Концепція анархістської держави Драгоманова і її конституційний ідеал
Політичний Драгоманівський ідеал - се прудонівський анархізм, або по нашому безначальство, наконечна ціль якого: повна Воля особи. Нічого й казати, що тут воля зовсім не те що сваволя (остатного добра аж надто серед наших земляків, заражених від давної польської шляхти та російської бюрократії!) а те, що відносини між людьми мають опирати ся не на примусї, виконуванім начальством, але на заснованих на глубокім особистім переконаню добровільних умовах, які, розуміє ся треба сповнити найсовістніще.
Ролю певного примусу на особи грали би в безначальній громаді матеріяльні інтереси, як і тепер, та публична опінія, яка тоді стала би ще далеко більшою моральною силою, ніж тепер, хоть і тодї, розуміється, не обійдеться без оснівних, писаних законів, які однако мусіли би бути ухвалювані, контрольовані тай пильновані всіми горожанами держави, серед яких почуттє справедливої, загально-користної законности мусіло би бути вкорінене дуже широко й глибоко.
Таким чином анархізм, се зовсім не розбите людської суспільности на дрібні гуртки й атоми (як думає більшість), а навпаки, дуже тісне, хоть і лехко розривне, звязане людей у менчі й більші вільні спілки та спілки спілок, від місцевих аж до всесвітних. (Не треба й казати, що такий анархізм не має нічого спільного з т. зв. давніщими нігілістами та теперішними "анархістами", яких діяльність обмежує ся майже виключно простим убиванем та руйнованем усякої позитивної праці й організації; Драгоманів чув огиду до таких людей).
Анархізм нашого Драгоманова, се найвища ступінь не лише державности, а вседержавности, се б то всесьвітного державного ладу.
Оснівна соціялістична одиниця у Драгоманова. се вільна й гаразд упорядкована громада, але зовсім не окрема від инчих таких же громад, а навпаки, звязана з ними найтісніще в спілку вільних громад. Ось через що він назвав соціялізм громадівство, що значило: вільна й гаразд упорядкована суспільність.
Уже з сего виходить, що Драгоманівський анархізм не виключає більших політичних одиниць-держав (однонаціональних чи ріжнонаціональних). Навпаки: Драгоманів зазначує виразно, що бажав би перемінити теперішні невільні, централістичні держави, в яких живе наш нарід (Драгоманів був великий противник усякого централізму, в тім числі й соціяльно-демократичного!) на держави анархістичні, вільні, федеральні, які держали би ся лише доброю волею тай інтересами самих народів, а не примусом
Значить, оба сі напрями: державність і крайній Драгоманівський децентралізм-автономізм доповняють себе, а через те й повинні розвиватися від тепер рівночасно, аби нація наша не гибла далі, як гибла доси, під потрійним проклятем: хиткости своєї зверхної політичної поведінки, нерішучости в задержуваню загальної волї й рівности серед себе, та неспосібности до господарки, або, все одно: державности на ширшу скалю від громадської аж до всенаціональної, на всему просторі рідної України.
Розуміє ся, людність ніколи не досягне вповнї вільних, а значить і вповні щастєдійних порядків у своїм житю, так що громадсько-суспільно-державні змаганя, подібні Драгоманівським, будуть вічним ідеалом, який лише підбиватиме людність до вічного поступу в тім напрямі"
Концепція анархістської держави Драгоманова і її конституційний ідеал
Політичний Драгоманівський ідеал - се прудонівський анархізм, або по нашому безначальство, наконечна ціль якого: повна Воля особи. Нічого й казати, що тут воля зовсім не те що сваволя (остатного добра аж надто серед наших земляків, заражених від давної польської шляхти та російської бюрократії!) а те, що відносини між людьми мають опирати ся не на примусї, виконуванім начальством, але на заснованих на глубокім особистім переконаню добровільних умовах, які, розуміє ся треба сповнити найсовістніще.
Ролю певного примусу на особи грали би в безначальній громаді матеріяльні інтереси, як і тепер, та публична опінія, яка тоді стала би ще далеко більшою моральною силою, ніж тепер, хоть і тодї, розуміється, не обійдеться без оснівних, писаних законів, які однако мусіли би бути ухвалювані, контрольовані тай пильновані всіми горожанами держави, серед яких почуттє справедливої, загально-користної законности мусіло би бути вкорінене дуже широко й глибоко.
Таким чином анархізм, се зовсім не розбите людської суспільности на дрібні гуртки й атоми (як думає більшість), а навпаки, дуже тісне, хоть і лехко розривне, звязане людей у менчі й більші вільні спілки та спілки спілок, від місцевих аж до всесвітних. (Не треба й казати, що такий анархізм не має нічого спільного з т. зв. давніщими нігілістами та теперішними "анархістами", яких діяльність обмежує ся майже виключно простим убиванем та руйнованем усякої позитивної праці й організації; Драгоманів чув огиду до таких людей).
Анархізм нашого Драгоманова, се найвища ступінь не лише державности, а вседержавности, се б то всесьвітного державного ладу.
Оснівна соціялістична одиниця у Драгоманова. се вільна й гаразд упорядкована громада, але зовсім не окрема від инчих таких же громад, а навпаки, звязана з ними найтісніще в спілку вільних громад. Ось через що він назвав соціялізм громадівство, що значило: вільна й гаразд упорядкована суспільність.
Уже з сего виходить, що Драгоманівський анархізм не виключає більших політичних одиниць-держав (однонаціональних чи ріжнонаціональних). Навпаки: Драгоманів зазначує виразно, що бажав би перемінити теперішні невільні, централістичні держави, в яких живе наш нарід (Драгоманів був великий противник усякого централізму, в тім числі й соціяльно-демократичного!) на держави анархістичні, вільні, федеральні, які держали би ся лише доброю волею тай інтересами самих народів, а не примусом
Значить, оба сі напрями: державність і крайній Драгоманівський децентралізм-автономізм доповняють себе, а через те й повинні розвиватися від тепер рівночасно, аби нація наша не гибла далі, як гибла доси, під потрійним проклятем: хиткости своєї зверхної політичної поведінки, нерішучости в задержуваню загальної волї й рівности серед себе, та неспосібности до господарки, або, все одно: державности на ширшу скалю від громадської аж до всенаціональної, на всему просторі рідної України.
Розуміє ся, людність ніколи не досягне вповнї вільних, а значить і вповні щастєдійних порядків у своїм житю, так що громадсько-суспільно-державні змаганя, подібні Драгоманівським, будуть вічним ідеалом, який лише підбиватиме людність до вічного поступу в тім напрямі"
The news also helped traders look past another report showing decades-high inflation and shake off some of the volatility from recent sessions. The Bureau of Labor Statistics' February Consumer Price Index (CPI) this week showed another surge in prices even before Russia escalated its attacks in Ukraine. The headline CPI — soaring 7.9% over last year — underscored the sticky inflationary pressures reverberating across the U.S. economy, with everything from groceries to rents and airline fares getting more expensive for everyday consumers. The gold standard of encryption, known as end-to-end encryption, where only the sender and person who receives the message are able to see it, is available on Telegram only when the Secret Chat function is enabled. Voice and video calls are also completely encrypted. In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies. In a message on his Telegram channel recently recounting the episode, Durov wrote: "I lost my company and my home, but would do it again – without hesitation." "Markets were cheering this economic recovery and return to strong economic growth, but the cheers will turn to tears if the inflation outbreak pushes businesses and consumers to the brink of recession," he added.
from it
