Редакторка

«Жінка пригадує, як вранці 24 лютого 2022 року навіть не прочитала новини й поїхала на роботу, де в кабінетах панувала незвична тиша. Далі почалися дзвінки, обстріли сусідніх населених пунктів.

Син сповістив, що збирається на фронт. Далі Енергодар окупували, й на АЕС жінка більше не повернулася. Пізніше росіяни дізналися про волонтерську діяльність родини й приїхали в будинок з обшуком, Тетяна з чоловіком потрапили в полон, де пройшли через допити й побиття.

«Я кажу росіянам: “Чого ви нас так ненавидите?” А вони: “Ніхто вас не ненавидить, вас обманюють”. Хіба бити дубинками по голові — це любов? Вони позабирали все, що їм хотілося, — теплий чоловічий одяг, светри сина. Чоловік у полоні був три тижні, а я — два», — розповідає жінка.

Після звільнення родина одразу вирішила покидати рідне місто, Тетяна з чоловіком не хотіли співпрацювати з окупантами й підписувати угоду з «Росатомом». Тож 12 листопада 2022 року, забравши всіх домашніх тваринок — собаку, папугу, кота матері Тетяни й кролика невістки, з мінімальною кількістю речей вони поїхали в бік Запоріжжя через 25 російських блокпостів».


Тетяна зараз шиє одяг для собак, а розповідаємо ми її історію, бо вона пройшла навчання у проєкті Jobs for her, який отримав грант від програми «Само собі ціль», де ми партнери.

Divoche.Media

«Будувати життя з нуля та ставати видимими». Як тренінговий проєкт у Запоріжжі навчає жінок підприємництва – DIVOCHE.MEDIA

Керівниця громадської організації «Жіночий фонд “Глобальна перспектива”» Лідія Степаненко у липні 2024 року запустила тренінговий проєкт Jobs for her для

www.group-telegram.com/it/redaktorka.com/2101

435 viewsOct 15 at 18:49

«Жінка пригадує, як вранці 24 лютого 2022 року навіть не прочитала новини й поїхала на роботу, де в кабінетах панувала незвична тиша. Далі почалися дзвінки, обстріли сусідніх населених пунктів.

Син сповістив, що збирається на фронт. Далі Енергодар окупували, й на АЕС жінка більше не повернулася. Пізніше росіяни дізналися про волонтерську діяльність родини й приїхали в будинок з обшуком, Тетяна з чоловіком потрапили в полон, де пройшли через допити й побиття.

«Я кажу росіянам: “Чого ви нас так ненавидите?” А вони: “Ніхто вас не ненавидить, вас обманюють”. Хіба бити дубинками по голові — це любов? Вони позабирали все, що їм хотілося, — теплий чоловічий одяг, светри сина. Чоловік у полоні був три тижні, а я — два», — розповідає жінка.

Після звільнення родина одразу вирішила покидати рідне місто, Тетяна з чоловіком не хотіли співпрацювати з окупантами й підписувати угоду з «Росатомом». Тож 12 листопада 2022 року, забравши всіх домашніх тваринок — собаку, папугу, кота матері Тетяни й кролика невістки, з мінімальною кількістю речей вони поїхали в бік Запоріжжя через 25 російських блокпостів».


Тетяна зараз шиє одяг для собак, а розповідаємо ми її історію, бо вона пройшла навчання у проєкті Jobs for her, який отримав грант від програми «Само собі ціль», де ми партнери.

BY Редакторка