У 90-х українське кіно перебувало в сумному становищі. Щоправда, значно меншою мірою, ніж ми звикли думати, причиною була відсутність якісних фільмів. Великою бідою було те, що їх банально не помічали.
У «Прихованих фільмах», виданих у 2002 році, Лариса Брюховецька описувала ситуацію так:
«Запитайте першого ліпшого стрічного на вулиці, що він знає про українське кіно, і почуєте: "Немає в нас кіно!" А критики, які живуть в Україні, так міцно увірували в цю істину, що минулого літа на Московському кінофестивалі ледве не стався конфуз.
Фестивальна публіка з ентузіазмом сприйняла українські фільми, показані на спеціальній програмі, серед яких "Сьомий маршрут", "Юденкрайз, або Вічне колесо" та інші, і на обговореннях заявила про їхню своєрідність. Критики з України кинулись було переконувати московських: "Ну що ви! Адже в нас немає кіно! Хіба ви про це не знаєте?" Єдине, що їм перешкодило — звичка слухатися "старшого брата".
Довгий час згаданий «Сьомий маршрут» був доступним публіці (і навіть його ж авторам!) лише в жахливій якості.
Минулого року Довженко-Центр якісно відсканував його з плівки, і показав у рамках КИЇВКІНОФЕСТ, де фільм став чи не найбільшим відкриттям, і нарешті здобув належну увагу від публіки.
Нині ми всі маємо змогу подивитися «Сьомий маршрут» на Довженко-Центр.Онлайн, що вам дуже радимо зробити
У «Прихованих фільмах», виданих у 2002 році, Лариса Брюховецька описувала ситуацію так:
«Запитайте першого ліпшого стрічного на вулиці, що він знає про українське кіно, і почуєте: "Немає в нас кіно!" А критики, які живуть в Україні, так міцно увірували в цю істину, що минулого літа на Московському кінофестивалі ледве не стався конфуз.
Фестивальна публіка з ентузіазмом сприйняла українські фільми, показані на спеціальній програмі, серед яких "Сьомий маршрут", "Юденкрайз, або Вічне колесо" та інші, і на обговореннях заявила про їхню своєрідність. Критики з України кинулись було переконувати московських: "Ну що ви! Адже в нас немає кіно! Хіба ви про це не знаєте?" Єдине, що їм перешкодило — звичка слухатися "старшого брата".
Довгий час згаданий «Сьомий маршрут» був доступним публіці (і навіть його ж авторам!) лише в жахливій якості.
Минулого року Довженко-Центр якісно відсканував його з плівки, і показав у рамках КИЇВКІНОФЕСТ, де фільм став чи не найбільшим відкриттям, і нарешті здобув належну увагу від публіки.
Нині ми всі маємо змогу подивитися «Сьомий маршрут» на Довженко-Центр.Онлайн, що вам дуже радимо зробити
group-telegram.com/dovzhenko_centre/2768
Create:
Last Update:
Last Update:
У 90-х українське кіно перебувало в сумному становищі. Щоправда, значно меншою мірою, ніж ми звикли думати, причиною була відсутність якісних фільмів. Великою бідою було те, що їх банально не помічали.
У «Прихованих фільмах», виданих у 2002 році, Лариса Брюховецька описувала ситуацію так:
«Запитайте першого ліпшого стрічного на вулиці, що він знає про українське кіно, і почуєте: "Немає в нас кіно!" А критики, які живуть в Україні, так міцно увірували в цю істину, що минулого літа на Московському кінофестивалі ледве не стався конфуз.
Фестивальна публіка з ентузіазмом сприйняла українські фільми, показані на спеціальній програмі, серед яких "Сьомий маршрут", "Юденкрайз, або Вічне колесо" та інші, і на обговореннях заявила про їхню своєрідність. Критики з України кинулись було переконувати московських: "Ну що ви! Адже в нас немає кіно! Хіба ви про це не знаєте?" Єдине, що їм перешкодило — звичка слухатися "старшого брата".
Довгий час згаданий «Сьомий маршрут» був доступним публіці (і навіть його ж авторам!) лише в жахливій якості.
Минулого року Довженко-Центр якісно відсканував його з плівки, і показав у рамках КИЇВКІНОФЕСТ, де фільм став чи не найбільшим відкриттям, і нарешті здобув належну увагу від публіки.
Нині ми всі маємо змогу подивитися «Сьомий маршрут» на Довженко-Центр.Онлайн, що вам дуже радимо зробити
У «Прихованих фільмах», виданих у 2002 році, Лариса Брюховецька описувала ситуацію так:
«Запитайте першого ліпшого стрічного на вулиці, що він знає про українське кіно, і почуєте: "Немає в нас кіно!" А критики, які живуть в Україні, так міцно увірували в цю істину, що минулого літа на Московському кінофестивалі ледве не стався конфуз.
Фестивальна публіка з ентузіазмом сприйняла українські фільми, показані на спеціальній програмі, серед яких "Сьомий маршрут", "Юденкрайз, або Вічне колесо" та інші, і на обговореннях заявила про їхню своєрідність. Критики з України кинулись було переконувати московських: "Ну що ви! Адже в нас немає кіно! Хіба ви про це не знаєте?" Єдине, що їм перешкодило — звичка слухатися "старшого брата".
Довгий час згаданий «Сьомий маршрут» був доступним публіці (і навіть його ж авторам!) лише в жахливій якості.
Минулого року Довженко-Центр якісно відсканував його з плівки, і показав у рамках КИЇВКІНОФЕСТ, де фільм став чи не найбільшим відкриттям, і нарешті здобув належну увагу від публіки.
Нині ми всі маємо змогу подивитися «Сьомий маршрут» на Довженко-Центр.Онлайн, що вам дуже радимо зробити
BY 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Share with your friend now:
group-telegram.com/dovzhenko_centre/2768