для портфоліо згодиться я думаю

щойно зрозуміла, що в далекому 2020-21 році вміла малювати тільки чортів і чашок, а людей повний нуль

я не розумію, як люди хорнімудятся з бома. все, що я хочу робити, коли бачу його — це плакати від нескінченої любові, яка випробовується батьками по відношенню до дітей. він мій, маленький, схожий на промінчик сонця (розхуяривший не одну дівку, але зараз не про це) хлопчик, якого я хочу захищати від будь-якого кривого слова або випаду в його бік, нічого не можу з собою вдіяти

ааааа мені завжди більше подобається скетч, ніж готовий результат

дурбелик по револьверу говорить

я йому встигла два рази намалювати на завтрашню днюху капець

я записувала дві години спідпейнт і отримала джампскейр на весь екран, що моя версія застаріла і нічого не записалось (якщо я оновлю, то знову втрачу всі файли) капздааа як жити

кусючий з ланцюга втік

я кожен раз малюю персонажам найніжніший погляд, який тільки можу, і потім весь процес малювання сиджу приблизно в такому стані 😭😩😩😭, адже «боже ну вони так люблять один одного»

в арт блоці все гімном здається

треба якось вийти з артблоку і перемалювати цю роботу належним чином або придумати іншу ідею (я люблю цих булочок)

моя капризна дівчинка

саме так я почуваюсь

ааа, вже немає сил слухати висловлювання любителів непопулярних пейрингів у фд. у тому, що твій пейринг не популярний і має мінімум контенту, не винен отп фд. йди роби контент сам 😕

пес би тобі бороду лизав

рука відсохла

я почала отримувати від малювання справжнє задоволення і заспокоєння. малюючи кожен штрих, кожну лінію, якусь деталь... це все так незвично. і, нарешті, я перестала себе квапити. швидше за все, це почуття триватиме недовго :[