Лабораторна миша

Ви знаєте, я страшенний прихильник паперів. У мене паперовий паспорт, код, дипломи, посвідчення, пропуска.
Паперовість власного існування - вона в моїй крові і, чесно зізнатися, жіжіталізацію я не переварюю.
Мене нервує Дія на моєму телефоні, яку я встановив фактично вимушено, нервує абсолютно (абсолютно!) безтолковий резерв+.
А коли нещодавно МВС почало замінювати паперові книжечки-дозволи на володіння зброєю, замінюючи їх роздруківками з реєстру зброї з кьюар-кодами, який розміщено десь там, на надійних (бгг) серверах - мені аж холодний піт на чолі виступив.
Бо раніше ж окупантам слід було фізично зайти у відділок поліції чи взяти списки власників зброї у колаборанта.
Тепер списки всіх власників зброї можуть опинитися в руках росіян під час отакого масштабного зламу в два кліки.

Так от. Я люблю папери.
Але я вимушений визнати, що інакшого шляху, окрім жіжіталізації, в України немає.
Тому що цей нескінченний вир «дайте довідку з одного держоргану для подачі в інший держорган» при формальній забороні такої дичини - просто спалює неймовірну кількість людино-годин в нікуди.

От візьмемо інститут відстрочок.
Є категорії громадян, які відповідно до закону мають відстрочку від призову.
Все наче просто - підпадаєш під критерії і питань до тебе немає.
Але ж порядок… порядок-то виписаний яким чином.

1. Кожні три місяці, коли Зеленський подовжує воєнний стан, треба зібрати ксерокси всіх документів, завірити їх мокрими печатками і здати в один кабінет в своєму районі працівнику ТЦК. В перші дві ітерації відстрочок це виглядало ще терпимо, але вже втретє здавати одні й ті самі папери, відксерені у держави, завірені державою, державному ж органу - це сюр.
При цьому повністю проігнорована система мобвідділів держпідприємств, яка могла б це робити автоматично (нормотворець про неї не знав, мабуть), тому кожен приходить подавати документи особисто.
Прийди займи чергу о 5 ранку і якщо ти в Голосіївському районі втрапив до 160-170го номера - вважай, що документи здаш.
Ні? Приходь наступного дня.
Ходив п‘ять днів поспіль? Це норм. Інколи здають документи на другому місяці подовженого воєнного стану.

2. Подав документи? Документи втратять. Відповідальності за втрату відксерених і завірених документів - жодної. Їх просто складають стосами. Моєму колезі видали відмову у відстрочці на підставі браку документів. При цьому ми здавали одночасно сторінка в сторінку.
Питання - що ж робити?
Відповідь: подавайте те саме знову.
Перевірка паперових ксероксів на правдивість в ТЦК? Десятків тисяч сторінок? Навіть не смішно.

3. Після подачі документів лиш з третього тижня (а воєнний стан, нагадаю, це три місяці і потім все по-новій) ти можеш прийти і спитати, чи приїхала парерова відстрочка з печаткою. Ні, на третьому тижні не видадуть, тому треба приходити через тиждень, по п‘ятницях.
Так, відстрочки сотням людей з тисяч подавших документи видають тільки по п‘ятницях. Бо тисячі так і лишаються без нічого.
Жива черга з 5 ранку.
Дівчина, що видає відстрочки - які їй привезли з ТЦК - ні за що не відповідає. Немає? Питайте в ТЦК. 17.00? Час додому. Обід? Ну, звісно, має бути обід.

Тобто процес отримання паперової відстрочки у абсолютної більшості законослухняних громадян - це місяці.
Сьогодні сотні людей теж нічого не отримали, тобто знову день втратили даремно.
Вже є жарт, що під стінами ЦНАПУ можна по п‘ятницях проводити наукові семінари - стільки там вчених, викладачів, багатодітних і решти.

4. Про багатодітних. Казали, що кілька категорій закинули в Резерв+ і можна вже з паперами не носитися. Перемога. Але ні.
Два колеги з найближчого оточення мають по троє дітей і у обох Резерв не підтягує або третю, або другу і третю дитину. Рішення? Ідіть в ТЦК. Запис в електронну чергу. Січень влаштує? Окей. І ще в РАЦС сходіть, можливо, там теж проблема.
Треба швидше? Ось телефончик, маякніть, може віконечко буде (хитра посмішка).

5. Шо по ітогу. Перші тижні після подовження воєнного стану тисячі людей марнують тиждень, щоб подати державі папери, які у неї і так є.

www.group-telegram.com/id/mouselab.com/7338

1.3K viewsDec 20 at 18:47

Ви знаєте, я страшенний прихильник паперів. У мене паперовий паспорт, код, дипломи, посвідчення, пропуска.
Паперовість власного існування - вона в моїй крові і, чесно зізнатися, жіжіталізацію я не переварюю.
Мене нервує Дія на моєму телефоні, яку я встановив фактично вимушено, нервує абсолютно (абсолютно!) безтолковий резерв+.
А коли нещодавно МВС почало замінювати паперові книжечки-дозволи на володіння зброєю, замінюючи їх роздруківками з реєстру зброї з кьюар-кодами, який розміщено десь там, на надійних (бгг) серверах - мені аж холодний піт на чолі виступив.
Бо раніше ж окупантам слід було фізично зайти у відділок поліції чи взяти списки власників зброї у колаборанта.
Тепер списки всіх власників зброї можуть опинитися в руках росіян під час отакого масштабного зламу в два кліки.

Так от. Я люблю папери.
Але я вимушений визнати, що інакшого шляху, окрім жіжіталізації, в України немає.
Тому що цей нескінченний вир «дайте довідку з одного держоргану для подачі в інший держорган» при формальній забороні такої дичини - просто спалює неймовірну кількість людино-годин в нікуди.

От візьмемо інститут відстрочок.
Є категорії громадян, які відповідно до закону мають відстрочку від призову.
Все наче просто - підпадаєш під критерії і питань до тебе немає.
Але ж порядок… порядок-то виписаний яким чином.

1. Кожні три місяці, коли Зеленський подовжує воєнний стан, треба зібрати ксерокси всіх документів, завірити їх мокрими печатками і здати в один кабінет в своєму районі працівнику ТЦК. В перші дві ітерації відстрочок це виглядало ще терпимо, але вже втретє здавати одні й ті самі папери, відксерені у держави, завірені державою, державному ж органу - це сюр.
При цьому повністю проігнорована система мобвідділів держпідприємств, яка могла б це робити автоматично (нормотворець про неї не знав, мабуть), тому кожен приходить подавати документи особисто.
Прийди займи чергу о 5 ранку і якщо ти в Голосіївському районі втрапив до 160-170го номера - вважай, що документи здаш.
Ні? Приходь наступного дня.
Ходив п‘ять днів поспіль? Це норм. Інколи здають документи на другому місяці подовженого воєнного стану.

2. Подав документи? Документи втратять. Відповідальності за втрату відксерених і завірених документів - жодної. Їх просто складають стосами. Моєму колезі видали відмову у відстрочці на підставі браку документів. При цьому ми здавали одночасно сторінка в сторінку.
Питання - що ж робити?
Відповідь: подавайте те саме знову.
Перевірка паперових ксероксів на правдивість в ТЦК? Десятків тисяч сторінок? Навіть не смішно.

3. Після подачі документів лиш з третього тижня (а воєнний стан, нагадаю, це три місяці і потім все по-новій) ти можеш прийти і спитати, чи приїхала парерова відстрочка з печаткою. Ні, на третьому тижні не видадуть, тому треба приходити через тиждень, по п‘ятницях.
Так, відстрочки сотням людей з тисяч подавших документи видають тільки по п‘ятницях. Бо тисячі так і лишаються без нічого.
Жива черга з 5 ранку.
Дівчина, що видає відстрочки - які їй привезли з ТЦК - ні за що не відповідає. Немає? Питайте в ТЦК. 17.00? Час додому. Обід? Ну, звісно, має бути обід.

Тобто процес отримання паперової відстрочки у абсолютної більшості законослухняних громадян - це місяці.
Сьогодні сотні людей теж нічого не отримали, тобто знову день втратили даремно.
Вже є жарт, що під стінами ЦНАПУ можна по п‘ятницях проводити наукові семінари - стільки там вчених, викладачів, багатодітних і решти.

4. Про багатодітних. Казали, що кілька категорій закинули в Резерв+ і можна вже з паперами не носитися. Перемога. Але ні.
Два колеги з найближчого оточення мають по троє дітей і у обох Резерв не підтягує або третю, або другу і третю дитину. Рішення? Ідіть в ТЦК. Запис в електронну чергу. Січень влаштує? Окей. І ще в РАЦС сходіть, можливо, там теж проблема.
Треба швидше? Ось телефончик, маякніть, може віконечко буде (хитра посмішка).

5. Шо по ітогу. Перші тижні після подовження воєнного стану тисячі людей марнують тиждень, щоб подати державі папери, які у неї і так є.

BY Лабораторна миша