Колись в Дніпро приїхала група Lordi в рамках музичного фестивалю Без Віз. Саме тоді я побачив ключову різницю між снгшними та європейськими виконавцями. На відміну простого відкривання рота у мікрофон, фіни привезли сюжетне шоу адських істот з споганеними монашками та провокативними танцями. І всім зайшло.
В мережі багато галасу через вигляд виконавців на сцені, через те, що вони показують. Значна частина нашого суспільства поводить себе так, наче вони наслухались болотної риторики, з етімі вашими тезами про пропаганду лгбт та гейопромінювання. Ну і звісно багато думок про "ну пісня нічо так, але що це за виступ такий провокативний?"
Пристібніться, настав час довгого, нудного, образливого пояснення. Не думаю, що хтось відпишеться, бо тут всі достатньо адекватні, але обережніше з репостами)
Базові тези 1. Конформізм та супротив змінам. Більшість людей - ретрогради. Прийняття чогось нового - це складний ментальний процес, що не всім під силу. Невеликий відсоток людей, зазвичай молодь, має жагу до нонкомформізму. Згадайте представників клубу 27, які до невпізнаваності змінили музичний світ в свої 20+ років, у той час, коли нормальні люди тільки закінчують свою музичну освіту і починають щось створювати. Завдяки таким феноменальним "фрікам" музичне мистецтво за останнє сторіччя має експоненціальний розвиток. І абсолютно завжди загальнолюдська маса заперечувала право на існування року, металу, гранжу, репу, буркотячи щось про деградацію молоді. Вважаю, що мистецтво цілковито підпадає під вплив основних ринкових законів, а саме "ЯКЩО НА ТВОЮ ТВОРЧІСТЬ НЕМАЄ ПОПИТУ, ТО ВОНА НЕ БУДЕ РОЗПОВСЮДЖЕНА", а значить жанри, які набирають популярність потрібні і мають сенс, навіть якщо вам це не подобається.
2. ЄБ, як валідатор нового. Яким чином обираються артисти для євробачення? Тут два основних фактори - свіжість та потенціал розвитку. І йдеться не про конкретних виконавців (бо здебільшого переможці пісенного конкурса не стають світовими зірками), а про новітні поєднання старих трендів, створення нових. Артисти, що виступають на євробаченні забезпечують нормалізацію "андеграундних" течій, та введення їх в канон світової культури. Яскравий приклад, це ті ж самі Lordi. Поціновувачів важкого металу було багато і до 2006 року, але це була окрема каста металістів. Після перемоги фінів цей стиль став прийнятним для всіх. Можна сказати він долучився до сімʼї поп-жанрів.
3. ЄБ - валідатор зовнішньості. Та ж сама історія, як і з другою тезою. Хоч євробачення і пісенний конкурс, але виконавці часто створюють цілі шоу, якщо їм є що показати. Ці шоу відображають вже існуючі суспільні явища, ці шоу їх просто легітимізують.
Висновки. Вибачте, панове ретрогради, але вже пізно. Так, ваші діти будуть вільно вдаватись до окультизму та вважати себе відьмами, бо є "сатанистки" Бембі. Так, ваші діти будуть вбиратись у зручний та красивий одяг без розподілу на чоловічий та жіночий, бо є наманікюрені Немо в спідниці. І так, ваші діти будуть просто досягати чого забажають не зважаючи на параметри власного тіла, бо є Альона Альона, яка вчора була вихователькою, сьогодні вранці привезла третє місце, стартувавши з deadspotʼу, ввечері сапає клумбу біля підʼїзду свого дому, а завтра поїде з концертом у Чехію.
Всьо, зміріться, все змінилось. І не тому, що Євробачення так сказало, а тому що все це вже давно існує попри ваші заплющені очі.
P.S. Навіть у назві конкурсу можна знайти справжню мету. Eurovision - європейська візія. Що таке візія гугліть самі.
Колись в Дніпро приїхала група Lordi в рамках музичного фестивалю Без Віз. Саме тоді я побачив ключову різницю між снгшними та європейськими виконавцями. На відміну простого відкривання рота у мікрофон, фіни привезли сюжетне шоу адських істот з споганеними монашками та провокативними танцями. І всім зайшло.
В мережі багато галасу через вигляд виконавців на сцені, через те, що вони показують. Значна частина нашого суспільства поводить себе так, наче вони наслухались болотної риторики, з етімі вашими тезами про пропаганду лгбт та гейопромінювання. Ну і звісно багато думок про "ну пісня нічо так, але що це за виступ такий провокативний?"
Пристібніться, настав час довгого, нудного, образливого пояснення. Не думаю, що хтось відпишеться, бо тут всі достатньо адекватні, але обережніше з репостами)
Базові тези 1. Конформізм та супротив змінам. Більшість людей - ретрогради. Прийняття чогось нового - це складний ментальний процес, що не всім під силу. Невеликий відсоток людей, зазвичай молодь, має жагу до нонкомформізму. Згадайте представників клубу 27, які до невпізнаваності змінили музичний світ в свої 20+ років, у той час, коли нормальні люди тільки закінчують свою музичну освіту і починають щось створювати. Завдяки таким феноменальним "фрікам" музичне мистецтво за останнє сторіччя має експоненціальний розвиток. І абсолютно завжди загальнолюдська маса заперечувала право на існування року, металу, гранжу, репу, буркотячи щось про деградацію молоді. Вважаю, що мистецтво цілковито підпадає під вплив основних ринкових законів, а саме "ЯКЩО НА ТВОЮ ТВОРЧІСТЬ НЕМАЄ ПОПИТУ, ТО ВОНА НЕ БУДЕ РОЗПОВСЮДЖЕНА", а значить жанри, які набирають популярність потрібні і мають сенс, навіть якщо вам це не подобається.
2. ЄБ, як валідатор нового. Яким чином обираються артисти для євробачення? Тут два основних фактори - свіжість та потенціал розвитку. І йдеться не про конкретних виконавців (бо здебільшого переможці пісенного конкурса не стають світовими зірками), а про новітні поєднання старих трендів, створення нових. Артисти, що виступають на євробаченні забезпечують нормалізацію "андеграундних" течій, та введення їх в канон світової культури. Яскравий приклад, це ті ж самі Lordi. Поціновувачів важкого металу було багато і до 2006 року, але це була окрема каста металістів. Після перемоги фінів цей стиль став прийнятним для всіх. Можна сказати він долучився до сімʼї поп-жанрів.
3. ЄБ - валідатор зовнішньості. Та ж сама історія, як і з другою тезою. Хоч євробачення і пісенний конкурс, але виконавці часто створюють цілі шоу, якщо їм є що показати. Ці шоу відображають вже існуючі суспільні явища, ці шоу їх просто легітимізують.
Висновки. Вибачте, панове ретрогради, але вже пізно. Так, ваші діти будуть вільно вдаватись до окультизму та вважати себе відьмами, бо є "сатанистки" Бембі. Так, ваші діти будуть вбиратись у зручний та красивий одяг без розподілу на чоловічий та жіночий, бо є наманікюрені Немо в спідниці. І так, ваші діти будуть просто досягати чого забажають не зважаючи на параметри власного тіла, бо є Альона Альона, яка вчора була вихователькою, сьогодні вранці привезла третє місце, стартувавши з deadspotʼу, ввечері сапає клумбу біля підʼїзду свого дому, а завтра поїде з концертом у Чехію.
Всьо, зміріться, все змінилось. І не тому, що Євробачення так сказало, а тому що все це вже давно існує попри ваші заплющені очі.
P.S. Навіть у назві конкурсу можна знайти справжню мету. Eurovision - європейська візія. Що таке візія гугліть самі.
BY Ліс Зоряного Сяйва
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Pavel Durov, Telegram's CEO, is known as "the Russian Mark Zuckerberg," for co-founding VKontakte, which is Russian for "in touch," a Facebook imitator that became the country's most popular social networking site. "He has kind of an old-school cyber-libertarian world view where technology is there to set you free," Maréchal said. Overall, extreme levels of fear in the market seems to have morphed into something more resembling concern. For example, the Cboe Volatility Index fell from its 2022 peak of 36, which it hit Monday, to around 30 on Friday, a sign of easing tensions. Meanwhile, while the price of WTI crude oil slipped from Sunday’s multiyear high $130 of barrel to $109 a pop. Markets have been expecting heavy restrictions on Russian oil, some of which the U.S. has already imposed, and that would reduce the global supply and bring about even more burdensome inflation. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. The news also helped traders look past another report showing decades-high inflation and shake off some of the volatility from recent sessions. The Bureau of Labor Statistics' February Consumer Price Index (CPI) this week showed another surge in prices even before Russia escalated its attacks in Ukraine. The headline CPI — soaring 7.9% over last year — underscored the sticky inflationary pressures reverberating across the U.S. economy, with everything from groceries to rents and airline fares getting more expensive for everyday consumers.
from in
