Forwarded from Українська важка музика
Рік: 2025
Місто: Київ
Жанр: #Metalcore
Мова: Українська
Spotify | Apple Music | Deezer | YT
Трекліст:
1. Секрети
#Реліз_2025 | #Сингл | #Київ | #Українська
Підписатися 🇺🇦
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Українська важка музика
Рік: 2025
Місто: Івано-Франківськ
Жанр: #Nu_Metal | #Hardcore
Мова: Українська
Spotify | Apple Music | Deezer | YT
Трекліст:
1. Незламним
#Реліз_2025 | #Сингл | #Івано_Франківськ | #Українська
Підписатися 🇺🇦
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Моя Яма
#map Карибський регіон у світі де ще льодовиковий період
#map Ще карти з цьої льодовикової серії
Думав про горіхи сьогодні цілий день, ну то робота була - зрізати старий горіх у людей на обісті. У нас бабця збирає і чистить горіхи тож ми здаємо по, в районі, 120ти за кіло, коли наші сусіди здають по 20-30 бо у їхніх дерев плоди малі і чистити їх значно важче. В загальному це непогана штука, але яка потребує буде багато часу, як мінімум на те щоб дерево виросло і почало плодити горіхи достатнього розміру, також має бути людина, що тратитиме достатньо часу на очищення, в принципі до цього можна залучити старше покоління, самотніх бабусь і дідів, яких у селах достатньо, нажаль.
При систематизації і достатній кількості продукції можна думати і про переробку горіхів тут же, щоб мати товар з більшою доданою вартістю.
І ще трюфелі ростуть на коріннях горіхів, тому по ідеї можна створювати мішані сади, що продукуватимуть різні продукти водночас.
Біля батьківського обістя є ще дві практично закинуті ділянки, може колись викуплю і буду щось таке робити #думи
При систематизації і достатній кількості продукції можна думати і про переробку горіхів тут же, щоб мати товар з більшою доданою вартістю.
І ще трюфелі ростуть на коріннях горіхів, тому по ідеї можна створювати мішані сади, що продукуватимуть різні продукти водночас.
Біля батьківського обістя є ще дві практично закинуті ділянки, може колись викуплю і буду щось таке робити #думи
Така потіха, що молоде покоління моєї родини цілком притомне і проактивне
Forwarded from US Politics
Соціальні мережі — поле битви між США та ЄС
Голова комітету Палати з питань судочинства і відомий трампіст-консерватор Джим Джордан написав листа віцепрезиденту Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенні Віркуннен з приводу так званого DSA — Акту про цифрові послуги ЄС.
Запроваджений в 2022 році він покликаний регулювати контент в соцмережах. Враховуючи прецеденти з впливом на вибори, а також з поведінкою окремих власників відповідних платформ, США не дуже задоволені такими регулюваннями.
Власне, у ЄС уже є претензії і до Х, і до Мета. І це загрожує серйозними штрафами цим компаніям і навіть блокуванням роботи.
Джим Джордан, що вирішив взяти на себе ключову роль в питанні адвокатів американських соцмереж в своєму листі переймається, що цей Акт (що діє в ЄС) порушує першу поправку до конституції (США!). Американці загалом схильні думати, що свобода слова — їхній винахід і ніде більше в світі його нема (де ви ще бачили Білль про права?…).
Хоча, звісно, американцям є про що хвилюватись. ЄС навчився користуватись силою свого величезного ринку, що породило так званий Брюссельський ефект: регулювання, запровадженні в ЄС врешті застосовуються в більшості світу, бо виробник не може ігнорувати європейський ринок.
Битва навколо DSA і американських (тік-ток невдовзі теж маж стати частково американським) соцмереж буде ключовим індикатором сили американської адміністрації і ЄК. Та і стосунків США і ЄС загалом.
Голова комітету Палати з питань судочинства і відомий трампіст-консерватор Джим Джордан написав листа віцепрезиденту Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенні Віркуннен з приводу так званого DSA — Акту про цифрові послуги ЄС.
Запроваджений в 2022 році він покликаний регулювати контент в соцмережах. Враховуючи прецеденти з впливом на вибори, а також з поведінкою окремих власників відповідних платформ, США не дуже задоволені такими регулюваннями.
Власне, у ЄС уже є претензії і до Х, і до Мета. І це загрожує серйозними штрафами цим компаніям і навіть блокуванням роботи.
Джим Джордан, що вирішив взяти на себе ключову роль в питанні адвокатів американських соцмереж в своєму листі переймається, що цей Акт (що діє в ЄС) порушує першу поправку до конституції (США!). Американці загалом схильні думати, що свобода слова — їхній винахід і ніде більше в світі його нема (де ви ще бачили Білль про права?…).
Хоча, звісно, американцям є про що хвилюватись. ЄС навчився користуватись силою свого величезного ринку, що породило так званий Брюссельський ефект: регулювання, запровадженні в ЄС врешті застосовуються в більшості світу, бо виробник не може ігнорувати європейський ринок.
Битва навколо DSA і американських (тік-ток невдовзі теж маж стати частково американським) соцмереж буде ключовим індикатором сили американської адміністрації і ЄК. Та і стосунків США і ЄС загалом.
Forwarded from Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Donald Tarrific
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю.
2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити.
3. Держава має вищі доходи через вищі мита.
4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво.
2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі
3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю.
2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити.
3. Держава має вищі доходи через вищі мита.
4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво.
2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі
3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.