#історія
«Мазепа. Стратегія європейської України» – виставка в Лаврі
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» триває масштабна виставка «Мазепа. Стратегія європейської України». На ній представлені пам'ятки, повʼязані з легендарним гетьманом Іваном Мазепою і його добою. Мазепа прагнув вивести козацьку Україну-Гетьманщину з-під Москви й долучити її до Європи.
Там, зокрема, є історичні документи, твори мистецтва, коштовності, зброя, предмети розкоші та вбрання козацької старшини, стародруки та інші предмети.
Радіо Свобода
«Мазепа. Стратегія європейської України» – виставка в Лаврі
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» триває масштабна виставка «Мазепа. Стратегія європейської України». На ній представлені пам'ятки, повʼязані з легендарним гетьманом Іваном Мазепою і його добою. Мазепа прагнув вивести козацьку Україну-Гетьманщину з-під Москви й долучити її до Європи.
Там, зокрема, є історичні документи, твори мистецтва, коштовності, зброя, предмети розкоші та вбрання козацької старшини, стародруки та інші предмети.
Радіо Свобода
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Дзеркало, мухи і котлети, або Що робити з тим, що маємо – Тарас Антошевський
«У класичному розумінні медіа мають відображати те, що є, як бачать, погляд збоку. Принцип дзеркала: воно не винне, якщо зображення не подобається. Принцип діагнозу: лікар не винен, що пацієнту не подобається діагноз. І цей принцип мені більше імпонує, бо в ньому закладена активна роль того, хто “робить діагноз”, а не лише пасивне “відображення”.
У реальному світі на жаль так далеко не є. Медіа можуть не представляти реальний світ, формувати бачення, а тому можуть давати бачення не як є, а як кому потрібно… комусь. Соціальні, анонімні, заангажовані медіа можуть спеціально не створювати реальне бачення, а формувати інфобульбашку. З одного боку: є орієнтація на тренди, штучні сенсації, на популярні запити суспільства (нерідко штучно підігріті) – це видима сторона, масове явище. І так було завжди. З іншого боку, це формування бачення світу, поділеного на “свій” і “чужий”, створення викривленої реальності, творення упереджень і нових міфів. Задля подальшого використання авдиторії з маніпулятивною метою, часом дослівно за Орвелом».
Дивитись: https://youtu.be/VdJ1i7bC348
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/dzerkalo-muhy-i-kotlety-abo-shho-robyty-z-tym-shho-mayemo/
Дзеркало, мухи і котлети, або Що робити з тим, що маємо – Тарас Антошевський
«У класичному розумінні медіа мають відображати те, що є, як бачать, погляд збоку. Принцип дзеркала: воно не винне, якщо зображення не подобається. Принцип діагнозу: лікар не винен, що пацієнту не подобається діагноз. І цей принцип мені більше імпонує, бо в ньому закладена активна роль того, хто “робить діагноз”, а не лише пасивне “відображення”.
У реальному світі на жаль так далеко не є. Медіа можуть не представляти реальний світ, формувати бачення, а тому можуть давати бачення не як є, а як кому потрібно… комусь. Соціальні, анонімні, заангажовані медіа можуть спеціально не створювати реальне бачення, а формувати інфобульбашку. З одного боку: є орієнтація на тренди, штучні сенсації, на популярні запити суспільства (нерідко штучно підігріті) – це видима сторона, масове явище. І так було завжди. З іншого боку, це формування бачення світу, поділеного на “свій” і “чужий”, створення викривленої реальності, творення упереджень і нових міфів. Задля подальшого використання авдиторії з маніпулятивною метою, часом дослівно за Орвелом».
Дивитись: https://youtu.be/VdJ1i7bC348
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/dzerkalo-muhy-i-kotlety-abo-shho-robyty-z-tym-shho-mayemo/
#думки_вголос
Урочистості у Феофанії: крок вперед і три назад – священник Сергій Баршай
«У чому не можна відмовити керівництву Української Православної Церкви, так це в здатності будь-яку подію (навіть таку, яка на це однозначно не заслуговує) сприймати як свято. Ось, у вівторок 27 травня в київському Свято-Пантелеїмонівському монастирі в Феофанії відбулося урочисте богослужіння з нагоди третьої річниці Собору УПЦ, що проходив у тій же обителі.
Звичайно, ця дата могла би без проблем стати, так би мовити, вписаною золотими літерами в історію всього українського Православ’я. Найбільша релігійна організація України, одна з найбільших Православних церков світу – Українська Православна Церква – цього дня 2022 року мала шанс повністю скинути з себе вікове московське ярмо, одночасно визначивши відповідні пріоритети і в своїй внутрішній політиці. Звичайно, дорого коштувало прозріння для багатьох, хто ще до лютого того року справді вважав північних сусідів братнім народом, їхнього релігійного керівника – «Великим господином і отцем нашим», а російсько-українську війну громадянською або взагалі локальним збройним конфліктом, який ніяк не має відбиватися на взаємних стосунках. Але все раптом відкрилося і з початком повномасштабної війни лише божевільний міг би і далі так вважати і, відповідно, бажати перебувати українській церкві в єдності з російською».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/urochystosti-u-feofaniyi-krok-vpered-i-try-nazad/
Урочистості у Феофанії: крок вперед і три назад – священник Сергій Баршай
«У чому не можна відмовити керівництву Української Православної Церкви, так це в здатності будь-яку подію (навіть таку, яка на це однозначно не заслуговує) сприймати як свято. Ось, у вівторок 27 травня в київському Свято-Пантелеїмонівському монастирі в Феофанії відбулося урочисте богослужіння з нагоди третьої річниці Собору УПЦ, що проходив у тій же обителі.
Звичайно, ця дата могла би без проблем стати, так би мовити, вписаною золотими літерами в історію всього українського Православ’я. Найбільша релігійна організація України, одна з найбільших Православних церков світу – Українська Православна Церква – цього дня 2022 року мала шанс повністю скинути з себе вікове московське ярмо, одночасно визначивши відповідні пріоритети і в своїй внутрішній політиці. Звичайно, дорого коштувало прозріння для багатьох, хто ще до лютого того року справді вважав північних сусідів братнім народом, їхнього релігійного керівника – «Великим господином і отцем нашим», а російсько-українську війну громадянською або взагалі локальним збройним конфліктом, який ніяк не має відбиватися на взаємних стосунках. Але все раптом відкрилося і з початком повномасштабної війни лише божевільний міг би і далі так вважати і, відповідно, бажати перебувати українській церкві в єдності з російською».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/urochystosti-u-feofaniyi-krok-vpered-i-try-nazad/
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Стратегії співіснування юрисдикцій українського православ’я – Сергій Бортник
«Перед тим як запропонувати «стратегії співіснування», тобто плани на майбутнє, я хотів би коротко позначити наявну ситуацію. Для цього я хотів би навести цифри даних опитування Центра Разумкова, які він оприлюднив після чергового опитування у жовтні 2024 року. Відповідно до нього, за останні два роки (з кінця 2022 до кінця 2024 рр.) загальна кількість опитаних, що відносять себе до православ’я, зменшилася на 7,3% (з 62,7% до 55,4%). Інші групи змінилися не так суттєво. Але приблизно на той самий відсоток збільшилася група тих, хто не відносить себе до жодного релігійного віросповідання – на 6,7% (з 11,7% до 18,4%).
В доповнення до цих цифр в опитуванні задавалося таке питання: «До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?». За вказаний період виділяються такі тенденції: після короткого сплеску у 2023 році відбулося ще більше падіння тих, хто ідентифікує себе з ПЦУ (36,4% у 2022 році, 42,2% у 2023 році та 35,2% у 2024 році). Несуттєво зменшилася частина вірних УПЦ – з 6,5% у 2022 році до 5,5% у 2024 році. Найбільше падіння відбулося у групі «просто православних» – їх частка впала з 19% у 2022 році до 13,7% у 2024 році».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/strategiyi-spivisnuvannya-yurysdykczij-ukrayinskogo-pravoslavya/
Дивитись: https://youtu.be/ajUzzBUI_po
Стратегії співіснування юрисдикцій українського православ’я – Сергій Бортник
«Перед тим як запропонувати «стратегії співіснування», тобто плани на майбутнє, я хотів би коротко позначити наявну ситуацію. Для цього я хотів би навести цифри даних опитування Центра Разумкова, які він оприлюднив після чергового опитування у жовтні 2024 року. Відповідно до нього, за останні два роки (з кінця 2022 до кінця 2024 рр.) загальна кількість опитаних, що відносять себе до православ’я, зменшилася на 7,3% (з 62,7% до 55,4%). Інші групи змінилися не так суттєво. Але приблизно на той самий відсоток збільшилася група тих, хто не відносить себе до жодного релігійного віросповідання – на 6,7% (з 11,7% до 18,4%).
В доповнення до цих цифр в опитуванні задавалося таке питання: «До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?». За вказаний період виділяються такі тенденції: після короткого сплеску у 2023 році відбулося ще більше падіння тих, хто ідентифікує себе з ПЦУ (36,4% у 2022 році, 42,2% у 2023 році та 35,2% у 2024 році). Несуттєво зменшилася частина вірних УПЦ – з 6,5% у 2022 році до 5,5% у 2024 році. Найбільше падіння відбулося у групі «просто православних» – їх частка впала з 19% у 2022 році до 13,7% у 2024 році».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/strategiyi-spivisnuvannya-yurysdykczij-ukrayinskogo-pravoslavya/
Дивитись: https://youtu.be/ajUzzBUI_po
#церква
Що джерела з Фанару та Києва розповіли Orthodox Times про ситуацію в Україні
«Інформація, яка потрапила до редакції orthodoxtimes.com, особливо красномовно свідчить про нинішній стан православної спільноти в Україні.
На основі розмов із добре поінформованими джерелами, знайомими з розвитком подій як у Фанарі, так і в Україні, orthodoxtimes.com зазначає: ситуація в Православній Церкві України (ПЦУ) далека від тієї, яку уявляв Вселенський Патріарх Варфоломій, коли понад шість років тому дарував Томос про автокефалію».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/shho-dzherela-z-fanaru-ta-kyyeva-rozpovily-orthodox-times-pro-sytuacziyu-v-ukrayini/
Що джерела з Фанару та Києва розповіли Orthodox Times про ситуацію в Україні
«Інформація, яка потрапила до редакції orthodoxtimes.com, особливо красномовно свідчить про нинішній стан православної спільноти в Україні.
На основі розмов із добре поінформованими джерелами, знайомими з розвитком подій як у Фанарі, так і в Україні, orthodoxtimes.com зазначає: ситуація в Православній Церкві України (ПЦУ) далека від тієї, яку уявляв Вселенський Патріарх Варфоломій, коли понад шість років тому дарував Томос про автокефалію».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/shho-dzherela-z-fanaru-ta-kyyeva-rozpovily-orthodox-times-pro-sytuacziyu-v-ukrayini/
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Православ’я майбутнього як шлях через руїни минулого – Юрій Чорноморець
«Дорогі друзі, радий бути в цьому тісному колі людей, які намагаються осмислити ситуацію, знайти виходи з кризи. Вже говорилося про проблеми УПЦ і ПЦУ, і відмічався вихід на мета-рівень як унікальна можливість для виходу з кризи юрисдикційного протистояння. Під цим переходом мається на увазі віднайдення такої ідентичності православної церкви, яка була б більш християнською і більш відповідала контексту сьогодення. Потрібно побачити українське православ’я як православ’я майбутнього, до якого захотіли б належати вірні обох юрисдикцій або самі своєю волею або під примусом історичних змін. Хочу сказати, що дійсно нам не вистачає глибокої рефлексії саме щодо можливостей виходу на мета-рівень, хоча дискусії в братстві навколо цього вже розгорілися і потреба частково усвідомлюється».
Дивитись: https://youtu.be/K7nxa_1gsYo
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/pravoslavya-majbutnogo-yak-shlyah-cherez-ruyiny-mynulogo/
Православ’я майбутнього як шлях через руїни минулого – Юрій Чорноморець
«Дорогі друзі, радий бути в цьому тісному колі людей, які намагаються осмислити ситуацію, знайти виходи з кризи. Вже говорилося про проблеми УПЦ і ПЦУ, і відмічався вихід на мета-рівень як унікальна можливість для виходу з кризи юрисдикційного протистояння. Під цим переходом мається на увазі віднайдення такої ідентичності православної церкви, яка була б більш християнською і більш відповідала контексту сьогодення. Потрібно побачити українське православ’я як православ’я майбутнього, до якого захотіли б належати вірні обох юрисдикцій або самі своєю волею або під примусом історичних змін. Хочу сказати, що дійсно нам не вистачає глибокої рефлексії саме щодо можливостей виходу на мета-рівень, хоча дискусії в братстві навколо цього вже розгорілися і потреба частково усвідомлюється».
Дивитись: https://youtu.be/K7nxa_1gsYo
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/pravoslavya-majbutnogo-yak-shlyah-cherez-ruyiny-mynulogo/
#коментар
Соборність під забороною - Протоієрей Сергій Прокопчук
«Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають “корпоративна солідарність”. А ще кажуть: “Зі своєї хати бруд не винось назовні”.
Але коли ця корпоративна солідарність стає причиною руйнування рідної для тебе Церкви та провокує ще більшу агресію зі сторони країни, яка хоче нас знищити, то постає питання: “Чи варто бути солідарним з тими, хто своїми діями чи бездіяльністю провокує ці руйнування?”
Принцип Соборності закладений в основу Церкви для того, щоб унеможливити вплив гріховної волі однієї людини на життя Церкви. Всі люди немічні і мають властивості помилятися, знаходитись під впливом різних негативних факторів, тому небезпечно покладатися на волю однієї людини».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/sobornist-pid-zaboronoyu/
Соборність під забороною - Протоієрей Сергій Прокопчук
«Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають “корпоративна солідарність”. А ще кажуть: “Зі своєї хати бруд не винось назовні”.
Але коли ця корпоративна солідарність стає причиною руйнування рідної для тебе Церкви та провокує ще більшу агресію зі сторони країни, яка хоче нас знищити, то постає питання: “Чи варто бути солідарним з тими, хто своїми діями чи бездіяльністю провокує ці руйнування?”
Принцип Соборності закладений в основу Церкви для того, щоб унеможливити вплив гріховної волі однієї людини на життя Церкви. Всі люди немічні і мають властивості помилятися, знаходитись під впливом різних негативних факторів, тому небезпечно покладатися на волю однієї людини».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/sobornist-pid-zaboronoyu/
#софійські_вечорниці
Анонс!
Друзі, сьогодні о 20.00 «Софійські вечорниці», а тому готуємо чай, влаштовуємось зручно у кріслі під пледом та разом зі священниками Олегом Парипою та Діонісієм Буренко обговорюєму майбутнє наших дітей.
Які виклики стоять перед сучасними батьками у вихованні дітей? Як знайти баланс між турботою та гіперопікою? Чи можливо поєднати духовне зростання з якісною освітою та гармонійним дозвіллям?
У цій програмі ми поговоримо про формування дитячого світогляду, виховання через віру, освітній простір як середовище розвитку та важливість вільного часу для дітей. Вас чекають глибокі роздуми, перевірені на прктиці поради та натхненні історії.
Приєднуйтесь, щоб розкрити нові горизонти у вихованні дітей!
Ведучі: прот. Олег Парипа та
прот. Діонісій Буренко
https://www.youtube.com/live/pap-3Y4qBxw?si=nGRmKRxnC1V_vl-Y
Анонс!
Друзі, сьогодні о 20.00 «Софійські вечорниці», а тому готуємо чай, влаштовуємось зручно у кріслі під пледом та разом зі священниками Олегом Парипою та Діонісієм Буренко обговорюєму майбутнє наших дітей.
Які виклики стоять перед сучасними батьками у вихованні дітей? Як знайти баланс між турботою та гіперопікою? Чи можливо поєднати духовне зростання з якісною освітою та гармонійним дозвіллям?
У цій програмі ми поговоримо про формування дитячого світогляду, виховання через віру, освітній простір як середовище розвитку та важливість вільного часу для дітей. Вас чекають глибокі роздуми, перевірені на прктиці поради та натхненні історії.
Приєднуйтесь, щоб розкрити нові горизонти у вихованні дітей!
Ведучі: прот. Олег Парипа та
прот. Діонісій Буренко
https://www.youtube.com/live/pap-3Y4qBxw?si=nGRmKRxnC1V_vl-Y
#світове_православʼя
Чому так багато греків ненавидять духовенство? - Протоієрей Василій Фермос
"Замість того, щоб методично та стратегічно працювати над усуненням упереджень, Елладська Церква щодня все глибше риє рів, який відділяє її від суспільства".
Як сказав оптиміст, гірше - є куди! Якщо ми не згадаємо, що Церква - це про життя у Христі, а не про "преждеседанія на сонмищах", всі наші Церкви полетять скопом на задворки суспільного життя. Чудовий священник і психіатр о. Василій Фермос ділиться гірким досвідом Греції, до якого час дослухатися і нам.
Читайте матеріал у перекладі Софійського Братства:
«Одразу після Фессалонікійського книжкового фестивалю 2025 року на порталі, присвяченому книжкам, були опубліковані відгуки, зокрема наступний уривок. До них додавалася моя фотографія з виставкового простору. Звичайно, я цього не знав…
Журналіст стверджує, що присутність священиків не відповідає стилю виставки, ігноруючи той факт, що сотні священнослужителів є аворами книжок. Очевидно, було б марно очікувати від нього знання, що грецькі богословські книги перекладаються іншими мовами».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chomu-tak-bagato-grekiv-nenavydyat-duhovenstvo/
Чому так багато греків ненавидять духовенство? - Протоієрей Василій Фермос
"Замість того, щоб методично та стратегічно працювати над усуненням упереджень, Елладська Церква щодня все глибше риє рів, який відділяє її від суспільства".
Як сказав оптиміст, гірше - є куди! Якщо ми не згадаємо, що Церква - це про життя у Христі, а не про "преждеседанія на сонмищах", всі наші Церкви полетять скопом на задворки суспільного життя. Чудовий священник і психіатр о. Василій Фермос ділиться гірким досвідом Греції, до якого час дослухатися і нам.
Читайте матеріал у перекладі Софійського Братства:
«Одразу після Фессалонікійського книжкового фестивалю 2025 року на порталі, присвяченому книжкам, були опубліковані відгуки, зокрема наступний уривок. До них додавалася моя фотографія з виставкового простору. Звичайно, я цього не знав…
Журналіст стверджує, що присутність священиків не відповідає стилю виставки, ігноруючи той факт, що сотні священнослужителів є аворами книжок. Очевидно, було б марно очікувати від нього знання, що грецькі богословські книги перекладаються іншими мовами».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chomu-tak-bagato-grekiv-nenavydyat-duhovenstvo/
#руйнування_міфів #діалоги #віче
Діалоги УПЦ-ПЦУ: Хто розділив українське Православ'я і наскільки це небезпечно для спасіння
«Хто розпочав розбрат в українському православ’ї?» — питання, на яке відмовляються відповідати навіть ті, хто щодня говорить про правду, єдність і спасіння.
У цьому діалозі з отцем Ростиславом Хрупчиком (УПЦ) та отцем Дмитром Коваленком (ПЦУ) ми торкаємось не лише болючих тем автокефалії, канонічного статусу й розколу, а й глибших речей: духовної відповідальності, лідерства, правди та подвійних стандартів.
Хто сміє говорити про смітинку в оці брата, коли в своєму — колода? Чи має право єпископат ПЦУ і УПЦ на критику? І чи зможе українське православ’я вирватися з кайданів історії, політики та амбіцій?
Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=mtlm5n4P6Ic
Діалоги УПЦ-ПЦУ: Хто розділив українське Православ'я і наскільки це небезпечно для спасіння
«Хто розпочав розбрат в українському православ’ї?» — питання, на яке відмовляються відповідати навіть ті, хто щодня говорить про правду, єдність і спасіння.
У цьому діалозі з отцем Ростиславом Хрупчиком (УПЦ) та отцем Дмитром Коваленком (ПЦУ) ми торкаємось не лише болючих тем автокефалії, канонічного статусу й розколу, а й глибших речей: духовної відповідальності, лідерства, правди та подвійних стандартів.
Хто сміє говорити про смітинку в оці брата, коли в своєму — колода? Чи має право єпископат ПЦУ і УПЦ на критику? І чи зможе українське православ’я вирватися з кайданів історії, політики та амбіцій?
Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=mtlm5n4P6Ic
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Чи може медіа не бути учасником міжрелігійного конфлікту: досвід «Релігії в Україні» - Тетяна Деркач
«Релігійною темою в Україні, як відомо, займаються три типи медіа – світські, юрисдикційні (тобто, церковні) та позаюрисдикційні релігійні. І можна зробити два типи протиставлень – між юрисдикційними та позаюрисдикційними релігійними медіа (тобто, двома видами спеціалізованих ЗМІ), і світськими та релігійними.
Так сталося, що українські медіа – це у нас і третя ніжка до столу, і четверта влада, і п’ята колона. Їхня роль у висвітленні релігійних подій величезна. Медіа можуть підштовхнути дуже важливі процеси – і можуть зламати життя дуже багатьом людям.
Поділюсь власним досвідом як редактор позаюрисдикційного релігійного порталу «Релігія в Україні». Коли мене особисто було запрошено спробувати сформувати таку політику для порталу, переді мною було питання: що і як зробити, щоб вийти з класичної парадигми, коли медіа, які займаються релігією, висвітлюють вузькоцерковні інтереси. В першу чергу була мета – відійти від типової риторики, застосованої світськими медіа».
Дивитись: https://youtu.be/onU3Ziqzj3o
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chy-mozhe-media-ne-buty-uchasnykom-mizhreligijnogo-konfliktu-dosvid-religiyi-v-ukrayini/
Чи може медіа не бути учасником міжрелігійного конфлікту: досвід «Релігії в Україні» - Тетяна Деркач
«Релігійною темою в Україні, як відомо, займаються три типи медіа – світські, юрисдикційні (тобто, церковні) та позаюрисдикційні релігійні. І можна зробити два типи протиставлень – між юрисдикційними та позаюрисдикційними релігійними медіа (тобто, двома видами спеціалізованих ЗМІ), і світськими та релігійними.
Так сталося, що українські медіа – це у нас і третя ніжка до столу, і четверта влада, і п’ята колона. Їхня роль у висвітленні релігійних подій величезна. Медіа можуть підштовхнути дуже важливі процеси – і можуть зламати життя дуже багатьом людям.
Поділюсь власним досвідом як редактор позаюрисдикційного релігійного порталу «Релігія в Україні». Коли мене особисто було запрошено спробувати сформувати таку політику для порталу, переді мною було питання: що і як зробити, щоб вийти з класичної парадигми, коли медіа, які займаються релігією, висвітлюють вузькоцерковні інтереси. В першу чергу була мета – відійти від типової риторики, застосованої світськими медіа».
Дивитись: https://youtu.be/onU3Ziqzj3o
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chy-mozhe-media-ne-buty-uchasnykom-mizhreligijnogo-konfliktu-dosvid-religiyi-v-ukrayini/
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#культура
Увертюра до опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба" у виконанні Київського академічного муніципального духового оркестру під час благодійного концерту «Об’єднані виборювати свободу» на підтримку мобільних вогневих груп і сил територіальної оборони за підтримки КМДА.
Диригує Головний диригент оркестру, друг Софійського братства протодиякон Микола Лисенко.
Увертюра до опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба" у виконанні Київського академічного муніципального духового оркестру під час благодійного концерту «Об’єднані виборювати свободу» на підтримку мобільних вогневих груп і сил територіальної оборони за підтримки КМДА.
Диригує Головний диригент оркестру, друг Софійського братства протодиякон Микола Лисенко.
#вселенський_патріарх
Патріарше та Синодальне Окружне Послання з нагоди святкування 1700-річчя І Вселенського Нікейського Собору
† ВАРФОЛОМІЙ,
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХИЄПИСКОП
КОНСТАНТИНОПОЛЯ, НОВОГО РИМА
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД БОГА
* * *
Ми співаємо гімн подяки Всемогутньому, Всевидючому та Всемогутньому в Трійці Богу, який удостоїв Свій народ дожити до 1700-річчя Першого Вселенського Нікейського Собору, який натхненно засвідчив справжню віру в Бога Слова, народженого безначально і воістину єдиносущного з Отцем, «що заради нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов, і втілився, і став людиною, страждав, і воскрес на третій день, і вознісся на небо, і прийде судити живих і мертвих».
Нікейський Собор є вираженням синодальної природи Церкви, кульмінацією її «первісної синодальности», нерозривно пов’язаної з євхаристійною реалізацією церковного життя, але також і з практикою спільних зустрічей для прийняття «одностайних» рішень з актуальних питань. Таким чином, Нікейський Собор знаменує собою появу нової синодальної структури – Вселенського Собору, який мав стати вирішальним для ходу церковних справ. Варто пам’ятати, що Вселенський Собор — це не «постійна інституція» в житті Церкви, а «надзвичайна подія», відповідь на конкретну загрозу вірі, спрямована на відновлення порушеної єдности та євхаристійного спілкування.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/patriarshe-ta-synodalne-okruzhne-poslannya-z-nagody-svyatkuvannya-1700-richchya-i-vselenskogo-nikejskogo-soboru/
Патріарше та Синодальне Окружне Послання з нагоди святкування 1700-річчя І Вселенського Нікейського Собору
† ВАРФОЛОМІЙ,
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХИЄПИСКОП
КОНСТАНТИНОПОЛЯ, НОВОГО РИМА
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД БОГА
* * *
Ми співаємо гімн подяки Всемогутньому, Всевидючому та Всемогутньому в Трійці Богу, який удостоїв Свій народ дожити до 1700-річчя Першого Вселенського Нікейського Собору, який натхненно засвідчив справжню віру в Бога Слова, народженого безначально і воістину єдиносущного з Отцем, «що заради нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов, і втілився, і став людиною, страждав, і воскрес на третій день, і вознісся на небо, і прийде судити живих і мертвих».
Нікейський Собор є вираженням синодальної природи Церкви, кульмінацією її «первісної синодальности», нерозривно пов’язаної з євхаристійною реалізацією церковного життя, але також і з практикою спільних зустрічей для прийняття «одностайних» рішень з актуальних питань. Таким чином, Нікейський Собор знаменує собою появу нової синодальної структури – Вселенського Собору, який мав стати вирішальним для ходу церковних справ. Варто пам’ятати, що Вселенський Собор — це не «постійна інституція» в житті Церкви, а «надзвичайна подія», відповідь на конкретну загрозу вірі, спрямована на відновлення порушеної єдности та євхаристійного спілкування.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/patriarshe-ta-synodalne-okruzhne-poslannya-z-nagody-svyatkuvannya-1700-richchya-i-vselenskogo-nikejskogo-soboru/