Закриваючи тему
Прикол не в тому, що кадровий українофоб і пристосуванець, один із головних проросійських лідерів УПЦ МП Агафангел ходив з іконою вздовж берега, щоб там не висадився російський десант.
Прикол в тому, що делегований Києвом в Одесу цілий очільник ВЦА представляє це як неймовірний подвиг, звитягу і чи не єдину причину, завдяки якій місто встояло.

От і вся селяві.

https://lb.ua/blog/sonya_koshkina/650554_spasinnya_odesi_chudotvorna_ikona.html

Опа-опа, по чортах в рясах скучили?
Фактчекінгу по Лаврі вам у стрічку

Те, що «скандал» навколо зйомок Акім Галімов і Євген Клопотенко в Трапезному храмі Лаври є російським ІПСО, не викликає жодних сумнівів.
ІПСО до дати - 15-го грудня було шестиріччя Обʼєднавчого собору, результатом якого стало заснування ПЦУ.
Москва це сприйняла не просто болісно - дуже болісно - «русскій мір», «єдиний духовний простір», «во Христі браття», всі діла.

І хоча сумнівів, повторюся, і природі ІПСО не виникає, завжди ж приємно пересвідчитися. Для чого потрібно лише відслідкувати першоджерело запуску наративів: «безбожники, до чого довели!», «при московських попах в Лаврі молилися, тепер - шоу влаштовують», «бєсовщіна», «гонєнія на вєру». Ну, і таке інше.

Отже, фізично зйомка в Трапезному відбувалася 29 листопада.
14 грудня в на офіційному (!) інформресурсі Рівненської епархіі УПЦ МП - тг-каналі «Рівне. Голос церкви» зʼявляється перший гнівний пост з зазначеними тезами.
Протягом наступних двох днів його підхоплюють і шерять понад 600 російських ресурсів. Зокрема: «EADaily», «Lenta.ru» та «tvzvezda.ru», «LIFE.RU», «RossiiskayaGazeta», «ren.tv», «Комсомольська Правда», «ТАСС», «Life.RU», «Газета.ру» тощо, Telegram-канали «СВЯЩЕННИК НИКОЛАЙ ДУБИНИН. Белгородская Митрополия.», «in100gram4», «Грозный», «ОГОНЕКЪ ДОНБАССА», «КурскийРубеж 🇷», «Prichod.ru» тощо.

Так собі і бачу, як десь в Грозному істино віруючі уважно скролять сторінку Рівненської епархіі УПЦ МП в пошуках актуальних новин. Ну, а що? Чи що ви там подумали?!
До речі, що ми знаємо про Рівненську УПЦ МП? Ооооо, я довго можу розказувати. Якщо дуже коротко, то там досі натуральний заповідник «руського міра».
Який очолює архієпископ Пимен. Здогадайтесь з одного разу громадянином якої недокраіни він є? ))))
Далі, видається, можна не продовжувати.

Але, ніт. Вибачте. Мушу додати, що в українському сегменті двома основними розповсюджувачами наративів про «осквернення Лаври іновірцями» стали …. хто б ви думали? Вірно, Олексій Арестович і Ігор Мосійчук! Ви знов вгадали!

За порєбріком окрім Марії Захаровоі висловився заступник глави Синодального відділу Московського патріархату із взаємин церкви з суспільством та ЗМІ Вахтанг Кіпшидзе.
Не тому, що йому є діло до Клопотенка, але тому, що подібні заяви особи його рівня можна вже нести далі - на міжнародний рівень. Наприклад, до Роберта Амстердама. Досі законтрактованого Вадимом Новінським.

А що УПЦ типу не МП, спитаєте ви? Може, їх якось обурило, що РПЦ знову пхає носа в українські справи? Ха-ха! Зовсім навпаки - вони повідомили про подачу заяви до правоохоронних органів щодо вчинення учасниками кулінарного шоу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 161 КК України.

Якось так).
Не дякуйте. Краще поширте.
Ганять чортів в рясах сраним ганчірʼям - моє хоббі. І громадянський обовʼязок.

Ліквідація генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова, начальника Військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ — це найскладніша і поки що найрезультативніша бойова диверсійна операція Сил безпеки і оборони України, цього разу СБУ, в глибокому тилу противника.

Почитайте обовʼязково

https://lb.ua/society/2024/12/18/650742_budennist_ukrainskogo_mossadu.html

Сваіх не брасаєм!

https://lb.ua/news/2024/12/18/650883_rada_zmogla_vidklikati_yuriya_boyka_z.html

Перелік тих, хто не голосував за Бойка на 75% співпадає з переліком прізвищ тих, хто не голосував за заборону московських попів.

Вибачте. Хто про шо, я - про своє.
Нічьо особистого

Опа-опа, шо случілось?
Навіть нещасне голосування - про виключення з комітету - провалили.

Розбираємось)))

П.с. Завтра буде спроба номер два. Іспанський сором

https://lb.ua/news/2024/12/18/650919_uryatuvati_boyka_chomu_rada_zmogla.html

То було теплим квітневим ранком.
Ми з Daria Herasymchuk зустрілися на черговому Аспен-семінарі і пішли разом снідати.
За столом почали обговорювати роботу.
Робота Даші - рятувати українських дітей з російського полону.
Вона просто розказувала. Для неї - ніби буденні речі. А ми всі - я, і добра половина нашої групи, що якось швидко зібралась до купи, слухали, затамувавши подих.
Видихнеш - почнеш ревіти. В голос. Або вити від болю.
Байдуже: жінка ти чи чоловік.
Настільки страшно те, що переживають маленькі українці бранці. Те, з чим Даша стикається що щодня.

Найгірше: якщо діти вони вже потрапляють за порєбрік, шанси на порятунок мізерні. Особливо для хлопців. Дівчата, які досягають 16-річчя, ще так-сяк, можуть. Хлопці - ціною неймовірного хіба везіння.
Особливо я запамʼятала історію 16-річного підлітка з Бердянська, якого росіяни затримали при спробі втечі. Втечі з їхнього ж фактичного полону.
Його не били, але запроторили до дорослого СІЗО, де понад місяць його щоденною «роботою» було відмивання камери тортур. Де катували наших військових.
День за днем цей хлопчина змивав зі стін і підлоги кров, рештки плоті.
А потім один із наших бранців, вже майже втративши сили все те зносити, вирішив вдатися до суїциду - виламав зі стіни шмат кахлі і почав різати собі вени. За словами підлітка-героя цієї історії, він чітко усвідомив, що нічим не може - тут і зараз - допомогти. Окрім як просто провести з ним останні хвилини його життя. Він опустився на підлогу поруч і почав з ним розмовляти…
Конкретно ця історія має хепі-енд. 16-річний хлопчина зараз в Україні, з ним все добре (наскільки може бути після пережитого). Бранця теж врятували і він навіть зміг вирватися з полону.
Обидвоє свідчили про те, що з ними сталося.
Про факти геноциду українського народу.
Знищення нації.
Ніяк інакше це не назвеш.

Наша Angelika Syzonenko запросила Дарію на розмову. Послухайте її обовʼязково. Про таке потрібно знати. Як би важко не було.



https://youtu.be/haarzSAZmE4?si=zhwwC1VelEYhVHCz

Памʼятаєте абсолютно дику історію, якою вихвалявся Паша Мерседес.
Так-так, він сам розказував про те, як прийшов до нього на сповідь серійний маніяк Онопрієнко - покаявся в скоєному. І попросив «здати» його правоохоронцям, бо він не може сам зупинитися. Паша йому відмовив, після чого Онопрієнко вбив ще кілька десятків людей.

Нас в Lb.ua вона неабияк тригернула.
І ми вирішили розібратися з темою сповіді більш детально.

- До кого краще звернутися з проблемою: психолога чи священника? Ну, ясно, що психолог - це модно, але ж є нюанси)

- Нащо взагалі сповідатися і чи можна це робити формально?

- А телефоном - піде?

- Як підготуватися: щоб і не страшно, і не соромно?

- А якшо вас покарають? Вас взагалі можуть покарати?

- Причастя - тільки після сповіді? Чи є варіанти?

- Як знайти «свого» священника?

- У таких повтор, як Хуйло, чи є шанс на прощення?

Почитайте текст є, ми старалися.
Все як ви любите: зрозумілою людською мовою.

https://lb.ua/society/2024/12/19/650913_strashno_i_soromno_yak.html

Що у мене для вас в суботу ввечері?
Пожива для думок.
Саме те, що треба!

Це інтервʼю я писала особисто. Вперше за довгий час. Бо розмова з Максом Буткевичем - честь для мене.

За два з половиною місяці, що минули з моменту звільнення з російського полону, відомий правозахисник Максим Буткевич дав вже не одне інтерв’ю.
Він в деталях розповідав про те, як він – переконаний антифашист і пацифіст в лютому 2022-го вирішив взяти до рук зброю, інших варіантів захищати батьківщину та права людини, які він професійно обстоював стільки років, тоді не було. Про те, як влітку 2022-го, його полонили разом з побратимами та доправили в Луганське СІЗО. Як на початку 2023-го фейковий суд ЛНР засудив його до 13 років позбавлення волі за абсолютно сфабриковано. справою – ніби-то Буткевич зазіхав на вбивство мирних в Сєверодонецьку, хоча в той конкретний момент – чому було безліч доказів – знаходився в Києві. Що довелося пережити в полоні. І як його нарешті обміняли.

Відтак, в процесі підготовки до нашої бесіди, я вирішила не повторюватися, натомість сконцентруватися на майбутньому. А саме:
- Якою має бути дійсно дієва система реабілітації для тих, хто вийшов з полону – військових і цивільних. Адже перші принаймні можуть повернутися в звичну для себе систему армійських координат, другі такої змоги не мають;
- Що робити з реабілітацією суспільства загалом, адже кожен із нас – в буквальному сенсі – має травми від цієї війни (Буткевич називає це «особистим мартирологом», я – «персональним переліком трун»);
- як міжнародним законодавством, в абсолютно світський спосіб покарати вищі чини РПЦ – які доклалися до геноциду українців точно не менше за Путіна та його поплічників?
- Чи реально заново «украінізувати» території та їх мешканців, які вже понад десять років живуть без української мови, освіти, ЗМІ, політичних партій тощо;
- Які способі, окрім радикального – масової депортації – позбавитися росіян в Криму після того, як ми його звільнимо?
- Про власну демобілізацію та плани написати книгу.

Подивіться. Не забудьте про лайк і підписку

https://youtu.be/UoW5gm-TO7g

Чи є колядки в інших народів?
Як Голодомор вплинув на наш фольклор?
Чому народна співанка на три ноти стала найвідомішою у світі?
Скільки років має прожити різдвяна пісня, щоб називатися колядою?

Розказуємо все про колядки.
Почитайте

https://lb.ua/society/2024/12/24/651835_shchiro_radisno_i_vidchaydushno_chomu.html

Sergiy Korsunsky - блискучий український дипломат, який останніми роками працював нашим послом у Японії. Наразі стало відомо, що каденцію завершено. Тож ми оперативно звʼязалися, щоб поговорити про результати роботи, допомогу Японії Україні, товарообіг тощо.
Обовʼязково подивіться розмову.

https://youtu.be/2GqAKP6Lw9o?si=3hQwQ1ZfzJ9CcLZt

Коли отець Cyril Hovorun, тоді - перебуваючи в Бангладеші з викладацькою та дослідницькою місією - вперше написав мені, що історії боротьби наших країн за Незалежність дуже схожі, я якось не надала цьому особливої уваги. Ну, бо що ми знаємо про Бангладеш? Де були і національні рухи, і студентські майдани, і боротьба за рідну мову, і геноцид, і використання церкви як зброї. Про все це отець Кирило докладно розповів для Lb.ua.
З чудовими ілюстраціями. Почитайте обовʼязково, це дійсно цікаво.

https://lb.ua/society/2024/12/26/652202_bengalskiy_genotsid.html

Голосування до Громадської антикорупційної ради Міноборони радісно зірвалось.
Репетиція виборів в «Дії», ага-ага.
Оперативно поговорили з Юрієм Гудименком про це, а також про ситуацію на фронті, демобілізацію, як Росія заново акумулює сили та багато ще чого.
Від мене - уклін і повага.
Дивіться обовʼязково!

https://youtu.be/8yYkOOrzBzM?si=eDdTFFHgvEegNXkE

Коротко розказала про те, як ми на Lb.ua провели 2024-й рік.
Скажу чесно: наприкінці 2023-го настрої були не те, що не дуже, а прям сильно не дуже(.
Але в 2024-му наша команда розширилася, ми запустили нові проєкти для вас.
І плануємо так само продовжувати в 2025-му.
Деталі - в блозі.
А тут ще раз хочу подякувати нашим читачам, особливо - донаторам, без яких всього цього б не було. Також - партнерам, з якими разом рухаємось вперед.
Далі - тільки більше!
Попри все

https://lb.ua/blog/sonya_koshkina/652799_pidsumki_2024_vid_lbua.html

Нєгоже саму себе піарити, але наша зірка Angelika Syzonenko зробила прекрасний етер - гріх не поділитись.
Говорили про політичні підсумки року, московських попів (опа-опа, ну, я була б не я)))), перспективи 2025-го і істерію навколо майбутніх виборів.
Дивіться).
Ми красиві і розумні).

https://youtu.be/q9oAeMInm5A

Історії про медицину — це не тільки про болячки, проблеми й срачі навколо хороших / поганих лікарів і жахливу / рятівну українську медсистему. Хоча куди без цього, звісно. Та українська медицина значно більша та яскравіша, вона про життя в різних його проявах.

У цій добірці історій саме такі. Щоб у 2025 рік заходити з кращим настроєм і більшою користю для себе.

А про срачі ви ще обов’язково почитаєте. Недарма ж з 1 січня набуває чинності постанова про офіційні платні послуги в українських комунальних медзакладах (стежимо).

https://lb.ua/health/2025/01/01/650735_vid_lbua_z_lyubovyu_5_statey_pro.html

Я дуже пишаюся відділом «Культура» на Lb.ua.
Нашою Ксенією Білаш.
З обʼєктивно глибокою експертизою, профільною оптикою, багатогранними вимірами.
Це вам не «дєвочкі на культурку». Ізвінітє)))
В 2024-му розділ впевнено тримав на Lb.ua позиції одного із флагманських. Плюс ми доапгрейдились спецпроектом «Теритоіі культури» (ця історія - про спільні цінності. І спільне бачення майбутнього. Дякую Андрій Мацола).
На 2025 маємо додаткові плани.
Обовʼязково послухайте розмову Ксенії з Анжелікою Сизоненко, вона точно вас збагатить і дасть поживу для роздумів.


https://youtu.be/GaNV6UqBP94?si=Lt58tTkZqHPJ8syh

Майже три роки тому Київ був ціллю номер один для Росії, яка пішла відкритою війною проти нашої країни. Столиця не піддалася ворогу ані за три дні, ані за три місяці. Ба більше, Київ, котрий усі ці три роки зазнає потужних ракетно-шахедних атак, практично не змінив ритму життя й економічно розвивається.

Розказуємо, що втрачав, як відновлювався і що надбав Київ за роки повномасштабного вторгнення.

Почитайте Леся Падалка

https://lb.ua/kyiv/2025/01/05/653540_kiieve_ti_yak_.html

От просто не кажіть потім, шо ми з Ksenia Bilash вас не попереджали! Сезон продовжується!

https://lb.ua/culture/2025/01/06/653915_zimovi_premieri_kiievi_chim.html

В 2024-му у нас, як в редакції, було багато різних здобутків. Я вам про них розповідала.
Але сьогодні, за нагоди, хочу виділити два: brilliant Vitalik Tkachuk на чолі розділу «Спорт» та Angelika Syzonenko на чолі нашого ютьюб-напрямку (останньому всього два місяці, але - завдячуючи одній органіці - він поступово впевнено росте).
Послухайте їхню розмову нині.

Перемоги і поразки наших спортсменів на Олімпіаді в Парижі, бої Усика проти Ф'юрі та занепад українського футболу!
Головні спортивні події 2024 - велкам. Сама розмова - одне задоволення: весела та жвава.
Раджу дуже!

https://youtu.be/05F6WK5AGEc?si=2AiVIycEv7ROjKjU