Мінфін продовжить до 1 березня 2025 року перехідний термін для запровадження нових вимог до форми та змісту розрахункових документів, який раніше був затверджений наказом № 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13».
Відповідно до цього наказу суб’єкти господарювання зобов’язані з 01 січня 2025 року забезпечити видачу розрахункових документів за новою формою та змістом. Проте у зв’язку із тривалою процедурою погодження та реєстрації наказу, виникла необхідність продовження терміну для здійснення суб’єктами господарювання заходів щодо налаштування роботи РРО та ПРРО для забезпечення формування ними розрахункових документів за новою формою.
Тому Мінфін підготував проєкт наказу, яким запропоновано продовжити на два місяці перехідний термін для запровадження нових вимог до форми та змісту розрахункових документів. Зазначений наказ найближчим часом буде подано для державної реєстрації до Мін’юсту.
Мінфін продовжить до 1 березня 2025 року перехідний термін для запровадження нових вимог до форми та змісту розрахункових документів, який раніше був затверджений наказом № 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13».
Відповідно до цього наказу суб’єкти господарювання зобов’язані з 01 січня 2025 року забезпечити видачу розрахункових документів за новою формою та змістом. Проте у зв’язку із тривалою процедурою погодження та реєстрації наказу, виникла необхідність продовження терміну для здійснення суб’єктами господарювання заходів щодо налаштування роботи РРО та ПРРО для забезпечення формування ними розрахункових документів за новою формою.
Тому Мінфін підготував проєкт наказу, яким запропоновано продовжити на два місяці перехідний термін для запровадження нових вимог до форми та змісту розрахункових документів. Зазначений наказ найближчим часом буде подано для державної реєстрації до Мін’юсту.
In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. In addition, Telegram's architecture limits the ability to slow the spread of false information: the lack of a central public feed, and the fact that comments are easily disabled in channels, reduce the space for public pushback. The last couple days have exemplified that uncertainty. On Thursday, news emerged that talks in Turkey between the Russia and Ukraine yielded no positive result. But on Friday, Reuters reported that Russian President Vladimir Putin said there had been some “positive shifts” in talks between the two sides. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised.
from it
