2 травня - День Української Одеси.

Сьогодні вже 11-та річниця тих доленосних подій для нашого славетного міста.

Протягом усієї так званої «русской весны» в березні та квітні в Одесі були сутички та справжні міські бої між українськими силами та колаборантами-прихильниками рф.
Але саме 2 травня 2014 року доля міста була вирішена.
Саме в цей день ми билися за місто не тільки з прихильниками «русского мира» але і з мусорами, які були з ними одним цілим. Так, мусора (проясню одразу ж - є поліція, а є мусора) ми не забули як у вас і у ваших російських друзів були однакові червоні повʼязки на руках для розрізнення «свій-чужий». Ми не забули як з-за ваших спин сепаратисти стріляли з вогнепальної зброї по українцях.

90% обивателів-одеситів я думаю досі не розуміють, що якби не лицарська звитяга та подвиг українських сил - Одесу спіткала б доля умовного Луганська та Донецька, був би проведений клоунський «референдум» під дулами автоматів, а проукраїнських людей би вбивали, калічили та садили у тюрми і це ну дуже очевидний факт.
Якби ми в той день програли - скоріш за все ми б втратили весь південь країни.

Так, на жаль в той день у нас були втрати. Так, на жаль під час АТО/ООС та повномасштабної війни ми втратили людей які того дня боролись за Одесу.
Всім цим воїнам - вічна шана.

Завдяки всім хто в той день бився на стороні світла над Одесою майорить жовто-блакитний прапор. Майорив, майорить і буде майорити.

Обращение к русским:

Специально на вашем языке чтоб вам было понятнее. Вы до сих пор живёте в своих влажных мечтах о том как вы «захватите Одессу».

Так вот скажем вам следующее и вы запомните:

россия если и будет в Одессе, то она здесь будет сосать украинский хуй. Максимум.

Всім причетним слава.

Закриті зверху траншеї, але вже засипані + вогневі