Rota Fortunae

Forwarded from Зам по ніхуям 🇺🇦

Спойлер: ні.

Часто в жарт чи ні, мені висловлюють тезу, що от, ти любиш оці всі костюми, макіяжі, якби така красотка приїхала читати такмед, в нас би всі прийшли слухати.

Давайте про це поговорим. І почнемо з тези, що інструктор — це професіонал. (Ну по крайній мірі має бути) І його одяг має відповідати умовам та обставинам, він має відрізнятися від одягу курсантів, щоб вони завжди могли його виділити в натовпі, якщо потрібно задати питання, але не має відволікати від основної мети навчання. Ну і має бути зручним для демонстрації всіх практичних навичок. Знаєте навіть мені було б складно концентруватися на техніці виконання, заглядаючи в декольте/ розглядаючи голий торс/ спостерігаючи красивий костюм/грим/тд. Я вже мовчу про людей, які тижнями/місяцями/роками бачать одні і ті ж обличчя в одному і тому ж камуфлі.
Косплей образ і яскравий макіяж будуть цілком доречні наприклад на майстер-класі по створенню образу, але не на полігоні.

Другий мій тейк: інструктор — не аніматор на дитячому святі. Це стосується і інших способів «розважити» курсантів. Влаштувати веселі старти з піротехнікою і вправами, видозмінити навчальний матеріал на стендап і це от все.
Жарти, вони ж айсбрейкери самі по собі непоганий інструмент, але в обмеженій кількості і не в шкоду матеріалу/часу відпрацювань. «Веселі старти» можуть бути доцільними, коли курсанти ідеально засвоїли базу, накладають турнікети, проводять огляд пораненого, не пройобують вести карту пораненого на симуляціях і тд. Тоді можна додавати стресовий фактор, для того щоб оцінити як будуть діяти курсанти на адреналіні, чи дійсно вони можуть зорієнтуватися і зробити все що потрібно, коли все навколо мішає. Але не раніше, ніж вони знатимуть рекомендації так само добре, як пінкод до своєї карти.

Третій мій тейк: повага. Кожного разу знайомлячись з новою групою, інструктор мусить вибудувати взаємодію, яка базується на взаємній повазі і рівності. І вибачте, пробачте, але дуже складно поважати людину, яка виглядає максимально недоречно в заданих обставинах. Яким би ахуєнним спеціалістом ти не був, якщо твій вигляд говорить що ти мила онеметян, або імперський штурмовик, про повагу можна забути.

Я читала курс зупинки кровотеч на фестивалі настільних ігор Дайскон. Там я була з ельфійськими вухами і гримом. Але це все. Решта мого одягу, це була футболка від Січ і штани від м-так. Бо навіть на цьому фестивалі я була в першу чергу інструктором, і тоді вже рольовиком.

Ну і останнє. Якщо інструктор не може зацікавити і утримати увагу курсантів у безформнній флісці і запраних каргоштанах, то йому потрібно працювати над тим як він читає матеріал, як він поводиться і взагалі задуматися чи його це взагалі.

А косплеї залиште в спокої.
Амінь.

www.group-telegram.com/in/fortuneewriting.com/46

264 viewsFeb 12 at 13:30

Спойлер: ні.

Часто в жарт чи ні, мені висловлюють тезу, що от, ти любиш оці всі костюми, макіяжі, якби така красотка приїхала читати такмед, в нас би всі прийшли слухати.

Давайте про це поговорим. І почнемо з тези, що інструктор — це професіонал. (Ну по крайній мірі має бути) І його одяг має відповідати умовам та обставинам, він має відрізнятися від одягу курсантів, щоб вони завжди могли його виділити в натовпі, якщо потрібно задати питання, але не має відволікати від основної мети навчання. Ну і має бути зручним для демонстрації всіх практичних навичок. Знаєте навіть мені було б складно концентруватися на техніці виконання, заглядаючи в декольте/ розглядаючи голий торс/ спостерігаючи красивий костюм/грим/тд. Я вже мовчу про людей, які тижнями/місяцями/роками бачать одні і ті ж обличчя в одному і тому ж камуфлі.
Косплей образ і яскравий макіяж будуть цілком доречні наприклад на майстер-класі по створенню образу, але не на полігоні.

Другий мій тейк: інструктор — не аніматор на дитячому святі. Це стосується і інших способів «розважити» курсантів. Влаштувати веселі старти з піротехнікою і вправами, видозмінити навчальний матеріал на стендап і це от все.
Жарти, вони ж айсбрейкери самі по собі непоганий інструмент, але в обмеженій кількості і не в шкоду матеріалу/часу відпрацювань. «Веселі старти» можуть бути доцільними, коли курсанти ідеально засвоїли базу, накладають турнікети, проводять огляд пораненого, не пройобують вести карту пораненого на симуляціях і тд. Тоді можна додавати стресовий фактор, для того щоб оцінити як будуть діяти курсанти на адреналіні, чи дійсно вони можуть зорієнтуватися і зробити все що потрібно, коли все навколо мішає. Але не раніше, ніж вони знатимуть рекомендації так само добре, як пінкод до своєї карти.

Третій мій тейк: повага. Кожного разу знайомлячись з новою групою, інструктор мусить вибудувати взаємодію, яка базується на взаємній повазі і рівності. І вибачте, пробачте, але дуже складно поважати людину, яка виглядає максимально недоречно в заданих обставинах. Яким би ахуєнним спеціалістом ти не був, якщо твій вигляд говорить що ти мила онеметян, або імперський штурмовик, про повагу можна забути.

Я читала курс зупинки кровотеч на фестивалі настільних ігор Дайскон. Там я була з ельфійськими вухами і гримом. Але це все. Решта мого одягу, це була футболка від Січ і штани від м-так. Бо навіть на цьому фестивалі я була в першу чергу інструктором, і тоді вже рольовиком.

Ну і останнє. Якщо інструктор не може зацікавити і утримати увагу курсантів у безформнній флісці і запраних каргоштанах, то йому потрібно працювати над тим як він читає матеріал, як він поводиться і взагалі задуматися чи його це взагалі.

А косплеї залиште в спокої.
Амінь.

BY Rota Fortunae