✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙

✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙

Давно щось на каналі постів не було. І якраз так співпало, що в голові крутиться одна думка, про яку сьогодні й напишу. Власне, поговоримо про кризу ідентичності, роль ідентичності в житті людини та чому вони набирають усіляких химерних форм. Чому криза…

Я б додала до цього "хто я?" ще "для чого це все?". Принаймні, зі спостережень видається, що на фоні загальної втоми багато хто з нас втратив мотивацію та прагнення чогось досягати. Це зараз не про війну, загалом багато енергійних людей навіть за кордоном, яких я знала, стали більш апатичними. Можливо, глобальний світ більш непередбачуваний та різноманітний і вже немає відчуття однозначності, не зрозуміло, який шлях приведе до бажаного результату. Та й навіть цей "бажаний результат" більше не такий чіткий. Бо є вся ця купа "нюансів", "неоднозначностей" і подібного. Складно сформувати якесь таке однозначне чітке бачення і ще складніше довести, що воно логічне або "правильне".

Наприклад, в суспільстві багато статей про потребу відмовитись від ідеї "успішного успіху", бо це веде тільки до психічних порушень. Також ідея того, що "тебе достатньо", "ти і так ок". Ні, ну я не відкидала б це повністю, бо якщо людина вважає себе просто поганою в усьому, жалюгідною і неприйнятою - то вона не особливо то схоче розвиватись, бо вирішить, що проблема в ній самій, а не в її діях. Однак через такий інфопростір ми часом губимо свої цілі чи відмовляємось від них, бо певно вони "надто нереалістичні" (до речі, гляньте, як у нас поступово в суспільстві змінюється уявлення про перемогу).

На мою думку, проблема ідентичності в тому, що вона не може належно сформуватись просто з зовнішніх впливів та обставин. Тоді це дійсно мозаїка, яка ще не ясно чи підходить людині і чи справді є корисна. Однак її можна сформувати за рахунок цінностей та характеру (що включає роботу над собою). Маючи цінності ми робимо вибір базуючись на них. Не маючи цінностей ми робимо вибір орієнтуючись на популярність, думку інших, страхи, гроші - на будь-що загалом. У такому разі не ми визначаємо свою особистість, а її визначають замість нас. Ну і, можливо, тому й настає криза.

Не зовсім уявляю, як можна знайти мотивацію і бажання щось робити, не маючи внутрішнього розуміння мети та базового уявлення про себе і свої погляди. Дуже багато справді важливих рішень люди ухвалювали тому що відчували, що "так правильно".

А ось далі вже треба говорити про надособистісний рівень, щоб розуміти як корелюють цінності індивіда та цінності групи та як із цим працювати у мінливому світі

www.group-telegram.com/it/RightSideStrongSide.com/2070

140 views△✙Skarlet Fire ✙⁣ △, Dec 16 at 15:09

Я б додала до цього "хто я?" ще "для чого це все?". Принаймні, зі спостережень видається, що на фоні загальної втоми багато хто з нас втратив мотивацію та прагнення чогось досягати. Це зараз не про війну, загалом багато енергійних людей навіть за кордоном, яких я знала, стали більш апатичними. Можливо, глобальний світ більш непередбачуваний та різноманітний і вже немає відчуття однозначності, не зрозуміло, який шлях приведе до бажаного результату. Та й навіть цей "бажаний результат" більше не такий чіткий. Бо є вся ця купа "нюансів", "неоднозначностей" і подібного. Складно сформувати якесь таке однозначне чітке бачення і ще складніше довести, що воно логічне або "правильне".

Наприклад, в суспільстві багато статей про потребу відмовитись від ідеї "успішного успіху", бо це веде тільки до психічних порушень. Також ідея того, що "тебе достатньо", "ти і так ок". Ні, ну я не відкидала б це повністю, бо якщо людина вважає себе просто поганою в усьому, жалюгідною і неприйнятою - то вона не особливо то схоче розвиватись, бо вирішить, що проблема в ній самій, а не в її діях. Однак через такий інфопростір ми часом губимо свої цілі чи відмовляємось від них, бо певно вони "надто нереалістичні" (до речі, гляньте, як у нас поступово в суспільстві змінюється уявлення про перемогу).

На мою думку, проблема ідентичності в тому, що вона не може належно сформуватись просто з зовнішніх впливів та обставин. Тоді це дійсно мозаїка, яка ще не ясно чи підходить людині і чи справді є корисна. Однак її можна сформувати за рахунок цінностей та характеру (що включає роботу над собою). Маючи цінності ми робимо вибір базуючись на них. Не маючи цінностей ми робимо вибір орієнтуючись на популярність, думку інших, страхи, гроші - на будь-що загалом. У такому разі не ми визначаємо свою особистість, а її визначають замість нас. Ну і, можливо, тому й настає криза.

Не зовсім уявляю, як можна знайти мотивацію і бажання щось робити, не маючи внутрішнього розуміння мети та базового уявлення про себе і свої погляди. Дуже багато справді важливих рішень люди ухвалювали тому що відчували, що "так правильно".

А ось далі вже треба говорити про надособистісний рівень, щоб розуміти як корелюють цінності індивіда та цінності групи та як із цим працювати у мінливому світі

BY ✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙