російські обстріли українських газовидобувних об'єктів Україна вийшла із опалювального сезону 2024-2025 років із найменшими запасами.
Наразі частина об’єктів з видобування газу вже відновлена, також ми активізували імпорт газу з ЄС. За перше півріччя 2025 року Україна імпортувала майже 2,1 млрд кубометрів газу. Це в 12 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, і найвищий показник за останні 5 років.
Основні закордонні постачальники газу до України (січень-червень 2025):
▪️Угорщина — 56% (1,16 млрд куб. м)
▪️Польща — 24% (500 млн куб. м)
▪️Словаччина — 20% (430 млн куб. м)
За оцінками ExPro, для впевненого проходження наступного опалювального сезону Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб. м газу до 1 листопада. Це означає, що до початку опалювального сезону потрібно закачати ще близько 5 млрд куб. м природного газу, з яких 2,3-2,6 млрд куб. м доведеться імпортувати. Протягом червня ми закачали до ПСГ майже 1,34 млрд куб. м газу (це в 1,8 рази більше, ніж у червні 2024 року).
#газ
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За даними ExPro, заповненість ПСГ знаходиться на історичному мінімумі для цього періоду року: трішки більше 8 млрд куб м. Це найнижчий показник за останні 11 років і менше, ніж торік. Головною причиною є скорочення запасів протягом попереднього опалювального періоду.
При підготовці до попереднього опалювального сезону Україна намагалася мінімізувати імпорт природного газу і підготуватися до холодів власними силами. Але через ставку на власний видобуток і російські обстріли українських газовидобувних об'єктів Україна вийшла із опалювального сезону 2024-2025 років із найменшими запасами.
Наразі частина об’єктів з видобування газу вже відновлена, також ми активізували імпорт газу з ЄС. За перше півріччя 2025 року Україна імпортувала майже 2,1 млрд кубометрів газу. Це в 12 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, і найвищий показник за останні 5 років.
Основні закордонні постачальники газу до України (січень-червень 2025):
▪️Угорщина — 56% (1,16 млрд куб. м)
▪️Польща — 24% (500 млн куб. м)
▪️Словаччина — 20% (430 млн куб. м)
За оцінками ExPro, для впевненого проходження наступного опалювального сезону Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб. м газу до 1 листопада. Це означає, що до початку опалювального сезону потрібно закачати ще близько 5 млрд куб. м природного газу, з яких 2,3-2,6 млрд куб. м доведеться імпортувати. Протягом червня ми закачали до ПСГ майже 1,34 млрд куб. м газу (це в 1,8 рази більше, ніж у червні 2024 року).
#газ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як вплине збільшення видобутку нафти OPEC на Україну
Організація країн-експортерів нафти (OPEC) оголосила про прискорене збільшення видобутку нафти на 548 тис. бар./добу вже у серпні, що перевищує попередні плани в 411 тис. бар./добу. Таке суттєве збільшення пропозиції майже напевно призведе до надлишку на ринку вже до кінця року, що тиснутиме на ціни.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ще до оголошення рішення OPEC очікувалось що пропозиція нафти перевищуватиме попит у другому півріччі 2025 і в 2026 році (на ілюстрації смугасті стовпчики – це прогноз приросту запасів нафти).
Протягом тривалого часу саме Саудівська Аравія брала на себе головну частку по обмеженню видобутку нафти в OPEC. Саудівській Аравії потрібна ціна нафти на рівні більше $90 за барель, щоб покривати свій бюджетний дефіцит через витрати на мегапроєкти. Проте, схоже, політика Ер-Ріяду змінюється від утримання доволі високих цін на нафту до нарощення своєї частки у світовому видобутку.
Отже, на фоні затухання конфлікту між Ізраїлем та Іраном і зростання видобутку нафти можна очікувати скорочення цін на російські марки нафти і зменшення нафтогазових доходів російського бюджету. Швидше за все, це відобразиться у серпневих показниках. У липні ми, імовірно, побачимо зростання нафтогазових доходів російського бюджету (як мінімум, у порівнянні із червнем) через зростання ціни на нафту під час ірано-ізраїльського конфлікту і сплату російськими нафтогазовими компаніями квартального податку на додаткові доходи (НДД).
#нафта
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Організація країн-експортерів нафти (OPEC) оголосила про прискорене збільшення видобутку нафти на 548 тис. бар./добу вже у серпні, що перевищує попередні плани в 411 тис. бар./добу. Таке суттєве збільшення пропозиції майже напевно призведе до надлишку на ринку вже до кінця року, що тиснутиме на ціни.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ще до оголошення рішення OPEC очікувалось що пропозиція нафти перевищуватиме попит у другому півріччі 2025 і в 2026 році (на ілюстрації смугасті стовпчики – це прогноз приросту запасів нафти).
Протягом тривалого часу саме Саудівська Аравія брала на себе головну частку по обмеженню видобутку нафти в OPEC. Саудівській Аравії потрібна ціна нафти на рівні більше $90 за барель, щоб покривати свій бюджетний дефіцит через витрати на мегапроєкти. Проте, схоже, політика Ер-Ріяду змінюється від утримання доволі високих цін на нафту до нарощення своєї частки у світовому видобутку.
Отже, на фоні затухання конфлікту між Ізраїлем та Іраном і зростання видобутку нафти можна очікувати скорочення цін на російські марки нафти і зменшення нафтогазових доходів російського бюджету. Швидше за все, це відобразиться у серпневих показниках. У липні ми, імовірно, побачимо зростання нафтогазових доходів російського бюджету (як мінімум, у порівнянні із червнем) через зростання ціни на нафту під час ірано-ізраїльського конфлікту і сплату російськими нафтогазовими компаніями квартального податку на додаткові доходи (НДД).
#нафта
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢3🔥2
ІЕД приєднався до спільної заяви аналітичних центрів щодо ситуації з призначенням директора БЕБ
Бюро економічної безпеки (БЕБ) - це центральний орган виконавчої влади в Україні, який відповідає за протидію правопорушенням, що загрожують економіці держави. Ще на початку року експертна спільнота вітала ухвалення закону про перезавантаження БЕБ, який передбачав конкурсний відбір нового директора за участі міжнародних експертів.
Однак реформа опинилася на межі зриву. 7 липня Кабінет Міністрів несподівано відхилив кандидатуру Олександра Цивінського, переможця конкурсу. Підставою стали матеріали від СБУ, хоча кандидат вже пройшов усі перевірки, зокрема й спеціальну перевірку від самої СБУ. Важливо, що закон про БЕБ не надає Уряду права відхиляти кандидатуру, яку подала конкурсна комісія.
Це гальмує реформу й створює ризики для виконання зобов’язання України перед МВФ призначити директора БЕБ до кінця липня 2025 року. Зокрема, меморандум з МВФ передбачає:
“Призначити директора БЕБ не пізніше липня 2025 року”.
Детальніше читайте в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (Маяк 44).
Для багатьох партнерів саме успішне виконання взятих перед МВФ зобов'язань є важливим при прийнятті рішень про подальшу підтримку України.
Аналітичні центри вважають важливим призначити у липні нового директора БЕБ, обраного Комісією з вирішальними голосом міжнародних експертів, і невідкладно розблокувати подальше якісне перезавантаження особового складу всього Бюро.
#ІЕД
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Бюро економічної безпеки (БЕБ) - це центральний орган виконавчої влади в Україні, який відповідає за протидію правопорушенням, що загрожують економіці держави. Ще на початку року експертна спільнота вітала ухвалення закону про перезавантаження БЕБ, який передбачав конкурсний відбір нового директора за участі міжнародних експертів.
Однак реформа опинилася на межі зриву. 7 липня Кабінет Міністрів несподівано відхилив кандидатуру Олександра Цивінського, переможця конкурсу. Підставою стали матеріали від СБУ, хоча кандидат вже пройшов усі перевірки, зокрема й спеціальну перевірку від самої СБУ. Важливо, що закон про БЕБ не надає Уряду права відхиляти кандидатуру, яку подала конкурсна комісія.
Це гальмує реформу й створює ризики для виконання зобов’язання України перед МВФ призначити директора БЕБ до кінця липня 2025 року. Зокрема, меморандум з МВФ передбачає:
“Призначити директора БЕБ не пізніше липня 2025 року”.
Детальніше читайте в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (Маяк 44).
Для багатьох партнерів саме успішне виконання взятих перед МВФ зобов'язань є важливим при прийнятті рішень про подальшу підтримку України.
Аналітичні центри вважають важливим призначити у липні нового директора БЕБ, обраного Комісією з вирішальними голосом міжнародних експертів, і невідкладно розблокувати подальше якісне перезавантаження особового складу всього Бюро.
#ІЕД
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 14,3%
Червень 2025 року приніс позитивні новини: споживча інфляція сповільнилася. У річному вимірі вона склала 14,3%, що нижче за травневий показник у 15,9%.
🔍Найпомітнішим чинником гальмування річної інфляції стало нульове зростання цін на електроенергію. На початку червня 2024 року тариф було підвищено до 4,32 грн/кВт·год. І оскільки після цього його не переглядали, річна споживча інфляція на е/е нарешті впала до 0% — тоді як ще у травні вона становила 63,6% р/р.
Суттєво зросли ціни на продукти харчування:
▪️яйця (+59,2%),
▪️фрукти (+51,7%),
▪️соняшникова олія (+33,6%),
▪️масло (+28,3%).
Водночас бачимо сезонний спад цін на овочі до попереднього місяця (-8,1%), але до червня 2024 року ціни зросли на 24,2%.
Зросла вартість послуг: охорона здоров’я +12,9% (включає амбулаторні послуги +16%; ліки та обладнання +12,8%), ресторани та готелі +15,7%, освіта +12,1%.
Із всіх груп товарів скорочення цін у червні 2025 до червня 2024 спостерігалося лише по одягу та взуттю (-4,5%).
#ціни
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Червень 2025 року приніс позитивні новини: споживча інфляція сповільнилася. У річному вимірі вона склала 14,3%, що нижче за травневий показник у 15,9%.
🔍Найпомітнішим чинником гальмування річної інфляції стало нульове зростання цін на електроенергію. На початку червня 2024 року тариф було підвищено до 4,32 грн/кВт·год. І оскільки після цього його не переглядали, річна споживча інфляція на е/е нарешті впала до 0% — тоді як ще у травні вона становила 63,6% р/р.
Суттєво зросли ціни на продукти харчування:
▪️яйця (+59,2%),
▪️фрукти (+51,7%),
▪️соняшникова олія (+33,6%),
▪️масло (+28,3%).
Водночас бачимо сезонний спад цін на овочі до попереднього місяця (-8,1%), але до червня 2024 року ціни зросли на 24,2%.
Зросла вартість послуг: охорона здоров’я +12,9% (включає амбулаторні послуги +16%; ліки та обладнання +12,8%), ресторани та готелі +15,7%, освіта +12,1%.
Із всіх груп товарів скорочення цін у червні 2025 до червня 2024 спостерігалося лише по одягу та взуттю (-4,5%).
#ціни
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍3