Подивився я, значить, подкаст Лекса Фрідмена з Зе. Тепер напишу свою думку.
Написали багато — як позитивного, так і негативного. Думки дуже розійшлися, і цей плюралізм яскраво демонструє, що ми всі сприймаємо подібне по-різному. І це нормально.
Насправді, подкаст доволі цікавий. Я б навіть сказав — щирий. Складається враження, що Зеленський просто міг виговоритися. Особливо з огляду на те, що цей подкаст орієнтований на республіканців-трампістів, медіа-виходу на яких ми досі не мали.
Але це так, замість вступу. І так, те, що президент матюкався, — не найголовніше.
Головніше — загальна атмосфера. Зеленський постійно дивився на співрозмовника з виразом обличчя: "Знаєш, а я теж так думав".
Не варто жити в ілюзіях, що люди, які не стикаються з війною, дійсно зрозуміють хід наших думок і наші реакції на подразники. Те, що зрозуміло нам, те, що відчули ми, — це наш досвід, який ми не зможемо передати повною мірою.
А тепер трохи критики. Лекс Фрідман. Ох, як же він мене втомив. Я розумію його стиль — цей майже медитативний темп, паузи на роздуми, оце "let me ask you this...". Але в контексті настільки складної і динамічної теми це виглядає не як філософія, а як спроба розтягнути час. Реально, місцями здавалося, що Зеленський просто тримав розмову на плаву, бо інакше ми б утонули в цій млявості.
Окремо варто відзначити меседж до американців. Зеленський жартував, демонстрував готовність роботи з новою адміністрацією і по-простому доносив одну тезу: “Зброя нам потрібна, щоб це припинити. Ми хочемо миру і все”.
Звичайно, були компліменти до Трампа і Маска. Ну а як без них? Цільова аудиторія зацінила.
Ну, наостанок — найголовніша теза. Ми готові розмовляти, домовлятися. Змусьте росію. Лекс кілька разів казав про те, що має мрію, що мир настав, що треба сприймати Путіна як президента, який любить свою країну, свій народ, ну і так далі.
І отут дуже добре, на мій погляд, спрацювала жива реакція Зеленського. Можливо, дещо грубо, але, судячи з коментарів, — зайшло. І про історії про другу світову, якрах і донесли те, що й хотів сказати Зе: "це вже переживали наші пращури і тут не ми агресори".
Було сказано багато чого, що нібито мало єднати, от тільки чим далі все заходило, тим більше була продемонстрована прірва, яка розділяє нас із руснею.
Ми не пробачимо.
Що ще? Лекс своїм запитанням про “розуміння росіян” тільки підкреслив те, наскільки Захід досі не допетрав, що таке русня. Оця їхня тяга до “компромісу”, до “розуміння” ворога вже давно перетворилася на щось карикатурне.
От така думка. Місцями цікаво, місцями нудно. Зеленський норм виступив, Фрідман — продемонстрував наївність вестернів і, загалом, ступінь нудоти їхніх “білих пальт”.
Подивився я, значить, подкаст Лекса Фрідмена з Зе. Тепер напишу свою думку.
Написали багато — як позитивного, так і негативного. Думки дуже розійшлися, і цей плюралізм яскраво демонструє, що ми всі сприймаємо подібне по-різному. І це нормально.
Насправді, подкаст доволі цікавий. Я б навіть сказав — щирий. Складається враження, що Зеленський просто міг виговоритися. Особливо з огляду на те, що цей подкаст орієнтований на республіканців-трампістів, медіа-виходу на яких ми досі не мали.
Але це так, замість вступу. І так, те, що президент матюкався, — не найголовніше.
Головніше — загальна атмосфера. Зеленський постійно дивився на співрозмовника з виразом обличчя: "Знаєш, а я теж так думав".
Не варто жити в ілюзіях, що люди, які не стикаються з війною, дійсно зрозуміють хід наших думок і наші реакції на подразники. Те, що зрозуміло нам, те, що відчули ми, — це наш досвід, який ми не зможемо передати повною мірою.
А тепер трохи критики. Лекс Фрідман. Ох, як же він мене втомив. Я розумію його стиль — цей майже медитативний темп, паузи на роздуми, оце "let me ask you this...". Але в контексті настільки складної і динамічної теми це виглядає не як філософія, а як спроба розтягнути час. Реально, місцями здавалося, що Зеленський просто тримав розмову на плаву, бо інакше ми б утонули в цій млявості.
Окремо варто відзначити меседж до американців. Зеленський жартував, демонстрував готовність роботи з новою адміністрацією і по-простому доносив одну тезу: “Зброя нам потрібна, щоб це припинити. Ми хочемо миру і все”.
Звичайно, були компліменти до Трампа і Маска. Ну а як без них? Цільова аудиторія зацінила.
Ну, наостанок — найголовніша теза. Ми готові розмовляти, домовлятися. Змусьте росію. Лекс кілька разів казав про те, що має мрію, що мир настав, що треба сприймати Путіна як президента, який любить свою країну, свій народ, ну і так далі.
І отут дуже добре, на мій погляд, спрацювала жива реакція Зеленського. Можливо, дещо грубо, але, судячи з коментарів, — зайшло. І про історії про другу світову, якрах і донесли те, що й хотів сказати Зе: "це вже переживали наші пращури і тут не ми агресори".
Було сказано багато чого, що нібито мало єднати, от тільки чим далі все заходило, тим більше була продемонстрована прірва, яка розділяє нас із руснею.
Ми не пробачимо.
Що ще? Лекс своїм запитанням про “розуміння росіян” тільки підкреслив те, наскільки Захід досі не допетрав, що таке русня. Оця їхня тяга до “компромісу”, до “розуміння” ворога вже давно перетворилася на щось карикатурне.
От така думка. Місцями цікаво, місцями нудно. Зеленський норм виступив, Фрідман — продемонстрував наївність вестернів і, загалом, ступінь нудоти їхніх “білих пальт”.
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
These entities are reportedly operating nine Telegram channels with more than five million subscribers to whom they were making recommendations on selected listed scrips. Such recommendations induced the investors to deal in the said scrips, thereby creating artificial volume and price rise. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. He adds: "Telegram has become my primary news source." Telegram, which does little policing of its content, has also became a hub for Russian propaganda and misinformation. Many pro-Kremlin channels have become popular, alongside accounts of journalists and other independent observers. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips.
from it
