Tregubov's Purrple Chamber

Про Трампа та наше майбутнє.

Усі попередні пропозиції людей, наближених до нового президента США свідчать про таке.

1. Він прагне зупинити російсько-українську війну за принципом "війна стій, раз-два".
2. Йому не дуже важливо, чи будуть при цьому враховані інтереси України. Втім, інтереси Росії ненабагато важливіші.
3. Йому все одно, скільки буде триматися цей "мир". Він старенький, йому треба перемогу тут і зараз, тріумфальну та галасну.
4. Хай хтось інший це все підтримує в рівновісному стані.

АЛЕ.

5. Плану в нього немає.

Себто, взагалі жодного. Пропозиція "а давайте європейці там поставлять миротворців" по ступеню загальної абсурдності - це як "побудуємо стіну і заплатять мексиканці", тільки на максималках.
Таким чином, він станом на зараз навіть не має уявлення, як досягти хоча б короткотермінового миру.
Високоймовірно, що сподівається просто задавити авторитетом. Таке вже було. Він таким чином за першого терміну здійснив офігенну зовнішньополітичну перемогу - замирив та денуклеарізував Північну Корею. Про результат ви знаєте.

Якщо він спробує повторити цей успіх, це буде закріплення по лінії розмежування під чесне слово дорогого друга Володимира Володимировича.

Які є варіанти в України?

Перш за все, треба зрозуміти, що нас схиляють не до миру, а до тимчасового перемир'я. Себто, навіть якщо воно буде проголошено, буде нова агресія. Питання в тому, коли та на яких умовах.
Таким чином, має сенс торгуватися за те, щоб ці умови були для нас сприятливі. Ідеальний варіант - "любий друже Дональд, ми не можемо офіційно відмовитися від окупованих територій, але готові не воювати за них за твого президентства. І навіть з Курщини самі підемо. Єдине прохання - домовся, щоб росіяни з Херсонщини та Запорожчини пішли. Ти ж сильний, ти ж можеш, і буде чим похвалитись".
Звісно, росіяни почнуть впиратися. Але тоді як в тому анекдоті - хай Абрам не спить. Себто, хай лаятись з Дональдом буде їхнім завданням.

Ми, насправді, можемо воювати без прямої підтримки США. На цьому етапі - можемо, за умови збереження підтримки інших держав. У нас зараз вузькі місця не у постачаннях зброї. Але чи збережеться ця підтримка? Коротше, вступаємо в ще одну смугу турбулентності.

Втім, окремо зазначу, що і противник теж давно в ній.

www.group-telegram.com/it/purrphyrogenit.com/596

15.0K viewsNov 17 at 15:12

Про Трампа та наше майбутнє.

Усі попередні пропозиції людей, наближених до нового президента США свідчать про таке.

1. Він прагне зупинити російсько-українську війну за принципом "війна стій, раз-два".
2. Йому не дуже важливо, чи будуть при цьому враховані інтереси України. Втім, інтереси Росії ненабагато важливіші.
3. Йому все одно, скільки буде триматися цей "мир". Він старенький, йому треба перемогу тут і зараз, тріумфальну та галасну.
4. Хай хтось інший це все підтримує в рівновісному стані.

АЛЕ.

5. Плану в нього немає.

Себто, взагалі жодного. Пропозиція "а давайте європейці там поставлять миротворців" по ступеню загальної абсурдності - це як "побудуємо стіну і заплатять мексиканці", тільки на максималках.
Таким чином, він станом на зараз навіть не має уявлення, як досягти хоча б короткотермінового миру.
Високоймовірно, що сподівається просто задавити авторитетом. Таке вже було. Він таким чином за першого терміну здійснив офігенну зовнішньополітичну перемогу - замирив та денуклеарізував Північну Корею. Про результат ви знаєте.

Якщо він спробує повторити цей успіх, це буде закріплення по лінії розмежування під чесне слово дорогого друга Володимира Володимировича.

Які є варіанти в України?

Перш за все, треба зрозуміти, що нас схиляють не до миру, а до тимчасового перемир'я. Себто, навіть якщо воно буде проголошено, буде нова агресія. Питання в тому, коли та на яких умовах.
Таким чином, має сенс торгуватися за те, щоб ці умови були для нас сприятливі. Ідеальний варіант - "любий друже Дональд, ми не можемо офіційно відмовитися від окупованих територій, але готові не воювати за них за твого президентства. І навіть з Курщини самі підемо. Єдине прохання - домовся, щоб росіяни з Херсонщини та Запорожчини пішли. Ти ж сильний, ти ж можеш, і буде чим похвалитись".
Звісно, росіяни почнуть впиратися. Але тоді як в тому анекдоті - хай Абрам не спить. Себто, хай лаятись з Дональдом буде їхнім завданням.

Ми, насправді, можемо воювати без прямої підтримки США. На цьому етапі - можемо, за умови збереження підтримки інших держав. У нас зараз вузькі місця не у постачаннях зброї. Але чи збережеться ця підтримка? Коротше, вступаємо в ще одну смугу турбулентності.

Втім, окремо зазначу, що і противник теж давно в ній.

BY Tregubov's Purrple Chamber