ахахахахахахахахаххахахахах

lene lovich

@slyna

За майже дві години фільму можна побачити умови в переповненій жіночій психіатричній лікарні(чесно, за майже 80 років мало що змінилось), ставлення персоналу(тут я вже задумалась буквально про архетип їбанутої медсестри, яка без причин ненавидить певних пацієнтів), методи лікування. Головна героїня пройде і через електрошок, і через гідротерапію, де ванна з водою перетвориться на розбурханий океан і, звісно, від цього ніяк і нікому не стане краще. і психотерапію, яка даватиме сумнівний результат через "зраду" лікаря. Проте, зрештою, спрацює.
Вірджинія у фільмі абсолютно прекрасна у своєму божевіллі та навіть у найгірших станах. І любов, звісно, любов тут грає величезну роль. Чоловік головної героїні, який, буквально за кілька днів після весілля, втратив її у темряві хвороби, не покидає ні її, ні намагань допомогти. І вона для нього цінна та гарна в будь-якому вигляді й стані. Це особливо яскраво підкреслив момент, коли в час просвітку він забрав її на пікнік у парку поруч із лікарнею і приніс усячини. Вірджинія розгортає з газети якусь цілу курку гриль і починає прямо руками їсти її, як дикий звір, а єдине, що на це каже чоловік, що хотів би аби вона одужала і могла їсти м'ясо хоч щодня. І якщо до цього моменту голоси в голові шепотіли Вірджинії, що він не справжній, то після цих слів вона повірила.
Це історія про найтемнішу ніч душі та промінь світла, який пробивається навіть через байдужість системи. Фільм отримав безліч нагород, і цілком заслужено. Він резонує з сучасністю так само, як і в 1948-му.

Коли лікар нарешті розплутав той клубок змій у голові Вірджинії, що не давав їй спокійно жити і допоміг усвідомити чому і як так сталося, що вона захворіла, то сказав чудову річ: вам зовсім не потрібно розуміти, як працює електрика, щоб увімкнути світло у темній кімнаті, якщо ви знаєте де вмикач.
І це прекрасно.

https://www.group-telegram.com/ravensfjord?livestream=e1991b44b2ded712ea
Ну шо, локіанці, погнали!

розказують про локі