Динаміка травневої інфляції обумовлюється переважно зростанням цін на продукти харчування.
Важливо (!). Продовольча інфляція у травні була найбільшою за останні 6 місяців. Продукти харчування і безалкогольні напої за травень в цілому подорожчали на 2,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за місяць зросли в ціні фрукти (+17,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+5,4%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-8,7%), масло (-0,8%), молоко (-0,7%).
➡️Водночас, динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у травні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги (+0,9%) й послуги готелів і ресторанів (по +1,5%). При цьому значна кількість товарних груп і окремих послуг подешевшали – одяг і взуття (-1,9%), паливо і мастила (-1,3%), ж/ж транспорт (-0,7%), послуги відпочинку і культури (-0,3%).
На жаль, за різними показниками споживча інфляція продовжує прискорюватись. Місячна прискорилась із 0,7% у квітні до 1,3% у травні (в т.ч. базова інфляція із 0,4% до 0,5%). Середня інфляція із 14% за 4 місяці до 14,4% за підсумками 5-ти місяців. І нарешті головний показник – річна інфляція (за останні 12 місяців, до травня 2024 року) – прискорилась до 15,9% (із 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому).
❕Це максимум річної інфляції за останні два роки (із квітня 2023 року).
Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Несприятливі погодні умови минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення
▪️Стійкий споживчий попит, підтримуваний зростанням реальної зарплати.
Що далі❓
Важливо (!). За оцінками НБУ, у базовому сценарії річна споживча інфляція досягла свого локального максимуму у травні. Далі з червня 2025 року вона має поступово йти на спад.
Сприятимуть сповільненню інфляції:
🔸збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
🔸підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку і відповідно – послаблення впливу імпорту інфляції,
🔸надходження нового врожаю,
🔸більш стабільна ситуація в енергетиці,
🔸збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
🔸зменшення світових цін на нафту.
Як і раніше, головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Багато буде залежати від перспектив нового врожаю. Зокрема, за висновками НБУ «траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції». У цьому контексті залишається важливою підтримка наших товаровиробників, в тому числі фермерів, підприємств харчової промисловості за рахунок дотацій, компенсацій і грантів з бюджету, розширення доступного фінансування, страхування військових ризиків тощо.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
Важливо (!). Продовольча інфляція у травні була найбільшою за останні 6 місяців. Продукти харчування і безалкогольні напої за травень в цілому подорожчали на 2,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за місяць зросли в ціні фрукти (+17,6%), м'ясо і м’ясопродукти (+5,4%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-8,7%), масло (-0,8%), молоко (-0,7%).
➡️Водночас, динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у травні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги (+0,9%) й послуги готелів і ресторанів (по +1,5%). При цьому значна кількість товарних груп і окремих послуг подешевшали – одяг і взуття (-1,9%), паливо і мастила (-1,3%), ж/ж транспорт (-0,7%), послуги відпочинку і культури (-0,3%).
На жаль, за різними показниками споживча інфляція продовжує прискорюватись. Місячна прискорилась із 0,7% у квітні до 1,3% у травні (в т.ч. базова інфляція із 0,4% до 0,5%). Середня інфляція із 14% за 4 місяці до 14,4% за підсумками 5-ти місяців. І нарешті головний показник – річна інфляція (за останні 12 місяців, до травня 2024 року) – прискорилась до 15,9% (із 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому).
❕Це максимум річної інфляції за останні два роки (із квітня 2023 року).
Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Несприятливі погодні умови минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення
▪️Стійкий споживчий попит, підтримуваний зростанням реальної зарплати.
Що далі❓
Важливо (!). За оцінками НБУ, у базовому сценарії річна споживча інфляція досягла свого локального максимуму у травні. Далі з червня 2025 року вона має поступово йти на спад.
Сприятимуть сповільненню інфляції:
🔸збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
🔸підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку і відповідно – послаблення впливу імпорту інфляції,
🔸надходження нового врожаю,
🔸більш стабільна ситуація в енергетиці,
🔸збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
🔸зменшення світових цін на нафту.
Як і раніше, головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Багато буде залежати від перспектив нового врожаю. Зокрема, за висновками НБУ «траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції». У цьому контексті залишається важливою підтримка наших товаровиробників, в тому числі фермерів, підприємств харчової промисловості за рахунок дотацій, компенсацій і грантів з бюджету, розширення доступного фінансування, страхування військових ризиків тощо.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
Мав нагоду бути на конференції «FINANCE FOR BUSINESS DURING WAR 2.0», присвяченому обговоренню шляхів відновлення української економіки через доступ до фінансування.
Поділився важливою аналітикою про те, що відбувається з кредитуванням і чому питання доступу до фінансів залишається критичним для бізнесу.
➡️ Важливо не плутати зростання обсягів кредитів із вирішенням проблеми. Так, темпи відновлення кредитування є позитивними — наприклад, у квітні чисті гривневі кредити зросли на 28% р/р, а МСБ — на 31%. Але це зростання відбувається з дуже низької бази.
➡️ Частка чистих корпоративних кредитів до ВВП у 2024 році — лише 7,68%. Це історичний мінімум. У 2021 році було 9,9%, у 2018 — понад 13%. І навіть за наявної динаміки ми ризикуємо залишитись у стагнації: проникнення кредитів у бізнес і далі буде помітно нижче довоєнного рівня.
➡️ Суттєві перекоси — як по секторах (кредити ростуть у добувній, с/г, переробці, але падають у будівництві, транспорті, ІТ), так і по продуктах (97% іпотеки — через одну програму, «єОселя»). І це не дає розвиватись фінансовій системі як інфраструктурі для економіки.
➡️ Понад 90% приросту непрацюючих кредитів за війну припадає на державні банки. Це питання до уряду як акціонера і до регулятора.
Головне — нам потрібна системна зміна підходів. Пропоную:
• Запуск Національної установи розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову.
• Перезавантаження програми «5-7-9» — більше інвестицій, менше обігових коштів.
• Залучення міжнародних установ, гарантійних інструментів, валютних свопів.
• Очистка банківських балансів від NPL, пришвидшення реструктуризації проблемної заборгованості.
• Стимулювання ринку іпотеки, лізингу, факторингу, страхування військових ризиків.
• Законодавча робота, яку вже ведемо на рівні комітету.
❗️Банки ліквідні, капіталізовані і прибуткові. Економіка — готова до росту. Головне — зняти бар’єри і створити достатній фінансовий ресурс для розвитку. Рівень проникнення кредитів має зростати хоча б до 15% ВВП по чистому портфелю. Інакше ми не запустимо масштабну відбудову.
Поділився важливою аналітикою про те, що відбувається з кредитуванням і чому питання доступу до фінансів залишається критичним для бізнесу.
➡️ Важливо не плутати зростання обсягів кредитів із вирішенням проблеми. Так, темпи відновлення кредитування є позитивними — наприклад, у квітні чисті гривневі кредити зросли на 28% р/р, а МСБ — на 31%. Але це зростання відбувається з дуже низької бази.
➡️ Частка чистих корпоративних кредитів до ВВП у 2024 році — лише 7,68%. Це історичний мінімум. У 2021 році було 9,9%, у 2018 — понад 13%. І навіть за наявної динаміки ми ризикуємо залишитись у стагнації: проникнення кредитів у бізнес і далі буде помітно нижче довоєнного рівня.
➡️ Суттєві перекоси — як по секторах (кредити ростуть у добувній, с/г, переробці, але падають у будівництві, транспорті, ІТ), так і по продуктах (97% іпотеки — через одну програму, «єОселя»). І це не дає розвиватись фінансовій системі як інфраструктурі для економіки.
➡️ Понад 90% приросту непрацюючих кредитів за війну припадає на державні банки. Це питання до уряду як акціонера і до регулятора.
Головне — нам потрібна системна зміна підходів. Пропоную:
• Запуск Національної установи розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову.
• Перезавантаження програми «5-7-9» — більше інвестицій, менше обігових коштів.
• Залучення міжнародних установ, гарантійних інструментів, валютних свопів.
• Очистка банківських балансів від NPL, пришвидшення реструктуризації проблемної заборгованості.
• Стимулювання ринку іпотеки, лізингу, факторингу, страхування військових ризиків.
• Законодавча робота, яку вже ведемо на рівні комітету.
❗️Банки ліквідні, капіталізовані і прибуткові. Економіка — готова до росту. Головне — зняти бар’єри і створити достатній фінансовий ресурс для розвитку. Рівень проникнення кредитів має зростати хоча б до 15% ВВП по чистому портфелю. Інакше ми не запустимо масштабну відбудову.
Про це йдеться у його свіжій доповіді «Перспективи світової економіки».
Ключове з неї:
Посилення напруженості в торгівлі та невизначеність економічної політики можуть призвести до уповільнення темпів зростання світової економіки в поточному році до найнижчого рівня з 2008 року, за винятком періодів повноцінних глобальних рецесій.
Внаслідок цих несприятливих факторів прогнози економічного зростання майже для 70% усіх економік – у всіх регіонах і групах країн за рівнем доходу – переглянуті у бік зниження.
У 2025 році темпи зростання світової економіки знизяться до 2,3%, що майже на половину відсоткового пункту (в.п.) нижче за рівень, який прогнозувався на початку року. Глобальна рецесія при цьому не очікується.
Однак якщо прогнози на найближчі два роки збудуться, середні темпи зростання світової економіки в перші сім років 2020-х виявляться мінімальними серед усіх десятиліть, починаючи з 1960-х років.
Як зазначив головний економіст Групи Світового банку І.Гілл, у країнах, що розвиваються, за межами Азії припиняється прогрес у галузі розвитку. Така тенденція зберігається вже понад десять років. Темпи зростання в економіках, що розвиваються, стабільно знижуються протягом останніх трьох десятиліть: з 6% на рік у 2000-х роках до 5% у 2010-х і менше 4% у 2020-х. Це відображає динаміку зростання світової торгівлі, обсяг якої зменшився з 5% у середньому у 2000-х роках до приблизно 4,5% у 2010-х та менше 3% у 2020-х. Крім того, спостерігається уповільнення зростання інвестицій зі збільшенням боргу до рекордних рівнів.
У 2025 році очікується уповільнення економічного зростання майже в 60% економік, що розвиваються. Середньорічне зростання у цій групі становитиме 3,8%, а у 2026 та 2027 роках незначно збільшиться – до 3,9%. Це більш ніж на 1 в.п.нижче за середні показники 2010-х років.
У країнах з низьким рівнем доходу у 2025 році очікується зростання на рівні 5,3%, що на 0,4 в.п. нижче за січневий прогноз.
Підвищення тарифів та напруженість на ринках праці сприяють зростанню глобальної інфляції, яка все ще перевищує допандемійні рівні та у 2025 році становитиме в середньому 2,9%.
Уповільнення економічного зростання перешкоджатиме зусиллям економік, що розвиваються, спрямованим на прискорення створення робочих місць, скорочення масштабів крайньої бідності та зменшення розриву за рівнем доходу на душу населення з розвиненими країнами.
У 2025 році зростання доходів на душу населення в країнах, що розвиваються, складе 2,9%, що на 1,1 в.п. нижче середнього показника за період з 2000 по 2019 рік. Якщо припустити, що економіки, що розвиваються, за винятком Китаю, зможуть підтримувати загальне зростання ВВП на рівні 4% (прогноз на 2027 рік), їм знадобиться близько двох десятиліть для повернення до допандемійної траєкторії економічного зростання.
Темпи зростання світової економіки можуть відновитися швидше за очікуване, якщо найбільші економіки зможуть знизити торгову напруженість, що призведе до зменшення загальної невизначеності економічної політики та фінансової волатильності. Якби поточні торгові суперечки були вирішені укладанням домовленостей про зниження тарифів удвічі від рівня кінця травня, то темпи зростання світової економіки у 2025 та 2026 роках були б у середньому на 0,2 в.п. вищими.
Економікам, що розвиваються, в умовах підвищення торговельних бар'єрів слід прагнути до більш широкої лібералізації через створення стратегічних торгово-інвестиційних партнерств з іншими країнами та диверсифікацію торгівлі, у тому числі шляхом укладання регіональних угод.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Враховуючи обмеженість державних ресурсів та зростаючі потреби в галузі розвитку, органам влади слід зосередитися на мобілізації внутрішніх доходів, збільшенні частки бюджетних видатків на підтримку найбільш уразливих домогосподарств та зміцненні основ бюджетної політики.
Для прискорення економічного зростання країнам необхідно покращувати діловий клімат та стимулювати продуктивну зайнятість.
Це включає сприяння у набутті працівниками необхідних навичок та створення умов на ринках праці для ефективного пошуку роботи претендентами та найму співробітників роботодавцями.
Глобальне співробітництво матиме вирішальне значення для підтримки найбільш вразливих економік, що розвиваються, у тому числі через програми багатосторонніх організацій, пільгове фінансування, а для країн, залучених до активних конфліктів, – надзвичайну допомогу та підтримку.
🌍Оновлені прогнози за регіонами:
▪ Східна Азія та Тихоокеанський регіон: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 4,5%, а у 2026–2027 роках – до 4,0%;
▪ Європа та Центральна Азія: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 2,4%, а у 2026–2027 роках – збільшення до 2,6%;
▪ Латинська Америка та Карибський басейн: у 2025 року прогнозується збереження зростання на рівні 2,3%, а у 2026–2027 роках – збільшення в середньому до 2,5%;
▪ Близький Схід та Північна Африка: у 2025 році очікується збільшення зростання до 2,7%, а у 2026–2027 роках – його подальше зміцнення в середньому до 3,9%;
▪ Південна Азія: у 2025 році прогнозується помірне зростання до 5,8%, а в 2026–2027 роках – його прискорення в середньому до 6,2%;
▪ Африка на південь від Сахари: у 2025 році очікується збільшення зростання до 3,7%, а у 2026–2027 роках – у середньому до 4,2%.
Для прискорення економічного зростання країнам необхідно покращувати діловий клімат та стимулювати продуктивну зайнятість.
Це включає сприяння у набутті працівниками необхідних навичок та створення умов на ринках праці для ефективного пошуку роботи претендентами та найму співробітників роботодавцями.
Глобальне співробітництво матиме вирішальне значення для підтримки найбільш вразливих економік, що розвиваються, у тому числі через програми багатосторонніх організацій, пільгове фінансування, а для країн, залучених до активних конфліктів, – надзвичайну допомогу та підтримку.
🌍Оновлені прогнози за регіонами:
▪ Східна Азія та Тихоокеанський регіон: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 4,5%, а у 2026–2027 роках – до 4,0%;
▪ Європа та Центральна Азія: у 2025 році очікується уповільнення зростання до 2,4%, а у 2026–2027 роках – збільшення до 2,6%;
▪ Латинська Америка та Карибський басейн: у 2025 року прогнозується збереження зростання на рівні 2,3%, а у 2026–2027 роках – збільшення в середньому до 2,5%;
▪ Близький Схід та Північна Африка: у 2025 році очікується збільшення зростання до 2,7%, а у 2026–2027 роках – його подальше зміцнення в середньому до 3,9%;
▪ Південна Азія: у 2025 році прогнозується помірне зростання до 5,8%, а в 2026–2027 роках – його прискорення в середньому до 6,2%;
▪ Африка на південь від Сахари: у 2025 році очікується збільшення зростання до 3,7%, а у 2026–2027 роках – у середньому до 4,2%.
Данило Гетманцев
Нещодавно ще раз підтвердив для себе, що відсутність належного контролю за виконанням Закону нівелює будь-які високі цілі, які ставилися під час його прийняття. Недаремно говорять “закон як дишло - куди повернеш туди і вийшло”. Вже майже рік в Україні криміналізована…
В продовження теми судової практики у справах про контрабанду
Пам'ятаєте нещодавно повідомляв про вирок у справі про контрабанду 424 iPhone майже на 21 млн грн, яким за угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим такі телефони повернуто власнику.
Знайшов ще декілька цікавих судових рішень у цій категорії справ.
Так, вироком Берегівського районного суду Закарпатської області у справі № 297/5056/24 про контрабанду планшетів марки Apple iPad 9 (7 шт), систем Starlink (94 шт), фенів, стайлерів та пилососів марки Dyson (всього 314 шт), та інших товарів вартістю майже на 10 млн грн також було затверджено угоду про визнання винуватості за якою на обвинуваченого накладено штраф у розмірі 250 тис. грн., а безпосередні предмети злочину конфісковано.
Звернув увагу на цей вирок, бо суд за усним клопотанням обвинуваченого передав зазначені предмети на потреби ЗСУ.
Не буду зараз оцінювати з правової точки зору питання можливості визначення обвинуваченим долі майна, яке в нього конфісковано та перейшло у власність держави.
Хотів би порушити інше питання - чи дійсно саме в фенах та стайлерах Dyson є потреба в ЗСУ (зізнаюсь чесно до цього судового рішення навіть не знав, що таке стайлер). Чи неефективніше було б їх реалізувати та за рахунок цього придбати такі важливі для війська дрони?
По іншій справі (№297/1077/25) про контрабанду 162 iPhone вартістю 9,3 млн грн, згаданий вище суд наклав на обвинуваченого штраф у розмірі 233 тис грн. Одночасно 162 iPhone суд постановив повернути власнику, аргументуючи це тим, що їх спеціальна конфіскація несла б надмірний індивідуальний тягар для власника.
Отже, за рік існування кримінальної відповідальності за контрабанду можна констатувати відсутність єдиної практики щодо застосування спеціальної конфіскації товарів - предметів контрабанди.
А як на Вашу думку чи потрібно в цій категорії справ робити спеціальну конфіскацію обов’язковою? Чи має суд своїм рішенням передавати всі конфісковані предмети на потреби ЗСУ? Чи неефективніше їх реалізовувати, а вилучені кошти перераховувати до Держбюджету?
Пам'ятаєте нещодавно повідомляв про вирок у справі про контрабанду 424 iPhone майже на 21 млн грн, яким за угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим такі телефони повернуто власнику.
Знайшов ще декілька цікавих судових рішень у цій категорії справ.
Так, вироком Берегівського районного суду Закарпатської області у справі № 297/5056/24 про контрабанду планшетів марки Apple iPad 9 (7 шт), систем Starlink (94 шт), фенів, стайлерів та пилососів марки Dyson (всього 314 шт), та інших товарів вартістю майже на 10 млн грн також було затверджено угоду про визнання винуватості за якою на обвинуваченого накладено штраф у розмірі 250 тис. грн., а безпосередні предмети злочину конфісковано.
Звернув увагу на цей вирок, бо суд за усним клопотанням обвинуваченого передав зазначені предмети на потреби ЗСУ.
Не буду зараз оцінювати з правової точки зору питання можливості визначення обвинуваченим долі майна, яке в нього конфісковано та перейшло у власність держави.
Хотів би порушити інше питання - чи дійсно саме в фенах та стайлерах Dyson є потреба в ЗСУ (зізнаюсь чесно до цього судового рішення навіть не знав, що таке стайлер). Чи неефективніше було б їх реалізувати та за рахунок цього придбати такі важливі для війська дрони?
По іншій справі (№297/1077/25) про контрабанду 162 iPhone вартістю 9,3 млн грн, згаданий вище суд наклав на обвинуваченого штраф у розмірі 233 тис грн. Одночасно 162 iPhone суд постановив повернути власнику, аргументуючи це тим, що їх спеціальна конфіскація несла б надмірний індивідуальний тягар для власника.
Отже, за рік існування кримінальної відповідальності за контрабанду можна констатувати відсутність єдиної практики щодо застосування спеціальної конфіскації товарів - предметів контрабанди.
А як на Вашу думку чи потрібно в цій категорії справ робити спеціальну конфіскацію обов’язковою? Чи має суд своїм рішенням передавати всі конфісковані предмети на потреби ЗСУ? Чи неефективніше їх реалізовувати, а вилучені кошти перераховувати до Держбюджету?
Зробити якісну справедливу пенсійну систему – одне з надскладних питань для держави. Власне, займатися цим треба було ще років зі двадцять тому. Тоді зараз ми вже мали б нормальну пенсійну систему та гідні пенсії.
Мова насамперед про накопичувальну пенсійну систему, яку я послідовно захищаю. Неодноразово вимагав від уряду, від парламенту, прийняти відповідний закон. На жаль, це не компетенція нашого Комітету, інакше він би давно був в залі на голосуванні.
А от що у компетенції нашого Комітету – це розвиток фондового ринку, що є обов'язковою складовою стійкого рівня накопичувального пенсійного страхування (як загальнодержавного, так і добровільного). Як раз над цим Комітет працює добре, хотілось би щоб так само добре працював і регулятор. (До речі, із Днем працівника фондового ринку всіх причетних!)
Ще одна проблема – рівень білих заробітних плат. Бо люди, які отримують зарплату в конверті, часто не задумуються наперед, як це в майбутньому вплине на їхню пенсію.
Спецпенсії – це взагалі окрема тема. Коли поряд з мінімальною пенсією люди бачать суми спецпенсій прокурорів, суддів тощо, вони справедливо обурюються.
Ми кажемо, що у нас недосконала пенсійна система, що в нас низькі пенсії, що нема грошей в бюджеті аби ці пенсії якось підвищувати — це правда. Але для «обраних» в спеціальних законах робиться виключення. Для розуміння: 35 млрд гривень у видатках Пенсійного фонду цього року – це гроші на виплату за рішеннями судів такого роду пенсіонерам. Певним привілейованим кастам суспільства.
Накопичувальна пенсійна система, детінізація заробітних плат, скасування спецпенсій – це взаємопов’язані питання, які всі потрібно вирішувати. Складні, які точно будуть зустрічати опір системи, ми вже зараз бачимо це на прикладі законопроекту про скасування спецпенсій прокурорів. Але місія будь-якого уряду, парламенту – робити непопулярні, але потрібні речі.
Мова насамперед про накопичувальну пенсійну систему, яку я послідовно захищаю. Неодноразово вимагав від уряду, від парламенту, прийняти відповідний закон. На жаль, це не компетенція нашого Комітету, інакше він би давно був в залі на голосуванні.
А от що у компетенції нашого Комітету – це розвиток фондового ринку, що є обов'язковою складовою стійкого рівня накопичувального пенсійного страхування (як загальнодержавного, так і добровільного). Як раз над цим Комітет працює добре, хотілось би щоб так само добре працював і регулятор. (До речі, із Днем працівника фондового ринку всіх причетних!)
Ще одна проблема – рівень білих заробітних плат. Бо люди, які отримують зарплату в конверті, часто не задумуються наперед, як це в майбутньому вплине на їхню пенсію.
Спецпенсії – це взагалі окрема тема. Коли поряд з мінімальною пенсією люди бачать суми спецпенсій прокурорів, суддів тощо, вони справедливо обурюються.
Ми кажемо, що у нас недосконала пенсійна система, що в нас низькі пенсії, що нема грошей в бюджеті аби ці пенсії якось підвищувати — це правда. Але для «обраних» в спеціальних законах робиться виключення. Для розуміння: 35 млрд гривень у видатках Пенсійного фонду цього року – це гроші на виплату за рішеннями судів такого роду пенсіонерам. Певним привілейованим кастам суспільства.
Накопичувальна пенсійна система, детінізація заробітних плат, скасування спецпенсій – це взаємопов’язані питання, які всі потрібно вирішувати. Складні, які точно будуть зустрічати опір системи, ми вже зараз бачимо це на прикладі законопроекту про скасування спецпенсій прокурорів. Але місія будь-якого уряду, парламенту – робити непопулярні, але потрібні речі.
Виступив з колегами на заході «Побудова сталого майбутнього України через сприяння доступу до фінансування для ММСП».
Розповів про ключову роль, яку має відіграти Національна установа розвитку у повоєнному відновленні України. Така інституція — це не просто ще одна структура, а необхідний елемент для ефективного використання ресурсів, залучення фінансування та підтримки бізнесу там, де не завжди працює приватний капітал.
Ми маємо приклад — німецька KfW, створена у 1948 році в межах Плану Маршала. Україна може мати свою KfW — на базі вже існуючого Фонду розвитку підприємництва, який реалізує державні програми підтримки ММСП.
У 2024 році було підготовлено та прийнято в першому читанні відповідний законопроєкт. Нова установа зможе фінансувати відновлення деокупованих регіонів, бізнес ВПО, проєкти у сфері оборони, інфраструктури та інших пріоритетних галузях. Це — шлях до сильної економіки, яка зростає навіть у час війни.
❗️ Важливо не гальмувати процес.
Закликаю колег з економічного блоку Уряду до діалогу та підтримки цієї ініціативи. Маємо діяти — зараз саме той час.
Розповів про ключову роль, яку має відіграти Національна установа розвитку у повоєнному відновленні України. Така інституція — це не просто ще одна структура, а необхідний елемент для ефективного використання ресурсів, залучення фінансування та підтримки бізнесу там, де не завжди працює приватний капітал.
Ми маємо приклад — німецька KfW, створена у 1948 році в межах Плану Маршала. Україна може мати свою KfW — на базі вже існуючого Фонду розвитку підприємництва, який реалізує державні програми підтримки ММСП.
У 2024 році було підготовлено та прийнято в першому читанні відповідний законопроєкт. Нова установа зможе фінансувати відновлення деокупованих регіонів, бізнес ВПО, проєкти у сфері оборони, інфраструктури та інших пріоритетних галузях. Це — шлях до сильної економіки, яка зростає навіть у час війни.
Закликаю колег з економічного блоку Уряду до діалогу та підтримки цієї ініціативи. Маємо діяти — зараз саме той час.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎰 Про детінізацію грального бізнесу: бюджет отримує більше коштів.
За перші п’ять місяців 2025 року гральний бізнес сплатив до бюджету 8 970,7 млн грн податків.
Це на 1 634,8 млн грн або 22,3% більше, ніж за той самий період торік. А якщо порівнювати з 2021 роком — надходження зросли в 125 разів!
З чого складаються ці податкові надходження:
• 5 965,5 млн грн — податок на прибуток;
• 2 154,3 млн грн — ПДФО з виграшів;
• 652,7 млн грн — військовий збір;
• 102,7 млн грн — ПДФО із зарплат;
• 94,7 млн грн — ПДВ.
💳 Виторги через РРО/ПРРО за травень — 4 867 млрд грн, що на 1,7% більше, ніж у грудні 2024-го. Саме після запровадження обов’язкової фіскалізації операцій у грудні, кількість зареєстрованих касових апаратів і обсяги виторгів у галузі значно зросли.
✅ Результат — легалізація ринку дає відчутний ефект: більше прозорості, більше податків, більше коштів для бюджету країни.
За перші п’ять місяців 2025 року гральний бізнес сплатив до бюджету 8 970,7 млн грн податків.
Це на 1 634,8 млн грн або 22,3% більше, ніж за той самий період торік. А якщо порівнювати з 2021 роком — надходження зросли в 125 разів!
З чого складаються ці податкові надходження:
• 5 965,5 млн грн — податок на прибуток;
• 2 154,3 млн грн — ПДФО з виграшів;
• 652,7 млн грн — військовий збір;
• 102,7 млн грн — ПДФО із зарплат;
• 94,7 млн грн — ПДВ.
💳 Виторги через РРО/ПРРО за травень — 4 867 млрд грн, що на 1,7% більше, ніж у грудні 2024-го. Саме після запровадження обов’язкової фіскалізації операцій у грудні, кількість зареєстрованих касових апаратів і обсяги виторгів у галузі значно зросли.
✅ Результат — легалізація ринку дає відчутний ефект: більше прозорості, більше податків, більше коштів для бюджету країни.
Провели зустріч з членами European Business Association.
Обговорили найважливіші питання, які турбують бізнес.
Зокрема, обговорили дорожню карту, викладену Урядом в НСД, щодо реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб у поствоєнний період.
Проінформував про консультації, що відбуваються в Комітеті в процесі підготовки до першого читання законопроєкту КМ про імплементацію DAC7.
Також звернули увагу на стан виконання рішень судів ДПС та необхідність визначення КРІ для органу щодо зменшення кількості рішень, що скасовуються в суді за рахунок підвищення якості контрольно-перевірочної роботи та апеляційного оскарження. Знаю, що керівництво органу тримає зазначений напрям на контролі.
Також нагальним є впровадження КМ механізмів для боротьби з нелегальною он-лайн торгівлею підакцизними товарами. Відповідне звернення уряду направимо від Комітету.
Дякую за плідну конструктивну розмову!
Обговорили найважливіші питання, які турбують бізнес.
Зокрема, обговорили дорожню карту, викладену Урядом в НСД, щодо реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб у поствоєнний період.
Проінформував про консультації, що відбуваються в Комітеті в процесі підготовки до першого читання законопроєкту КМ про імплементацію DAC7.
Також звернули увагу на стан виконання рішень судів ДПС та необхідність визначення КРІ для органу щодо зменшення кількості рішень, що скасовуються в суді за рахунок підвищення якості контрольно-перевірочної роботи та апеляційного оскарження. Знаю, що керівництво органу тримає зазначений напрям на контролі.
Також нагальним є впровадження КМ механізмів для боротьби з нелегальною он-лайн торгівлею підакцизними товарами. Відповідне звернення уряду направимо від Комітету.
Дякую за плідну конструктивну розмову!
Forwarded from ЕП. Економічні хроніки війни
Зокрема, передбачено звільнення від митних платежів на оптоволокно для дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для виробництва безпілотних систем
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💼 Антиофшорний закон працює — і це вже дає конкретні результати.
Пам’ятаєте мій антиофшорний закон 2020 року, який був ухвалено за підтримки президента, міжнародних експертів та колег з ВР❓Його головна мета — не дати ухилятися від податків через офшори. І зараз він реально приносить користь.
Вже маємо у 2025 році (за 5 місяців):
🔹400 млн грн податків (з 710 млн грн донарахувань) надійшло до бюджету за результатами перевірок, що на 98 % більше за аналогічний період минулого року.
🔹90 млн грн компанії сплатили самостійно подаючи уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, а це удвічі більше, ніж за 5 місяців 2024-ого року.
✅ Що очікуємо далі:
• Збільшення добровільної сплати за результатами перевірок.
• Досудове врегулювання спорів.
• Зміцнення податкового compliance.
🟡 Висновок простий: антиофшорна реформа працює. Україна змінюється — у нас менше агресивних схем, більше прозорості й відповідальності. Це зміцнює економіку і підвищує податкову культуру.
Пам’ятаєте мій антиофшорний закон 2020 року, який був ухвалено за підтримки президента, міжнародних експертів та колег з ВР❓Його головна мета — не дати ухилятися від податків через офшори. І зараз він реально приносить користь.
Вже маємо у 2025 році (за 5 місяців):
🔹400 млн грн податків (з 710 млн грн донарахувань) надійшло до бюджету за результатами перевірок, що на 98 % більше за аналогічний період минулого року.
🔹90 млн грн компанії сплатили самостійно подаючи уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, а це удвічі більше, ніж за 5 місяців 2024-ого року.
✅ Що очікуємо далі:
• Збільшення добровільної сплати за результатами перевірок.
• Досудове врегулювання спорів.
• Зміцнення податкового compliance.
🟡 Висновок простий: антиофшорна реформа працює. Україна змінюється — у нас менше агресивних схем, більше прозорості й відповідальності. Це зміцнює економіку і підвищує податкову культуру.
Цікава річ. Зараз читаю одну популярну книгу, і там йдеться про здавалось би незначні дії, маленькі зміни, які накопичуються і призводять до змін незворотних. Про книгу розповім якось пізніше, але зараз ось про що.
Ви можете про це не задумуватись, а можете свідомо переконувати себе, що це дрібниці, коли допомагаєте тіньовикам збагачуватися за рахунок держави. Наприклад, купуючи пачку цигарок у кіоску без чека, а можливо й без акцизної марки. Так ви стаєте черговою ланкою в харчовому ланцюжку величезного тіньового тютюнового ринку.
22 мільярди гривень. Саме стільки втратила держава минулого року через тіньовий тютюновий ринок. Попри те, що тютюнова тінь за 2024 рік була зменшена вдвічі. Цього року, на жаль, бачимо негативну тенденцію по першому кварталу, і втрати держави від тютюнових тіньовиків за прогнозами фахівців можуть сягнути 25 мільярдів гривень.
Нелегальне вирощування тютюну, нелегальне виробництво цигарок, контрабанда тютюнових виробів, безакцизна торгівля – це лише кілька схем, які живлять тіньову сферу.
На прикладі нелегального ринку тютюну пояснюю, чому тінь є харчовою базою корупції, а корупція – м’язами тіні.
В новій розпаковці дослідимо, що з себе представляє тіньовий ринок тютюну:
• Як працюють тютюнові оборудки
• На які хитрощі йдуть ділки
• Як протидіяти тютюновим тіньовикам
Ми не маємо права відступати перед цим внутрішнім ворогом, що обкрадає державу, обкрадає армію, яка нас захищає.
Дивіться, коментуйте, підписуйтеся. Далі буде.
Ви можете про це не задумуватись, а можете свідомо переконувати себе, що це дрібниці, коли допомагаєте тіньовикам збагачуватися за рахунок держави. Наприклад, купуючи пачку цигарок у кіоску без чека, а можливо й без акцизної марки. Так ви стаєте черговою ланкою в харчовому ланцюжку величезного тіньового тютюнового ринку.
22 мільярди гривень. Саме стільки втратила держава минулого року через тіньовий тютюновий ринок. Попри те, що тютюнова тінь за 2024 рік була зменшена вдвічі. Цього року, на жаль, бачимо негативну тенденцію по першому кварталу, і втрати держави від тютюнових тіньовиків за прогнозами фахівців можуть сягнути 25 мільярдів гривень.
Нелегальне вирощування тютюну, нелегальне виробництво цигарок, контрабанда тютюнових виробів, безакцизна торгівля – це лише кілька схем, які живлять тіньову сферу.
На прикладі нелегального ринку тютюну пояснюю, чому тінь є харчовою базою корупції, а корупція – м’язами тіні.
В новій розпаковці дослідимо, що з себе представляє тіньовий ринок тютюну:
• Як працюють тютюнові оборудки
• На які хитрощі йдуть ділки
• Як протидіяти тютюновим тіньовикам
Ми не маємо права відступати перед цим внутрішнім ворогом, що обкрадає державу, обкрадає армію, яка нас захищає.
Дивіться, коментуйте, підписуйтеся. Далі буде.
YouTube
⚡️ГЕТМАНЦЕВ: Що ховається за димом нелегальних цигарок? Розпаковка тіньового ринку тютюну
Вітаю, друзі! З вами голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев і я з 2019 року борюся з тінню.
До вашої уваги чергова детальна розпаковка – про тіньовий ринок тютюну.
Паління шкодить здоров’ю. Паління цигарок, з яких не сплачений акциз…
До вашої уваги чергова детальна розпаковка – про тіньовий ринок тютюну.
Паління шкодить здоров’ю. Паління цигарок, з яких не сплачений акциз…