Telegram Group Search
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ℹ️За рік кількість пенсіонерів зменшилась майже на 173 тисячі та на початок 2025 року становить 10,34 млн осіб.
 
Середній розмір пенсії за останній квартал майже не змінився та становить 5 789,05 грн, при цьому пенсії:
 
• понад 10 000 грн  отримували  1,26 млнпенсіонерів (середня пенсія 15,4 тис. грн);
• від 5 001 до 10 000 грн  - 2,63 млн  пенсіонерів (середня пенсія 6,9 тис. грн);
• від 4 001 до 5 000  грн -  1,94 млн пенсіонерів (середня пенсія 4,4 тис. грн);
• від 3 001 до 4 000 грн – 1,82 млн  пенсіонерів (середня пенсія 3,5тис. грн);
• до 3 000 грн  - 2,68 млн пенсіонерів (середня пенсія 2,8 тис. грн).
 
Близько 344 тис осіб отримує пенсію, що не перевищує прожитковий мінімум, а майже 50 тис. пенсіонерів - навіть менше 1,5 тис грн.
 
На пенсії понад 10 тис грн (12% пенсіонерів) витрачається 33% від усіх пенсійних коштів
 
Загальні видатки ПФУ на пенсійні та інші виплати у 2024 році становили 821,5 млрд грн.
 
Цікаво, чи зміниться загальна сума видатків на пенсійні виплати через запровадження Кабміном понижуючих коефіцієнтів до пенсій понад 23 тис?
 
1/2  
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Переважна більшість пенсіонерів - 8,4 млн, або 81,55%, отримують пенсію через банки:
• АТ КБ «Приватбанк» - 57,75%;
• АТ «Ощадбанк» - 31,72 %;
• АТ «Райффайзен Банк Аваль» - 3,69%;
• Інші банки – 6,84%
 
1,9 млн пенсіонерів, або 18,45% отримують пенсії через АТ «Укрпошта» 
 
2/2
Скільки ж можна красти на «дорогах»?
 
Нацполіція викрила чергові фінансові оборудки посадовців на майже 20 млн грн під час ремонту доріг у Харківській (!) області.
 
До схеми привласнення грошових коштів, виділених на відновлювальні роботи дорожнього покриття в одній з територіальних громад Харківщини, причетні, зокрема заступник голови та посадові особи сільської ради, а також представники комерційних структур.
 
Відповідно до проведених експертиз територіальній громаді було завдано збитків на майже 20 млн гривень.
 
Ділкам загрожує до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
Наразі тривають слідчі дії, вирішується питання щодо відшкодування завданих збитків.
 
А скільки ще таких «ділків» в країні?..
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ℹ️Європейська комісія розпочала переговори з Україною на технічному рівні щодо зміни умов пільгової торгівлі.

Основні ж перемовини можуть розпочатися найближчим часом.
 
Чинна угода про безмитну торгівлю з Україною передбачає призупинення дії мит та квот на експорт до ЄС до червня 2025 року.
 
Єврокомісія нібито не планує продовжувати після 5 червня 2025 року особливий пільговий режим торгівлі з Україною, який було введено в 2022-му для підтримки української економіки.

Водночас не йдеться про повернення до режиму торгівлі, яка існувала до повномасштабного вторгнення.

Тому⬇️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щодо інформаціі про передачу акцій Першого інвестиційного банку (PinBank) до Міністерства розвитку громад та територій України з наступним наданням повноважень "Укрпошті" з управління корпоративними правами PinBank
та інтерв'ю Інтерфакс-Україна https://interfax.com.ua/news/interview/1044369.html) керівника "Укрпошти" щодо створення та майбутньої діяльності "Укрпошта Банку", який має стати банком фінансової інклюзії.
 
По-перше, законопроект №12044, прийняття якого очікує керівник "Укрпошти" для реалізації його задумів на банківській ниві, ще 3-го грудня 2024 року ВІДХИЛЕНО таЗНЯТО З РОЗГЛЯДУ у Верховній Раді.

Сьогодні вже відомо, що аналогічний проект буде повторно внесено на початку нової сесії парламенту та зареєстровано вже за ІНШИМ номером.
 
По-друге, посилаючись на одні вимоги МВФ щодо прийняття проекту про банки фінансової інклюзії, керівник "Укрпошти" анонсує послаблення процедур фінансового моніторингу, забуваючи про інші вимоги МВФ та FATF щодо дотримання Міжнародних стандартів з протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
 
По-третє, анонсовані ним скасування 50% формальностей для надання "Укрпошта Банком" кредитів для МСБ та агросектору із особливою системою оцінки ризиків та під ЗАСТАВУ ПОСИЛОК можуть залишитися лише на словах через недопущення Національним банком ризику фінансової стабільності банку.
 
До цього, констатую (по факту) – достатньої капіталізації банку немає, сучасних ІТ-банківських систем немає, керівників банку з бездоганною діловою репутацією та професійною придатністю немає.

А що мається на увазі коли говориться про доступ "Укрпошта Банк" до систем інших державних банків, взагалі не зрозуміло.
 
Тому, застерігаю Національний банк від упереджених рішень, щоб при нормативному врегулюванні діяльності нового поштового банку "разом із водою не виплеснути дитину".
Український експорт IT-послуг падає другий рік поспіль, повідомляє Forbes Ukraine за даними НБУ.
 
Отже за підсумками 2024 року український експорт IT-послуг приніс $6,45 млрд, що на 4,2% менше, ніж у 2023-му,

а у 2023 році експорт послуг українських айтівців уже знизився до $6,7 млрд або на 8,5%.
 
ℹ️Частка експорту ІТ-послуг в загальному експорті товарів і послуг скоротилася до 11,5% проти 13,1% у 2023 році. 
 
ТОП-3 країн, які забезпечували виторг української IT-галузі у 2024 році:
🇺🇸США$2,4 млрд або 37% (-10,5%),
🇬🇧Велика Британія –  $565 млн або 9% (+5,6%),
🇲🇻Мальта$501 млн або 8% (-11,5%).
 
Експорт ІТ-послуг з України активно зростав з 2013 року, вперше перевищивши позначку $5 млрд 💪🏻 у 2020 році, у 2021 році — $6,8 млрд💪🏻, у 2022 року -$7,3 млрд. 💪🏻
 
У 2023 році український ІТ-експорт уперше у своїй історії припинив зростання, а у 2024 році така негативна тенденція закріпилась.
 
Головні причини зниження експорту ІТ-послуг з України - сповільнення глобальної економіки та війна, крім того половина українських компанійстикалися з розірванням контрактів, а ще чверть опитаних заявила про втрату понад 40% доходу(дослідження IT Research Ukraine).
 
Тож у 2025 році падіння експорту ІТ-послуг з України скоріш за все продовжиться🤷‍♀️
Готівковий обіг залишається значним, а населення продовжує скуповувати валюту.

За даними НБУ за минулий рік банками було видано готівки на суму 2 862,6 млрд грн, що на  12,5% більше показника 2023 року.

Найбільше готівки банки видавали:
за операціями клієнтів із використанням

💳платіжних карток – 2 443,8 млрд грн (85,4%);

🏤для підкріплення операторів поштового зв’язку -  106,7 млрд грн (3,7%);

💶для придбання іноземної валюти у клієнтів - 93,2млрд грн (3,3%);

🪙на виплати, пов'язані з оплатою праці та стипендій - 65,4 млрд грн (2,3%).

1/2
Обсяг надходжень готівки до банків у 2024 році становив 2 819,3 млрд грн, що на  13% більше порівняно з 2023 роком.

Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були:

🛒торговельна виручка - 875,2 млрд грн (31,0%);

💳операції клієнтів з використанням платіжних карток -648,8 млрд грн (23,0%);

💶надходження від продажу іноземної валюти - 550,2 млрд грн (19,5%);

🛄виручка від усіх видів послуг - 360,5 млрд грн  (12,8%).

І якщо порівняно з 2023 роком надходження готівки у вигляді торгівельної виручки збільшилось приблизно на 4%, то надходження від продажу валюти збільшились більше ніж вдвічі – на 137%.

Висновок очевидний - населення, як і раніше, воліє мати запас готівки та скуповує валюту 🤔
 2/2
 
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3. Зайнятість та заробітні плати й надалі⬆️зростатимуть на тлі дефіциту робітників та пожвавлення економіки 💭

За даними ДССУ, у 2024 році реальні зарплати перевищили рівень до повномасштабного вторгнення в більшості секторів економіки.

Очікується, що вони зростатимуть й надалі, проте нижчими темпами.  
 

При цьому зазначу, що згідно дослідження OLX Робота з 2021 року у гривнях зарплата зросла на 13%, а в доларах зменшилась на 25%, а  середній розмір заробітної плати в Україні значно нижчий, ніж серед наших найближчих сусідів з ЄС.  
 
Офіційне безробіття зменшиться до близько 10–11% у 2025-2027 роках, однак залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення через кваліфікаційні та регіональні диспропорції на ринку праці.
 
2/3⤵️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
4. Підтримка міжнародних партнерів разом із залученнями на внутрішньому борговому ринку дасть змогу покрити дефіцит бюджету без "друку грошей".
(вчергове 100% впевненості -Н. Ю.)

Очікується, що Україна у 2025 році отримає 38,4 млрд дол. США зовнішньої підтримки.

Ризик недоотримання очікуваного фінансування є невисоким.

Ба більше, обсяги міжнародної допомоги можуть бути збільшені або наближені в часі.
 
5. Базовий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущеннях про збереження достатніх обсягів міжнародної підтримки та поступової нормалізаціїумов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме частковому поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій.
 
Як на мене - дуже оптимістично.

Проте, для всіх нас, головне щоб за свої прогнози, а потім і дії несли відповідальність.
 
3/3 🔚
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Нестача робочої сили стає одним із основних факторів, що стримують промислове виробництво в Україні.
 
Про це свідчить опитування 1128 промислових підприємств у січні 2025 року щодо перспектив розвитку їх ділової активності, розміщені на сайті Державної служби статистики України.
 
Майже 35 відсотків ‼️промислових підприємств відзначають нестачу робочої сили у січні 2025 року (блакитна крива на графіку), хоча цей показник ще у 2022 році складав 7 відсотків (збільшення в 5 разів).
 
Не важко спрогнозувати, що у найближчі роки дефіцит робочої сили, особливо кваліфікованих працівників, нажаль,лише збільшуватиметься.
 (варто звернути ще раз увагу на дані інфляційного звіту НБУ)

Отже, перспективи стабілізації економічної ситуації в Україні після завершення воєнного стану залежать від ефективності заходів державної політики щодо збереження людського потенціалу.

ЯК або ЧИ зможемо подолати цю проблему🤷‍♀️
ℹ️У 2024 році було подано 2573 заяви на реєстрацію торгової марки іноземцями.

Це майже на рівні 2023 року (2591) і на 37% менше, ніж до повномасштабного вторгнення  — у 2021р. було подано понад 4 тис. заявок.
 
Про таке повідомляє Опендатабот за даними Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.
 
Понад 40% від усіх заявок належать компаніям з США (18,4%), Кіпру та Швейцарії (12,5%), Кіпру (9,7%)
 
Найчастіше торік подавали на реєстрацію ТМ, пов’язані з:
• препаратами для медицини, ветеринарії та гігієни — 711 заявок або 27.6%;

• рекламою, адмініструванням та офісними послугами — 472 або 18.3%;

• тютюновими виробами, аксесуарами та замінники — 341 або 13.3%;

• науковими, електронними та оптичними приладами — 306 або 11.9%;

• косметикою, засоби для догляду та побутовою хімією — 282 або 11.0%.
 
Рекордсменом стала компанія ФЕЛІКС ТРЕЙД ПТЕ. ЛТД, подавши на реєстрацію торгову марку із 20 сферами діяльності.
 
 
Серед ТОП 5 заявників такі компанії:
ФІЛІП МОРРІС ПРОДАКТС С.А. — 91 заявка;
Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед — 69;
ЮПЛ Маврикій Лімітед — 69;
Брітіш Амерікен Тобакко (Брендз) Інк. — 49;
Фармак АГ — 45.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Бізнес-омбудсмен України Роман Ващук підвів підсумки роботи РБО у 2024 році для українського бізнес-клімату
 
1. Ключові показники 2024 року:
 
1191 скарга отримана;
659 справ закрито;
64% успішно закритих справ завершено успішно;

Заощаджено 2 млрд грн для українських підприємців;

96% задоволених скаржників (згідно з відповідями, наданими через форму зворотного зв’язку).
 
У 2024 році Рада провела розслідування за власною ініціативою щодо податкових перевірок.

У звіті Рада окреслила низку ідей, які можуть позитивно вплинути на ефективність податкових перевірок та сприяти побудові партнерських відносин між бізнесом та державою.⤵️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2. Регіональна присутність
 
У 2024 році Рада здійснила 6 регіональних візитів: в Одесу, Черкаси, Львів, Рівне, Тернопіль та Чортків.
 
За результатами регіональних візитів досягнуто:

Виключення лікеро-горілчаного заводу в Черкащини зі списку ризикових платників податків;

Скасування ППР щодо збільшення доходу компанії на суму більш як 1 млрд грн. для виробника та дистриб’ютора деревних плит з Волині;

Завод з Тернополя відновив виробництво світильників та продовжив поставки (розгляд справи Радою триває).
 ⤵️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2025/02/04 16:13:36
Back to Top
HTML Embed Code: