Хтось звісно може сказати, так накупи золота та закопай. Але левова частина золота зараз належать баригам і, якщо їм буде вигідно, вони його в будь-який момент обесцінять, як це вже було з нафтою та біткоіном. В древності таких приколів не було

Я от взяв і спеціально порахував скільки правил у київському метрополітені - 67. Це ж капець тоталітаризм. Вони в основному стосуються безпеки пасажира, але я за те, щоб суб'єкт сам вирішував, що для нього беспечно, а що ні. І якщо держава так печеться про нашу беспеку, то вона могла б елементарно її підвищити без цих інструкцій.

Поставити скляну огорожу, щоб можно було швидко пересуватися по перону та стояти за лінією, нарешті зробити беспечні ескалатори, щоб на них можно було сидіти, зменшити інтервали поїздів, щоб нарешті можно було перевозити велик у вагонах, де не було б тисняви. Чому в метро не можна їсти морозиво, для мене все ще загадка Але нащо це робити, краще видрочити плебс сотнею правил, які вони будуть виконувати.

Вам може здатися, що в тому, щоб виконувати ці міні закони нема нічого складного. Але це тому, що ми видресеруванні з дитинства подібними настановами. Коли собака по команді сідає, вона теж не думає, що над нею вчинять акт влади. Спробуйте дорослого дикого вовка змусити сісти по команді. Уявіть в якому нєдоумєніі був би не те шо дикун, а навіть середньовічний чоловік. Коли б у метро йому вказували: там стій, там не стій, те тримай, те не тримай, не кричи, не бігай, не пахни, не сідай, не жебракуй (без дозволу ментів).

А тепер уявіть скільки тисяч правил в цілому ми повинні виконувути, якщо їх в одному метро стільки. Це вже не дресура, а програмування машини. І це зараз я кажу тільки про державну владу, а ще є влада недержавного капіталу, про яку я раніше згадував, яка ще могутніша та ще більш прихованіша

#анархопримітивізм

Гггг

Як же ж він віляє жопою та уникає прямої відповіді. Я зрозумів, чат джіпіті - це український політик або Трамп

Себаст'ян Петер, "Сцена з річкою", 1840 рік

Я анпрім. Не буду там заглиблюватися: антиців, екошиз чи аміш. Я прямо говорю, я анпрім. Можу дерево посадить

Коли от звичайна така людина питає: "А як взагалі анпрім можливий у реальному житті?" Треба впринципі відповідати: пошол вон, не твого собачого ума справа

Ггг. Тільки шерсть це не пітухи, їх не їбуть, навідмінну від менеджерів

Прикол, я радив такий дешевий спосіб доторкнутися до середньовіччя, ще до того як це стало мейнстрімом