group-telegram.com/churcher_info/261
Last Update:
Труднощі ПЦУ та Міністерства культури в боротьбі з Філаретом
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба
#патріарх_філарет #митрополит_епіфаній
Поки всі представники ПЦУ очікують на перше визнання новоствореної церкви, ми хочемо розповісти про проблеми, з якими зіштовхнулися юристи цієї церкви під час судової боротьби з головою ліквідованої/неліквідованої УПЦ КП Патріархом Філаретом та його прихильниками.
Але перед тим швиденько переглянемо основні аргументи кожної зі сторін. Одним із аргументів на користь ПЦУ був факт підписання Філаретом 15 грудня 2018 року Постанови Помісного Собору УПЦ КП, в якій першим пунктом значиться «припинення діяльності релігійного об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату шляхом об’єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України».
У відповідь УПЦ КП цитує постанову свого «Помісного собору» від 20 червня 2019 року: 15 грудня відбувся не Помісний собор, а «зібрання підписів» архієреїв, одного священика та двох мирян. Ліквідація УПЦ КП була умовною та йшла на користь лише Патріарху Варфоломію. Оскільки УПЦ КП – це зареєстрована державним органом ЮО, вона продовжує бути власником всіх коштів та майна. Також на думку Філарета, Мінкультури та Мінюст не мають права знімати з реєстрації ту юридичну особу, засновник якої не звернувся до них особисто.
Детальніше шановне панство може прочитати у ЗМІ, тому переходимо ближче до справи. Оскільки, скоріше за все, оригінальні документи з Постанови Помісного Собору 15 грудня забрав на Фанар хтось із представників Вселенського Патріархату (наприклад, владика Еммануїл Галльський, який керував проведенням заходу), ПЦУ разом з державними органами (Мінкультом і Мінюстом) вимушена шукати вихід з незручного становища (апелювати до суду все ж краще з оригіналом). Тому вони звернулися до МЗС із проханням відправити на Фанар Генерального Консула України із завданням завірити копію цієї Постанови з оригіналу. Судячи за все, він так і зробив, принаймні, печатку поставив (ніхто ж, врешті-решт це не перевірить). Далі, на всяк випадок, з цієї засвідченої копії зняли ще одну копію, та знову засвідчили її, тепер вже у приватного нотаріусу Мудри О.М (3 сторінка).
Ви запитаєте – навіщо така чехарда? Невже Фанар не довіряє керівництву новоствореної церкви та не віддає оригінал Постанови, навіть тоді, коли він є потужним аргументом в боротьбі з Філаретом? Ми цього не стверджуємо, але виглядає це дійсно дивно. Також ми вже не питаємо, чому взагалі оригінал цього документу забрали до Туреччині, а в Україні залишилася лише копія, яку ще й треба було засвідчувати у Вселенського Патріарха…
Але така несамостійність, чесно кажучи, вражає. Маємо надію, що після початку процесу визнання ПЦУ помісними церквами, митрополит Епіфаній таки здобуде «право голосу» та зможе, хоча б інколи, проявляти архіпастирську волю, яка однозначно піде на користь новоствореній церкві. Тим більше, що після отримання визнання хоча б від Елладської Церкви, можна трішки «оперитися» та спробувати відстояти ставропігії, миро та закордонні парафії. Ці питання - останній аргумент Філарета, вони є найважливішими для існування справжньої незалежної церкви, а їх вирішення гарантує Епіфанію безпроблемне керування ПЦУ. Ми про це писали вже багато разів, але лише зараз ПЦУ підійшла до визнання максимально близько.
Закликаємо усіх нас архієреїв Православної Церкви України, що нас читають, вплинути на молодого предстоятеля та «продавити» цю ідею. Використання потужного адмінресурсу лише заради повалення старця – це непрозорливо, пора вже подумати й про духовні справи. Ми все ще віримо в те, що Ви про них пам’ятаєте.
Документ в наступному пості⬇️⬇️⬇️
BY ✙ Churcher ✙
Share with your friend now:
group-telegram.com/churcher_info/261