Telegram Group & Telegram Channel
жив собі якось лицар (у більшості версій цього чуда — цілком собі умовний анонімний лицар, але ми називатимемо його волтером, бо саме таке ім’я він носить у збірці чудес, виданій 1906 року), який дуже шанував божу маму й повсякчас до неї молився. якось, прямуючи зі своїми колегами-лицарями на турнір, волтер проїздив повз присвячене їй абатство й почув, як там служать месу; а що саме була субота, тобто марійний день, то він вирішив залишитися на службу. колеги просили його не відволікатися від планів, але лицар зліз із коня й пішов у храм; вони почекали трохи, але зрештою махнули рукою і поїхали змагатися, бо всі тут дорослі самостійні люди й можуть самі вирішувати, що їм важливіше.

а от волтер пішов до церкви й молився до божої мами так натхненно, що зовсім забув про плин часу. коли зброєносець спробував витягти його з храму, щоб, може, встигнути бодай на завершення турніру, бо ж не з’явитися там зовсім було б ударом по воїнській честі, лицар відповів, що лишиться до кінця меси, а там уже як бог дасть. вийшло так, що саме цього разу бог дав дуже довгу месу, яка тривала аж до вечора. тож коли волтер зі зброєносцем нарешті сіли на коней, щоб їхати на турнір, то побачили, що всі вже звідти повертаються.

та замість того, щоб кепкувати з колеги, який пропустив нагоду на людей подивитися і себе показати, лицарі стали вітати волтера з перемогою, вклонятися йому покірно і навперебій розповідати, як їх вразили його лицарські таланти — мовляв, пане, ти аж сяяв, коли нас перемагав, ми ще ніколи не бачили такої вправності, ніхто не міг тебе торкнути, хоч як старався, і жодному не вдалося уникнути твого списа. волтер спочатку трохи здивувався і спробував пояснити, що його не було на турнірі, але лицарі так палко запевняли, що був і в процесі бою прославляв бога оцим самим голосом, який вони зараз чують, що він зрештою зрозумів: це божа мама замінила його на змаганнях, щоб йому не довелося ні відволікатися від молитви, ні втрачати честі в очах колег.

божа мама загалом відома своїми перевтіленнями; я колись переповідала, наприклад, чудо, у якому марія роками підміняла в монастирі черницю, що пішла в загул. але в усіх чудесах вона перетворюється на жінку — і тільки в цьому на чоловіка. а в марійних кантиках альфонса х кастильського є ще радикальніша версія чуда (кантика 63): там божа мама їде не просто лицарем на турнір, а цілковито собі воїном на поле бою, щоб під час облоги міста сан-естебан-де-гормас допомогти кастильському графові гарсії білорукому відбитися від нападу маврів. як і в стандартній версії чуда, поки божа мама б’ється, лицар молиться у храмі, а потім, вийшовши, чує від графа про свої подвиги: «якби не ти, клянуся богові, мене і моє військо б дощенту розбили, але ти вбив стільки маврів короля альманзора, що він здався».

одне слово, святі жінки — і навіть головна пресвята жінка — теж уміють послуговуватися зброєю.

лицар на ілюстрації з укладеного в xv столітті гербарію гербовника так задрапований, що там під латами цілком може й божа мама виявитися. серйозно, ніколи не знаєш.

#чудотворення



group-telegram.com/so_medieval/2473
Create:
Last Update:

жив собі якось лицар (у більшості версій цього чуда — цілком собі умовний анонімний лицар, але ми називатимемо його волтером, бо саме таке ім’я він носить у збірці чудес, виданій 1906 року), який дуже шанував божу маму й повсякчас до неї молився. якось, прямуючи зі своїми колегами-лицарями на турнір, волтер проїздив повз присвячене їй абатство й почув, як там служать месу; а що саме була субота, тобто марійний день, то він вирішив залишитися на службу. колеги просили його не відволікатися від планів, але лицар зліз із коня й пішов у храм; вони почекали трохи, але зрештою махнули рукою і поїхали змагатися, бо всі тут дорослі самостійні люди й можуть самі вирішувати, що їм важливіше.

а от волтер пішов до церкви й молився до божої мами так натхненно, що зовсім забув про плин часу. коли зброєносець спробував витягти його з храму, щоб, може, встигнути бодай на завершення турніру, бо ж не з’явитися там зовсім було б ударом по воїнській честі, лицар відповів, що лишиться до кінця меси, а там уже як бог дасть. вийшло так, що саме цього разу бог дав дуже довгу месу, яка тривала аж до вечора. тож коли волтер зі зброєносцем нарешті сіли на коней, щоб їхати на турнір, то побачили, що всі вже звідти повертаються.

та замість того, щоб кепкувати з колеги, який пропустив нагоду на людей подивитися і себе показати, лицарі стали вітати волтера з перемогою, вклонятися йому покірно і навперебій розповідати, як їх вразили його лицарські таланти — мовляв, пане, ти аж сяяв, коли нас перемагав, ми ще ніколи не бачили такої вправності, ніхто не міг тебе торкнути, хоч як старався, і жодному не вдалося уникнути твого списа. волтер спочатку трохи здивувався і спробував пояснити, що його не було на турнірі, але лицарі так палко запевняли, що був і в процесі бою прославляв бога оцим самим голосом, який вони зараз чують, що він зрештою зрозумів: це божа мама замінила його на змаганнях, щоб йому не довелося ні відволікатися від молитви, ні втрачати честі в очах колег.

божа мама загалом відома своїми перевтіленнями; я колись переповідала, наприклад, чудо, у якому марія роками підміняла в монастирі черницю, що пішла в загул. але в усіх чудесах вона перетворюється на жінку — і тільки в цьому на чоловіка. а в марійних кантиках альфонса х кастильського є ще радикальніша версія чуда (кантика 63): там божа мама їде не просто лицарем на турнір, а цілковито собі воїном на поле бою, щоб під час облоги міста сан-естебан-де-гормас допомогти кастильському графові гарсії білорукому відбитися від нападу маврів. як і в стандартній версії чуда, поки божа мама б’ється, лицар молиться у храмі, а потім, вийшовши, чує від графа про свої подвиги: «якби не ти, клянуся богові, мене і моє військо б дощенту розбили, але ти вбив стільки маврів короля альманзора, що він здався».

одне слово, святі жінки — і навіть головна пресвята жінка — теж уміють послуговуватися зброєю.

лицар на ілюстрації з укладеного в xv столітті гербарію гербовника так задрапований, що там під латами цілком може й божа мама виявитися. серйозно, ніколи не знаєш.

#чудотворення

BY страшно середньовічне




Share with your friend now:
group-telegram.com/so_medieval/2473

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

"The result is on this photo: fiery 'greetings' to the invaders," the Security Service of Ukraine wrote alongside a photo showing several military vehicles among plumes of black smoke. "For Telegram, accountability has always been a problem, which is why it was so popular even before the full-scale war with far-right extremists and terrorists from all over the world," she told AFP from her safe house outside the Ukrainian capital. "He has kind of an old-school cyber-libertarian world view where technology is there to set you free," Maréchal said. Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries.
from id


Telegram страшно середньовічне
FROM American