Типовий сувенір XVII cт. - нога святого                                                  
У своїх записках Петро Могила (майбутній київський митрополит, а в той час архімандрит Києво-Печерської Лаври) занотовував чудеса, які траплялися на території Лаври. Він писав, що одного разу німець-хірург відрізав ногу святого.

Далі він приніс його до своєї оселі, де поклав на полицю. Пізніше, ніччю, будинок став увесь світитися. Жителі будинку три рази прокидалися від світла, яке то з'являлося, то зникало. Врешті, усі зрозуміли, що світло іде від ноги святого. Німець зізнався у скоєному, а ногу зранку повернули на місце.

Хірург так сильно налякався, що невдовзі втік із Києва і його там більше не бачили. Судячи з сучасних описів мощей преподобного Федора мученика, саме йому відрізали ногу. Але не всю, а тільки гомілкостоп.

#XVI_XVIII_ст

🔥Лекція у Львові від «Доцента».

Аносуємо нову подію від хорунжої служби 12-ої бригади «Азов». Друг «Доцент». Тема заходу: «Незламні: українські повстанці у сталінських концтаборах».

🗣На лекції ви дізнаєтесь про:

▪️Рух опору українців у найважчих умовах таборів ГУЛАГу;
▪️Радянську каральну систему та боротьбу проти неї;
▪️Головні повстання українських патріотів у в'язницях і таборах.

Де: Львів. Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору».
Коли: 7 лютого, п'ятниця, початок о 16:00.

Захід безкоштовний. Обов'язкова реєстрація на подію за посиланням: https://forms.gle/XSqKXtxcRzqHxDns6

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і слідкуйте за анонсами | Instagram | YouTube | Заповнити анкету на вступ

Чому згас рід Острозьких? - слідство веде Петро Могила
У загаданих сьогодні записках Петра Могили розповідається не лише про чудеса, які траплялися у Печерському монастирі. Також там знаходимо історію про вигасання роду Острозьких.

Могила розповідає про те, що після смерті Олександра Острозького (сина Василя-Костянтина Острозького) його вдова, Анна Костка, хотіла навернути своїх синів Костянтина та Івана в католицтво. Але її вмовляв цього не робити навіть ксьондз Станіслав. Княгиня все ж не дослухалася до поради, а її сини стали католиками.

Далі місце подій переноситься до міста Рівного. Туди прийшов мандрівник, який передав війту міста листа, що був написаний польською. У листі пустельник Ілля писав про видіння, в якому ангел із вогняним мечем наказав йому переконати княгиню не відвертати синів від віри предків, інакше ті помруть молодими. Однак Анна просто спалила того листа.

Костянтин та Іван справді померли у молодому віці, як і було сказано в пророцтві. Останній чоловік із роду Острозьких – князь Януш (син Василя-Костянтина) помер у 1620 р. Як пише Могила, після зникнення роду Острозьких у небі над містом Острог люди побачили руку, яка тримала скривавленого меча. Найімовірніше, ці легенди виникли в середовищі православних, які через вимирання Острозьких втратили найзначніших покровителів.

#XVI_XVIII_ст

Чи “шокова школа” все ж перемогла?
Ні, питання зайняло статус-кво з невеликою перевагою очок у користь стрілецької школи, попри введення пік для французької та британської кінноти. Однак введення пік було обмеженим. Лише 6 з 31 регулярного кавалерійського полку війська Його Величності отримало піки. Також почали більше уваги приділяти піхотній і вогневій підготовці, попри посібник. І все ж Чайлдерс дедалі активніше відстоював свої позиції за підтримки лорда Робертса, який написав передмову до його книги “Війна і Холодна зброя” (“War and the Arme Blanche”).

Чайлдерс вважав, що кавалерії слід прийняти нові правила гри і зробити рушницю головною зброєю. Він казав “гвинтіка керує тактикою.” Іншими словами, “ви ж не приносите ніж на перестрілку.” Однак Чайлдерса, як і Робертса, засмучував той факт, що британський генштаб переймає досвід німців, в яких остання війна була в 1870-му році, поки британці мали багатий досвід колоніальних воєн. А той був переконливим аргументом в користь стрілецької школи.

Отож зі всіх сторін конфлікту, лише британська кіннота була більш-менш готова зустріти “новий світ війни.” Кавалеристи були зодягнуті та оснащені однаково: шабля з піхвами прикріпленими до коня, гвинтівка Lee-Enfield Mark III з 10 набоями у ній та ще 90-ма на бандольєрі. Чоботи були пристосовані для пішого пересування. Тому британський вершник цілком годився як для традиційного кавалерійського бою, так для і пішого. Йому трохи поступався німецький улан. Німецька кавалерія теж була уніфікована: шабля, рушниця та піка. Але мали при собі лише 75 набоїв та класичні кавалерійські чоботи, тому в пішому бою програвав не тільки піхотинцю, а й британському колезі.

Найгірше справи були в австрійців та французів. Спільними для них був факт наявності кольорової уніформи та жорстких кавалерійських чобіт. Якщо у австрійців хоча б всі полки були уніфіковані, то у французів діяв класичний розподіл на гусарів, уланів, кірасирів (вони навіть носили кіраси) та драгунів (усі полки мали на озброєнні піки).

Врешті, дискусія завершилась незначною перемогою стрілецької школи, але зі збереженням сильних позицій шокової школи. У ході війни сторони усвідомили за якими правилами їм доведеться грати і почали пристосовувати свою кавалерію під реальність.

#XIX_ст #XX_ст