Українське під забороною: як переслідували за синьо-жовтий прапор?

Як переслідували за український прапор у Російській імперії, СРСР, Австро-Угорщині, Третьому Рейху? І чому, на жаль, ця історія не залишилася в минулому?

🇺🇦 Наш прапор — здавна український символ

Синьо-жовтий двоколор був прапором Руського Королівства (Галицько-Волинського князівства) ще у 13 столітті. Ще з тих часів його почали асоціювати із русинами (тобто, українцями). У 1848 році Головна Руська Рада, перша українська політична організація в Галичині, проголошує синьо-жовтий стяг як прапор українців на західних землях.

До відновлення своєї незалежности Україна тривалий час перебувала під окупаціями різних держав та режимів, і кожна окупаційна влада займалася придушуванням української ідентичності на захоплених землях, асиміляцією населення та боротьбою з визвольними рухами.

Як переслідували за жовто-синій прапор різні окупаційні режими? 👇🏽👇🏽👇🏽

Український прапор у Російській імперії

До кінця XIX ст. у Російській імперії жовто-синій прапор активно не використовувався як символ українського національного руху, тому не було чітких законів, які би засуджували за його використання. Проте, наприкінці 1800-хх українці активізовуються, а імперія реагує більшими переслідуваннями.

Емський указ імператора Олександра II від 1876 року вводить тотальну заборону на українське: насамперед переслідуються мова та її друк, народні пісні та мистецтво. З початку революції 1905р. влада Російської імперії почала розглядати синьо-жовтий прапор як знак сепаратизму та бунту. Царський уряд ввів заборону на використання української символіки.

У 1900хх у Російській імперії за наш національний прапор можна було отримати штраф у кращому випадку. Якщо символіка використовувалася на політичних акціях, людей чекав арешт чи ув'язнення, в особливо тяжких випадках — заслання. Крім того, для активістів національного руху існували списки жандармерії та поліції, вони перебували під постійним наглядом.

Український прапор в СРСР

Після приходу на українські землі радянської окупації жовто-синій прапор, який асоціювався з УНР та боротьбою за незалежність, став символом «буржуазного націоналізму». У СРСР передбачалося суворе покарання за «антирадянську пропаганду і агітацію». Покарання могло становити 5–10 років виправно-трудових таборів. Під час масових репресій у 1930-х роках за участь у націоналістичних організаціях та використання символіки УНР можна було отримати смертний вирок.

Український прапор в Австро-Угорській імперії

До Першої світової Австро-Угорщина, на відміну від Російської імперії, мала більш ліберальну політику щодо культурних і мовних прав національних меншин. Українці на Галичині мали можливість створювати товариства і культурні установи. Жовто-синя символіка асоціювалася з українським національним рухом, зокрема з організаціями на кшталт «Просвіти». Політична ситуація була неоднозначною, але здебільшого використання українського прапора без прямих закликів до сепаратизму не переслідувалося.

Під час Першої світової війни політика Австро-Угорщини до українців різко змінюється. В основному через підозри їх у проросійських симпатіях багато українців, які використовували національну символіку або виявляли політичну активність, зазнавали репресій. Синьо-жовтий прапор та інші символи української ідентичності призводили до арештів. Чимало українців були заслані у спецтабори для політично неблагонадійних, як от Телергоф.

Український прапор у Польській Республіці (1919-1939)

Між двома світовими війнами західні землі України опинилися під польською окупацією. Уряд проводив політику «пацифікації», спрямовану на утиски українського населення, закриття українських установ і заборону публічних проявів національної ідентичності. Наш національний рух в той період був особливо активним та створював проблеми для польської влади. Чимало людей, що використовували національну символіку та чинили цивільний опір Польщі, були затримані та ув'язнені.

Шукайте продовження нижче 👇🏽

«В Україні жінки вперше...»

Коли перша жінка в Україні стала машиністкою у метрополітені? А коли перша жінка стала працювати глибоко в шахті... Безліч маленьких проривів, які сталися вже за час новітньої української незалежності...

Перша жінка-машиністка у метро

У 2024 році в харківському метрополітені почала працювати жінка-машиністка — Анастасія Мазуркова. Це перша жінка на такій посаді в українському метрополітені. Також цьогоріч ще кілька жінок лише проходять навчання на роботу машиністками у метро Києва.

Перша українська пілотка вертольоту

Тетяна Конарєва-Шиляєва — жінка, перша пілотка вертольота Мі-8 в Україні. Навчалась в Харківському інституті військово-повітряних сил, який закінчила в 2003 році. Має більше 20 років військової служби в авіації.

Перша водолазка в українській армії

У 2020 році тоді ще дев'ятнадцятирічна Катерина Нікітенко стала першою жінкою в українському війську, яка пройшла підготовку та здобула кваліфікацію водолазки. В її обов'язки входить розчищення акваторії моря та перевірка суден на наявність вибухівки.

Перша жінка-генералка в ЗСУ

Тетяна Остащенко в 2021 році стала першою жінкою-командувачкою окремого роду сил в історії Збройних сил України, а також першою жінкою — бригадною генералкою.

Перша саперка-кінологиня

У 2023 році кінологиня-саперка Ніка стала першою жінкою в ДСНС, яка опанувала цю професію. На жаль, у відомстві не зазначили прізвище дівчини.

Перша капітанка корабля незалежної України

Тетяна Олійник — перша в Україні жінка-капітанка далекого плавання, і, судячи з відкритої інформації, єдина. Тетяна на посаді з 2001 року, і для цього пройшла дууууже довгий шлях, ідучи до своєї цілі ще з 1980-х років, але здійснивши її уже після 2000го.

Перша дівчина-штурманка бойового корабля

Євгенія Бакай — перша дівчина-штурмака українського національного флоту. Тільки у березні 2022 вона закінчила навчання у коледжі морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія», а вже у травні того ж року стала незамінною частиною екіпажу бойового судна.

Жінки у шахтах

Вже після початку повномасштабної війни росії проти України чимало жінок стали працювати в шахтах, на глибині. Жінки в Україні працювали на вугільновидобувних підприємствах і раніше, але тривалий час закон обмежував для них саме роботу під землею. Наразі велика кількість чоловіків, що працювали у шахтах, мобілізовані, і їх замінили жінки. Насправді така ситуація в Україні вже не вперше, бо так само вже було за часів СРСР під час другої світової війни.

--------------------------------
#ікрапка_жінки

>>>>> @IKRAPKA_MEDIA

🏳️‍🌈🇺🇦 Президент України підтримує партнерства для одностатевих пар

16 листопада на зустрічі зі студентами Президент України відповів на питання одного з учасників Микити Гаврилюка: «Чи підпишете ви законопроєкт про цивільні партнерства»?
Зеленський відповів «Так!»

Відео з відповіддю Микита оприлюднив у себе у соціальних мережах.

Нагадаємо, що більше 70% людей в Україні підтримують рівні права для ЛҐБТІК+. Про це свідчить опитування КМІС у 2024 році.

Коментатори у мережі спитали, чи справді президент зрозумів, про що питання. Микита відповідає, що так, адже спочатку спитав розгорнутіше, а на відео вдалося зняти друге питання, яке в більш короткій формі.

#ікрапка_лґбт

@IKRAPKA_MEDIA

Конституція України, яка є найвищим законом для всіх українців, говорить, що Україна — це світська держава. Релігійні вподобання людей можуть бути якими завгодно, але це виключно їхня приватна справа, яка не має впливати на права інших громадян в країні

Але, звісно, ми всеодно раді репостам 🥰🥰🥰
Підписуйтесь на наш інстаґрам

@IKRAPKA_MEDIA
Медіа, де поважають права людини

Легендарні Крути:
як зупиняли більшовиків у 1918, росіян у 2022, і як зараз живе меморіал на місці битви

Крути — відома назва для всіх, хто добре вчив історію України, або просто цікавиться нею, аби знати наше українське минуле. Тут у 1918 році стався один з визначних боїв українсько-радянської війни.

Бій під Крутами 1918 — це історія протистояння кількох сотень українських студентів-добровольців (деяким хлопцям було по 15 років) наступу близько трьох тисяч росіян. Попри втрати, зокрема майже 30 захисників потрапили в оточення і полон, де були розстріляні росіянами, оборонці змогли втримати Крути на кілька днів, і це дало цінний час України. За цей час УНР підписала Берестейський мирний договір з Німеччиною та Австро-Угорщиною, за яким ці держави визнали українську незалежність та в обмін на цінне та важливе продовольство мали допомогти вигнати більшовиків з території України.

У лютому-березні 2022 року поблизу станції Крути знову відбулися бої між українськими захисниками та російськими окупантами. Частина села Пам'ятне встигла на певний час потрапити під окупацію, але за кілька днів росіяни були змушені відступити, оскільки головну їхню техніку вдалося знищити. Щодо меморіалу Крутам-1918 — працівниця музею розповіла нам, що російські війська приїхали колоною до нього, побачили українські прапори, гармату, яка є музейним експонатом, та швидко поїхали геть. Імовірно, вони сприйняли цю гармату як робочу зроблю та втекли. Найзапекліші бої відбувалися у сусідньому на схід селі Хороше Озеро з однойменною залізничною станцією. Після останнього бою 1 березня 2022 росіяни відступили.

Про Крути у 1918 та 2022, як українські захисники обороняли станцію, що веде на Київ, від російських окупантів століття тому та в сучасній війні, як на місці бою 1918 року облаштували меморіал та музей, про що розповідала @ikrapka_media його працівниця — читайте більше у повній версії статті в нотатках Telegraph

#ікрапка_історія #ікрапка_культура #ікрапка_українство

Стеж за @IKRAPKA_MEDIA

Як Україна двічі не захистила своїх активістів в Одесі

Вчора в Одесі застрелено українського активіста, учасника Революції Гідности та подій травня 2014 року в Одесі — сутичок між українськими та проросійськими/сепаратистськими активістами (учасниками антимайдану).

За день до цього вбивства Єврейський суд з прав людини після років розгляду виніс рішення щодо подій травня 2014 року в Одесі. Україну визнали винною як державу, посадовці якої не зробили нічого, аби запобігти смерті близько 50 людей.

Детальніше про ці дві новини та те, як вони пов'язані, — читайте у матеріалі в нотатках Telegraph або в інстаґрамі.

@IKRAPKA_MEDIA

#ікрапка_історія #ікрапка_активізм