Ведмідь / The Bear
Третій сезон залишає за собою відчуття одночасного наповнення та спустошення. Розбиває серце, але ти розумієш, що це накраще. Цей сезон - як 10-тисерійний привселюдний психологічний сеанс з розвитком історій персонажів у різному темпі, бо вони всі різні. І ми так само.
Можливо, комусь буде здаватись часом, що дія доволі мінімалістична. Проте це все дуже максималістично по драматургії. Інтимно з точки зору взаємолюдських відносин та неймовірно чесно і саморефлексійно. 10 еммі з 10ти.
Найбільше, що сподобалось в цьому розділі, це чесність і... циклічність. Цей сезон - це про цикл, в тому числі відкинення, відновлення, розуміння і зцілення. Від мастабнішого до меншого, з поверненням до заданих питань, з самоцитуванням, але в різних емоційних моментах. В тому числі це про цикл створення: страви, ідей, серіалу, власного спадку. В останньому допомагають навіть документальні вставки різних кухонь міста в титрах другої, буквально театральної, серії.
Такі різні в своїй структурі, емоціях та методах серії, але так органічно доповнюють одна одну створюючи неймовірну кінематографічну картину.
Перша серія як концентрат розгубленості, неймовірної тривоги та тиску, після котрого люди вчиняють самогубства. 3 серія - це довбана симфонія! 6 серія (знята Айо Едебірі) неймовірно крута і репрезентативна, з котрою дуже конектишся на багатьох рівнях. І знову про цикл і різні емоції в ньому. Айо, you go girl!
Ловила слова "вау", мурашки по шкірі і сльози по щокам від чесності, болю, напруги. І щодалі думала: як кожна серія може бути ще більш крутою за попередню? Кожна має свою геніальність, шикарні діалоги та синергію персонажів, що буквально живуть і ти забуваєш, що це актори.
Я кайфувала, що серії ще більше сприймаються як дуже круті окремі драматичні фільми з соковитою напугою, історією та структурою, що все одно є єдиним цілим.
А у фіналі захотілось заново передивитись весь серіал повністю, аби знову відчути цей катарсис за переглядом третього сезону.
Третій сезон залишає за собою відчуття одночасного наповнення та спустошення. Розбиває серце, але ти розумієш, що це накраще. Цей сезон - як 10-тисерійний привселюдний психологічний сеанс з розвитком історій персонажів у різному темпі, бо вони всі різні. І ми так само.
Можливо, комусь буде здаватись часом, що дія доволі мінімалістична. Проте це все дуже максималістично по драматургії. Інтимно з точки зору взаємолюдських відносин та неймовірно чесно і саморефлексійно. 10 еммі з 10ти.
Найбільше, що сподобалось в цьому розділі, це чесність і... циклічність. Цей сезон - це про цикл, в тому числі відкинення, відновлення, розуміння і зцілення. Від мастабнішого до меншого, з поверненням до заданих питань, з самоцитуванням, але в різних емоційних моментах. В тому числі це про цикл створення: страви, ідей, серіалу, власного спадку. В останньому допомагають навіть документальні вставки різних кухонь міста в титрах другої, буквально театральної, серії.
Такі різні в своїй структурі, емоціях та методах серії, але так органічно доповнюють одна одну створюючи неймовірну кінематографічну картину.
Перша серія як концентрат розгубленості, неймовірної тривоги та тиску, після котрого люди вчиняють самогубства. 3 серія - це довбана симфонія! 6 серія (знята Айо Едебірі) неймовірно крута і репрезентативна, з котрою дуже конектишся на багатьох рівнях. І знову про цикл і різні емоції в ньому. Айо, you go girl!
Ловила слова "вау", мурашки по шкірі і сльози по щокам від чесності, болю, напруги. І щодалі думала: як кожна серія може бути ще більш крутою за попередню? Кожна має свою геніальність, шикарні діалоги та синергію персонажів, що буквально живуть і ти забуваєш, що це актори.
Я кайфувала, що серії ще більше сприймаються як дуже круті окремі драматичні фільми з соковитою напугою, історією та структурою, що все одно є єдиним цілим.
А у фіналі захотілось заново передивитись весь серіал повністю, аби знову відчути цей катарсис за переглядом третього сезону.
group-telegram.com/estheteonline/15284
Create:
Last Update:
Last Update:
Ведмідь / The Bear
Третій сезон залишає за собою відчуття одночасного наповнення та спустошення. Розбиває серце, але ти розумієш, що це накраще. Цей сезон - як 10-тисерійний привселюдний психологічний сеанс з розвитком історій персонажів у різному темпі, бо вони всі різні. І ми так само.
Можливо, комусь буде здаватись часом, що дія доволі мінімалістична. Проте це все дуже максималістично по драматургії. Інтимно з точки зору взаємолюдських відносин та неймовірно чесно і саморефлексійно. 10 еммі з 10ти.
Найбільше, що сподобалось в цьому розділі, це чесність і... циклічність. Цей сезон - це про цикл, в тому числі відкинення, відновлення, розуміння і зцілення. Від мастабнішого до меншого, з поверненням до заданих питань, з самоцитуванням, але в різних емоційних моментах. В тому числі це про цикл створення: страви, ідей, серіалу, власного спадку. В останньому допомагають навіть документальні вставки різних кухонь міста в титрах другої, буквально театральної, серії.
Такі різні в своїй структурі, емоціях та методах серії, але так органічно доповнюють одна одну створюючи неймовірну кінематографічну картину.
Перша серія як концентрат розгубленості, неймовірної тривоги та тиску, після котрого люди вчиняють самогубства. 3 серія - це довбана симфонія! 6 серія (знята Айо Едебірі) неймовірно крута і репрезентативна, з котрою дуже конектишся на багатьох рівнях. І знову про цикл і різні емоції в ньому. Айо, you go girl!
Ловила слова "вау", мурашки по шкірі і сльози по щокам від чесності, болю, напруги. І щодалі думала: як кожна серія може бути ще більш крутою за попередню? Кожна має свою геніальність, шикарні діалоги та синергію персонажів, що буквально живуть і ти забуваєш, що це актори.
Я кайфувала, що серії ще більше сприймаються як дуже круті окремі драматичні фільми з соковитою напугою, історією та структурою, що все одно є єдиним цілим.
А у фіналі захотілось заново передивитись весь серіал повністю, аби знову відчути цей катарсис за переглядом третього сезону.
Третій сезон залишає за собою відчуття одночасного наповнення та спустошення. Розбиває серце, але ти розумієш, що це накраще. Цей сезон - як 10-тисерійний привселюдний психологічний сеанс з розвитком історій персонажів у різному темпі, бо вони всі різні. І ми так само.
Можливо, комусь буде здаватись часом, що дія доволі мінімалістична. Проте це все дуже максималістично по драматургії. Інтимно з точки зору взаємолюдських відносин та неймовірно чесно і саморефлексійно. 10 еммі з 10ти.
Найбільше, що сподобалось в цьому розділі, це чесність і... циклічність. Цей сезон - це про цикл, в тому числі відкинення, відновлення, розуміння і зцілення. Від мастабнішого до меншого, з поверненням до заданих питань, з самоцитуванням, але в різних емоційних моментах. В тому числі це про цикл створення: страви, ідей, серіалу, власного спадку. В останньому допомагають навіть документальні вставки різних кухонь міста в титрах другої, буквально театральної, серії.
Такі різні в своїй структурі, емоціях та методах серії, але так органічно доповнюють одна одну створюючи неймовірну кінематографічну картину.
Перша серія як концентрат розгубленості, неймовірної тривоги та тиску, після котрого люди вчиняють самогубства. 3 серія - це довбана симфонія! 6 серія (знята Айо Едебірі) неймовірно крута і репрезентативна, з котрою дуже конектишся на багатьох рівнях. І знову про цикл і різні емоції в ньому. Айо, you go girl!
Ловила слова "вау", мурашки по шкірі і сльози по щокам від чесності, болю, напруги. І щодалі думала: як кожна серія може бути ще більш крутою за попередню? Кожна має свою геніальність, шикарні діалоги та синергію персонажів, що буквально живуть і ти забуваєш, що це актори.
Я кайфувала, що серії ще більше сприймаються як дуже круті окремі драматичні фільми з соковитою напугою, історією та структурою, що все одно є єдиним цілим.
А у фіналі захотілось заново передивитись весь серіал повністю, аби знову відчути цей катарсис за переглядом третього сезону.
BY Esthete online
Share with your friend now:
group-telegram.com/estheteonline/15284