Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
BY КовчеГ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips. Meanwhile, a completely redesigned attachment menu appears when sending multiple photos or vides. Users can tap "X selected" (X being the number of items) at the top of the panel to preview how the album will look in the chat when it's sent, as well as rearrange or remove selected media. In addition, Telegram now supports the use of third-party streaming tools like OBS Studio and XSplit to broadcast live video, allowing users to add overlays and multi-screen layouts for a more professional look. Pavel Durov, a billionaire who embraces an all-black wardrobe and is often compared to the character Neo from "the Matrix," funds Telegram through his personal wealth and debt financing. And despite being one of the world's most popular tech companies, Telegram reportedly has only about 30 employees who defer to Durov for most major decisions about the platform. The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice.
from it
